Амікацин - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Амікацин – протимікробний препарат системного застосування. Амікацин є напівсинтетичним аміноглікозидним антибіотиком широкого спектра дії. Речовина активно проникає через бактеріальну мембрану і необоротно зв’язується з 30S субодиницею рибосоми, блокує синтез білка та порушує цитоплазмоз кліткової мембрани мікроорганізму.

Основна діюча речовина amikacin ефективна проти аеробних грамнегативних та деяких грампозитивних мікроорганізмів. Має активну дію на стафілококи, що стійкі до пеніциліну. Призначається пацієнтам, що мають алергію на інші антибіотики.

Придбати Амікацин й інші антибіотики та антибактеріальні препарати за прийнятними цінами можна в аптеках мережі «Бажаємо здоров'я». На сайті розміщена вся необхідна інформація про препарат Амікацин: ціна, властивості, тонкощі застосування та наявність в аптеках різних міст України, зокрема Києва. Ліки відпускають в аптеках за рецептом. Амікацин і аналоги призначаються виключно лікарем. Самолікування може бути неефективним, а в деяких випадках і небезпечним.

Форми випуску

Форма випуску – розчин для ін’єкцій по 2 мл або 4 мл в ампулі. Також випускається у формі ліофілізованого порошку у флаконах для приготування розчину для ін’єкцій. Виробники: ВАТ «Київмедпрепарат», Україна, «Лекхім-Харків», ANFARM HELLAS S.A.

Амікацин-віста та Амікацин – це препарати для лікування інфекцій, що мають бактерицидну дію щодо штамів мікроорганізмів, резистентних до інших аміноглікозидів.

За фізико-хімічними властивостями є майже безбарвною прозорою рідиною. 1 мл розчину містить 50 або 250 мг амікацину та допоміжні речовини.

Показання до застосування препарату Амікацин

Показаннями до застосування антибіотика є інфекції, що спричинені штамами стафілококів або інших чутливих до амікацину штамами мікроорганізмів, які проявляють резистентність до інших аміноглікозидів.

Режим дозування

Додана до розчину Амікацин інструкція зазначає, що розчин можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово, струминно або краплинно. Дозування визначає лікар в кожному окремому випадку, враховуючи вік, тяжкість стану, чутливість збудника, масу тіла пацієнта. Рекомендовані добові дози:

• дорослі та діти від 12 років – 10-15 мг/кг на добу, розподілені на 2 введення;
• неускладнені інфекції – внутрішньом’язово по 250 мг двічі на добу;
• тяжкі інфекції (синьогнійна паличка, та ті, що загрожують життю) – 15 мг на добу, розділивши на 3 введення;
• новонародженим призначають початкову дозу 10 мг на добу, потім збільшують до 15 мг на добу, поділяючи на 2 введення.

Курс терапії становить 3-7 днів при краплинному введенні та 7-10 днів при внутрішньом'язовому. Хворим на ниркову недостатність дозування зменшують або ж збільшують інтервал між введеннями.

Амікацин-Віста призначають дорослим та дітям віком від 12 років – по 5 мг/кг маси тіла кожні 8 годин або по 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин. Максимальну добову дозу 1,5 г розподіляють на 3 введення. Максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г.

Протипоказання

Лікарський засіб має низку протипоказань:

• ниркова недостатність;
• неврит слухового нерва;
• підвищена чутливість до діючої речовини чи до іншого антибіотика аміноглікозидної групи;
• підвищена чутливість до допоміжних речовин зі складу препарату;
• міастенія гравіс;
• порушення функції вестибулярного апарату;
• азотемія.

Антибіотик не призначають, якщо пацієнта попередньо потрібно було лікувати ототоксичними або нефротоксичними препаратами.

Особливості препарату Амікацин

Введення препарату може відбуватися тільки під наглядом лікарів. Обережно слід призначати ліки літнім людям, пацієнтам із міастенією та паркінсонізмом. В момент лікування потрібно контролювати слух, вестибулярний апарат та функцію нирок. Потрібно пам’ятати про високу ототоксичність препарату. Глухота може виникнути й після закінчення лікування та бути необоротною.

Побічні дії

Спостерігалися наступні побічні реакції з боку різних систем організму:

• травний тракт: нудота, блювання, діарея;
• органи слуху: оборотна та необоротна глухота, вестибулярні лабіринтні порушення;
• органи зору: сліпота, інфаркт сітківки;
• ЦНС: головний біль, запаморочення, тремор, судоми;
• система кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, гематурія, тромбоцитопенія, еозинофілія;
• порушення функцій нирок: олігурія, альбумінурія, циліндрурія, гіперазотемія, протеїнурія;
• серцево-судинна: васкуліт, артеріальна гіпотензія;
• гіпомагніємія;
• артралгія;
• м’язові судоми;
• дихальна система: апное, бронхоспазм.

Фіксувались алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі, свербежу та пропасниці. В місці введення спостерігалися набряк, гіперемія, гіпертермія, гіпербілірубінемія.

Взаємодія з іншими медикаментами та харчовими продуктами

Заборонене одночасне введення амікацину сульфату з анестетиками та міорелаксантами заради уникнення паралічу дихальних м’язів. Взаємодія з амфотерицином В, цефалотином, поліміксином і фуросемідом веде до ризику розвитку нефротоксичності.

Розчин амікацину сульфату несумісний з пеніцилінами, цефалоспоринами, амфотерицином, гідрохлортіазидом, еритроміцином, гепарином, нітрофурантоїном, тіопентоном, варфарином, тетрациклінами, вітамінами групи B, вітаміном С і калію хлоридом.

Передозування

При передозуванні виникають ототоксичні та нефротоксичні дії препарату: шум у вухах, слухові розлади, шкірні висипання, головний біль, запаморочення, пропасниця, парестезії, зниження функції нирок, пригнічення або параліч дихання. Препарат виводять за допомогою діалізу чи гемодіалізу. При виникненні ознак блокади нейром’язової провідності препарат негайно припиняють вводити. Потрібно якнайшвидше ввести внутрішньовенно розчин кальцію хлориду або підшкірно розчин прозерину та атропіну.

Умови зберігання

Препарат зберігають у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці та при температурі не вище за 25°C.

Редакторська група

Шевчук Олена Миколаївна

Автор

Яковлева Ольга Станіславівна

Рецензент

Оновлено

21.12.2023

Перевірено