Бронхо Веда сироп флакон 150 мл, Mehta Herbals

Бронхо Веда^®

трав’яний сироп

дієтична добавка

При сезонних застудних захворюваннях та кашлі

Склад: кожні 10 мл (ml) містять:

• м'ята звичайна (Mentha Sylvestris) 4,16 мг (mg),

• мед (Apis Mellifera) 2,50 мг (mg),

екстракти:

• солодка гола (Glycyrrhiza Glabra) 75,00 мг (mg),

• базилік священний (Ocimum Sanctum) 37,50 мг (mg),

• адатода судинна (Adhatoda Vasica) 18,75 мг (mg),

• бібхітакі (Terminalia Belerica) 18,75 мг (mg),

• ахірантес (Achyranthes Aspera) 18,75 мг (mg),

• фісташка справжня (Pistacia Integerrima) 18,75 мг (mg),

• паслін жовтоплідний (Solanum Xanthocarpum) 18,75 мг (mg),

• клеродендрум сератум (Clerodendron Serratum) 18,75 мг (mg),

• імбир лікарський (Zingiber Officinale) 4,00 мг (mg),

• перець довгий (Piper Longum) 1,00 мг (mg).

Допоміжні речовини: цукор, глюкоза рідка, натрію бензоат (Е 211), калію сорбат (Е 202).

Поживна (харчова) цінність на 100 г (g): білки 0,96 г (g), жири 0,006 г (g), вуглеводи 61,316 г (g).

Енергетична (калорійна) цінність на 100 г (g): 1041 кДж (kJ) (249 ккал (kcal)).

Форма випуску: трав’яний сироп.

Рекомендації щодо вживання: додаткове джерело біологічно активних речовин при порушенні загального стану організму при сезонних застудних захворюваннях, кашлі та подразнені слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Має загальнозміцнювальні та імуностимулюючі властивості. Не є лікарським засобом.

Спосіб вживання та кількість: дітям від 3-х до 12-ти років: 0,5-1 чайна ложка (2,5 мл (ml)-5 мл (ml)) 2-3 рази на добу, дітям від 12-ти років та дорослим: 1-2 чайні ложки (5 мл (ml)-10 мл (ml)) 2-3 рази на добу.

Перед вживанням рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.

Не перевищувати зазначену рекомендовану кількість для щоденного споживання.

Застереження: вагітним та жінкам, що годують немовля (період лактації), за призначенням лікаря.

Протипоказання: індивідуальна чутливість до компонентів продукту; діти до 3-х років; хворі на цукровий діабет.

Упаковка: по 100 або по 150 мл (ml) у флаконі.

Умови зберігання: зберігати в оригінальній упаковці в сухому та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °C.

Строк придатності: 3 роки від дати виготовлення. Номер серії виробництва та кінцева дата споживання «Термін придатності» вказані на упаковці. Не слід використовувати після закінчення строку придатності.

Без ГМО. Маса нетто 100 мл (ml) Е, Маса нетто 150 мл (ml) Е.

Виробник:

Мехта Хербалс Пвт. Лтд.,

Джі-523, Г.І.Д.С., Лодхіка Індастріал Істейт, Калавад Роуд, Вілл: Метода, Дістр: Раджкот, Гуджарат, 360021, Індія.

Дистриб'ютор / Імпортер / Організація, яка приймає претензії:

ТОВ «Конарк Інтелмед»,

вул. Шевченка, 315, м. Харків, 61033, Україна, тел.: +38 (057) 714-38-02, 714-38-03.

Корисна інформація про компоненти

М’ята звичайна (Mentha Sylvestris). Листя м’яти звичайної містить ефірну олію, до складу якої входить ментол, пінени, лимонен, феландрен, цинеол та інші терпеноїди, а також флавоноїди, кислота урсолова і олеанолова, бетаїн, каротин, гесперидин, дубильні речовини, органічні кислоти, мікроелементи. М’ята перцева входить до складу багатьох продуктів різного спектру дії. Листя м’яти перцевої можуть прийматися у вигляді настоїв при безсонні, істерії та невралгії; сприяють стимуляції серцевої діяльності, покращенню кровообігу та можуть застосовуватися при атеросклерозі. М’яту активно застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту: гастритах, колітах, метеоризмі, нудоті, проносі, блювоті і закрепі. Вона також сприяє пригніченню життєдіяльності ряду спороутворюючих бактерій та золотистого стафілокока.

Мед (Apis Mellifera). Є одним із самих складних природних продуктів. До складу меду входять більш ніж чотириста різних компонентів. Необхідно зазначити, що хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносів з яких він зібраний, ґрунту, на якому ці рослини ростуть, погодних та кліматичних умов, термінів зберігання тощо. Але основні групи речовин в складі меду постійні. До складу меду входить більше 100 необхідних для організму людини компонентів. Мед містить 20 % води і 80 % сухих речовин, з яких 70 % становить інвертований цукор (глюкоза, фруктоза). Цілющі і харчові властивості натурального меду проявляються завдяки наявності в ньому широкого спектра біологічно активних речовин: флавоноїдів, органічних кислот, ферментів, вітамінів, амінокислот та ін. До складу меду входять органічні (мурашина, молочна, винна, щавлева, лимонна) і неорганічні (фосфорна, соляна) кислоти, що створюють його кислотність. Мед – один з давніх видів ліків, який використовуються для загоєння ран, для лікування ангін та інших захворювань. Антибактеріальні властивості меду проявляються завдяки низькому рівню pH, вмісту ензимів таких як каталаза, діастаза, інветраза. Мед проникає в кров швидше ніж більшість антибіотиків та проявляє антибактеріальну активність.

Солодка гола (Glycyrrhiza Glabra). Може виявляти відхаркувальну, обволікаючу, сечогінну, протизапальну, антигістамінну дію, бере участь у регулюванні водно-сольового обміну в організмі, може застосовуватися при кашлі, бронхіті, бронхіальній астмі та інших запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Корінь солодки містить багато діючих речовин, такі як: гліциризинова кислота: допомагає знімати запалення, стимулювати діяльність надниркових залоз. Вона може гальмувати біосинтез холестерину, вступати з ним у реакції й утворювати нерозчинний комплекс. Флавоноїди: сприяють зняттю напруги гладкої мускулатури, запалення, нормалізації рівня проникності стінок кровоносних судин. Сапоніни: допомагають посилити секреторну функцію слизової оболонки дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, м’яко обволікають, допомагають захистити від подразнення, розріджувати мокротиння і полегшувати відкашлювання. Можуть виявляти протизапальну та дезінфікуючу дію.

Базилік священний (Ocimum Sanctum). В аюрведі базилік тисячоліттями використовувався як одна з основних рослин. Його часто використовують при застуді, головному болі, хворобах шлунку та різного виду отруєннях. Дослідження показують, що базилік містить в собі велику кількість евгенолу (1-гідрокси-2-метокси-4-аліл-бензил), що може надавати йому знеболювальні властивості. Він також сприяє зниженню рівня холестеролу й сприятливо впливає на рівень глюкози в крові за рахунок своїх антиоксидантних властивостей.

Адатода судинна (Adhatoda Vasica). Містить активні речовини вазоцін і вазоцінон. Може виявляти муколітичну, відхаркувальну, бронхорозширюючу дії, що сприяє розрідженню густого та в’язкого мокротиння і очищенню дихальних шляхів.

Бібхітакі (Terminalia Belerica). З давніх часів застосовується аюрведою і згадується в стародавніх аюрведичні трактатах. «Бібхітакі» означає «страхітлива», оскільки хвороби тут же відступають перед її цілющою силою. Бібхітакі – відома расаяна, еліксир молодості, що володіє яскраво вираженою антиоксидантною та омолоджуючою дією, а також рослина, що виводить надлишкову слиз із бронхів, усуває застій в жовчовивідній системі та органів малого таза, розчиняє камені в нирках і жовчному міхурі і очищає кишечник і організм в цілому від шлаків і токсинів. Бібхітакі містить трітерпеноїди, включаючи беллерієву кислоту, сітостерол, сапоніни беллерікосід і беллеріканін, а також поліфеноли (галієві, еллагієву кислоти, філембін та ін), лігнано (термілігнан, таннілігнан, флавани, анолігнан В). Бібхітакі має антисептичні, в'яжучі, протизапальні, омолоджуючі, антиоксидантні, тонізуючі, відхаркувальні, проносні, глистогінні, протигрибкові властивості. Використовується при захворюваннях дихальних шляхів, астмі, бронхіті, катарі, ларингіті, кашлі (часто приймається з медом, з перцем, з імбиром, з молоком), а також при болях в горлі, значно покращує стан горла, а також тембр голосу, усуває хрипоту.

Ахірантес (Achyranthes Aspera). Коріння ахірантесу містять тритерпенові сапоніни, які при гідролізі дають олеанолову кислоту і вуглеводневу частину, що складається з глюкози, галактози, рамнози. Ахірантес застосовується як відхаркувальний, жарознижувальний, бактерицидний, діуретичний засіб, від каменів в нирках, від безсоння, кишкових розладів, для зняття дратівливості. Препарати рослини використовуються також для лікування водянки, ревматизму, шлункових проблем, холери, шкірних захворювань. При лікуванні діареї та дизентерії використовують відвар з листя. Сік ахірантесу використовується для лікування фурункульозу, геморою, дизентерії, ревматичного болю, корости, сверблячки і шкірних висипань. Коріння ахірантеса мають сечогінні, спазмолітичні і в'яжучі властивості.

Фісташка справжня (Pistacia Integerrima). Фісташка справжня в природних умовах росте по схилах гір Середньої Азії (Киргизія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан), на північному сході Ірану, в Сирії і на півночі Афганістану. Незаперечно, унікальним є амінокислотний склад фісташки: триптофан, треонін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, цистин, фенілаланін, тирозин, валін, аргінін, гістидин, аланін, аспарагін, глутамін, гліцин, пролін, серин. Фісташка цінується в першу чергу як харчовий продукт, багатий високоякісною невисихаючою олією. Високий вміст ненасичених кислот робить фісташку справжню цінним продуктом для зміцнення організму, відновлення його після хвороб. Плоди фісташки при помірному вживанні сприятливо впливають на роботу серця, печінки, мозку, регулюють рівень цукру в крові. Фісташки здатні поліпшити настрій, зняти втому, знизити стрес. Властивості фісташки для усунення болю від печінкових і шлункових кольок відомі з давніх-давен, плоди цієї рослини широко використовуються в народній медицині. Також застосовуються фісташки при анемії, як протиблювотний, протикашльовий і протитуберкульозний засіб.

Паслін жовтоплідний (Solanum Xanthocarpum). Містить алкалоїди, глікозиди, сапоніни і таніни, завдяки чому виявляє протизапальний, відхаркувальний, жарознижувальний, антигістамінний ефект. Паслін ефективний при бронхітах і використовується в терапії коклюшу.

Клеродендрум сератум (Clerodendron Serratum). Клеродендрум сератум (лат. Clerodéndrum serratum) або Бхарангі (Bharangi) – листопадні чагарники або маленькі дерева, іноді ліани; рід рослин підродини Горлянкові (Ajugoideae) сімейства Глухокропивові (Lamiaceae). У Клеродендрума сератума був виділений стеролглюкозид. Коренева кора дає глікозидний матеріал, фенольний за своєю природою. Порошкоподібне стебло містить D-маніт, α-D-глюкозид β-сітостерину, β-сітостерин і цетиловий спирт.

Клеродендрум сератум використовується для лікування, контролю, запобігання та поліпшення таких захворювань, станів і симптомів: біль, запалення, ревматизм, дихальні розлади, лихоманка, кашель, малярія, алергія.

Імбир лікарський (Zingiber Officinale). У хімічний склад кореня імбиру входить набір ефірних олій, цінгіберін, цінгерол, шагеол, а також жирні олії, крохмаль і дубильні речовини. Крім того він містить всі незамінні амінокислоти, такі як триптофан, лейзин, метіонін, валін, феніланін, треонін та інші. Імбир в аюрведі використовується при застудних захворюваннях, як засіб, що допомагає розігрівати кров, знищувати шкідливі бактерії, сприяє відхаркуванню при кашлі. Імбир може застосовуватися при синуситах і бронхітах. Чай з коренем імбиру відновлює сили, сприяє покращенню мозкового кровообігу, допомагає зняти втому і подолати наслідки стресу.

Перець довгий (Piper Longum). Плоди перцю містять так звані алкалоїди – капсаїциноїди (0,1–2,0 %), головним з яких є капсаїцин (48,6 %), або ваніліламід ізодецилової кислоти, а також 6,7-дигідрокапсаїцин (36 %), нордигідрокапсаїцин (7,4 %), гомодигідрокапсаїцин (2 %), гомокапсаїцин (2 %); каротиноїди: капсантин, α-, β-каротин, карсорубін; вітамін С, Р, стероїдні глікозиди (капсикозиди А, В, С, D), етерна олія (до 1,5 %), солі фосфору, кальцію й калію, жирна олія (у насінні – до 10 %). Трава перцю містить глікоалкалоїди – соласодин, соланидин, соланін і кумарин – скополетин. Плоди цього виду рекомендують при зубному болю у вигляді примочок (має аналгезивну дію), вони знижують секрецію слизових оболонок.

За матеріалами:

• Збірник наукових праць. VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Біологічні дослідження – 2017». УДК 581.19:638.16 АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ ДО АНТИБІОТИКОСТІЙКИХ ІЗОЛЯТІВ STAPHYLOCOCCUS AUREUS І.В. Негай, В.В.Касянчук, Сумський національний аграрний університет, вул. Г. Кондратьєва, 160, Суми;

• Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. – 15-е изд., доп. - М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. 621 с. (Мазнєв Н. І. Золота книга лікарських рослин / Н. І. Мазнєв. – 15-е вид., доп. - М.: ТОВ «ІД РІПОЛ Классік», ТОВ Видавництво «ДОМ. XXI століття», 2008. 621 с.);

• Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. – М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. – 512 с. с илл. (Мазнєв Н. І. Травнік / Н. І. Мазнєв. – М.: ТОВ «Гамма Пресс 2000», 2001. – 512 с. з іл.);

• Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. – К.: Здоров’я, 1990. – 304 с., іл., 6,55 арк. іл;

• Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. – М.: Эксмо, 2007. - 1024 с. (Чухно Т. Велика енциклопедія лікарських рослин / Т. Чухно. – М.: Ексмо, 2007. - 1024 с.);

• Botanical Pathways article with clinical trials details Indian J Exp Biol. 1999 Mar; 37 (3): 248-52. (Статті ботанічні шляхи з деталями клінічних випробувань Індійського Джей Біол. 1999 Тра; 37 (3): 248-52.);

• Prakash P, Gupta N. Therapeutic uses of Ocimum sanctum Linn (Tulsi) with a note on eugenol and its pharmacological actions: a short review. Effect of Ocimum sanctum Leaf Powder on Blood Lipoproteins, Glycated Proteins and Total Amino Acids in Patients with Non-insulin-dependent Diabetes Mellitus. Journal of Nutritional & Environmental Medicine. V. RAI MSC, U. V. MANI MSC PHD FICN AND U. M. IYER MSC PHD. Volume 7, Number 2 / June 1, 1997. p. 113–118. (Пракаш П, Гупта Н. Терапевтичне застосування Оцінум санктум Лінн (Тулсі) з приміткою про евгенол та його фармакологічні дії: короткий огляд. Ефект порошка Оцінум Санктуар Ліф на ліпопротеїни крові, гліцитні білки та загальні амінокислоти у пацієнтів з неінсулінзалежним діабетом Меліт. Журнал "Харчова та екологічна медицина". Ві. РАІ ЕмЕсСі, Ю. Ві. МАНІ ЕмЕсСі ПіЕйчДі ЕфАйСіЕн ТА Ю. Ем. АйВайІАр ЕмЕсСі ПіЕйчДі. Том 7, номер 2 / 1 червня 1997 рр. 113-118.);

• Evaluation of Hypoglycemic and Antioxidant Effect of Ocimum Sanctum, Jyoti Sethi, Sushma Sood, Shashi Seth, and Anjana Talwar. Indian Journal of Clinical Biochemistry, 2004, 19 (2) 152–155. (Оцінка гіпоглікемічного та антиоксидантного впливу Оцінум санктум, Джіоті Сеті, Сушма Суд, Шаши Сет та Анжана Талвар. Індійський журнал Клінічна біохімія, 2004, 19 (2) 152-155.);

• http://medzai.net/substances/paslen_zheltoplodniy.php;

• https://www.aur.ru/spravochnik-trav/bibhitaki.html;

• https://amma.ua/uk/herbs/fistashka-spravzhnya-pistacia-integerrima;

• Poornima BS, Prakash L Hegde, Pradeep, Harini A Pharmacological review on Clerodendrum serratum Linn. Moon. (Порініма БС, Пракаш Л Хегде, Прадіп, Харіні. Фармакологічний огляд на Clerodendrum serratum Linn. Moon);

• http://www.medsite.com.ua;

• Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; семейство Asteraceae (Compositae). – СПб. 1993. (Рослинні ресурси СРСР: Квіткові рослини, їх хімічний склад, використання; сімейство Asteraceae (Compositae). - СПб. 1993);

• Who monographs on selected medicinal plants. – Vol. 2. – World Health Organization. – Geneva, 2002. (ВООЗ монографії на окремі лікарські рослини. - т. 2. – Всесвітня організація охорони здоров'я. – Женева, 2002);

• Дудченко Л. Г. Козьяков А. С. Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. – К. Наукова думка, 1989. – 304 с;

• Легин Г.Я. Капсаицин и его аналоги: свойства, получение, применение // Хим.-фармац. журн. – 1996. – № 1, Т. 30. (Легін Г.Я. Капсаїцин і його аналоги: властивості, отримання, застосування // Хім.-фармац. журн. – 1996. – № 1, Т. 30);

• Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Яковлева и К.Ф. Блиновой. – СПб., 1999. (Енциклопедичний словник лікарських рослин і продуктів тваринного походження / Під ред. Яковлєва і К.Ф. Блінової. – СПб., 1999);

• Govindarajan V.S. Capsicum – production, technology, chemistry and quality // CRC Critical Reviews in Food Science and Nutrition. – 1986. – Vol. 24, № 3. (Говіндараджан В.С. Capsicum – виробництво, технологія, хімія та якість // Критичні відгуки CRC в галузі харчової науки та харчування. – 1986. – Том. 24, № 3.).

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.