Бронхо Веда сироп трав'яний з подорожником фл. 200 мл, Ключі Здоров'я

Бронхо Веда^®

трав’яний сироп з подорожником

дієтична добавка

Листок-вкладиш

Інформація щодо застосування

Уважно прочитайте цей листок-вкладиш перед тим, як розпочати застосування Бронхо Веда^®! Зберігайте цей листок-вкладиш, Вам може знадобитися перечитати його. Якщо у Вас виникнуть додаткові запитання, будь ласка, проконсультуйтеся з Вашим лікарем чи фармацевтом.

 

Склад: 5 мл сиропу містить:

• Екстракт подорожника (1:5) 1,46 г;
• Екстракт мати-й-мачухи (1:5) 0,73 г;
• Екстракт ехінацеї (1:5) 0,4 г;
• Кислота аскорбінова 12,5 мг.

Допоміжні речовини: цукор, вода очищена, бензоат натрію, кислота лимонна моногідрат, ароматизатор натуральний «Малина».

 

Поживна (харчова) цінність на 100 г: білки 0,01 г, жири 0,08 г, вуглеводи 64,00 г.

Енергетична цінність (калорійність) на 100 г: 256 ккал (1071 кДж).

 

Форма випуску: сироп.

 

Рекомендації щодо застосування: рекомендовано вживати дієтичну добавку до раціону харчування Бронхо Веда^® трав’яний сироп з подорожником як джерело біологічно активних речовин та додаткове джерело вітаміну С при сезонних застудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, може сприяти послабленню сухого та вологого кашлю. Має протизапальні та відхаркувальні властивості.

Не є лікарським засобом.

 

Спосіб застосування та доза: дорослим і дітям старше 12-ти років по 2 чайні ложки 3-4 рази на добу за 30 хвилин до їди протягом 2-х тижнів. Дітям від 3-х до 12-ти років по 1 чайній ложці 3-4 рази на добу тільки за рекомендацією лікаря.

Перед вживанням рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Не перевищувати зазначену рекомендовану дозу для щоденного споживання.

Не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.

 

Протипоказання: індивідуальна чутливість до компонентів продукту, період вагітності та годування груддю, діти до 3-х років, хворі на цукровий діабет. Дітям від 3-х до 12-ти років застосовувати тільки за рекомендацією лікаря.

 

Умови зберігання: зберігати в упаковці виробника в сухому приміщенні, за температури не вище 25 ^°С та відносній вологості повітря не більше 75 %, в недоступному для дітей місці. У процесі зберігання допускається наявність осаду.

 

Строк придатності: 24 місяця з дати виготовлення, що вказана на упаковці. Номер серії співпадає з датою виготовлення. Після першого відкриття флакона, за умови герметичної упаковки, термін зберігання не більше 1 місяця. Не слід використовувати після закінчення терміну придатності.

 

Без ГМО.

 

Виробник:

ТОВ “КЛЮЧІ ЗДОРОВ’Я”,

Україна, м. Харків, вул. Зернова, буд. 6, кв. 168, тел.: +38 (057) 780-34-41.

 

Адреса виробничих потужностей:

Україна, Харківська обл., Харківський р-н, сел. Рай-Оленівка, вул. Рай-Оленівська, 8.

 

Виготовлено на замовлення:

ТОВ «Конарк Інтелмед», Україна, м. Харків, вул. Шевченка, 315, тел.: +38 (057) 714-38-02, 714-38-03.

 

ТУ У 10.8–2621113032–003:2016.

 

 

 

Корисна інформація про компоненти

 

Подорожник. Листя подорожника містить полісахариди (20%), представлені пектиновими речовинами та нейтральними гліканами. Наявні також маніт, сорбіт, алантоїн, іридоїди (аукубін та каталпол), стероїди, флавоноїди (похідні лютеоліну, кверцетину, апігеніну та ін.), дубильні речовини. Листя й трава містять каротиноїди, вітаміни С і К, холін, аденін, сапоніни, сліди алкалоїдів, слиз, оксикоричні кислоти (хлорогенова і неохлорогенова), фактор Т (бере участь у процесі згортання крові).

Листя подорожника у складі препаратів можуть проявляти протизапальну, секреторну, знеболювальну, кровоспинну, ранозагоювальну, бактеріостатичну, седативну (навіть снодійну), гіпотензивну та протиалергічну дію. Відвар з листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі легень, коклюші, пневмосклерозі та інших захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням густого секрету, при катарах шлунка з недостатньою кислотністю, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі. Листя подорожника входить до складу грудного чаю. У народній медицині відвар з листя подорожника використовують для лікування цинги, гарячки й атеросклерозу, у разі печії, відрижки, метеоризму, діареї та геморою, при запаленні сечового міхура, від нічного нетримання сечі й набряків.

Мати-й-мачуха (підбіл). Листя підбілу містить полісахариди: пектин, інулін; ефірну олію; стероїди: ситостерин, стигмастерин; алкалоїди: тусилагін; холін; вітамін С; флавоноїди: кемпферол, кверцетин; дубильні речовини (8,46%), вільну галову кислоту; вищі жирні кислоти: каприлову, пеларгонову, капронову, ундеканову, лавринову, міристинову, пальмітинову, стеаринову, арахісову, додеценову, тритеканову, тридеценову, тетрадеценову, пентадеценову, пентадеканову, гексадеценову, гептадеканову, гептадеценову, октадеценову, октадекадієнову, октадекатрієнову. Має відхаркувальну, пом’якшувальну, протизапальну, легку потогінну, жовчогінну та слабку спазмолітичну дію. У науковій медицині настій листя підбілу призначають при ларингітах, трахеїтах, хронічних бронхітах, бронхопневмонії, бронхіальній астмі, бронхоектатичній хворобі тощо. Листя входить до складу грудних зборів і потогінних чаїв. У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, настій листя підбілу п’ють при гарячці, катарах шлунка, і сечового міхура, при запальних процесах у нирках, водянці, загальній слабкості організму та як гіркоту для збудження апетиту й поліпшення травлення при хронічних ентероколітах.

Ехінацея. Основними діючими речовинами ехінацеї є фенольні сполуки (цикорієва, ферулова, кумарова, кафтарова, кавова, хлорогенова, неохлорогенова кислоти, цинарин, ехінакозид), вуглеводи (інулін, фруктани, арабінорамногалактани, гетероксилани) й алкіламіди. Хімічний склад ехінацеї представлений також флавоноїдами (рутин, кверцетин, кверцетин-7-галактозид, кверцетин-3-арабінозид, кверцетин-3-галактозид, кверцетин-3-ксилозид, апігенін, лютеолін, лютеолін-7-глюкозид, кемпферол, кемпферол-3-рутинозид, ізорамнетин, ізорамнетин-3-рутинозид); дубильними речовинами, сапонінами; жирна олія містить тригліцериди капринової, міристинової, пальмітинової, стеаринової, лінолевої, ліноленової, гондоїнової кислот; амінокислотами, серед яких є незамінні; бетаїном, ефірною олією (0,04–0,73%). Препарати з ехінацеєю виявляють імуностимулювальну, антиоксидантну дію, сприяють загоєнню ран, опіків, виразок, застосовуються при інфекційних та вірусних захворюваннях. Традиційно їх використовують при фурункульозі, септицемії (зараженні крові), піореї, тонзилітах, особливо для лікування фурункулів, карбункулів та абсцесів. Також препарати ехінацеї застосовують для підвищення фізичної та розумової працездатності, при стані психічної депресії. У гомеопатії траву ехінацеї зібрану під час цвітіння, використовують для виготовлення настойки, яку застосовують у відповідних розведеннях зовнішньо, внутрішньо, у вигляді ін’єкції при фурункулах, ранах, які погано гояться, гнійних та виразкових процесах, а також укусах комах та змій.

Кислота аскорбінова. Використовують з профілактичною та лікувальною метою при всіх клінічних ситуаціях, пов’язаних з необхідністю додаткового введення вітаміну С. Призначають для профілактики та лікування цинги, при кровотечах, геморагічних діатезах, кровотечах при променевій хворобі, при різноманітних інтоксикаціях та інфекційних хворобах, нефропатії вагітних, хворобі Аддісона, при передозуванні антикоагулянтів, переломах кісток, у період вагітності та годування грудьми, при підвищених розумових та фізичних перевантаженнях, а також авітамінозах.

Кислота аскорбінова є нетоксичною та неподразливою речовиною й добре сприймається організмом людини. Проте з обережністю призначають хворим на цукровий діабет, а також при підвищеній функції згортання крові, схильності до тромбозів та тромбофлебітів.

 

 

За матеріалами:

• Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. –  К., 1992;
• Современная фитотерапия. / Под. ред. В. Петкова. – София, 1988. (Сучасна фітотерапія. / Під. ред. В. Петкова. – Софія, 1988);
• Растительные ресурсы: Цветковые растения, и химический состав, использование. – Л., 1984. – Т. 5. (Рослинні ресурси: Квіткові рослини, і хімічний склад, використання. – Л., 1984. – Т. 5);
• Турова А.Д. Лекарственные растения СССР и их применение. – М., 1974. (Турова А.Д. Лікарські рослини СРСР та їх застосування. – М., 1974);
• Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990;
• Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae – Eleagnaceae. – Л., 1988. (Рослинні ресурси СРСР: Квіткові рослини, їх хімічний склад, використання; Сімейства Rutaceae - Eleagnaceae.-Л., 1988.);
• Гетко Н.В., Кабушева И.Н., Кручонок А.В. Эхинацея. Интродукционное изучение, селекция и культивирование в Беларуси. – Мн., 2006. (Гетко Н.В., Кабушева І.М., Кручонок А.В. Ехінацея. Інтродукційне вивчення, селекція і культивування в Білорусі. - Мн., 2006);
• Дьяконова Я.В., Кисличенко В.С., Самородов В.М., Поспелов С.В. Встановлення амінокислотного та мінерального складу плодів ехінацеї блідої // Медична хімія. – 2007. – Т. 9. – № 3;
• Ехінацея пурпурова як лікувально-профілактичний засіб: сучасні вітчизняні та зарубіжні фармацевтичні форми застосування / В.О. Калугін, Л.О. Волошина, І.В. Геруш та ін. // Фітотерапія. Часопис. – 2002. – № 1–2;
• Кисличенко В.С., Дьяконова Я.В. Вивчення ліпофільного складу листя, стебел, суцвіть ехінацеї блідої // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2007. – Вип. 16. – Кн. 1;
• Компендиум 2015 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. – К., 2015. (Компендіум 2015 – лікарські препарати / Под ред. В.Н. Коваленко. - К., 2015);
• От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. – Х., 2005. (Від субстанції до ліків / Под ред. В.П. Черних. – Х., 2005.)

 

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.