Стрептоцид - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форми випуску

Показання до застосування Стрептоциду

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Стрептоциду

Побічні ефекти

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Стрептоцид – протимікробний засіб, який виявляє високу активність щодо кишкової палички, шигел, холерного вібріона, патогенних коків, включаючи менінгококи та пневмококи, клостридій, хламідій, актиноміцетів, збудників сибірки, дифтерії, катаральної пневмонії, чуми, токсоплазмозу.

Належить до антибактеріальних препаратів, що мають бактеріостатичну дію. Воно засноване на здатності порушувати утворення ПАБК (параамінобензойної кислоти), яка для багатьох бактерій є основним фактором росту.

Стрептоцид, як і інші форми (порошки, мазі) виготовляються на основі сульфаніламіду. Речовину синтезували випадково в 1908 році при спробі отримати барвник для текстилю. Через 20 років було доведено бактерицидну дію сульфаніламіду, а стрептоцид став одним із перших представників хіміотерапевтичних препаратів цієї групи.

Це рецептурний засіб. Тому, перш ніж купити Стрептоцид, необхідно отримати призначення лікаря та проконсультуватися з фармацевтами в аптеці щодо можливості доставки.

Форми випуску

В українських аптеках препарат представлений вітчизняними виробниками, що пояснює його невисоку вартість та постійну наявність у кількох лікарських формах:

• таблетки – 300 мг, 500 мг;
• порошок зовнішній;
• мазі (звичайні та лінімент).

Таблетована форма може містити 0,3 г або 0,5 г сульфаніламіду. Стрептоцид у порошку, ціна якого вище вартості таблеток через сумарно більший вміст активної речовини, представлений у двох варіантах: флакон 15 г і упаковка 20 саше по 5 г сульфаніламіду в кожному.

Мазь Стрептоцид може бути 5% або 10% з розрахунку, що в 1 г мазі міститься 0,05 г або 0,1 г сульфаніламіду. Причому поряд зі звичайною маззю є лінімент, який відрізняється підвищеним вмістом жирів. У складі стрептоцидового лініменту міститься риб'ячий жир.

Незалежно від форми, ціна Стрептоциду невисока, що дозволяє йому залишатися доступним антибактеріальним засобом.

Показання до застосування Стрептоциду

Стрептоцид використовується в отоларингології, дерматології, урології для лікування інфекційних захворювань з бактеріальною природою, запобігання ускладнень, зняття запалень на слизових оболонках, загоєння ран на покривах шкіри.

Таблетки для перорального прийому призначаються у разі:

• ентероколіту;
• пієліту;
• циститу;
• інфекційних захворювань шкіри та слизових.

Мазі та порошки потребують зовнішнього застосування у разі пошкоджень шкіри, внаслідок яких утворилися, рани, порізи, тріщини, виразки, пролежні, опіки, гнійно-запальні процеси.

При цьому не можна використовувати Стрептоцид для шкірних покривів, якщо спостерігається ексудація (виділення рідини з судин, що просочує запалену тканину).

Стрептоцид для горла буде неефективним, якщо ангіна спровокована стрептококами, які мають резистентність до сульфаніламідів.

Режим дозування

Препарат дозволений дорослим та дітям старше 3-х років (крім мазі).

Пігулки

1. Дорослі та діти віком від 12 років: 2–4 таблетки (300 мг) до 5 разів на добу. Причому разова доза має перевищувати 20000 мг (2 г), а добова – 7000 мг (7 г).
2. Діти:
3. 3–6 років – 1 таблетка 300 мг 3 рази на добу, не перевищувати 9000 мг на добу;
4. 6–12 років – 1-2 таблетки 4–6 разів на добу, не перевищувати 2400 мг на добу.

Стрептоцид приймають під час або після їди, рясно запивають чистою водою.

Мазі та порошки використовують тільки зовнішньо, наносять на уражені ділянки шкіри та слизових оболонок. Також можна робити аплікацію, нанести засіб на марлю або бавовняну тканину з наступною фіксацією на шкірі. Пов'язку необхідно міняти щодня.

У разі глибокої рани порошок засипають усередину.

Важливо! Мазь не призначають дітям, тому що немає підтверджених даних про безпеку та ефективність використання засобу цією віковою групою.

Протипоказання

Зважаючи на те, що Стрептоцид – це антибіотик широкого спектра дії, його прийом повинен узгоджуватися з лікарем.

До прямих протипоказань належать:

• гіперчутливість до сульфаніламідів, сульфонів або допоміжних речовин медпрепарату;
• гіперчутливість до фуросеміду, тіазидних діуретиків, інгібіторів карбоангідрази та похідних сульфонілсечовини;
• пригнічення кістковомозкового кровотворення;
• пригнічення кістковомозкового кровотворення;
• некомпенсована серцева недостатність;
• захворювання кровотворної системи;
• анемія;
• лейкопенія;
• Базедова хвороба;
• нефроз, нефрит;
• ниркова/печінкова недостатність;
• гострий гепатит;
• гіпотиреоз;
• вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• азотемія;
• порфірія;
• вагітність.

Особливості Стрептоциду

Прийом препарату вимагає підвищеної уваги та обережності, якщо в анамнезі є такі захворювання:

• хронічна серцева недостатність;
• печінки;
• нирок;
• алергії;
• бронхіальна астма;
• цукровий діабет.

При прийомі необхідно дотримуватися режиму пиття, щоб попередити кристалурію та уролітіаз.

Препарат не слід приймати людям старше 65 років через підвищений ризик появи негативних реакцій з боку пригнічення кровотворення, шкіри.

Під час прийому Стрептоциду слід уникати прямого впливу ультрафіолету (природного та штучного), адже сульфаніламіди, що знаходяться в організмі, провокують розвиток сонячних опіків та дерматитів (фотосенсибілізацію).

Не слід припиняти прийом заздалегідь, навіть якщо виникли поліпшення. Переривання курсу лікування може спричинити рецидив інфекції та розвиток стійких форм патогенів. Але якщо під час прийому немає покращень або виявилися побічні реакції, застосування препарату припиняють та звертаються до лікаря.

Препарат заборонений під час вагітності на будь-якому терміні. Якщо його призначають у період лактації, грудне вигодовування припиняють.

Управління автомобілем небажане до того моменту, поки пацієнт не з'ясує наявність побічних реакцій на Стрептоцид, які можуть виявлятися судомами, сонливістю, психозом, запамороченнями, порушенням моторики та координацією рухів.

Побічні ефекти

Загальні негативні реакції: лихоманка, біль у попереку та правому підребер'ї. Також можуть з'явитися ускладнення з боку імунної, сечовидільної, серцево-судинної, нервової систем, крові та шкіри, які детальніше описані в інструкції до препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Стрептоцид не можна одночасно приймати з уротропіном, похідними сульфонілсечовини, дифеніном, неодикумарином та іншими непрямими антикоагулянтами.

Стрептоцид в комбінації з іншими препаратами виявляє наступну дію:

• посилює активність нестероїдних протизапальних засобів, антитромботичних засобів, антагоністів вітаміну K, похідних сульфонілсечовини;
• втрачає ефективність у комбінації з фолієвою кислотою, цефалоспоринами, пеніцилінами;
• знижує ефективність пероральних протизаплідних засобів;
• підвищує активність у поєднанні з парааміносаліциловою кислотою та барбітуратами;
• взаємно підвищується бактерицидна активність з еритроміцином, лінкоміцином, тетрацикліном;
• втрачає антибактеріальну активність у комбінації з новокаїном, анестезином, дикаміном.

Передозування

У разі передозування можуть посилитися побічні ефекти, з'явитися нудота, блювання, діарея, запаморочення, непритомність, втрата апетиту.

Тривалий прийом може спричинити кристалурію, тахікардію, токсичний гепатит та інші небезпечні стани для здоров'я.

Умови зберігання

Термін придатності – 5 років, зберігати в недоступному від дітей та світла місці за температури не вище 25 °С.

Використана літератур

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• Довідник лікарських препаратів Компендіум