Панкреатин - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

Форми випуску

Показання до застосування Панкреатину

Режим дозування

Протипоказання

Особливості Панкреатину

Побічні ефекти

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Передозування

Умови зберігання

Використана література

Панкреатин – лікарський препарат, що застосовується в гастроентерології для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту при порушенні зовнішньосекреторної функції та як засіб для покращення травлення у разі порушення харчування у людей зі здоровою системою травлення.

Основна діюча речовина – панкреатин. Є панкреатичним секретом, що складається з трьох ферментів (ліпази, амілази, протеази) і виділяється з травного соку підшлункової залози свиней і корів.

Ліпаза відповідає за розщеплення жирів, амілаза – вуглеводів, протеаза – білків, завдяки чому покращується перетравлення їжі та її всмоктування у тонкий кишківник. Дія препарату починається щонайменше за 30 хвилин після прийому, коли досягається максимальна активність ферментів.

До складу Панкреатину, крім панкреатичного секрету, входить лактоза, кальцій стеарат, повідон, моногідрат та інші компоненти, на які необхідно звернути увагу при прийомі ліків через їхню можливу індивідуальну непереносимість.

Форми випуску

В аптеках України препарат представлений переважно вітчизняними виробниками, завдяки чому завжди є в наявності та залишається доступним лікарським засобом.

Випускається в одній лікарській формі – таблетках, що мають рожевий колір (від світлого до темного відтінку). Панкреатичний секрет – це порошок. Щоб він перетворився на ліки, його спресовують і поміщають у кишковорозчинну оболонку, тому що ферменти проявляють активність не в кислотному середовищі шлунка, а в лужній дванадцятипалій кишці та тонкому кишківнику.

Лікарські засоби, що випускаються, відрізняються вмістом панкреатину: від 34 мг до 384 мг. Варіант із найнижчим дозуванням призначений для дітей віком від 3-х років.

В інструкції препарату Панкреатин вказується вміст ферментів, виражений в одиницях Ph. Eur (одиницях Європейської фармакопеї). Завдяки цьому можна чітко знати, яка кількість ферментів знаходиться в одній таблетці. Наприклад, таблетка з 250 мг панкреатину містить щонайменше: 1200 одиниць ліпази, 1000 – амілази, 80 – протеази. Ефективність засобу прийнято визначати за вмістом ліполітичних одиниць, кількість яких безпосередньо виноситься у назву препарату та зазначається на упаковці.

Весь асортимент Панкреатину ділять на 2 умовні групи:

• препарати, що вказують лише на кількість панкреатину мг: 34, 192, 240, 250, 384 мг;
• препарати, що вказують на кількість ліпази в одиницях Ph. Eur: 8000, 14000.

При цьому є два види Панкреатину: класичний та Форте. Другий відрізняється від першого підвищеним вмістом (майже в 2 рази) панкреатичного ферменту, що дозволяє збільшити разову дозу одного прийому, не розраховуючи необхідну дозу.

Такий поділ полегшує вибір та визначає ціну Панкреатину. Препарат належить до безрецептурної групи, доступний до онлайн-замовлення з доставкою.

Показання для застосування Панкреатину

Ліки використовують у терапевтичних цілях у разі:

• дисфункції підшлункової залози та недостатньому виробленню панкреатичного соку (хронічний панкреатит, муковісцидоз);
• хронічних захворювань шлунка, кишківника, жовчного міхура, печінки з дистрофічно-запальними проявами внаслідок їхнього опромінення або часткового/повного видалення;
• порушення жувальної функції.

Разовий або нетривалий прийом рекомендують при:

• переїданні або порушенні харчування для усунення диспептичних проявів (тяжкість у шлунку, нудота, біль)
• після вживання жирної чи незвичної їжі;
• підвищеному газоутворенні (метеоризмі), який спровокований вживанням продуктів з великим вмістом клітковини або поганим пережовуванням їжі.
• підготовки до інструментальної діагностики (рентген, УЗД) органів черевної порожнини

Режим дозування

Разове дозування та тривалість лікування визначає лікар, враховуючи діагноз, ступінь захворювання та вік хворого.

Дорослі:

• при дисфункції підшлункової залози – 2–4 таблетки під час кожного прийому їжі;
• при абсолютній недостатності підшлункової залози (коли орган зовсім не продукує) – до 400000 ОД ліпази на добу, розраховує еквівалент у таблетках та поділяє на прийоми їжі;
• з метою ферментозамінної терапії або після переїдання – 2-4 таблетки.

Максимально допустима добова доза встановлюється індивідуально залежно від порушень роботи підшлункової залози. У деяких випадках вона може бути збільшена до 20 000 одиниць ліпази на 1 кг маси тіла. Тривалість прийому також залежить від тяжкості порушень, у деяких випадках ліки Панкреатин необхідно приймати до кінця життя.

Діти:

• 3–5 років – 1 таблетку;
• 6-7 років – 1-2 таблетки;
• 8-9 років – 2 таблетки;
• 10–14 років – 2–4 таблетки.

Дітям призначають Панкреатин, розроблений спеціально для дітей із вмістом 34 мг панкреатичного секрету, який містить 1000 одиниць ліпази, 750 амілази та 75 протеази.

Протипоказання

Препарат не можна застосовувати при:

• індивідуальної непереносимості будь-якого компонента, що входить до складу;
• загостренні хронічного панкреатиту;
• гострому панкреатиті;
• кишковій непрохідності.

Особливості Панкреатиту

При дозах понад 10 000 ОД необхідно звертати увагу на симптоми кишкової непрохідності, щоб уникнути появи кишкових стриктур.

Тривале або довічне застосування вимагає регулярного контролю сечової кислоти в сечі та одночасного прийому залізовмісних препаратів.

Панкреатин краще приймати під час або після їди. Інакше його активність нейтралізується. Якщо виникає потреба у прийомі до їжі, слід запивати лужною водою.

Таблетку потрібно обов'язково проковтнути та не розжовувати, тому що ферменти, що вивільнилися, можуть пошкодити слизову оболонку ротової порожнини.

Враховуючи, що немає клінічних випробувань препарату в період вагітності та лактації, його призначають у крайніх випадках та порівнюють користь для матері та ризик для плода/дитини.

Не виявлено негативного впливу на швидкість реакції, тому після його прийому дозволено керування автомобілем.

Побічні ефекти

Негативні реакції на препарат проявляються у вигляді нудоти, блювання, порушення в роботі кишківника (діарея, запор, метеоризм), болю в животі, шкірних висипаннях та свербіння, бронхоспазмах, чханні, нежитю, сльозотечі, анафілактичних реакцій.

У дітей може спостерігатись подразнення шкіри навколо анального отвору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Панкреатин знижує ефективність:

• антитромботичних засобів;
• антагоністів вітаміну К:
• ацетилсаліцилової кислоти;
• неселективних інгібіторів зворотного нейронального захоплення моноамінів.

При цьому знижує всмоктування заліза та фолієвої кислоти. Але втрачає активність у поєднанні з таніном, спиртовмісними препаратами та засобами, які містять кальцію карбонат або магнію гідроксид,

Взаємодія з алкоголем не вказана в інструкції. Але, враховуючи, що це поліферментний препарат, його можна прийняти перед гулянням, щоб полегшити процес травлення та знизити негативний вплив етилового спирту. Приймати Панкреатин при похміллі недоцільно, адже підшлунковій залозі потрібен ферментативний спокій.

Передозування

Виявляється у посилення побічних ефектів. У цьому випадку необхідно скасувати прийом та провести симптоматичне лікування.

Умови зберігання

Термін зберігання 2 роки у закритій упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Використана літератур

• Ліки Контроль
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Довідник лікарських препаратів Компендіум