Препарати з Цитохром С

Цитохром С – це низькомолекулярний білок, що відіграє ключову роль у клітинному диханні, метаболізмі та енергозабезпеченні організму. Він належить до групи гемопротеїнів і функціонує як переносник електронів у ланцюзі окисного фосфорилювання в мітохондріях. Завдяки своїй здатності передавати електрони між компонентами дихального ланцюга, цитохром С забезпечує вироблення аденозинтрифосфату (АТФ) – головного джерела енергії в клітинах. Його активна участь у біохімічних процесах робить цю речовину важливою не тільки для нормальної життєдіяльності, а й для захисту клітин від ушкодження.

Показання до застосування

Завдяки здатності покращувати клітинне дихання та стимулювати енергетичні процеси в тканинах, цитохром С призначають при різних патологічних станах, пов’язаних із кисневим голодуванням і порушенням клітинного метаболізму. Ця речовина проявляє біологічну активність, що дозволяє підтримувати функціональність клітин у несприятливих умовах. До найпоширеніших показань належать:

• катаракта – для покращення обміну речовин у тканинах кришталика;
• ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда – як допоміжна терапія;
• хронічна серцева недостатність;
• лікування захворювань серця, що супроводжуються гіпоксією;
• токсичні ураження печінки, нирок, центральної нервової системи;
• наслідки черепно-мозкових травм;
• бронхіальна астма в період ремісії, астматичні стани – для зниження наслідків тканинної гіпоксії;
• отруєння окисом вуглецю або снодійними засобами – для нормалізації клітинного дихання після гіпоксичного ураження;
• асфіксія новонароджених – у складі реанімаційних заходів для відновлення дихальної функції;
• стареча дегенерація сітківки – як засіб, що сприяє живленню сітківки й підтримці її функції;
• як допоміжна терапія для поліпшення енергозабезпечення гепатоцитів;
• до- та післяопераційна підтримка при вадах серця – для профілактики шоку й покращення тканинної перфузії.

Використання цитохрому С у клінічній практиці дозволяє покращити клітинне живлення, знизити рівень вільних радикалів і підвищити ефективність основного лікування. Згідно з рекомендаціями до препаратів, які мають у складі цитохром С, інструкція містить точні показання, протипоказання та схеми застосування, що дозволяє підібрати оптимальний варіант терапії для кожного пацієнта.

Протипоказання до застосування

Хоча цитохром С є природною для організму речовиною, його застосування має низку обмежень. Найчастіше лікування цією речовиною уникають при:

• гіперчутливості до білкових препаратів тваринного походження;
• гострих алергічних реакціях в анамнезі;
• вагітності та годуванні груддю (через відсутність достатньої кількості клінічних даних);
• дитячому віці (до призначення необхідна індивідуальна оцінка ризиків).

Особливу обережність слід виявляти при наявності аутоімунних порушень або активних інфекційних процесів, які супроводжуються генералізованим запаленням. В усіх сумнівних випадках доцільно консультуватися з лікарем.

Побічні ефекти

Ліки з цитохромом С зазвичай добре переносяться, однак у деяких пацієнтів можуть спостерігатися небажані реакції. Найбільш ймовірними є:

• місцеві реакції (почервоніння, свербіж у місці введення);
• озноб, відчуття жару, слабкість, підвищення температури тіла;
• висипання, кропив’янка, гіперемія, свербіж, рідше – ангіоневротичний набряк;
• тахікардія, артеріальна гіпотензія;
• бронхоспазм, утруднене дихання;
• сонливість, запаморочення, головний біль;
• нудота, блювання, біль у животі, здуття.

За появи побічних ефектів лікування слід призупинити та звернутися до лікаря. У більшості випадків симптоми минають самостійно, без потреби в додатковій терапії. Варто пам’ятати, що перед початком застосування слід уважно ознайомитися з офіційною інформацією.

Передозування

Випадки передозування препаратами, що містять цитохром С, у клінічній практиці практично не фіксуються, однак при застосуванні надмірної кількості речовини можуть виникати загальні ознаки перевантаження білковими сполуками. До них належать нудота, легке запаморочення, слабкість, неспокій. У дуже рідкісних випадках можливі алергічні реакції.

У разі підозри на передозування слід припинити застосування препарату, забезпечити достатнє вживання рідини, спостерігати за загальним станом організму та за потреби звернутися до лікаря. Специфічного антидота не існує, тому лікування симптоматичне.

Цитохром С – це важлива діюча речовина, яка має здатність активізувати клітинне дихання, покращувати трофіку тканин і підвищувати стійкість клітин до гіпоксії. Його застосування виправдане при широкому спектрі станів, що супроводжуються порушенням енергетичного обміну – від офтальмологічних до кардіологічних. Добра переносимість і природне походження роблять цю речовину цінним компонентом підтримувальної терапії. На засоби, до складу яких входить цитохром С, ціна може варіювати залежно від форми випуску, дозування та виробника.

Препарати, що містять у своєму складі цитохром С, купити можна за прийнятною вартістю у мережі аптек «Бажаємо здоров'я». У Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій) відвідувачі мають можливість отримати якісний препарат, а також професійну консультацію фармацевтів для безпечного та ефективного застосування.

Звертаємо увагу: самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Перед початком терапії обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Редакторська група

Шевчук Олена Миколаївна

Автор

Яковлева Ольга Станіславівна

Рецензент

Оновлено

23.04.2025

Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!