Аналоги Банеоцин порошок нашкірний контейнер 10 г
Код товару
115271
Loading ...
Оплата
Опис
- Готівкою при отриманні
- Картою на сайті
Гарантія
Опис
Мережа аптек «Бажаємо здоров'я» співпрацює лише з перевіреними постачальниками. Препарати, які надходять в наші аптеки проходять усі відповідні етапи реалізації лікарських засобів. Більше інформації.
Повернення
Опис
Лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають. Більше інформації.
Особливості застосування
Дорослим
Дозволено
Дітям
За призначеням лікаря
Вагітним
За призначенням лікаря
Годуючим
Дозволено
Алергікам
З обережністю
Діабетикам
Дозволено
Водіям
Дозволено
Характеристики
Категорія
Торгова назва
Діючі речовини
Форма випуску
Умови відпуску
Виробник
Країна виробництва
Спосіб введення
Первинна упаковка
контейнер
Кількість в упаковці
1
Температура зберігання
до 25°C
Реєстрація
UA/3951/02/01
Інструкція для Банеоцин порошок нашкірний контейнер 10 г
Роздрукувати
Склад
діючі речовини: 1 г порошку містить бацитрацину цинку 250 МО, неоміцину сульфату 5000 МО;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію оксид.
Лікарська форма
Порошок нашкірний.
Основні фізико-хімічні властивості: дрібний від білого до жовтуватого порошок.
Фармакотерапевтична група
Антибіотики для місцевого застосування. Код АТХ D06А Х.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Банеоцин – комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього застосування, який містить два бактерицидних антибіотики із синергічною дією. Бацитрацин – поліпептидний антибіотик, активний головним чином щодо грампозитивних мікроорганізмів, таких як гемолітичний стрептокок, стафілокок, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae, Treponema pallidum, а також відносно деяких грамнегативних патогенних мікроорганізмів, таких як Neisseria spp. i Haemophilus influenzae. Спектр дії препарату включає також актиноміцети і фузобактерії. Стійкі до бацитрацину штами зустрічаються рідко.
Неоміцин активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як стафілококи, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospira icterohaemorrhagiae.
Комбіноване застосування бацитрацину та неоміцину забезпечує широкий антимікробний спектр, хоча препарат неактивний щодо Pseudomonas, Nocardia spp., грибів і вірусів.
Зазвичай бацитрацин і неоміцин не призначають системно. Місцеве застосування порошку значно зменшує ризик сенсибілізації, що властиво для системного призначення антибіотиків.
Фармакокінетика.
Банеоцин добре переноситься. Оскільки всмоктування бацитрацину і неоміцину через уражену шкіру незначне, максимальна концентрація препарату досягається у місці застосування. Тканинна переносимість оцінюється як відмінна, інактивація біологічними продуктами, кров’ю і тканинними компонентами не відзначається. Якщо препарат наносити на значні уражені ділянки шкіри, слід брати до уваги можливість абсорбції препарату та її наслідки (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості застосування»).
При правильному застосуванні Банеоцин проявляє місцеву дію на ділянці застосування. Якщо відбувається абсорбція діючих речовин, сироватковий період напіввиведення неоміцину і бацитрацину становить приблизно 2-3 години.
Бацитрацин незначною мірою всмоктується через слизову оболонку і шкіру. Однак всмоктування через шкіру при наявності відкритих ран може мати місце.
Неоміцин у мінімальній кількості абсорбується через інтактну шкіру. Через запальну або уражену шкіру та при відсутності кератинового шару (виразки, рани, опіки) неоміцин швидко абсорбується.
Клінічні характеристики.
Показання
Показання.
Бактеріальні інфекції обмежених ділянок шкіри: бактеріально інфікований простий герпес, оперізувальний герпес/вітряна віспа; контагіозне імпетиго; інфіковані варикозні виразки; інфікована екзема; бактеріально інфікований пелюшковий дерматит.
Профілактика пупкової інфекції у новонароджених.
Як допоміжна терапія:
– після хірургічних (дерматологічних) маніпуляцій (у тому числі після ексцизії і каутеризації);
– при тріщинах шкірних покривів;
– при розривах промежини, епізіотомії;
– при лікуванні ранових ерозованих поверхонь (з ексудатом).
Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, не застосовувати пацієнтам з тяжкими кардіогенними або нефрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки та на ділянки навколо очей.
Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Якщо має місце системна абсорбція, при одночасному застосуванні цефалоспоринів або аміноглікозидних антибіотиків зростає ризик розвитку нефротоксичних реакцій.
Одночасне застосування сечогінних засобів, таких як етакринова кислота або фуросемід, може посилити ознаки ото- або нефротоксичності.
У випадку системної абсорбції при застосуванні разом з опіоїдними анальгетиками, знеболювальними засобами або міорелаксантами зростає ризик розвитку порушень нервово-м’язової провідності.
Особливості застосування
При застосуванні препарату пацієнтам з ураженими великими ділянками шкіри слід брати до уваги можливість абсорбції активних компонентів Банеоцину і, як наслідок, розвиток ото- та/або нефротоксичної дії. Оскільки ризик виникнення токсичних ефектів зростає у пацієнтів з вираженими порушеннями печінки та/або нирок, таким хворим слід контролювати показники сечі, крові, робити аудіометричні дослідження до та під час інтенсивної терапії Банеоцином.
Слід дотримуватися застережних заходів при тривалому застосуванні препарату хворим із хронічним середнім отитом через можливий ототоксичний ефект.
Слід уникати комбінації аміноглікозидів системної і місцевої дії через ризик виникнення кумулятивної токсичності.
Якщо має місце неконтрольована абсорбція Банеоцину, слід враховувати можливість розвитку блокади нервово-м’язової провідності, особливо у хворих на ацидоз, тяжку міастенію (Myasthenia gravis) в анамнезі або з іншими нервово-м’язовими порушеннями. Нервово-м’язова блокада усувається препаратами кальцію або прозерином (неостигміном).
При тривалому лікуванні можливий надмірний ріст резистентних мікроорганізмів та грибів. У такому разі слід призначати відповідне лікування.
Хворим, у яких розвинулася алергія або суперінфекція, препарат необхідно відмінити.
При контакті із сонячним світлом або УФ-опроміненням можуть виникати фототоксичні реакції або фотосенсибілізація.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Якщо є ризик всмоктування діючих речовин у період вагітності або годування груддю, порошок можна застосовувати у ці періоди тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Як і інші аміноглікозидні антибіотики, неоміцин проникає через плацентарний бар’єр. Були повідомлення про порушення слуху у плода внаслідок системного застосування високих доз аміноглікозидів.
Перед годуванням груддю необхідно видалити залишки препарату з молочної залози кип’яченою водою та стерильною ватою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Невідома.
Спосіб застосування та дози
Дорослим і дітям з народження порошок Банеоцин застосовувати зазвичай 2-4 рази на добу.
Після нанесення порошку на уражені ділянки шкіри активується природній процес випаровування (потовиділення), тому препарат чинить охолоджувальну, заспокійливу дію.
Слід розсипати порошок по поверхні, що підлягає лікуванню. При необхідності після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.
Хворим з опіками, що займають понад 20 % поверхні тіла, порошок Банеоцин застосовувати не частіше ніж 1 раз на добу, особливо при порушенні функції нирок, оскільки може відбуватися всмоктування активних речовин препарату.
При місцевому застосуванні доза неоміцину не має перевищувати 1 г на добу (еквівалентно 200 г порошку) протягом понад 7 днів. При повторному курсі максимальну дозу слід зменшити вдвічі.
Діти
Застосовувати дітям з перших днів життя за призначенням лікаря після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Передозування
При застосуванні доз, що суттєво перевищують рекомендовані, внаслідок можливого всмоктування активних речовин препарату слід брати до уваги симптоми, що вказують на нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у хворих з трофічними виразками.
Лікування: терапія симптоматична.
Побічні реакції
Побічні реакції.
Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, 1/10), нечасто (≥ 1/1000, 1/100), рідко (≥ 1/10000, 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).
Зазвичай при зовнішньому застосуванні препарат переноситься добре.
З боку імунної системи: рідко – у разі наявності алергічних реакцій на неоміцин виникає також перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики приблизно у 50 % випадків; частота невідома – може виникати підвищена чутливість до неоміцину та багатьох інших речовин у випадку застосування препарату при хронічних дерматозах або хронічному отиті середнього вуха. За певних обставин алергія може проявитися як відсутність успішного загоєння рани.
З боку нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нервово-м’язова блокада.
З боку органів слуху та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алергічні реакції, що проявляються головним чином як контактний дерматит. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають не так часто, як загалом вважається; частота невідома – у разі тривалого застосування можуть виникати такі алергічні реакції, як почервоніння, сухість і лущення шкіри, висипи, свербіж. Поширення уражень або відсутність загоєння можуть бути спричинені алергією. Не можна виключити фотосенсибілізацію або фототоксичні реакції у разі впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 г порошку в контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.
Категорія відпуску
Без рецепта.
Виробник
Сандоз ГмбХ – ТехОпс (відповідальний за випуск серії).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
Даний сертифікат має інформаційний характер. Під кожну серію препарату видається окремий сертифікат, який матиме окремі реквізити.
Інструкція для Банеоцин порошок нашкірний контейнер 10 г
Роздрукувати
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Показання
Протипоказання
Взаємодія
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Склад
діючі речовини: 1 г порошку містить бацитрацину цинку 250 МО, неоміцину сульфату 5000 МО;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію оксид.
Лікарська форма
Порошок нашкірний.
Основні фізико-хімічні властивості: дрібний від білого до жовтуватого порошок.
Фармакотерапевтична група
Антибіотики для місцевого застосування. Код АТХ D06А Х.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Банеоцин – комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього застосування, який містить два бактерицидних антибіотики із синергічною дією. Бацитрацин – поліпептидний антибіотик, активний головним чином щодо грампозитивних мікроорганізмів, таких як гемолітичний стрептокок, стафілокок, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae, Treponema pallidum, а також відносно деяких грамнегативних патогенних мікроорганізмів, таких як Neisseria spp. i Haemophilus influenzae. Спектр дії препарату включає також актиноміцети і фузобактерії. Стійкі до бацитрацину штами зустрічаються рідко.
Неоміцин активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як стафілококи, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospira icterohaemorrhagiae.
Комбіноване застосування бацитрацину та неоміцину забезпечує широкий антимікробний спектр, хоча препарат неактивний щодо Pseudomonas, Nocardia spp., грибів і вірусів.
Зазвичай бацитрацин і неоміцин не призначають системно. Місцеве застосування порошку значно зменшує ризик сенсибілізації, що властиво для системного призначення антибіотиків.
Фармакокінетика.
Банеоцин добре переноситься. Оскільки всмоктування бацитрацину і неоміцину через уражену шкіру незначне, максимальна концентрація препарату досягається у місці застосування. Тканинна переносимість оцінюється як відмінна, інактивація біологічними продуктами, кров’ю і тканинними компонентами не відзначається. Якщо препарат наносити на значні уражені ділянки шкіри, слід брати до уваги можливість абсорбції препарату та її наслідки (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості застосування»).
При правильному застосуванні Банеоцин проявляє місцеву дію на ділянці застосування. Якщо відбувається абсорбція діючих речовин, сироватковий період напіввиведення неоміцину і бацитрацину становить приблизно 2-3 години.
Бацитрацин незначною мірою всмоктується через слизову оболонку і шкіру. Однак всмоктування через шкіру при наявності відкритих ран може мати місце.
Неоміцин у мінімальній кількості абсорбується через інтактну шкіру. Через запальну або уражену шкіру та при відсутності кератинового шару (виразки, рани, опіки) неоміцин швидко абсорбується.
Клінічні характеристики.
Показання
Показання.
Бактеріальні інфекції обмежених ділянок шкіри: бактеріально інфікований простий герпес, оперізувальний герпес/вітряна віспа; контагіозне імпетиго; інфіковані варикозні виразки; інфікована екзема; бактеріально інфікований пелюшковий дерматит.
Профілактика пупкової інфекції у новонароджених.
Як допоміжна терапія:
– після хірургічних (дерматологічних) маніпуляцій (у тому числі після ексцизії і каутеризації);
– при тріщинах шкірних покривів;
– при розривах промежини, епізіотомії;
– при лікуванні ранових ерозованих поверхонь (з ексудатом).
Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, не застосовувати пацієнтам з тяжкими кардіогенними або нефрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки та на ділянки навколо очей.
Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Якщо має місце системна абсорбція, при одночасному застосуванні цефалоспоринів або аміноглікозидних антибіотиків зростає ризик розвитку нефротоксичних реакцій.
Одночасне застосування сечогінних засобів, таких як етакринова кислота або фуросемід, може посилити ознаки ото- або нефротоксичності.
У випадку системної абсорбції при застосуванні разом з опіоїдними анальгетиками, знеболювальними засобами або міорелаксантами зростає ризик розвитку порушень нервово-м’язової провідності.
Особливості застосування
При застосуванні препарату пацієнтам з ураженими великими ділянками шкіри слід брати до уваги можливість абсорбції активних компонентів Банеоцину і, як наслідок, розвиток ото- та/або нефротоксичної дії. Оскільки ризик виникнення токсичних ефектів зростає у пацієнтів з вираженими порушеннями печінки та/або нирок, таким хворим слід контролювати показники сечі, крові, робити аудіометричні дослідження до та під час інтенсивної терапії Банеоцином.
Слід дотримуватися застережних заходів при тривалому застосуванні препарату хворим із хронічним середнім отитом через можливий ототоксичний ефект.
Слід уникати комбінації аміноглікозидів системної і місцевої дії через ризик виникнення кумулятивної токсичності.
Якщо має місце неконтрольована абсорбція Банеоцину, слід враховувати можливість розвитку блокади нервово-м’язової провідності, особливо у хворих на ацидоз, тяжку міастенію (Myasthenia gravis) в анамнезі або з іншими нервово-м’язовими порушеннями. Нервово-м’язова блокада усувається препаратами кальцію або прозерином (неостигміном).
При тривалому лікуванні можливий надмірний ріст резистентних мікроорганізмів та грибів. У такому разі слід призначати відповідне лікування.
Хворим, у яких розвинулася алергія або суперінфекція, препарат необхідно відмінити.
При контакті із сонячним світлом або УФ-опроміненням можуть виникати фототоксичні реакції або фотосенсибілізація.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Якщо є ризик всмоктування діючих речовин у період вагітності або годування груддю, порошок можна застосовувати у ці періоди тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Як і інші аміноглікозидні антибіотики, неоміцин проникає через плацентарний бар’єр. Були повідомлення про порушення слуху у плода внаслідок системного застосування високих доз аміноглікозидів.
Перед годуванням груддю необхідно видалити залишки препарату з молочної залози кип’яченою водою та стерильною ватою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Невідома.
Спосіб застосування та дози
Дорослим і дітям з народження порошок Банеоцин застосовувати зазвичай 2-4 рази на добу.
Після нанесення порошку на уражені ділянки шкіри активується природній процес випаровування (потовиділення), тому препарат чинить охолоджувальну, заспокійливу дію.
Слід розсипати порошок по поверхні, що підлягає лікуванню. При необхідності після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.
Хворим з опіками, що займають понад 20 % поверхні тіла, порошок Банеоцин застосовувати не частіше ніж 1 раз на добу, особливо при порушенні функції нирок, оскільки може відбуватися всмоктування активних речовин препарату.
При місцевому застосуванні доза неоміцину не має перевищувати 1 г на добу (еквівалентно 200 г порошку) протягом понад 7 днів. При повторному курсі максимальну дозу слід зменшити вдвічі.
Діти
Застосовувати дітям з перших днів життя за призначенням лікаря після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Передозування
При застосуванні доз, що суттєво перевищують рекомендовані, внаслідок можливого всмоктування активних речовин препарату слід брати до уваги симптоми, що вказують на нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у хворих з трофічними виразками.
Лікування: терапія симптоматична.
Побічні реакції
Побічні реакції.
Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, 1/10), нечасто (≥ 1/1000, 1/100), рідко (≥ 1/10000, 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).
Зазвичай при зовнішньому застосуванні препарат переноситься добре.
З боку імунної системи: рідко – у разі наявності алергічних реакцій на неоміцин виникає також перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики приблизно у 50 % випадків; частота невідома – може виникати підвищена чутливість до неоміцину та багатьох інших речовин у випадку застосування препарату при хронічних дерматозах або хронічному отиті середнього вуха. За певних обставин алергія може проявитися як відсутність успішного загоєння рани.
З боку нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нервово-м’язова блокада.
З боку органів слуху та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алергічні реакції, що проявляються головним чином як контактний дерматит. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають не так часто, як загалом вважається; частота невідома – у разі тривалого застосування можуть виникати такі алергічні реакції, як почервоніння, сухість і лущення шкіри, висипи, свербіж. Поширення уражень або відсутність загоєння можуть бути спричинені алергією. Не можна виключити фотосенсибілізацію або фототоксичні реакції у разі впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 г порошку в контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.
Категорія відпуску
Без рецепта.
Виробник
Сандоз ГмбХ – ТехОпс (відповідальний за випуск серії).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
БАНЕОЦИН
(BANEOCIN®)
Склад:діючі речовини: 1 г порошку містить бацитрацину цинку 250 МО, неоміцину сульфату 5000 МО;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію оксид.
Лікарська форма. Порошок нашкірний.Основні фізико-хімічні властивості: дрібний від білого до жовтуватого порошок.
Фармакотерапевтична група.Антибіотики для місцевого застосування. Код АТХ D06А Х.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.
Банеоцин – комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього застосування, який містить два бактерицидних антибіотики із синергічною дією. Бацитрацин – поліпептидний антибіотик, активний головним чином щодо грампозитивних мікроорганізмів, таких як гемолітичний стрептокок, стафілокок, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae, Treponema pallidum, а також відносно деяких грамнегативних патогенних мікроорганізмів, таких як Neisseria spp. i Haemophilus influenzae. Спектр дії препарату включає також актиноміцети і фузобактерії. Стійкі до бацитрацину штами зустрічаються рідко.
Неоміцин активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як стафілококи, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospira icterohaemorrhagiae.
Комбіноване застосування бацитрацину та неоміцину забезпечує широкий антимікробний спектр, хоча препарат неактивний щодо Pseudomonas, Nocardia spp., грибів і вірусів.
Зазвичай бацитрацин і неоміцин не призначають системно. Місцеве застосування порошку значно зменшує ризик сенсибілізації, що властиво для системного призначення антибіотиків.
Фармакокінетика.
Банеоцин добре переноситься. Оскільки всмоктування бацитрацину і неоміцину через уражену шкіру незначне, максимальна концентрація препарату досягається у місці застосування. Тканинна переносимість оцінюється як відмінна, інактивація біологічними продуктами, кров’ю і тканинними компонентами не відзначається. Якщо препарат наносити на значні уражені ділянки шкіри, слід брати до уваги можливість абсорбції препарату та її наслідки (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості застосування»).
При правильному застосуванні Банеоцин проявляє місцеву дію на ділянці застосування. Якщо відбувається абсорбція діючих речовин, сироватковий період напіввиведення неоміцину і бацитрацину становить приблизно 2-3 години.
Бацитрацин незначною мірою всмоктується через слизову оболонку і шкіру. Однак всмоктування через шкіру при наявності відкритих ран може мати місце.
Неоміцин у мінімальній кількості абсорбується через інтактну шкіру. Через запальну або уражену шкіру та при відсутності кератинового шару (виразки, рани, опіки) неоміцин швидко абсорбується.
Клінічні характеристики.
Показання.Бактеріальні інфекції обмежених ділянок шкіри: бактеріально інфікований простий герпес, оперізувальний герпес/вітряна віспа; контагіозне імпетиго; інфіковані варикозні виразки; інфікована екзема; бактеріально інфікований пелюшковий дерматит.
Профілактика пупкової інфекції у новонароджених.
Як допоміжна терапія:
– після хірургічних (дерматологічних) маніпуляцій (у тому числі після ексцизії і каутеризації);
– при тріщинах шкірних покривів;
– при розривах промежини, епізіотомії;
– при лікуванні ранових ерозованих поверхонь (з ексудатом).
Протипоказання.Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, не застосовувати пацієнтам з тяжкими кардіогенними або нефрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки та на ділянки навколо очей.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Якщо має місце системна абсорбція, при одночасному застосуванні цефалоспоринів або аміноглікозидних антибіотиків зростає ризик розвитку нефротоксичних реакцій.
Одночасне застосування сечогінних засобів, таких як етакринова кислота або фуросемід, може посилити ознаки ото- або нефротоксичності.
У випадку системної абсорбції при застосуванні разом з опіоїдними анальгетиками, знеболювальними засобами або міорелаксантами зростає ризик розвитку порушень нервово-м’язової провідності.
Особливості застосування.При застосуванні препарату пацієнтам з ураженими великими ділянками шкіри слід брати до уваги можливість абсорбції активних компонентів Банеоцину і, як наслідок, розвиток ото- та/або нефротоксичної дії. Оскільки ризик виникнення токсичних ефектів зростає у пацієнтів з вираженими порушеннями печінки та/або нирок, таким хворим слід контролювати показники сечі, крові, робити аудіометричні дослідження до та під час інтенсивної терапії Банеоцином.
Слід дотримуватися застережних заходів при тривалому застосуванні препарату хворим із хронічним середнім отитом через можливий ототоксичний ефект.
Слід уникати комбінації аміноглікозидів системної і місцевої дії через ризик виникнення кумулятивної токсичності.
Якщо має місце неконтрольована абсорбція Банеоцину, слід враховувати можливість розвитку блокади нервово-м’язової провідності, особливо у хворих на ацидоз, тяжку міастенію (Myasthenia gravis) в анамнезі або з іншими нервово-м’язовими порушеннями. Нервово-м’язова блокада усувається препаратами кальцію або прозерином (неостигміном).
При тривалому лікуванні можливий надмірний ріст резистентних мікроорганізмів та грибів. У такому разі слід призначати відповідне лікування.
Хворим, у яких розвинулася алергія або суперінфекція, препарат необхідно відмінити.
При контакті із сонячним світлом або УФ-опроміненням можуть виникати фототоксичні реакції або фотосенсибілізація.
Застосування у період вагітності або годування груддю.Якщо є ризик всмоктування діючих речовин у період вагітності або годування груддю, порошок можна застосовувати у ці періоди тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Як і інші аміноглікозидні антибіотики, неоміцин проникає через плацентарний бар’єр. Були повідомлення про порушення слуху у плода внаслідок системного застосування високих доз аміноглікозидів.
Перед годуванням груддю необхідно видалити залишки препарату з молочної залози кип’яченою водою та стерильною ватою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Невідома.
Спосіб застосування та дози.Дорослим і дітям з народження порошок Банеоцин застосовувати зазвичай 2-4 рази на добу.
Після нанесення порошку на уражені ділянки шкіри активується природній процес випаровування (потовиділення), тому препарат чинить охолоджувальну, заспокійливу дію.
Слід розсипати порошок по поверхні, що підлягає лікуванню. При необхідності після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.
Хворим з опіками, що займають понад 20 % поверхні тіла, порошок Банеоцин застосовувати не частіше ніж 1 раз на добу, особливо при порушенні функції нирок, оскільки може відбуватися всмоктування активних речовин препарату.
При місцевому застосуванні доза неоміцину не має перевищувати 1 г на добу (еквівалентно 200 г порошку) протягом понад 7 днів. При повторному курсі максимальну дозу слід зменшити вдвічі.
Діти.Застосовувати дітям з перших днів життя за призначенням лікаря після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Передозування.При застосуванні доз, що суттєво перевищують рекомендовані, внаслідок можливого всмоктування активних речовин препарату слід брати до уваги симптоми, що вказують на нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у хворих з трофічними виразками.
Лікування: терапія симптоматична.
Побічні реакції.Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, 1/10), нечасто (≥ 1/1000, 1/100), рідко (≥ 1/10000, 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).
Зазвичай при зовнішньому застосуванні препарат переноситься добре.
З боку імунної системи: рідко – у разі наявності алергічних реакцій на неоміцин виникає також перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики приблизно у 50 % випадків; частота невідома – може виникати підвищена чутливість до неоміцину та багатьох інших речовин у випадку застосування препарату при хронічних дерматозах або хронічному отиті середнього вуха. За певних обставин алергія може проявитися як відсутність успішного загоєння рани.
З боку нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нервово-м’язова блокада.
З боку органів слуху та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алергічні реакції, що проявляються головним чином як контактний дерматит. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають не так часто, як загалом вважається; частота невідома – у разі тривалого застосування можуть виникати такі алергічні реакції, як почервоніння, сухість і лущення шкіри, висипи, свербіж. Поширення уражень або відсутність загоєння можуть бути спричинені алергією. Не можна виключити фотосенсибілізацію або фототоксичні реакції у разі впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.
Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання.Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.По 10 г порошку в контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник.Сандоз ГмбХ – ТехОпс (відповідальний за випуск серії).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
Короткий опис
«Банеоцин порошок нашкірний контейнер 10 г, Сандоз» – це комбінований антибактеріальний засіб для зовнішнього застосування, який поєднує два антибіотики – бацитрацин цинку та неоміцину сульфат. Вони мають синергічну бактерицидну дію, завдяки чому ефективно знищують широкий спектр грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, зокрема стафілококи, стрептококи, Corynebacterium diphtheriae, Clostridium spp., Treponema pallidum, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae тощо. Препарат застосовується місцево у формі порошку, що забезпечує охолоджувальну та заспокійливу дію на уражені ділянки. Порошок «Банеоцин» (присипка) не потребує рецепта для відпуску, однак його застосування має узгоджуватися з лікарем, особливо у дітей або при великих ураженнях шкіри.
Показання до застосування
«Банеоцин» показання включають лікування різноманітних бактеріальних уражень шкіри. Його ефективність доведена при первинних і вторинних інфекціях, спричинених чутливими мікроорганізмами. Найчастіше препарат застосовується:
- при бактеріально інфікованих формах простого герпесу, оперізувального герпесу або вітряної віспи;
- у випадках інфікованих екзем, варикозних виразок або пелюшкового дерматиту;
- при контагіозному імпетиго;
- для профілактики пупкових інфекцій у новонароджених;
- після хірургічних втручань і дерматологічних процедур (у тому числі після ексцизій і каутеризацій);
- при тріщинах шкіри, розривах промежини, епізіотоміях;
- для лікування поверхневих ранових ерозій, що супроводжуються ексудатом.
Завдяки широкому спектру дії, цей засіб залишається одним із найбільш зручних у використанні препаратів для місцевої антибактеріальної терапії. У відкритих джерелах на «Банеоцин» порошок відгуки пацієнтів часто підкреслюють його ефективність і зручність застосування.
Протипоказання
Застосування «Банеоцину» протипоказане в ряді клінічних випадків, які можуть нести ризик токсичних ефектів або ускладнень:
- Підвищена чутливість до бацитрацину, неоміцину або інших аміноглікозидів.
- Обширні та тяжкі ураження шкіри, при яких можливе значне всмоктування препарату.
- Тяжкі порушення серцево-ниркової екскреторної функції.
- Пошкодження вестибулярної та кохлеарної систем в анамнезі.
- Перфорація барабанної перетинки – не можна застосовувати у зовнішньому слуховому проході.
- Область навколо очей – через ризик подразнення або ускладнень.
У разі сумнівів щодо безпеки застосування варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо планується лікування у дітей, осіб із хронічними дерматологічними захворюваннями або використання препарату «Банеоцин» при опіках великої площі.
Можливі побічні реакції організму
У більшості випадків препарат добре переноситься, однак слід пам’ятати, що для засобу «Банеоцин» побічні дії все ж можливі при неправильному або надмірному його застосуванні. Серед потенційних побічних ефектів відзначаються алергічні прояви, такі як контактний дерматит, почервоніння, лущення чи свербіж, а також перехресна чутливість до інших аміноглікозидів. У деяких пацієнтів може виникати підвищена чутливість до сонячного випромінювання (фотосенсибілізація або фототоксичні реакції). При порушенні режиму дозування існує ризик розвитку ототоксичності – ураження слуху. Також можливе токсичне ураження нирок, особливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями, або розвиток нервово-м’язової блокади у разі неконтрольованого всмоктування препарату, що потребує негайного медичного втручання. У разі появи будь-яких з цих симптомів лікування слід негайно припинити та звернутися за медичною допомогою. Як і будь-який інший місцевий антибактеріальний засіб, присипка для ран «Банеоцин» потребує уважного дотримання дозування та рекомендацій лікаря.
Спосіб застосування та дозування
Препарат застосовується зовнішньо. Для дорослих і дітей з народження рекомендована кратність нанесення – 2–4 рази на добу. Також на «Банеоцин» порошок інструкція вказує, що засіб рівномірно розсипають на уражену ділянку шкіри. За потреби можливе накладання марлевої пов’язки.
У разі опіків, що охоплюють понад 20 % площі тіла, препарат застосовують не частіше одного разу на добу. При нирковій недостатності – з обережністю, суворо дотримуючись добової дози.
Максимальна добова доза неоміцину при місцевому застосуванні – 1 г (що еквівалентно 200 г порошку). Лікування не має тривати довше 7 днів без контролю лікаря. Повторний курс призначають лише за необхідності, з обов’язковим зменшенням дози.
Найбільш розповсюджені прояви передозування
При перевищенні рекомендованих доз можливе системне всмоктування активних речовин, що може спричинити нефротоксичні та ототоксичні реакції (порушення функції нирок і слуху), особливо у пацієнтів із трофічними виразками.
У разі появи таких симптомів лікування слід негайно припинити. Подальше лікування – симптоматичне, з моніторингом функції нирок, слуху та загального стану пацієнта. Якщо ви вирішили «Банеоцин» порошок купити для використання вдома, обов’язково дотримуйтесь рекомендованих доз і тривалості застосування, щоб уникнути ризику передозування.
Умови зберігання та термін придатності
Зберігати порошок «Банеоцин» слід при температурі не вище 25 °С, у щільно закритій упаковці та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки з дати виробництва.
Ця інформація є стислим викладом офіційної інструкції та надана виключно з ознайомчою метою. Перед застосуванням препарату «Банеоцин порошок нашкірний контейнер 10 г» слід уважно ознайомитися з повною інструкцією виробника та проконсультуватися з лікарем.
Актуальна на «Банеоцин» порошок ціна представлена на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Придбати засіб можна в аптеках мережі в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій).
Пам’ятайте, що самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.
Редакторська група
Оновлено
01.07.2025
Перевірено
Відмова від відповідальності
Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення користувача з інформацією розміщеною на сайті.
Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я» не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.
Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!
Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!