Що таке міозит, чому він виникає та як його лікувати

Міозит описує стан, при якому відбувається запалення м'язів, що може бути причиною болю, обмеження руху та інших неприємних симптомів. Це медичний термін, заснований на грецькому слові «μυς», що означає «м'яз», з додаванням суфікса «-ит», та позначає запалення. У медичній практиці міозит може розрізнятися за ступенем тяжкості, від легких форм, що викликають незначний дискомфорт, до серйозних станів, що вимагають комплексного лікування. Характерні відчуття при міозиті часто описують як глибокий, тягнучий біль у м'язах, який може погіршуватись під час фізичного навантаження або руху, а також може супроводжуватись втомою. Ці ознаки є сигналами організму про внутрішній запальний процес, що потребує уваги та можливого медичного втручання.

У цій статті ми розглянемо міозит, основні причини цього захворювання, його характерні симптоми, а також сучасні методи лікування та профілактики. Наша мета - допомогти зменшити біль, уникнути додаткових ускладнень та покращити загальний стан пацієнтів, надаючи їм краще розуміння та підтримку у збереженні здоров'я.

Причини виникнення

Міозит може розвиватися під впливом різних факторів, що порушують здоров'я м'язів. Значення цих факторів у формуванні запального процесу в м'язах є ключовим для розуміння механізмів захворювання і вибору належного лікування. Розглянемо найпоширеніші причини виникнення міозиту:

1. Інфекції. Бактерії та віруси можуть викликати запалення м'язів, особливо після системних інфекційних захворювань або через пряме зараження м'язової тканини.
2. Аутоімунні розлади. Організм може атакувати власні м'язи, сприймаючи їх як чужорідні елементи, що призводить до хронічного запалення.
3. Травми. Фізичні ушкодження м'язів, такі як розтягнення або удари, можуть запускати запальні процеси в м'язовій тканині.
4. Застосування деяких лікарських засобів. Певні медикаменти, особливо статини, призначені для зниження холестерину, можуть спровокувати міозит як побічний ефект.
5. Хронічні захворювання. Деякі довготривалі патологічні стани, як наприклад, ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак, ведуть до постійного запалення, яке може охоплювати й м'язову тканину.

Ці причини свідчать про необхідність детального медичного огляду для встановлення етіології міозиту, що є важливим для подальшого планування лікування та профілактичних заходів.

Симптоми

Симптоматика міозиту залежить від причини, локалізації запалення та індивідуальних особливостей пацієнта. Характерні ознаки цього захворювання часто ускладнюють повсякденне життя та можуть потребувати медичного втручання для полегшення стану. Розглянемо основні симптоми міозиту:

1. М'язовий біль. Це поширений симптом, що може погіршуватися під час фізичного навантаження або активних рухів.
2. Слабкість м'язів. Зниження м'язової сили, особливо в уражених ділянках, що ускладнює виконання повсякденних завдань.
3. Набряк. Запалення м'язів може викликати місцевий набряк та відчуття щільності у відповідній ділянці.
4. Почервоніння шкіри. Над місцем запалення м'язів може спостерігатися почервоніння шкіри.
5. Підвищена температура. Місцеве збільшення температури в районі ураження є типовим для запальних процесів.

Супутні прояви можуть включати загальну слабкість, втому та симптоми схожі на грип, які часто супроводжують міозит, особливо коли він пов'язаний з інфекцією або аутоімунним захворюванням. Розуміння цих проявів дозволяє своєчасно звернутися за медичною допомогою та запобігти подальшому прогресуванню захворювання.

Діагностика

Діагностика міозиту вимагає комплексного підходу, який дозволяє точно визначити причину запалення м'язів та відповідно підібрати лікування. Важливо не тільки виявити симптоми, але й використати різні діагностичні методи для точного встановлення діагнозу:

• Лабораторні тести. Включають аналіз крові на наявність показників запалення, таких як високий рівень C-реактивного білка (СРБ) та лейкоцитів.
• Електроміографія (ЕМГ). Цей метод дозволяє оцінити електричну активність м'язів і виявити аномалії, характерні для міозиту.
• Зображувальні методи. Можуть включати рентгенографію, УЗД, МРТ або КТ для визначення ступеня ураження м'язової тканини та виключення інших патологій.
• Біопсія м'яза. Взяття та аналіз маленького шматочка м'язової тканини може підтвердити наявність запалення і вказати на його можливу причину.

Ці методи діагностики сприяють точному встановленню діагнозу та визначенню оптимального лікування. Точна діагностика є важливим елементом успішного управління міозитом, що дозволяє зменшити прояви захворювання та поліпшити якість життя пацієнта.

Олфен гідрогель – зняття болю та запалення в м'язах і суглобах

Лікування травм і захворювань опорно-рухового апарату спрямоване на зняття болю та зменшення запалення в м'язах і суглобах. Для досягнення цих цілей часто використовують протизапальні препарати з діючою речовиною диклофенак. Вони ефективно борються з симптомами захворювань, забезпечуючи зменшення болю та набряків у місці застосування. Одними з таких препаратів є Олфен Гідрогель 1% та Олфен Форте Гідрогель 2%, які доступні в упакуванні об'ємом 50 г та 100 г.

Олфен гелі застосовуються місцево, шляхом нанесення на уражену ділянку шкіри, що допомагає швидко та на тривалий час полегшити біль та зменшити запальний процес, покращуючи загальний стан пацієнта.

Дія препарату

Олфен гелі діють за рахунок пригнічення біосинтезу простагландинів циклооксигеназою. Завдяки цьому він ефективно знімає біль, набряки, місцеве підвищення температури, які виникають у зв'язку з запаленням.

Показання

Олфен гідрогель 1% 50 г №1 (та Олфен гідрогель 1% 100 г №1) рекомендується для для лікування болю та запалення в суглобах, м’язах, зв’язках та сухожилях, спричинене ревматичними або травматичними факторами, на місцевому рівні.

У свою чергу, Олфен Форте гідрогель 2% 50 г №1 та Олфен Форте гідрогель 2% 100 г №1 застосовуються для симптоматичного лікування остеоартриту дрібних та середніх суглобів, що розташовані поверхнево, таких як суглоби пальців або колінні суглоби. Також вони застосовуються для лікування болю, запалення та набряку при наступних станах:

1. Пошкодження м'яких тканин:
   • Травми сухожиль, зв'язок, м'язів та суглобів (наприклад, внаслідок вивиху, розтягнення, забиття).
   • Біль у спині, зокрема спортивні травми.
2. Локалізовані форми ревматизму м'яких тканин:
   • Тендиніт (у т. ч. «тенісний лікоть»).
   • Бурсит.
   • Плечовий синдром.
   • Періартропатія.

Загалом, вибір концентрації гелю (1% або 2%) залежить від ступеня симптомів і локалізації запалення. Якщо симптоми виражені чи потребують більш інтенсивного лікування та тривалого знеболювання, може бути рекомендований гель з більш високою концентрацією диклофенаку (2%). У легших випадках, для швидкого знеболювання або як підтримуюча терапія може застосовуватися гель з концентрацією 1%.

Протипоказання

Серед випадків, коли застосування препарату протипоказане, є такі:

• Підвищена чутливість до диклофенаку або інших компонентів гелю. Наявність в анамнезі нападів бронхіальної астми, бронхоспазму, ангіоневротичного набряку, кропив'янки або гострого риніту, зумовлених прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
• Відкриті рани або пошкодження шкіри в місцях застосування.
• Третій триместр вагітності.
• Діти віком до 14 років.

Дозування та застосування

Препарат призначений виключно для зовнішнього використання. Гель наноситься тонким шаром на уражену ділянку.

Олфен Гідрогель гель 1% застосовується 3-4 рази на добу, наносячи його без втирання в шкіру.

Олфен Форте Гідрогель гель 2% наноситься 2 рази на добу і акуратно втирається в шкіру до повного вбирання.

Не використовувати більше 2 тижнів без консультації з лікарем.

Можливі побічні ефекти

• Місцеві реакції, такі як почервоніння шкіри, висип, свербіж або відчуття печіння, дерматит (зокрема контактний дерматит), еритема, екзема.
• Рідко – системні реакції, якщо гель використовується на великих ділянках шкіри або протягом тривалого часу.
• Дуже рідко – скарги з боку шлунково-кишкового тракту, бронхіальна астма, реакції гіперчутливості (у тому числі кропив'янка), ангіоневротичний набряк.

При виникненні побічних ефектів або відсутності поліпшення стану після кількох днів застосування необхідно звернутися до лікаря.

Профілактика міозиту

Профілактика міозиту включає комплекс заходів, спрямованих на зміцнення м'язів та запобігання запаленню, що сприяє покращенню загального стану здоров'я і зниженню ризику розвитку захворювання. Ось кілька основних рекомендацій для профілактики міозиту:

1. Регулярні фізичні вправи. Активний спосіб життя сприяє зміцненню м'язів та підвищенню їхньої еластичності.
2. Розминка перед фізичною активністю. Перед заняттями спортом або іншою фізичною активністю завжди робіть розминку, щоб підготувати м'язи та суглоби.
3. Правильне харчування. Вживання достатньої кількості білків, вітамінів та мінералів допомагає підтримувати здоров'я м'язів.
4. Гідратація. Підтримка належного рівня гідратації сприяє нормальному функціонуванню м'язів та допомагає запобігти їх запаленню.
5. Уникання перенапруження. Слід уникати надмірних навантажень на м'язи, особливо без попередньої підготовки або адекватної паузи для відновлення.

Дотримання цих профілактичних заходів може значно знизити ризик розвитку міозиту і підтримати здоров'я м'язів на тривалий період. Ці заходи є особливо важливими для осіб, які ведуть активний спосіб життя або мають ризик розвитку м'язових захворювань через професійні обов'язки або спортивні навантаження.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн Олфен Гідрогель або Олфен Форте Гідрогель при запалення мʼязів та суглобів за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.