Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від світло-жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки от светло-желтого до зеленовато-желтого цвета.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код ATХ M01A X17.

Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Код ATХ M01A X17.

Фармакодинаміка.

Нестероїдний протизапальний препарат з аналгезуючими та жарознижувальними властивостями діє як інгібітор ферменту синтезу простагландинів циклооксигенази.

Фармакокінетика.

Німесулід добре абсорбується після перорального застосування. Після прийому препарату у дозі 100 мг максимальна концентрація німесуліду у плазмі крові 3-4 мг/л досягається у дорослих за 2-3 години. ППК (площа під кривою концентрації препарату) дорівнює 20-35 мг/л за годину. Не було встановлено статистично достовірної різниці між цими показниками та аналогічними показниками при застосуванні 100 мг німесуліду двічі на добу протягом 7 днів.

Зв'язування з білками плазми – до 97,5 %.

Німесулід значною мірою метаболізується у печінці різними шляхами, включаючи ізоферменти цитохрому Р450 (CYP) 2C9. Тому існує імовірність його взаємодії з одночасно прийнятими препаратами, які також метаболізуються за допомогою CYP2C9. Основний метаболіт, парагідроксипохідне, теж має фармакологічну активність. Час до появи цього метаболіту у крові короткий (близько 0,8 години), однак константа його утворення невелика та значно нижче константи абсорбції німесуліду.

Гідроксинімесулід майже повністю кон’югований і є єдиним метаболітом, виявленим у плазмі крові. Період його напіввиведення (Т1/2) становить 3,2-6 годин.

Німесулід виводиться переважно із сечею (близько 50 % прийнятої дози).

Лише 1-3 % виводиться в незміненому стані. Гідроксинімесулід, основний метаболіт, виявляється у сечі тільки у формі глюкуронідного кон’югата. Близько 29 % дози після метаболізму виводиться з калом.

Кінетичний профіль німесуліду не змінювався при прийомі разової або повторної дози хворими літнього віку.

Як показало гостре клінічне дослідження, у пацієнтів при помірній і початковій нирковій недостатності (кліренс креатиніну – 30-80 мл/хв) максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту у плазмі крові не вища, ніж у здорових добровольців. ППК і Т1/2 були на 50 % вище, але залишалися у межах кінетичних значень, що спостерігалися у здорових добровольців.

Повторний прийом не призводить до накопичення.

Клінічні характеристики.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Нестероидный противовоспалительный препарат с анальгезирующими и жаропонижающими свойствами действует как ингибитор фермента синтеза простагландинов циклооксигеназы.

Фармакокинетика.

Нимесулид хорошо абсорбируется после перорального применения. После приема препарата в дозе 100 мг максимальная концентрация нимесулида в плазме крови 3-4 мг/л достигается у взрослых через 2-3 часа. ППК (площадь под кривой концентрации препарата) равна 20-35 мг/л в час. Не было установлено статистически достоверных различий между этими показателями и аналогичными показателями при применении 100 мг нимесулида дважды в сутки в течение 7 дней.

Связывание с белками плазмы крови – до 97,5 %.

Нимесулид в значительной степени метаболизируется в печени различными путями, включая изоферменты цитохрома Р450 (CYP) 2C9. Поэтому существует вероятность его взаимодействия с одновременно принимаемыми препаратами, которые также метаболизируются с помощью CYP2C9. Основной метаболит, парагидроксипроизводное, тоже обладает фармакологической активностью. Время до появления этого метаболита в крови непродолжительное (около 0,8 часа), однако константа его образования небольшая и значительно ниже константы абсорбции нимесулида.

Гидроксинимесулид почти полностью конъюгированный и является единственным метаболитом, обнаруженным в плазме крови. Период его полувыведения (Т1/2) составляет 3,2-6 часов.

Нимесулид выводится преимущественно с мочой (около 50 % принятой дозы).

Лишь 1-3 % выводится в неизмененном виде. Гидроксинимесулид, основной метаболит, обнаруживается в моче только в форме глюкуронидного конъюгата. Около 29 % дозы после метаболизма выводится с калом.

Кинетический профиль нимесулида не менялся при приеме разовой или повторной дозы больными пожилого возраста.

Как показало острое клиническое исследование, у пациентов при умеренной и начальной почечной недостаточности (клиренс креатинина – 30-80 мл/мин) максимальная концентрация нимесулида и его основного метаболита в плазме крови не выше, чем у здоровых добровольцев. ПДК и Т1/2 были на 50 % выше, но оставались в пределах кинетических значений, наблюдавшихся у здоровых добровольцев.

Повторный прием не приводит к накоплению.

Клинические характеристики.

Показания.

Лечение острой боли, первичной дисменореи. Нимесулид следует применять только как препарат второй линии. Решение о назначении Нимесулида необходимо принимать на основании всех рисков для конкретного пациента.

Показання.

Лікування гострого болю, первинної дисменореї. Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії. Рішення про призначення Німесуліду потрібно приймати на основі оцінки усіх ризиків для конкретного пацієнта.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Реакції підвищеної чутливості (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів в анамнезі. Гепатотоксичні реакції на застосування препарату в анамнезі. Одночасне застосування з потенційно гепатотоксичними засобами. Алкоголізм, наркотична залежність. Активна форма виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, наявність рецидивів виразкової хвороби або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі, або кровотеча, що супроводжує інші захворювання, перфорації в анамнезі. Тяжке порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30 мл/хв). Печінкова недостатність. Підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми. Підозри на гостру хірургічну патологію. Наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому компоненту препарата. Реакции повышенной чувствительности (бронхоспазм, ринит, крапивница) при применении ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов в анамнезе. Гепатотоксические реакции на применение препарата в анамнезе. Одновременное применение с потенциально гепатотоксическими средствами. Алкоголизм, наркотическая зависимость. Активная форма язвенной болезни желудка или двенадцатиперстной кишки, наличие рецидивов язвенной болезни или желудочно-кишечное кровотечение в анамнезе, или кровотечение, которое сопровождает другие заболевания, перфорации в анамнезе. Тяжелое нарушение свертывания крови. Тяжелая сердечная недостаточность. Тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина 30 мл/мин). Печеночная недостаточность. Повышенная температура тела и гриппоподобные симптомы. Подозрения на острую хирургическую патологию. Наличие в анамнезе цереброваскулярных кровотечений или других кровоизлияний.

з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення виразки травного тракту або кровотечі. Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSSRIs): збільшується ризик виникнення кровотеч у травному тракті.

Антикоагулянти: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати дію антикоагулянтів, таких як варфарин або ацетилсаліцилова кислота, через що така комбінація протипоказана хворим із тяжкими розладами коагуляції. Якщо такої комбінованої терапії не можна уникнути, необхідно проводити ретельний контроль показників згортання крові.

Діуретичні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністи ангіотензину ІІ.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть послаблювати дію діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких хворих із погіршеною функцією нирок (наприклад у зневоднених хворих або пацієнтів літнього віку) спільне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ або речовин, що пригнічують систему циклооксигенази, можливе подальше погіршення функції нирок та виникнення гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Ці взаємодії слід враховувати тоді, коли хворий застосовує Німесулід одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. Слід бути дуже обережним, застосовуючи таку комбінацію, особливо пацієнтам літнього віку. Хворі повинні отримувати достатню кількість рідини, а ниркову функцію треба ретельно контролювати після початку застосування такої комбінації. Німесулід тимчасово послаблює дію фуросеміду щодо виведення натрію та меншою мірою – виведення калію, а також зменшує діуретичний ефект. Спільне застосування фуросеміду та Німесуліду хворим із порушенням ниркової або серцевої функції вимагає обережності.

У здорових добровольців Німесулід швидко знижує ефект фуросеміду, спрямований на виведення натрію та меншою мірою – на виведення калію, а також знижує сечогінну дію. Одночасне застосування Німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20 %) площі під кривою «концентрація-час» (AUC) та зниження кумулятивної екскреції фуросеміду без змін ниркового кліренсу фуросеміду.

Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Були повідомлення про те, що нестероїдні протизапальні засоби зменшують кліренс літію, що призводить до збільшення рівня літію у плазмі крові та токсичності літію. При призначенні Німесуліду хворим, які отримують терапію препаратами літію, слід часто проводити контроль рівня літію у плазмі крові.

Немає клінічно значущої взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (комбінація алюмінію та магнію гідроксиду) in vivo. Німесулід пригнічує активність ферменту CYP2С9. При одночасному застосуванні з Німесулідом ліків, що є субстратами цього ферменту, концентрація їх у плазмі крові може підвищуватися. Потрібна обережність у разі, якщо німесулід призначати менше ніж за 24 години до або менше ніж за 24 години після прийому метотрексату, оскільки можливе підвищення рівня останнього у сироватці крові та збільшення його токсичності. Через вплив на ниркові простагландини інгібітори синтетаз, до яких належить німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспоринів.

Вплив інших препаратів на німесулід.

Дослідження in vitro засвідчили, що німесулід витісняється з місць зв’язування толбутамідом, саліциловою кислотою та вальпроєвою кислотою. Незважаючи на те, що ці взаємодії були визначені у плазмі крові, зазначені ефекти не спостерігалися у процесі клінічного застосування препарату.

Для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю застосування. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

Існують окремі повідомлення про випадки серйозних реакцій з боку печінки, у поодиноких випадках – із летальним наслідком (див. «Побічна дія»). При появі у хворих, які застосовують Німесулід, симптомів, що вказують на ушкодження печінки (анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору), або хворим, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від норм, препарат слід відмінити. Таким хворим і надалі забороняється призначати Німесулід. Після короткочасного застосування препарату у більшості випадків спостерігалось оборотне ушкодження печінки.

Під час лікування Німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування препаратів, що мають гепатотоксичну дію, та вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку печінкових реакцій.

Слід рекомендувати хворим утримуватися від застосування інших знеболювальних засобів під час лікування Німесулідом. Одночасне застосування різних нестероїдних протизапальних препаратів, у тому числі селективних інгібіторів циклоокигенази-2, не рекомендується.

Особенности применения.

Для снижения риска развития побочных эффектов необходимо применять минимально эффективную дозу с наименьшей продолжительностью применения. Если состояние больного не улучшается, лечение необходимо прекратить.

Существуют отдельные сообщения о случаях серьезных реакций со стороны печени, в единичных случаях – с летальным исходом (см. «Побочное действие»). При появлении у больных, принимающих Нимесулид, симптомов, указывающих на повреждение печени (анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, чувство усталости, моча темного цвета), или больным, у которых данные лабораторных анализов функции печени отклоняются от норм, препарат следует отменить. Таким больным и впредь запрещается назначать Нимесулид. После кратковременного применения препарата в большинстве случаев наблюдалось обратимое повреждение печени.

Во время лечения Нимесулидом рекомендуется избегать одновременного применения препаратов, имеющих гепатотоксическое действие, и употребление алкоголя из-за повышенного риска развития печеночных реакций.

Следует рекомендовать больным воздерживаться от применения других обезболивающих средств при лечении Нимесулидом. Одновременное применение различных нестероидных противовоспалительных препаратов, в том числе селективных ингибиторов циклооксигеназы-2, не рекомендуется.

нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов’язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які застосовують Німесулід, прийом препарату необхідно відмінити.

Виразка, кровотеча або перфорація у травному тракті можуть загрожувати життю хворого, особливо якщо в анамнезі є дані про те, що подібні явища виникали у хворого при застосуванні будь-яких інших нестероїдних протизапальних засобів (без терміну давності). Ризик подібних явищ збільшується разом зі збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів у хворих, які мають в анамнезі виразку у травному тракті, особливо ускладнену кровотечею або перфорацією, а також у хворих літнього віку. Таким хворим лікування слід розпочинати з найменшої можливої ефективної дози. Для цих хворих, а також для тих, хто приймає паралельно низькі дози ацетилсаліцилової кислоти чи інших препаратів, що збільшують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії з використанням захисних речовин, наприклад місопростолу або інгібіторів протонного насоса.

Хворі з токсичним ураженням травного тракту, особливо пацієнти літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні симптоми, що виникають у ділянці травного тракту, особливо при кровотечі. Це особливо важливо на початкових стадіях лікування. Хворих, які приймають супутні препарати, що можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як кортикостероїди, антикоагулянти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота), потрібно проінформувати про необхідність дотримуватись обережності при застосуванні німесуліду.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть виникнути у будь-який час протягом лікування препаратом. При цьому супутні попереджувальні симптоми, а також наявність в анамнезі попередніх шлунково-кишкових захворювань не завжди присутні. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

Нестероїдні протизапальні засоби з обережністю потрібно призначати хворим із хворобою Крона або з неспецифічним виразковим колітом в анамнезі, оскільки німесулід може призвести до їх загострення.

Одночасне застосування німесуліду з іншими лікарськими засобами, такими як оральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти, можуть спричинити загострення хвороби Крона та інших захворювань травного тракту.

Хворі із затримкою рідини в організмі та набряками внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів потребують відповідного контролю стану і консультації лікаря. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У хворих літнього віку найчастіше виникають побічні ефекти препарату, зокрема шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, які можуть бути летально небезпечними, порушення функції нирок, серця та печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану хворого.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дають змогу зробити висновок про те, що деякі нестероїдні протизапальні засоби, особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні, можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних епізодів, наприклад інфаркту міокарда та інсульту. Для виключення ризику виникнення таких явищ при застосуванні німесуліду даних недостатньо.

Хворим із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, гострою серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями німесулід потрібно призначати після ретельної оцінки стану. Таким же чином діяти перед призначенням препарату хворим із факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад при артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії, цукровому діабеті, при курінні.

Оскільки Німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю призначати хворим на геморагічний діатез (див. «Протипоказання»). Однак Німесулід не слід призначати замість ацетилсаліцилової кислоти для профілактики у кардіології.

Таблетки Німесулід містять лактозу, тому препарат не слід застосовувати людям з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, Lapp-лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Були повідомлення про рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, деякі з них можуть бути летально небезпечними, наприклад ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У більшості випадків, якщо протягом першого місяця при раніше призначеному курсі лікування виникали дані реакції, то ризик їх виникнення у пацієнтів значно збільшується. Німесулід необхідно відмінити при появі перших ознак шкірного висипу, ураження слизових оболонок та інших алергічних проявів.

Хворим із порушенням функції нирок або із серцевою недостатністю препарат слід призначати з обережністю у зв'язку з можливістю погіршення ниркової функції. У разі погіршення стану хворого лікування потрібно припинити.

Применение нестероидных противовоспалительных средств может маскировать повышение температуры тела, связанное с фоновой бактериальной инфекцией. В случае повышения температуры тела или появления гриппоподобных симптомов у пациентов, принимающих Нимесулид, прием препарата следует отменить.

Язва, кровотечение или перфорация в пищеварительном тракте могут угрожать жизни больного, особенно если в анамнезе есть данные о том, что подобные явления возникали у больного при применении любых нестероидных противовоспалительных средств (без срока давности). Риск подобных явлений увеличивается вместе с увеличением дозы нестероидных противовоспалительных средств у больных, которые имеют в анамнезе язву в пищеварительном тракте, особенно усложненную кровотечением или перфорацией, а также у больных пожилого возраста. Таким больным лечение следует начинать с наименьшей возможной эффективной дозы. Для этих больных, а также для тех, кто принимает параллельно низкие дозы ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые увеличивают риск возникновения осложнений со стороны пищеварительного тракта, следует рассмотреть возможность применения комбинированной терапии с использованием защитных веществ, например мисопростола или ингибиторов протонного насоса.

Больные с токсическим поражением пищеварительного тракта, особенно пациенты пожилого возраста, должны сообщать про любые необычные симптомы, которые возникают в области пищеварительного тракта, особенно при кровотечении. Это особенно важно на начальных стадиях лечения. Больных, принимающих сопутствующие препараты, которые могут повысить риск возникновения язвы или кровотечения, такие как кортикостероиды, антикоагулянты, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, антитромбоцитарные средства (ацетилсалициловая кислота), необходимо проинформировать о необходимости придерживаться осторожности при применении нимесулида.

Желудочно-кишечное кровотечение или язва/перфорация могут возникнуть в любое время в течение лечения препаратом. При этом сопутствующие предупреждающие симптомы, а также наличие в анамнезе предыдущих желудочно-кишечных заболеваний не всегда присутствуют. При возникновении желудочно-кишечного кровотечения или язвы препарат следует отменить.

Нестероидные противовоспалительные средства с осторожностью следует назначать больным с болезнью Крона или с неспецифическим язвенным колитом в анамнезе, поскольку нимесулид может привести к их обострению.

Одновременное применение нимесулида с другими лекарственными средствами, такими как оральные контрацептивы, антикоагулянты, антиагреганты, могут вызвать обострение болезни Крона и других заболеваний пищеварительного тракта.

Больные с задержкой жидкости в организме и отеками вследствие применения нестероидных противовоспалительных средств требуют соответственного контроля состояния и консультации врача. В случае ухудшения функции почек препарат следует отменить (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия»).

У больных пожилого возраста чаще всего возникают побочные эффекты препарата, в частности желудочно-кишечные кровотечения и перфорации, которые могут быть летально опасными, нарушения функции почек, сердца и печени. Поэтому рекомендуется регулярный клинический контроль состояния больного.

Клинические исследования и эпидемиологические данные дают возможность сделать вывод о том, что некоторые нестероидные противовоспалительные средства, особенно в высоких дозах и при длительном использовании, могут привести к незначительному риску возникновения артериальных тромботических эпизодов, например инфаркта миокарда и инсульта. Для исключения риска возникновения таких явлений при использовании нимесулида данных недостаточно.

Больным с неконтролированной артериальной гипертензией, острой сердечной недостаточностью, установленной ишемической болезнью сердца, заболеваниями периферических артерий и/или цереброваскулярными заболеваниями нимесулид необходимо назначать после тщательной оценки состояния. Таким же образом действовать перед назначением препарата больным с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, например при артериальной гипертензии, гиперлипидемии, сахарном диабете, при курении.

Поскольку Нимесулид может влиять на функцию тромбоцитов, его следует с осторожностью назначать больным геморрагическим диатезом (см. «Противопоказания»). Однако Нимесулид не следует назначать вместо ацетилсалициловой кислоты для профилактики в кардиологии.

Таблетки Нимесулид содержат лактозу, поэтому препарат не следует применять людям с редкой наследственной непереносимостью галактозы, Lapp-лактазной недостаточностью или глюкозо-галактозной мальабсорбцией.

Были сообщения про редкие случаи тяжелых кожных реакций при применении нестероидных противовоспалительных средств, некоторые из них могут быть летально опасными, например эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз. В большинстве случаев, если в течение первого месяца при ранее назначенном курсе лечения возникали данные реакции, то риск их возникновения у пациентов значительно увеличивается. Нимесулид необходимо отменить при появлении первых признаков кожного высыпания, поражения слизистых оболочек и других аллергических проявлений.

Больным с нарушением функции почек или с сердечной недостаточностью препарат следует назначать с осторожностью в связи с возможностью ухудшения почечной функции. В случае ухудшения состояния больного лечение необходимо прекратить.

Пригнічення синтезу простагландину може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Дані, отримані при епідеміологічних дослідженнях, дозволяють зробити висновок про те, що на ранніх термінах вагітності застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландину, може збільшити ризик мимовільного аборту, виникнення у плода вад серця і гастрошизису. Абсолютний ризик розвитку аномалії серцево-судинної системи підвищився з менш ніж на 1 % приблизно до 1,5 %. Вважається, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості застосування.

Не слід приймати Німесулід під час І і ІІ триместру вагітності без крайньої необхідності. У разі застосування препарату жінкам, які намагаються завагітніти, або в І і ІІ триместр вагітності, слід вибирати найменшу можливу дозу і найменшу можливу тривалість лікування.

У ІІІ триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть призвести до розвитку у плода:

У матері і плода в кінці вагітності можливе:

Тому Німесулід протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.

Як нестероїдні протизапальні засоби, що пригнічують синтез простагландину, німесулід може спричиняти передчасне закриття баталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, слабкості пологової діяльності та периферичного набряку. Існують окремі повідомлення про ниркову недостатність у немовлят, матері яких застосовували німесулід наприкінці вагітності. Дослідження на тваринах довели атипову репродуктивну токсичність препарату, але достовірних даних щодо застосування німесуліду вагітним не існує. Потенційний ризик для людини не визначений, отже, призначати німесулід у I та II триместрі вагітності не рекомендується. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, його застосування протипоказано у період годування груддю.

Німесулід може погіршити фертильну функцію у жінок, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти. Жінки, які не можуть завагітніти або жінки, яким проводиться обстеження стосовно безпліддя, повинні розглянути питання про припинення застосування німесуліду. Якщо вагітність встановлена під час застосування німесуліду, то лікар має бути про це проінформований.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Угнетение синтеза простагландина может неблагоприятно повлиять на беременность и/или развитие плода. Данные, полученные при эпидемиологических исследованиях, позволяют сделать вывод о том, что на ранних сроках беременности применение препаратов, подавляющих синтез простагландина, может увеличить риск самопроизвольного аборта, возникновение у плода пороков сердца и гастрошизиса. Абсолютный риск развития аномалии сердечно-сосудистой системы повысился с менее чем на 1 % приблизительно до 1,5 %. Считается, что риск увеличивается с увеличением дозы и продолжительности использования.

Не следует принимать Нимесулид во время І и ІІ триместра беременности без крайней необходимости. В случае применения препарата женщинам, которые пытаются забеременеть, или в І и ІІ триместре беременности, следует выбирать наименьшую возможную дозу и наименьшую возможную продолжительность лечения.

В ІІІ триместре беременности все ингибиторы синтеза простагландина могут привести к развитию у плода:

У матери и плода в конце беременности возможно:

Поэтому Нимесулид противопоказан в ІІІ триместре беременности.

Как нестероидные противовоспалительные препараты, которые угнетают синтез простагландина, нимесулид может вызывать преждевременное закрытие баталового протока, легочную гипертензию, олигурию, маловодие. Возрастает риск развития кровотечения, слабости родовой деятельности и периферического отека. Существуют отдельные сообщения о почечной недостаточности у новорожденных, матери которых принимали нимесулид в конце беременности. Исследования на животных доказали атипичную репродуктивную токсичность препарата, но достоверных данных относительно применения нимесулида беременным не существует.

Потенциальный риск для человека не определен, значит, назначать нимесулид в І и ІІ триместре беременности не рекомендуется. Поскольку неизвестно, проникает ли нимесулид в грудное молоко, его применение противопоказано в период кормления грудью.

Нимесулид может ухудшить фертильную функцию у женщин, поэтому его не рекомендуется применять женщинам, которые пытаются забеременеть. Женщины, которые не могут забеременеть или женщины, которым проводится обследование относительно бесплодия, должны рассмотреть вопрос о прекращении применения нимесулида. Если беременность установлена во время применения нимесулида, то врач должен быть об этом проинформирован.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив Німесуліду на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не вивчався. Однак пацієнти, які після застосування Німесуліду відчувають запаморочення або сонливість, мають утриматися від керування автомобілем і виконання роботи, що потребує підвищеної уваги.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Влияние Нимесулида на способность управлять автомобилем и выполнять работы, требующие повышенного внимания, не изучалось. Однако пациенты, которые после применения Нимесулида испытывают головокружение или сонливость, должны воздержаться от управления автомобилем и выполнения работы, требующей повышенного внимания.

Німесулід слід призначати після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.

Застосовувати мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу для послаблення побічних ефектів.

Максимальна тривалість курсу лікування німесулідом – 15 діб.

Таблетки приймати перорально.

Дорослі. Рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу після їди.

Хворі літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Підлітки (віком від 12 до 18 років). Корекція дози не потрібна.

Хворі з порушеною функцією нирок. Враховуючи фармакокінетику препарату, хворим зі слабкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 30-80 мл/хв) змінювати дозу не потрібно. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.

Хворі з порушеною функцією печінки. Застосування таблеток німесуліду 100 мг для лікування хворих з недостатністю печінки протипоказано (див. «Протипоказання»).

Препарат не застосовувати дітям віком до 12 років.

Дети. Препарат не применять детям до 12 лет.

Симптоми гострого передозування нестероїдними протизапальними препаратами зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням і болем у надчеревній ділянці. Ці симптоми зазвичай оборотні при проведенні відповідного підтримуючого лікування. Може спостерігатися шлунково-кишкова кровотеча. Рідше можуть спостерігатися артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома. Анафілактоїдні реакції спостерігалися при застосуванні терапевтичних доз нестероїдних протизапальних препаратів і можуть спостерігатися при передозуванні.

Після передозування нестероїдним протизапальним препаратом пацієнтам необхідно отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Специфічного антидоту не існує. Інформація щодо виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу відсутня, але, базуючись на високому ступені його зв'язування з білками плазми крові (до 97,5 %), можна припустити, що діаліз при передозуванні не буде ефективний. Хворим протягом 4-х годин після прийому високої дози німесуліду рекомендується викликати блювання та/або застосувати активоване вугілля (60-100 мг для дорослих) і/або проносний засіб осмотичного типу. Форсований діурез, підлужнення сечі, гемодіаліз або гемоперфузія не можуть бути ефективними через високий рівень зв'язування з білком.

Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Передозировка.

Симптомы острой передозировки нестероидными противовоспалительными препаратами обычно ограничиваются летаргией, сонливостью, тошнотой, рвотой и болью в подложечной области. Эти симптомы обычно обратимы при проведении соответствующего поддерживающего лечения. Может наблюдаться желудочно-кишечное кровотечение. Реже могут наблюдаться артериальная гипертензия, острая почечная недостаточность, угнетение дыхания и кома. Анафилактоидные реакции наблюдались при применении терапевтических доз нестероидных противовоспалительных препаратов и могут наблюдаться при передозировке.

После передозировки нестероидным противовоспалительным препаратом пациенты должны получать симптоматическое и поддерживающее лечение. Специфического антидота не существует. Информация о выведении нимесулида с помощью гемодиализа отсутствует, но, основываясь на высокой степени его связывания с белками плазмы крови (до 97,5 %), можно предположить, что диализ при передозировке не будет эффективен. Больным в течение 4-х часов после приема высокой дозы нимесулида рекомендуется вызвать рвоту и/или применить активированный уголь (60-100 мг для взрослых) и/или слабительное средство осмотического типа. Форсированный диурез, подщелачивание мочи, гемодиализ или гемоперфузия не могут быть эффективными из-за высокого уровня связывания с белком.

Необходим тщательный контроль функции почек и печени.

Побічні реакції.

Наведені нижче побічні ефекти базуються на даних контрольованих клінічних досліджень* (близько 7 800 пацієнтів) та на даних постмаркетингового спостереження. Частота побічних ефектів визначалася так: дуже часто (>1/10); поширені (>1/100, 1/10); непоширені (>1/1000, 1/100); рідко (>1/10000, 1/1000); дуже рідко (1/10000), включаючи поодинокі випадки.

Вид порушення

Частота виникнення

Побічні ефекти

Порушення системи крові

Рідко

Анемія*, еозинофілія*

Дуже рідко

Тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура

Порушення імунної системи

Рідко

Реакції підвищеної чутливості*

Дуже рідко

Анафілаксія

Порушення метаболізму та харчування

Рідко

Гіперкаліємія*

Психічні порушення

Рідко

Відчуття тривожності*, нервозність*, кошмарні сновидіння*

Порушення нервової системи

Непоширені

Запаморочення*

Дуже рідко

Головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє)

Порушення зору

Рідко

Порушення чіткості зору*

Дуже рідко

Порушення зору

Порушення слуху та вестибулярного апарату

Дуже рідко

Запаморочення (вертиго)

Серцеві порушення

Рідко

Тахікардія*, геморагія

Судинні порушення

Непоширені

Артеріальна гіпертензія*

Рідко

Кровотеча*, коливання артеріального тиску*, припливи*, підвищення ризику виникнення артеріальних тромботичних ускладнень, насамперед інфаркту міокарду або інсульту, серцева недостатність

Порушення дихання

Непоширені

Диспное*

Дуже рідко

Бронхіальна астма, бронхоспазм

Шлунково-кишкові порушення

Поширені

Діарея*, нудота*, блювання* (у тому числі криваве блювання)

Непоширені

Запор*, метеоризм*, гастрит*

Дуже рідко

Абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, мелена, шлунково-кишкова кровотеча, виразка та перфорація дванадцятипалої кишки, виразка та перфорація шлунка, загострення колітів та хвороби Крона

Гепатобіліарні порушення

Дуже рідко

Гепатит, у тому числі швидкоплинний гепатит із летальним наслідком, жовтяниця, холестаз

Порушення шкіри та підшкірної тканини

Непоширені

Свербіж*, висип*, посилене потовиділення*

Рідко

Еритема*, дерматит*

Дуже рідко

Кропив’янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз

Порушення функції нирок і сечовидільної системи

Рідко

Дизурія*, гематурія*, затримка сечовиділення*

Дуже рідко

Ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит

Загальні порушення

Непоширені

Набряки*

Рідко

Загальне нездужання*, астенія*

Дуже рідко

Гіпотермія

Лабораторні показники

Поширені

Підвищення рівня печінкових ферментів*

* – дані про частоту виникнення ґрунтуються на даних клінічних досліджень

Побочные реакции.

Приведенные ниже побочные эффекты основаны на данных контролируемых клинических исследований* (около 7 800 пациентов) и на данных постмаркетингового наблюдения. Частота побочных эффектов определялась так: очень часто (>1/10); распространенные (>1/100, 1/10); нераспространенные (>1/1000, 1/100); редко (>1/10000, 1/1000); очень редко (1/10000), включая единичные случаи.

Вид нарушения

Частота возникновения

Побочные эффекты

Нарушение системы крови

Редко

Анемия*, эозинофилия*

Очень редко

Тромбоцитопения, панцитопения, пурпура

Нарушения иммунной системы

Редко

Реакции повышенной чувствительности*

Очень редко

Анафилаксия

Нарушения метаболизма и питания

Редко

Гиперкалиемия*

Психические нарушения

Редко

Ощущение тревожности*, нервозность*, кошмарные сновидения*

Нарушения нервной системы

Нераспространенные

Головокружение*

Очень редко

Головная боль, сонливость, энцефалопатия (синдром Рейе)

Нарушения зрения

Редко

Нарушение четкости зрения*

Очень редко

Нарушения зрения

Нарушения слуха и вестибулярного аппарата

Очень редко

Головокружение (вертиго)

Сердечные нарушения

Редко

Тахикардия*, геморагия

Сосудистые нарушения

Нераспространенные

Артериальная гипертензия*

Редко

Кровотечение*, колебания артериального давления*, приливы*, повышение риска возникновения артериальных тромботических осложнений, прежде всего инфаркта миокарда или инсульта, сердечная недостаточность

Нарушения дыхания

Нераспространенные

Диспноэ*

Очень редко

Бронхиальная астма, бронхоспазм

Желудочно-кишечные нарушения

Распространенные

Диарея*, тошнота*, рвота* (в том числе кровавая рвота)

Нераспространенные

Запор*, метеоризм*, гастрит*

Очень редко

Абдоминальная боль, диспепсия, стоматит, мелена, желудочно-кишечное кровотечение, язва и перфорация двенадцатиперстной кишки, язва и перфорация желудка, обострение колитов и болезни Крона

Гепатобиллиарные нарушения

Очень редко

Гепатит, в том числе скоротечный гепатит с летальным исходом, желтуха, холестаз

Нарушения кожи и подкожной ткани

Нераспространенные

Зуд*, сыпь*, усиленное потоотделение*

Редко

Эритема*, дерматит*

Очень редко

Крапивница, ангионевротический отек, отек лица, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз

Нарушение функции почек и мочевыделительной системы

Редко

Дизурия*, гематурия*, задержка мочеиспускания*

Очень редко

Почечная недостаточность, олигурия, интерстициальный нефрит

Общие нарушения

Нераспространенные

Отеки*

Редко

Общее недомогание*, астения*

Очень редко

Гипотермия

Лабораторные показатели

Распространенные

Повышение уровня печеночных ферментов*

* – данные о частоте возникновения основываются на данных клинических исследований

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери у пачці.

Упаковка. По 10 таблеток в блистере; по 1 или 3 блистера в пачке.

За рецептом.

Категория отпуска.

По рецепту.

АТ «Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 61115, м. Харків, вул. 17-го Партз’їзду, 36.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

(Nimesulide)

Производитель.

АО «Лекхим-Харьков».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 61115, г. Харьков, ул. 17-го Партсъезда, 36.

діюча речовина: nimesulide;

1 таблетка містить: німесуліду 100 мг (0,1 г);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, целюлоза мікрокристалічна.

Состав:

действующее вещество: nimesulide;

1 таблетка содержит: нимесулида 100 мг (0,1 г);

вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал кукурузный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный, тальк, целлюлоза микрокристаллическая.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.

Фармакодинамические взаимодействия.

Кортикостероиды: повышается риск возникновения язвы пищеварительного тракта или кровотечения.

Антитромбоцитарные средства и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSSRIs): увеличивается риск возникновения кровотечений в пищеварительном тракте.

Антикоагулянты: нестероидные противовоспалительные средства могут усиливать действие антикоагулянтов, таких как варфарин или ацетилсалициловая кислота, из-за чего такая комбинация противопоказана больным с тяжелыми расстройствами коагуляции. Если такой комбинированой терапии нельзя избежать, необходимо проводить тщательный контроль показателей свертываемости крови.

Диуретические средства, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента и антагонисты ангиотензина ІІ.

Нестероидные противовоспалительные средства могут ослаблять действие диуретиков и других антигипертензивных препаратов. У некоторых больных с ухудшенной функцией почек (например, у обезвоженных больных или пациентов пожилого возраста) совместное применение ингибиторов АПФ, антагонистов ангиотензина ІІ или веществ, которые угнетают систему циклооксигеназы, возможно дальнейшее ухудшение функции почек и возникновение острой почечной недостаточности, которая, как правило, является обратимой. Эти взаимодействия следует учитывать тогда, когда больной применяет Нимесулид одновременно с ингибиторами АПФ или антагонистами ангиотензина ІІ. Следует быть очень осторожным, применяя такую комбинацию, особенно пациентам пожилого возраста. Больные должны получать достаточное количество жидкости, а почечную функцию следует тщательно контролировать после начала применения такой комбинации. Нимесулид временно ослабляет действие фуросемида относительно выведения натрия и в меньшей мере – выведение калия, а также уменьшает диуретический эффект. Совместное применение фуросемида и Нимесулида больным с нарушением почечной или сердечной функции требует осторожности. У здоровых добровольцев Нимесулид быстро снижает эффект фуросемида, направленный на выведение натрия и в меньшей мере – на выведение калия, а также уменьшает мочегонное действие. Одновременное применение Нимесулида и фуросемида приводит к уменьшению (приблизительно на 20 %) площади под кривой «концентрация-время» (AUC) и снижение кумулятивной экскреции фуросемида без изменений почечного клиренса фуросемида.

Фармакокинетические взаимодействия с другими лекарственными средствами.

Были сообщения о том, что, нестероидные противовоспалительные средства уменьшают клиренс лития, что приводит к повышению уровня лития в плазме крови и токсичности лития.

При назначении Нимесулида больным, которые получают терапию препаратами лития, следует часто проводить контроль уровня лития в плазме крови.

Нет клинически значимого взаимодействия с глибенкламидом, теофиллином, варфарином, дигоксином, циметидином и антацидными препаратами (комбинация алюминия и магния гидроксида) in vivo. Нимесулид угнетает активность фермента CYP2С9. При одновременном применении с Нимесулидом препаратов, которые являются субстратами этого фермента, концентрация их в плазме крови может повышаться. Нужна осторожность в случае, если нимесулид назначать менее чем за 24 часа до или менее чем за 24 часа после приема метотрексата, поскольку возможно повышение уровня последнего в сыворотке крови и увеличение его токсичности. Из-за влияния на почечные простагландины ингибиторы синтетаз, к которым принадлежит нимесулид, могут повышать нефротоксичность циклоспоринов.

Влияние других препаратов на нимесулид.

Исследования in vitro засвидетельствовали, что нимесулид вытесняется из мест связывания толбутамидом, салициловой кислотой и вальпроевой кислотой. Несмотря на то, что эти взаимодействия были определены в плазме крови, указанные эффекты не наблюдались в процессе клинического применения препарата.

и дозы.

Нимесулид следует назначать после тщательной оценки соотношения риск/польза.

минимально эффективную дозу в течение кратчайшего времени для ослабления побочных эффектов.

Максимальная продолжительность курса лечения нимесулидом – 15 суток.

Таблетки принимать перорально.

Взрослые. Рекомендуемая доза составляет 100 мг 2 раза в сутки после еды.

Больные пожилого возраста. Коррекция дозы не требуется.

Подростки (с 12 до 18 лет). Коррекция дозы не требуется.

Больные с нарушенной функцией почек. Учитывая фармакокинетику препарата, больным со слабой и умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина – 30-80 мл/мин) коррекция дозы не требуется. При тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина 30 мл/мин) применение препарата противопоказано.

Больные с нарушенной функцией печени. Применение таблеток нимесулида 100 мг для лечения больных с недостаточностью печени противопоказано (см. «Противопоказания»).

3 года.