Ізосол - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Має дезінтоксикаційний ефект завдяки збільшенню об’єму рідини, зниженню концентрації токсинів у крові та активації діурезу. У 1882 році голландський фізіолог Гартог Якоб Генерале вперше запропонував підтримувати внутрішній баланс організму за допомогою введення розчинів, які містять натрій та хлорид. Це стало першими кроками в створенні інфузійних розчинів.

Придбати Ізосол та інші сертефіковані кровозамінники та перфузійні розчини за прийнятними цінами жителі Києва та інших міст України можуть в аптеках мережі «Бажаємо здоров’я».

На офіційному сайті вказана актуальна на Ізосол ціна, розміщена інструкція від виробника, зазначена наявність.

Тут є можливість забронювати ліки та вироби медичного призначення та забрати в аптеці за вибраною адресою у зручний час протягом 48 годин після підтвердження замовлення.

Форми випуску

Препарат випускається виробником у формі розчину для інфузій (200 мл та 500 мл). В 100 мл прозорої безбарвної рідини міститься:

• 0,680 г натрію ацетату тригідрату;
• 0,030 г магнію хлориду гексагідрату;
• 0,037 г кальцію хлориду дигідрату;
• 0,037 г кальцію хлориду;
• 0,526 г натрію хлориду.

Медикамент відпускається за рецептом.

Показання до застосування препарату Ізосол

Медикамент призначають, щоб лікувати гіповолемію та позаклітинну (ізотонічну) дегідратацію, що можуть виникати в результаті різних станів: тривалого блювання, масивної крововтрати, діареї, значних опіків, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів. Використовують у разі неможливого прийому необхідної добової норми води та електролітів перорально. А також для розчинення інших сумісних концентрованих розчинів лікарських засобів для парентерального введення. Перед початком використання препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем. У жодному разі не займайтеся самолікуванням, оскільки це може призвести до негативних наслідків.

Режим дозування

Обсяг інфузійного розчину для пацієнтів встановлюється індивідуально з урахуванням таких чинників, як стан здоров'я, рівень дегідратації, вік, маса тіла та результати лабораторних аналізів.

Швидкість інфузії для дорослих зазвичай складає 210 мл/год (при масі тіла 70 кг) або 3 мл/кг маси тіла на годину зі швидкістю – 70 крапель на хвилину.

Максимальний денний об'єм становить 30 мл/кг маси тіла і залежить від стану водно-електролітного балансу, функції нирок та серцево-судинної системи.

Об'єм розчину необхідно визначати, розраховуючи потребу пацієнта в рідині.

Перед введенням будь-яких парентеральних препаратів необхідно перевірити їх на наявність видимих часток та зміну кольору. Для дітей інфузійні розчини, як-от Ізосол, не рекомендовані до застосування.

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування ліків є:

• декомпенсована серцева недостатність;
• екстрацелюлярна гіпергідратація;
• гіперволемія;
• гіпертонічна дегідратація;
• набряки легенів, мозку;
• гіперкоагуляція, тромбофлебіт;
• метаболічний алкалоз;
• лікування великими дозами кортекостероїдів;
• високий рівень іонів, що входять в склад засобу;
• анурія та олігурія;
• ниркова недостатність в стадії загострення.

Перед початком приймання лікарського засобу важливо проконсультуватися з лікарем, щоб обговорити медичну історію та можливі ризики.

Особливості препарату Ізосол

Розчин слід застосовувати з обережністю пацієнтам із нирковою та серцево-судинною недостатністю, застійною серцевою недостатністю, після операцій, літнім пацієнтам, а також тим, хто має затримку натрію, набряки, гіпертензію, прееклампсію, альдостеронізм.

Обережність потрібна для тих, хто отримує кортикостероїди, має серцеві захворювання, тяжку ниркову недостатність, ризик гіперкаліємії або підвищені рівні вітаміну D. Контроль ЕКГ необхідний через вміст кальцію, а магній може спричинити рецидив нервово-м’язової блокади в післяопераційний період.

Дослідження щодо використання препарату під час вагітності не проводилися, і невідомо, чи виділяється він у материнському молоці. Тому слід бути обережним при застосуванні препарату під час годування груддю.

Більше інформації про особливості застосування містить додана до препарату Ізосол інструкція від виробника.

Побічні дії

Найбільш поширені побічні ефекти:

• гіперчутливість, алергія або анафілактоїдні симптоми;
• неправильний обмін електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору);
• серцева недостатність у пацієнтів із серцевими розладами, тахікардія, брадикардія;
• хлоридний ацитоз;
• гіпергідратація;
• напад через алкалоз, який індукований наявністю ацетату;
• набряк легенів;
• генералізована або місцева кропив'янка;
• біль у грудях або відчуття стиснення;
• фебрильна реакція;
• погіршення самопочуття, інфікування або біль у місці введення;
• тромбіт або венозний тромбоз.

Якщо є будь-які негативні реакції після приймання препарату, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Взаємодія з іншими медикаментами та харчовими продуктами

Взаємодія ліків з іншими препаратами може бути складною, тому важливо повідомляти лікаря або фармацевта про всі медикаменти, які приймаються. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних стероїдів, естрогенів, вазодилататорів, гангліоблокаторів, такролімусу, циклоспорину, калійзберігаючих діуретиків, кортикотропіну, мінералокортикоїдів та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) може призвести до збільшення затримки натрію та калію в організмі.

Виникнення токсичних ефектів зростає при одночасному застосуванні з серцевими глікозидами.

Підвищення лужності сечі за рахунок метаболізму ацетату збільшує виведення кінідіну, саліцилатів та літію та зменшує виведення симпатоміметиків, як амфетамін.

Спільне вживання суксаметонію і калію може підвищити рівень калію в крові, що негативно впливає на серце. Солі магнію можуть посилити ефект деяких м'язових блокаторів, як-от суксаметоній, векуроній або тубокурарин, тому їх краще не поєднувати.

Передозування

Введення надмірної кількості розчину може призвести до різних порушень балансу рідини та електролітів, таких як гіперволемія (надлишок рідини в крові), гіпернатріємія (підвищений рівень натрію в крові), гіперкальціємія (збільшення рівня кальцію в крові), та кислотно-лужної рівноваги, викликати венозний застій, набряки (включаючи набряк легень або мозку) і гіпергідратацію, що проявляється надмірним натягом шкіри та підвищенням осмолярності плазми крові.

При наявності таких станів слід припинити введення препарату.

При ознаках гіпергідратації рекомендується призначити сечогінні або проносні засоби, при гіперволемії може застосовуватися метод позаниркового очищення.

У разі одночасної позаклітинної гіпергідратації та внутрішньоклітинної дегідратації, а також при гіпернатріємії може бути використаний 5% розчин глюкози.

Лікуванням цих станів буде припинення введення препарату та застосування відповідних методів корекції.

Умови зберігання

Препарат зберігають за кімнатної температури не вище 25°C у місці, захищеному від світла. Важливо уникати високої вологості, оскільки це може сприяти зміні характеристик розчину та розвитку бактерій.

Редакторська група

Шевчук Олена Миколаївна

Автор

Гетало Ольга Володимирівна

Рецензент

Створено:

31.01.2024

Оновлено

03.06.2024

Перевірено