Ларнамин концентрат для инфузий 500 мг/мл ампулы 10 мл №10, Фармак АТ
- Наличными при получении
- Картой на сайте
Сеть аптек «Бажаємо здоров'я» сотрудничает только с проверенными поставщиками. Препараты, поступающие в наши аптеки, проходят все соответствующие этапы реализации лекарственных средств. Больше информации.
Лекарственные препараты и средства, предметы сангигиены и изделия медицинского назначения надлежащего качества, отпущенные из аптек и структурных подразделений, возврату не подлежат. Больше информации.
діюча речовина: 1 мл препарату містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг;
допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.
Концентрат для розчину для інфузій.
Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТС А05В А.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).
Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).
Якщо не призначено інакше, можна застосовувати до 4 ампул (40 мл) на добу.
У разі прекоми або коми вводять до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин залежно від тяжкості стану.
Перед введенням вміст ампул додають до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
Максимальна швидкість введення Ларнаміну становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули).
Курс лікування регламентується клінічним станом хворого.
Побічні реакції.
Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.
Зазвичай, ці симптоми є короткочасними і не потребують обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату.
Можливі алергічні реакції.
Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування L-орнітину-L-аспартату не спостерігалося. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.
Дані щодо застосування L-орнітину L-аспартату під час вагітності відсутні, тому слід уникати його застосування в цей період.
Проте якщо лікування препаратом Ларнамін вважається необхідним за життєвими показаннями, слід уважно розглянути співвідношення ризик/користь.
Невідомо, чи потрапляє L-орнітину-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування препарату у період годування груддю.
Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Особливі заходи безпеки.
Ларнамін, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію.
При введенні високих доз препарату Ларнамін необхідно контролювати рівень сечовини в плазмі крові і сечі.
При істотному порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.
Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування препаратом Ларнамін, тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.
Фармакодинаміка. In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.
Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.
Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.
Глутамат – це амінокислота, яка зв'язує аміак як за фізіологічних, так і за патологічних умов. Отримана амінокислота - глутамін - є не лише не токсичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).
За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.
Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.
Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.
Несумісність.
Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.
Ларнамін можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
За рецептом.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
діюча речовина: 1 мл препарату містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг;
допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.
Концентрат для розчину для інфузій.
Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТС А05В А.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).
Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).
Якщо не призначено інакше, можна застосовувати до 4 ампул (40 мл) на добу.
У разі прекоми або коми вводять до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин залежно від тяжкості стану.
Перед введенням вміст ампул додають до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
Максимальна швидкість введення Ларнаміну становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули).
Курс лікування регламентується клінічним станом хворого.
Побічні реакції.
Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.
Зазвичай, ці симптоми є короткочасними і не потребують обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату.
Можливі алергічні реакції.
Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування L-орнітину-L-аспартату не спостерігалося. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.
Дані щодо застосування L-орнітину L-аспартату під час вагітності відсутні, тому слід уникати його застосування в цей період.
Проте якщо лікування препаратом Ларнамін вважається необхідним за життєвими показаннями, слід уважно розглянути співвідношення ризик/користь.
Невідомо, чи потрапляє L-орнітину-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування препарату у період годування груддю.
Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Особливі заходи безпеки.
Ларнамін, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію.
При введенні високих доз препарату Ларнамін необхідно контролювати рівень сечовини в плазмі крові і сечі.
При істотному порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.
Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування препаратом Ларнамін, тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.
Фармакодинаміка. In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.
Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.
Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.
Глутамат – це амінокислота, яка зв'язує аміак як за фізіологічних, так і за патологічних умов. Отримана амінокислота - глутамін - є не лише не токсичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).
За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.
Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.
Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.
Несумісність.
Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.
Ларнамін можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
За рецептом.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛАРНАМІН
(LАRNАМIN)
Склад:діюча речовина: 1 мл препарату містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг;
допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій. Фармакотерапевтична група.Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТС А05В А.
Клінічні характеристики.
Показання.Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).
Протипоказання.Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).
Спосіб застосування та дози.Якщо не призначено інакше, можна застосовувати до 4 ампул (40 мл) на добу.
У разі прекоми або коми вводять до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин залежно від тяжкості стану.
Перед введенням вміст ампул додають до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
Максимальна швидкість введення Ларнаміну становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули).
Курс лікування регламентується клінічним станом хворого.
Побічні реакції.Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.
Зазвичай, ці симптоми є короткочасними і не потребують обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату.
Можливі алергічні реакції.
Передозування.Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування L-орнітину-L-аспартату не спостерігалося. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.Дані щодо застосування L-орнітину L-аспартату під час вагітності відсутні, тому слід уникати його застосування в цей період.
Проте якщо лікування препаратом Ларнамін вважається необхідним за життєвими показаннями, слід уважно розглянути співвідношення ризик/користь.
Невідомо, чи потрапляє L-орнітину-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування препарату у період годування груддю.
Діти.Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Особливі заходи безпеки.
Ларнамін, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію.
Особливості застосування.При введенні високих доз препарату Ларнамін необхідно контролювати рівень сечовини в плазмі крові і сечі.
При істотному порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування препаратом Ларнамін, тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.
Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.
Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.
Глутамат – це амінокислота, яка зв'язує аміак як за фізіологічних, так і за патологічних умов. Отримана амінокислота - глутамін - є не лише не токсичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).
За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.
Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.
Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.
Несумісність.
Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.
Ларнамін можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.
Термін придатності. 2 роки.Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.По 10 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом. Виробник.ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!