Омепразол - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форма випуску

Показання для застосування Омепразолу

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Омепразолу

Побічні ефекти

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Омепразол – лікарський препарат, який застосовується в гастроентерології для самостійного лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, ГЕРХ (гастроезофагеальної рефлюксної хвороби) та ерозивного езофагіту, у комбінованій терапії при поєднанні з лікуванням хелікобактерної інфекції ШКТ.

Завдяки здатності блокувати воднево-калієву аденозинтрифосфатазу (фермент, що відповідає за синтез соляної кислоти у шлунку), належить до інгібіторів протонного насоса (ІСН). Представляє групу проліків, які відрізняються високою біодоступністю та після потрапляння в організм перетворюються на активні ліки з більш швидким всмоктуванням, поширенням, метаболізмом та виведенням.

Основний компонент – омепразол, який вперше синтезували шведські вчені в 1979 році. Препарат Омепразол став одним із перших комерційних представників групи ІСН та дозволив скоротити кількість випадків оперативного лікування виразкових хвороб ШКТ.

Форми випуску

Омепразол – ефективний препарат, доступний за вартістю та в наступних видах:

• капсули 20,40 мг;
• порошок для розчину для інфузій у флаконі, 40 мг;
• ліофілізат для розчину для ін'єкцій в ампулах, 40 мг.

Капсули омепразолу можуть бути різного кольору (синього, рожевого), але обов'язково містять білі гранули (пелети), поміщені в желатинову оболонку. Порошок для ін'єкційного або інфузійного розчину, який застосовується як альтернатива перорального прийому, може бути від білого до світло-жовтого кольору.

Засіб належить до безрецептурної групи, тому його можна купити в інтернет-аптеці та вибрати зручний спосіб отримання: самовивіз або доставку за адресою. Ціна Омепразолу залежить від форми, вмісту діючої речовини та кількості в упаковці.

Показання до застосування Омепразолу

Як монотерапію призначають при:

• виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, які перебувають у гострій чи рецидивній формі;
• гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, включно з ерозивною формою;
• гіперсекреторних станах, що проявляються як синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз;
• гастропатії, спровокована прийомом нестероїдних протизапальних засобів.

Для ерадикації хелікобактерної інфекції використовується у поєднанні з амоксициліном та кларитроміцином.

Режим дозування

Доза прийому залежить від діагнозу та стадії хвороби.

Таблетки Омепразол (капсули):

• Виразкова хвороба, ГЕРХ, гастропатія гострої форми: 1 капсула (20 мг) 1 раз на день. При ГЕРХ важкої стадії та підвищеної резистентності до інших антисекреторних препаратів дозу підвищують до 40 мг. Курс лікування може становити від 2 до 8 тижнів.
• Синдром Золлінгера-Еллісона: 3 капсули (60 мг) 1 раз на добу. За необхідності збільшують до 2-3 капсул (20–60 мг) з прийомом 2 рази на день.
• Ерадикація хелікобактерної інфекції при виразковій хворобі передбачає прийом 20–40 мг омепразолу на добу разом з іншими лікарськими речовинами.

Конкретну схему та тривалість терапії визначає лікар з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

Розчини для ін'єкцій та інфузій. Препарат вводять лише внутрішньовенно, дотримуючись наступних рекомендацій:

• Порошок для ін'єкцій розводять у воді для ін'єкцій із розрахунку 40 мг омепразолу на 10 мл води. Вводити ліки слід повільно протягом 5 хвилин.
• Порошок для інфузій: спочатку відновлюють 40 мг омепразолу в 10 мл стерильної води, а потім приготований розчин розводять у 100 мл 0,9 % хлориду натрію або 5% глюкози та вводять протягом 30–40 хвилин.

Якщо приготовлені розчини не були використані протягом 3 годин, їх потрібно утилізувати.

Зазвичай, доза внутрішньовенної ін'єкції становить 40 мг 1 раз на добу. За потреби збільшують дозу до 60 мг, але обов'язково ділять на 2 прийоми.

Протипоказання

Прийом препарату протипоказаний:

• при гіперчутливості до омепразолу або інших ІСН (езомепразолу, лансопразолу, пантопразолу, рабепразолу);
• при сумісному прийомі з іншими інгібіторами протонного насоса;
• при прийомі інгібіторів протеази (нелфінавіру, атазановіру);
• період лактації.

До відносних протипоказань, які потребують консультації з лікарем, належать:

• печінкова недостатність;
• дихальна дисфункція;
• гіпомагніємія;
• печія, що триває понад 3 місяці;
• остеопороз;
• наявність злоякісних утворень, на які вказують наступні симптоми: калові випорожнення кривавого або чорного кольору, блювання, що нагадує каву;
• втрата ваги без причин;
• дитячий вік.

Особливості Омепразолу

За наявності порушеної функції печінки добова доза омепразолу не повинна перевищувати 20 мг. При дисфункції нирок дозу не коригують.

Рекомендується дотримуватись термінів курсу лікування, тому що прийом більше 3-х місяців провокує дефіцит магнію, а понад рік – ускладнення остеопорозу.

На цей момент немає підтверджених даних про негативний вплив протягом вагітності та на розвиток плода. Але відомо, що він проникає у грудне молоко. Тому годування груддю необхідно припинити, якщо призначено виправданий прийом омепразолу.

Негативний вплив на швидкість реакції є малоймовірним. Але людям, у яких спостерігаються побічні реакції після прийому у вигляді сонливості, запаморочення, дезорієнтації, краще відмовитись від керування автомобілем та складними механізмами.

Побічні ефекти

Основні негативні прояви – це біль в абдомінальній ділянці, метеоризм, нудота, блювання, діарея, симптоми застуди (закладеність носа, біль у горлі, чхання).

Рідше з'являються підвищена світлочутливість, слабкість, м'язові та суглобові болі, стоматит, судоми, лихоманка, сильний біль у животі, запаморочення, нервозність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Ліки Омепразол у поєднанні з іншими препаратами виявляють такі властивості:

• з антикоагулянтами – посилює їхню дію;
• із залізовмісними препаратами, ампіциліном – знижує їх всмоктування у кров;
• з антибіотиками, метотрексатом – підвищує їхню концентрацію;
• зі звіробоєм – знижує свою концентрацію в крові.

Перед прийомом препарату необхідно уважно вивчити інструкцію та погоджувати його з лікарем.

Передозування

Відомі поодинокі випадки передозування, тому його симптоми мають загальний характер: головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, сухість у роті, тахікардія, зниження чіткості зору.

Умови зберігання

У недоступному для дітей місці в закритій упаковці при температурі не вище 25 °С.

Використана літератур

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• Довідник лікарських препаратів Компендіум