Еутирокс - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форми випуску

Показання до застосування Еутироксу

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Еутироксу

Побічні дії

Взаємодія з іншими медикаментами та продуктами харчування

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Для лікування патологій ендокринної системи використовуються препарати, що містять гормони або речовини, що повторюють їхню дію. До таких медикаментів належить Еутирокс, який можна купити в аптеках України або замовити з доставкою.

Його терапевтичну дію визначає левотироксин натрію. Це синтезований тироксин (гормон щитовидної залози), який відповідає за регуляцію пластичного та енергетичного обміну в організмі. Левотироксин повторює ефективність натурального тироксину (Т4). Тому, коли всмоктується у кров, трансформується на трийодтиронін (Т3).

Це другий активний гормон щитовидки, який мінімум у 3 рази ефективніший за тироксин, стимулює кисневе харчування клітин та обмін білків, бере участь у виробленні вітаміну А, сприяє засвоєнню вітаміну В12.

Показники Т3 та Т4 – основні маркери для визначення дисфункції щитовидної залози та призначення відповідної терапії.

Форми випуску

Засіб випускається в єдиній лікарській формі – таблетки Еутирокс плоскої форми з гравіюванням ЕМ та вказівкою дози левотироксину: 25, 50, 75, 100, 125, 150 мкг.

Крок у 25 мкг дозволяє коригувати добову дозу з урахуванням діагнозу, стану та віку хворого та придбати потрібне дозування.

Показання до застосування Еутироксу

Засіб застосовують у лікуванні доброякісних хвороб щитовидної залози та замісної терапії при гіпотиреозі. Діагноз та індивідуальні потреби хворого визначають добову дозу та тривалість прийому.

Дозування 25–200 мкг:

• доброякісне збільшення щитовидної залози (еутиреоїдний зоб);
• після хірургічних втручань на щитовидці;
• гіпотиреоз, для лікування якого можлива замісна терапія;
• превентивна (супресивна) терапія раку щитовидної залози.

Дозування 25–100 мкг призначається, коли Еутирокс постає як допоміжний препарат при антитиреоїдній терапії гіпотиреозу.

Також ліки використовують із метою діагностики для оцінки стану щитовидки. В цьому випадку може бути призначене дозування 100–200 мкг.

Режим дозування

Препарат призначають дорослим та дітям як у терапевтичній, так і підтримуючій дозі відповідно до індивідуальних потреб.

Дозування, вказане в інструкції, має лише рекомендаційне значення. Перш ніж купити Еутирокс і почати його застосування, потрібна консультація з лікарем.

Дорослі:

• при доброякісних захворюваннях щитовидки – 75–200 мкг/добу;
• для профілактики рецидивів після операції зоба – 75–200 мкг/добу;
• при гіпотиреозі (замісна терапія) – 100–200 мкг/добу, причому починають із 25–50 мкг, поступово збільшуючи кожні 2–4 тижні;
• як допоміжний препарат при антитиреодидній терапії гіпотиреозу – 50–100 мкг;
• превентивне лікування онкології щитовидки – 150–300 мкг.

Важливо! Особливої уваги у підборі дозування вимагають пацієнти:

• літнього віку з ішемічною хворобою серця;
• з тривалим чи тяжким гіпотиреозом.

Їх початкова доза –12,5 мкг. Вона поступово збільшується на 12,5 мкг з інтервалом 2 тижні після контролю рівня гормонів.

Також прийом малих доз доцільний для хворих, які мають великий вузловий зоб або невелику вагу тіла.

Тривалість лікування при доброякісній формі зоба становить від 6 місяців до 2 років.

Препарат може бути призначений довічно у випадках:

• замісної терапії;
• після проведених тиреоїдектомії або струмектомії (хірургічних втручань);
• для профілактики рецидивів після видалення зобу.

Діти

Препарат дозволений дітям від народження та призначається при вродженому гіпотиреозі як замісна терапія.

Для новонароджених, коли важливий швидкий терапевтичний ефект, початкова доза розраховується, виходячи з маси тіла. Добова доза не повинна перевищувати 10–15 мкг на 1 кг ваги протягом перших трьох місяців лікування. Далі, разом з контролем показників гормонів, поступово збільшують до 100–150 мкг/кг.

Правильно підібране дозування дозволяє приймати Еутирокс 1 раз на добу. Бажано за 30 хвилин до їди.

Якщо призначають Еутирокс для діагностики тиреоїдної супресії, препарат починають приймати за один місяць до передбачуваної дати тесту за схемою, зазначеною в інструкції до ліків.

Протипоказання

Препарат заборонено до прийому у разі:

• підвищеної чутливості до основного та допоміжних речовин Еутироксу;
• діагностованих патологій, які не лікувалися раніше: недостатність надниркових залоз, гіпофізарна недостатність, тиреотоксикоз;
• серцевих захворювань: інфаркт міокарда, міокардит, панкардит (гострої форми).

Особливості Еутироксу

Лікування ендокринних патологій, як і діагностика за допомогою медпрепарату, не проводиться у разі:

• недостатності надниркових залоз, коронарної або гіпофізарної;
• захворювань ССС: стенокардії, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії;
• функціональної автономії щитовидної залози.

Людям, які мають розлади психіки, препарат призначається у мінімальних дозах. Їх поступово підвищують, але обов'язково контролюють стан хворого. Якщо розлад психіки прогресує, дозу коригують.

Пацієнти, які страждають на тахіаритмію, коронарну та серцеву недостатність, повинні постійно контролювати рівень гормонів, щоб запобігти розвитку тиреотоксикозу.

Якщо лікування призначають недоношеним дітям з низькою масою тіла, потрібен контроль параметрів гемодинаміки, тому що незрілі надниркові залози можуть не справлятися з навантаженням, що веде до порушення кровообігу.

У жінок, які перебувають у постклімактеричному періоді та мають в анамнезі гіпотиреоз, рівень левотироксину повинен відповідати фізіологічній нормі. Перевищення показників загрожує швидким розвитком остеопорозу.

Пацієнтам зі здоровою щитовидкою не можна призначати тиреоїдні гормони з метою схуднення. У них така терапія може бути небезпечною для здоров'я та життя.

Жінки з гіпотиреозом, які приймали левотироксин до вагітності, можуть продовжувати терапію, але повинні обов'язково контролювати гормональний рівень. В інших випадках при вагітності рішення про необхідність прийому приймає лікар, тому що левотироксин може негативно впливати на плід.

Побічні дії

Негативні реакції з'являються через різке підвищення добової дози та можуть виявлятися у вигляді: нудоти, блювання, діареї, головного болю, тремору, сильної пітливості, слабкості, підвищення температури тіла, прискореного серцебиття, припливів, збоїв у менструальному циклі.

Взаємодія з іншими медикаментами та продуктами харчування

Вимагає особливої обережності, якщо застосовується разом із:

• антидіабетичними препаратами;
• кумаринами:
• інгібіторами протеази;
• фенітоїном;
• колестираміном, колестіполом;
• саліцилатами, дикумаролом, фуросемідом;
• орлістатом;
• севеламером;
• інгібіторами тирозинкінази;
• засобами, що містять йод, сою, залізо, алюміній, карбонат кальцію;
• сертраліном, хлорохіном;
• естрогенами.

Левотироксин може посилювати чи нейтралізувати дію активних речовин інших препаратів, причому деякі з них знижують ефективність Еутироксу.

Передозування

Підвищення добової дози може призвести до судом, загострення психозів, летального результату (але лише у разі тривалого вживання у постійно збільшених дозах).

Умови зберігання

У закритій упаковці, недоступному для дітей, місці, за температури не вище 25°С.

Використана література

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Єдиний довідник ліків в Україні
• Довідник лікарських препаратів Компендіум