Хлоргексидин - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форма випуску

Показання для застосування Хлоргексидину

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Хлоргексидину

Побічні ефекти

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Хлоргексидин – доступний антисептичний препарат, який успішно використовується медициною протягом 60 років як дезінфікуючий та антимікробний засіб.

Основна діюча речовина – хлоргексидин, дихлорвмісна похідна бігуаніду. Вперше був синтезований у 1947 році у пошуку протималярійного препарату. Але подальше вивчення властивостей швидко розширило спектр використання. На цей момент препарат Хлоргексидин використовується в урології, неонатології, хірургії, отоларингології, стоматології, косметології, гінекології, акушерстві, венерології, дерматології в терапії та профілактики інфекційних процесів.

Засіб відрізняється високою бактерицидною активністю до патогенних бактерій (стафілококів, стрептококів та інших), дріжджових грибів та вірусів (ентеровірусу, гепатиту, герпесу, туберкульозу). Причому не втрачає антисептичного ефекту при змішуванні з біологічними рідинами (слиною, кров'ю) та підвищує її у комбінації з етиловим спиртом.

Тому використовується для обробки пошкодженої шкіри та слизових оболонок (рани, опіки, мікротравми, тріщини), а також медичних інструментів, виробів (катетерів, масок, канюлів) та обладнання, які можуть стати потенційними джерелами поширення інфекції.

Хлоргексидин отримав широке застосування у побуті як засіб для дезінфекції рук, особистої та інтимної гігієни в похідних умовах, обробки місць укусів та подряпин.

З огляду на високу бактерицидну активність та доступність ліків, їх внесено до переліку життєво необхідних лікарських засобів ВООЗ як місцевий антисептик.

Форми випуску

В аптеках України засіб представлений вітчизняними виробниками. Це пояснює невисоку вартість Хлоргексидину та доступність у різних лікарських формах:

• розчини для зовнішнього застосування, зрошення та полоскання;
• гелі для місцевого та зовнішнього застосування;
• спреї-розчини;
• спреї-лосьйони;
• супозиторії.

Найкращий варіант – розчини (водні або спиртові), концентрація хлоргексидину в яких становить 0,05-0,5%. Використовуються для зрошень, полоскань, аплікацій та дезінфекції.

Супозиторії, що призначаються в гінекології, урології та венерології, містять 16 мг хлоргексидину.

Засіб належить до безрецептурної групи препаратів, тому його можна замовити онлайн та купити зі зручним способом доставки.

Показання для застосування Хлоргексидину

Область застосування антисептика не обмежується медичними потребами та передбачає використання у побуті та громадських місцях.

В побуті:

• для дезінфекції рук та стопи після відвідування громадських місць (транспорту, магазинів, басейнів, саун);
• для обробки місць укусів, подряпин, опіків, ран, травм;
• для особистої гігієни, якщо відсутні необхідні санітарно-гігієнічні умови;
• для обробки предметів особистої гігієни (зубні щітки, бритви, епілятори, гребінці) з метою усунення неприємного запаху та знищення патогенного середовища:
• для дезінфекції приміщень

В урології: для лікування уретритів та уретропростатитів.

У гінекології та акушерстві:

• при вагінальних захворюваннях, що мають інфекційну природу;
• для очищення родових шляхів з метою запобігання інфекціям та запаленням.

В отоларингології: для лікування ЛОР-захворювань, спричинених запаленням слизових оболонок горла та мигдалин (фарингіт, ларингіт, тонзиліт, отит)

У стоматології:

• для лікування гінгівітів, стоматитів, альвеолітів, пародонтитів;
• з метою профілактики інфекційних ускладнень після операцій у ротовій порожнині.

У хірургії:

• для дезінфекції інструментів та обладнання;
• для обробки рук медперсоналу;
• для обробки шкірних покривів області, що оперується;
• для обробки хірургічних ран.

У неонатології: для обробки пуповинного залишку та пупкової рани в перші 7–10 днів життя новонародженого з метою запобігання інфекційних ускладнень, які ведуть до розвитку омфаліту та летального результату.

У венерології: для лікування та екстреної профілактики ЗПСШ.

У дерматології: для лікування інфекційних та грибкових уражень шкіри, опіків, ран.

У косметології:

• як дезінфекційний засіб для обробки інструментів;
• як антисептик для шкірних покривів під час виконання косметологічних процедур.

Ціна хлоргексидину залежить від концентрації діючої речовини, лікарської форми та обсягу готового препарату.

Режим дозування

Разова доза залежить від мети використання.

• Зовнішнє застосування для обробки ран. Невелика кількість розчину наноситься навколо рани, а потім – на серветку, яка накладається на шкіру та фіксується пластиром.
• Для обробки поверхонь та інструментів. Розчин наноситься на серветку, за допомогою якої обробляються предмети.
• Для обробки рук та частин тіла. Для зручності використовують спреї, які дозволяють дозовано розподіляти рідину, що дезінфікує, на поверхні. При використанні розчинів необхідно використовувати бавовняну серветку.
• Для профілактики венеричних хвороб. Для чоловіків 2-3 мл, для жінок 1-2 мл при введенні в сечівник одноразово. Також рекомендується обробити область лобка, зовнішні статеві органи, внутрішню частину стегна. Після процедури не можна мочитися протягом 2-х годин.
• Для полоскання ротової порожнини та горла. Процедура проводиться не більше 2-х разів на день. Спочатку необхідно прополоскати порожнину звичайною водою, після відміряти 15–20 мл розчину та полоскати протягом хвилини, після чого виплюнути рідину.

Використання ліків Хлоргексидин в інших медичних цілях та лікарських формах чітко прописано в інструкціях до кожного окремо взятого препарату.

Протипоказання

Не можна використовувати засіб:

• при гіперчутливості до хлоргексидину, що проявляється дерматитом чи алергією;
• дітям віком до 12 років.
• у комбінації з йодом або йодовмісними препаратами;
• для обробки кон'юнктиви та промивання порожнин;
• на лікування захворювань середнього вуха, адже може спричинити пошкодження слуху;
• для обробки молочних залоз у період грудного вигодовування;
• для обробки відкритих черепно-мозкових ран, перфорацій барабанної перетинки, пошкоджень спинного мозку.

Особливості Хлоргексидину

Потребує особливої обережності при використанні дітьми віком від 12 років.

Не можна часто застосовувати як екстрену профілактику ЗПСШ, тому що може призвести до опіків уретри.

У період вагітності та лактації використовується у крайньому разі, коли потенційна користь перевищує ризик.

Хлоргексидин не впливає на швидкість реакції при керуванні автомобілем чи точними механізмами.

Побічні ефекти

Негативні реакції проявляються досить рідко у вигляді алергічних висипань та свербіння шкіри, липкості рук, яка проходить за 5 хвилин після застосування.

При лікуванні стоматологічних захворювань може потемніти емаль зубів, змінити смак продуктів, з'явитися зубний камінь.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

При взаємодії з певними речовинами хлоргексидин може змінювати свої властивості:

• з йодом – стимулювати розвиток дерматитів;
• з милом та аніоновими речовинами – втрачати бактерицидну ефективність;
• з етанолом – підвищувати антисептичну дію;
• з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатам – утворювати важкорозчинні опади.

Передозування

Наразі невідомі випадки передозування зовнішнього використання.

Одноразова доза 300 мл, що потрапила всередину, викликає нирково-печінкову недостатність, і, як наслідок, летальний кінець.

При випадковому попаданні невеликої кількості всередину та побічних ефектів рекомендується промити шлунок з яйцем, желатином, молоком.

Умови зберігання

У недоступному для дітей місці в оригінальній закритій упаковці при температурі не вище 25 °С.

Використана літератур

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• Довідник лікарських препаратів Компендіум