Ібупрофен - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форми випуску

Показання до застосування Ибупрофенe

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Ибупрофенe

Побічні дії

Взаємодія з іншими медикаментами та продуктами харчування

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Як болезаспокійливий та протизапальний засіб лікарі часто призначають Ібупрофен, ціна якого залежить від форми випуску, дозування та фірми-виробника. Ібупрофен має кілька торгових назв: новіган, нурофен, єврофаст, зотек, ібупром, бупір, бруфен, термідол.

Ібупрофен є нестероїдним протизапальним препаратом. Одна таблетка може містити 200 або 400 мг ібупрофену, який є основною діючою речовиною. Крім нього, до складу ліків входять додаткові складові:

• крохмаль;
• стеарат магнію та кальцію;
• повідон.

Для виготовлення оболонки застосовуються такі компоненти:

• опадрай;
• спирт полівініловий;
• тальк;
• поліетиленгліколь;
• лецитин;
• діоксид титану;
• дистильована вода.

Основні лікувальні властивості — протизапальні, жарознижувальні та аналгетичні проявляються при наступних здібностях препаратів з ібупрофеном, які можуть:

• пригнічувати запальні чинники;
• знижувати приєднання тромбоцитів один до одного;
• сприяти пригніченню циклооксигеназ 1 та 2 типів;
• не руйнувати арахідонову кислоту;
• зменшувати обсяг простагландинів у здорових тканинах та осередку запалення;
• нівелювати ексудативну та проліферативну фази запалення;
• знижувати больові відчуття в осередку запалення;
• викликати послаблення чи зникнення больового синдрому.

Крім того, основні лікувальні ефекти можливі завдяки:

• зниженню збудливості терморегулювальних центрів проміжного мозку;
• зменшенню проникності судин, поліпшенню мікроциркуляції, зниженню вивільнення з клітин медіаторів запалення та придушенню енергозабезпечення запального процесу — можна помітити протизапальні властивості препарату нурофен;
• скороченню інтенсивності запалення, зменшенню вироблення брадикініну та його альгогенності — має вираженою анальгетичну дію.

Фармакодинаміка

Ібупрофен є похідною пропіонової кислоти. Він пригнічує циклооксигеназу 1 і 2, концентрація якої збільшується в міру поширення запалення. Відтворення простагландинів через це блокується.

Фармакокінетика

Ліки Ібупрофен характеризуються швидкою та повною абсорбцією зі шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Згідно з інструкцією до препарату:

1. Максимум речовини в плазмі концентрується протягом однієї-двох годин після застосування; в синовіальній рідині — протягом трьох годин.
2. Період напіввиведення ліків становить близько двох годин.
3. Метаболізм відбувається переважно у печінці.
4. Виведення забезпечують нирки у незміненому вигляді чи у вигляді кон'югатів. У невеликому обсязі препарат виводиться з жовчю.
5. Ібупрофен показує міцний зв'язок з білками плазми та здатність накопичуватися в синовіальній тканині, що сприяє полегшенню суглобового болю.

Період повного виведення Ібупрофену з організму становить 24 години.

Клінічні характеристики

Дослідження у клініках у хворих, які страждають на кольки та післяопераційний біль, підтвердили високу анальгетичну активність ібупрофену, порівняно з іншими знеболювальними засобами.

Профіль безпеки ібупрофену у низьких безрецептурних дозах дозволяє призначати його дітям та вагітним жінкам.

Для лікування пацієнтів з тяжкими захворюваннями опорно-рухового апарату (остеоартроз) застосовувалися високі дози та тривале лікування, що викликало невеликий негативний вплив на органи ШКТ.

За результатами клінічного дослідження застосування ібупрофену у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, хворих на ювенільні артрити, стало очевидним значне зниження запалення. Крім того, значно зменшувалися:

• припухлості суглобів;
• скутість руху вранці (обсяг рухів збільшувався);
• ШОЕ крові;
• кількість рідини у суглобах;
• набряк синовіальної оболонки та періартикулярних тканин (відповідно до ультразвукового дослідження);
• больовий синдром.

Також, у всіх випадках відзначалася хороша та задовільна переносність ібупрофену, вартість якого невисока та доступна кожному покупцю.

Форми випуску

В аптеках України завжди можна зустріти в наявності та купити ібупрофен та препарати, в яких він є діючою речовиною. Виробники випускають ці препарати у таких формах:

• таблетки;
• капсули;
• суспензії;
• сиропи;
• розчини для інфузій;
• розчини для внутрішньовенного введення;
• гелі;
• мазі;
• супозиторії.

Залежно від лікарської форми різняться такі фізико-хімічні властивості препаратів:

1. Таблетки — мають круглу форму, вкриті оболонкою рожевого кольору, верхня та нижня поверхні опуклі. При розломі під лупою видно ядро, оточене одним суцільним шаром.
2. Суспензія – рідина, що має однорідну сиропоподібну консистенцію рожевого кольору з фруктовим смаком. Перед прийманням необхідно енергійно струсити флакончик, щоб суспензія відновилася й осад повністю розчинився.
3. Гель має прозору безбарвну однорідну консистенцію. Є характерний запах.

Відмінною особливістю ібупрофену є погана розчинність у воді, але він дуже добре розчиняється в органічних розчинниках: етанолі, метанолі, ацетоні та дихлорметані.

Показання до застосування Ибупрофенe

Застосування нурофену та його аналогів обумовлено наявністю:

• болю різної етіології: головного, менструального, зубного, м'язового, крижово-поперекового, посттравматичного, мігрені, болю в кістках і суглобах;
• невралгій (наприклад, сідничного нерва);
• підвищеної температури тіла;
• лихоманки при застудах та грипі.

Режим дозування

Використання ібупрофену залежить від форми випуску та віку пацієнта. При пероральному призначенні приймати ліки бажано під час або після їди. Таблетки та капсули потрібно ковтати цілими, не розжовувати та не розламувати. Щоб мінімізувати побічні ефекти, починати треба з найменшої дози. Побічні ефекти можуть бути мінімізовані при застосуванні найнижчої ефективної дози протягом короткого часу.

Доза для дорослих від 600 до 1800 мг у день призначається для лікування таких захворювань:

• ревматоїдний артрит;
• анкілозуючий спондиліт;
• остеоартроз;
• неревматоїдні (серонегативні) артропатії;
• неревматичні запальні процеси періартикулярних тканин: «заморожене» плече, бурсит, тендиніт, тендовагініт та біль у попереку.

Загальна добова доза не повинна перевищувати 2400 міліграмів.

Для дітей добова доза призначається із розрахунку 20 міліграмів на один кілограм маси. У разі діагнозу ювенільний ревматоїдний артрит може бути дозування до 40 міліграмів на один кілограм маси тіла. Не рекомендовано приймати ібупрофен дітям, маса яких становить менш як 7 кг.

У пацієнтів похилого віку існує підвищений ризик виникнення побічних ефектів. Якщо виникає необхідність застосовувати ліки з ібупрофеном, дозування має бути мінімальним, але ефективним. Хворому треба бути уважним і стежити за шлунково-кишковим трактом, особливо небезпечні кровотечі у цій галузі.

Індивідуально визначається доза у пацієнтів із нирковою або печінковою недостатністю.

Щоб усунути слабкий і середній больовий синдром при симптомах дисменореї, болю в післяопераційному періоді, дітям, підліткам та дорослим рекомендовано вживати одну-дві таблетки до трьох разів на день. Перерва між прийманнями повинна бути не менше 4 годин і не можна випивати понад 6 таблеток на добу.

Як жарознижувальний засіб Ібупрофен приймають по 1 таблетці до 3 разів на добу.

Протипоказання

Не можна застосовувати Ібупрофен внутрішньо при виявленні таких захворювань:

• гіперчутливість до складників препарату;
• ерозії та виразки у шлунково-кишковому тракті (період загострення);
• «аспіринова» та бронхіальна астма, кропив'янка, риніт, що виникли на фоні лікування саліцилатами або іншими нестероїдними протизапальними засобами;
• порушення згортання крові;
• геморагічний діатез;
• ушкодження зорового нерва;
• скотома;
• амбліопія;
• порушення зору;
• лейкопенія;
• тромбоцитопенія;
• діатез (геморагічний);
• гіперкаліємія;
• тяжкі хвороби нирок та печінки;
• серйозна серцева недостатність;
• небезпечні для життя інфекції;
• кровотечі різної етіології, особливо внутрішньочерепні чи шлунково-кишкові;
• вроджені вади серця.

Зовнішнє застосування заборонено при:

• мокнучому дерматиті;
• екземі;
• пошкодженнях шкіри — інфікованих саден і ран.

Для зняття симптомів необхідно промити шлунок, бажано протягом першої години після прояву негативної симптоматики, прийняти активоване вугілля. Якщо спостерігаються ниркові, печінкові та серцеві порушення, лікування має проводитися суворо у стаціонарі.

Особливості Ибупрофенe

Важливо враховувати, що лікування препаратом Ібупрофен необхідно починати з невеликих ефективних доз, і триває воно, по можливості, малий період. Якщо потрібно тривале лікування, то його обов'язково повинен контролювати лікар, призначаючи за необхідності аналізи крові, печінкові та ниркові проби.

Людям похилого віку ліки з ібупрофеном призначають з обережністю. За наявності супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту є обов'язковим приймання ліків проти цих хвороб, сумісних з ібупрофеном.

Якщо погіршився зір, необхідно зменшення дози або скасувати приймання препарату.

Креми, гелі та мазі з ібупрофеном не можна наносити на відкриті рани та пошкоджені шкірні покриви. Також потрібно берегти слизові від потрапляння речовини.

Передозування препарату може виявлятися:

• болями в животі;
• нудотою і блюванням;
• загальмованістю, сонливістю;
• депресією, головним болем, шумом у вухах.

Для зняття симптомів необхідно промити шлунок, бажано протягом першої години після прояву негативної симптоматики, прийняти активоване вугілля. Якщо спостерігаються ниркові, печінкові та серцеві порушення, лікування має проводитися суворо у стаціонарі.

Передозування

Симптомами перевищення дози є: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дуже рідко – діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль, запаморочення та шлунково-кишкова кровотеча. При важкому отруєнні можуть виникати токсичні ураження центральної нервової системи, які проявляються у вигляді сонливості, ністагму, порушенні зору, іноді – збудженого стану та дезорієнтації або коми.

Іноді у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може виникати гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму може спостерігатися загострення перебігу астми. Спеціального лікування – немає, починати слід з усунення симптоматики.

Побічні дії

У пацієнтів, які страждають на деякі захворювання, препарати категорії НПЗЗ можуть рідко викликати такі негативні наслідки для органів і систем організму:

1. ШКТ: нудота, блювання, НПЗЗ-гастропатія (зниження апетиту, біль та дискомфорт в епігастральній ділянці, біль у животі), подразнення, сухість слизової оболонки або біль у ротовій порожнині, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит, запор/ метеоризм, порушення травлення, можливо – ерозивно-виразкове ураження та кровотеча зі шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки.
2. Нервова система та органи чуття: головний біль, сонливість, тривожність, нервозність, дратівливість, психомоторне збудження, сплутаність свідомості, галюцинації, асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), порушення слуху, дзвін у вухах, оборотна токсичність двоїння, сухість та подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алергічного генезу), худоби.
3. Серцево-судинна система та кров (кровотворення, гемостаз): серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску, еозинофілія, анемія, в т.ч. гемолітична, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія.
4. Респіраторна система: задишка, бронхоспазм.
5. Сечостатева система: набряковий синдром, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, поліурія, цистит.
6. Алергічні реакції: висипання на шкірі (еритематозне, уртикарне), свербіж шкіри, кропив'янка, алергічний риніт, алергічний нефрит, набряк Квінке, анафілактичні реакції, в т.ч. анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз.

При зовнішньому застосуванні може бути подразнення шкірних покривів у вигляді почервоніння, набряку, висипів чи сверблячки; при тривалому застосуванні – системні побічні реакції.

Взаємодія з іншими медикаментами та продуктами харчування

Необхідно не допускати одночасного приймання ібупрофену та інших нестероїдних протизапальних засобів, оскільки підвищується ризик появи побічних ефектів. Категорично не можна приймати препарат разом з ацетилсаліциловою кислотою у зв'язку з тим, що нестероїдні протизапальні засоби знижують лікувальні властивості аспірину.

Речовина кофеїн посилює аналгетичну властивість ібупрофену. Алкогольні напої під час лікування нурофеном вживати не рекомендується, оскільки ліки посилюють негативний вплив етанолу.

Ібупрофен не рекомендується приймати з фуросемідом та гідрохлортіазидом – він знижує їхню ефективність. Ібупрофен для внутрішньовенного введення не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Умови зберігання

Зберігається препарат в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС у недоступному для дітей місці.

Порівнявши ціну ібупрофену в аптеках України та ціну в нашій інтернет-аптеці, ви зможете переконатися, що у нас вартість значно нижча. Зателефонувавши за вказаними на сайті телефонами та уточнивши наявність ліків, ви можете придбати ібупрофен, ціна в Україні якого найвигідніша.

Використана література

https://lekhim.ua/ru/ibuprofen_dose-200-mg-no-10-no-50

https://compendium.com.ua/info/1812/ibuprofen/

https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=744