Гідронефроз: причини, ступені, лікування і профілактика

Гідронефроз являє собою патологічний стан, при якому відбувається розширення чашково-мискової системи нирок внаслідок порушення нормального відтоку сечі з нирок. Цей стан може виникати як в одній, так і в обох нирках і часто супроводжується накопиченням сечі та збільшенням тиску всередині ниркової тканини. Термін «гідронефроз» походить від грецьких слів «гідро» – вода і «нефрос» – нирка, що відображає суть процесу – накопичення рідини всередині видільної системи людини.

У цій статті ми розглянемо основні причини та ступені гідронефрозу, а також звернемо увагу на сучасні методи лікування та профілактики цього стану. Детальний аналіз допоможе зрозуміти, як гідронефроз впливає на функціонування нирок та які стратегії лікування можуть мінімізувати ризики для здоров'я та сприяти покращенню стану пацієнтів.

Причини виникнення

Розглянемо основні причини виникнення цього захворювання, які допоможуть краще зрозуміти, чому гідронефроз може розвиватися:

1. Камені у сечовивідних шляхах. Наявність каменів у нирках або сечоводі може блокувати нормальний відтік сечі, що призводить до накопичення сечі та розширення ниркової миски.
2. Звуження сечоводу. Це може бути вродженим станом або наслідком травми, хірургічного втручання, інфекцій або запалень, що спричиняє обструкцію сечовивідних шляхів
3. Гіперплазії передміхурової залози. У чоловіків збільшення простати може стискати уретру та перешкоджати нормальному відтоку сечі, що веде до гідронефрозу.
4. Вагітність. Вагітність може спричинити тимчасовий гідронефроз, особливо в третьому триместрі, коли збільшена матка тисне на сечоводи, що може ускладнити відтік сечі.
5. Пухлини або новоутворення. Пухлини в області малого таза, абдомінальної порожнини або в самих сечовивідних шляхах можуть блокувати нормальний відтік сечі та спричинити гідронефроз.
6. Неврологічні розлади. Стани, що впливають на нервову систему та контроль м'язів, відповідальних за відтік сечі, можуть призводити до затримки сечі та розвитку гідронефрозу.

Розуміння цих причин допомагає вчасно виявляти та лікувати гідронефроз, мінімізуючи його наслідки для здоров'я пацієнтів.

Симптоми

Симптоми гідронефрозу можуть варіювати в залежності від ступеня та причини захворювання, але деякі загальні прояви включають:

• Біль у боці або спині. Часто описується як тягнучий або ниючий біль у боці, нижній частині спини або животі, що може іррадіювати (віддавати) в інші ділянки.
• Проблеми з сечовипусканням. Прояви включають часті або термінові позиви до сечовипускання, біль або дискомфорт під час сечовипускання, а також зміни у кольорі сечі (потемніння, кров у сечі).
• Нудота та блювання. Можуть бути викликані накопиченням токсинів у крові через порушення роботи нирок.
• Лихоманка та озноб. Вказують на можливе запальне захворювання або інфекцію сечовивідних шляхів у поєднанні з гідронефрозом.
• Зниження апетиту та втрата ваги. Можуть розвинутися через загальне погіршення стану здоров'я і дискомфорт, спричинені гідронефрозом.

Важливо не ігнорувати ці симптоми, оскільки своєчасне звернення за медичною допомогою може запобігти серйозним ускладненням, таким як ниркова недостатність.

Види

Розрізняють кілька основних видів гідронефрозу, що класифікуються за етіологією (причиною виникнення), що важливо для вибору адекватного методу лікування та прогнозування перебігу захворювання:

1. Вроджений – виникає через аномалії або вади розвитку нирок чи сечовивідних шляхів під час внутрішньоутробного життя.
2. Набутий – цей тип гідронефрозу розвивається внаслідок захворювань або травм, що виникають вже після народження. Він може бути спричинений утворенням каменів в нирках, пухлинами або стриктурами сечоводу.
3. Обструктивний – виникає через механічну перешкоду на шляху відтоку сечі з нирки, що може бути спричинено камінням у нирках, пухлинами або звуженнями уретерів.
4. Рефлюксний – спричиняється рефлюксом сечі з сечового міхура до нирок через недостатню роботу клапанів у сечоводі.
5. Функціональний – це тип гідронефрозу, при якому немає анатомічної перешкоди для відтоку сечі, але існують функціональні порушення, що перешкоджають нормальному відтоку, наприклад, через неврологічні розлади.
6. Інфекційний – розвивається на фоні інфекційних захворювань сечовивідних шляхів, які призводять до запалення та набряку тканин, обмежуючи відтік сечі.

Кожен з цих видів гідронефрозу вимагає індивідуального підходу до діагностики та лікування. Важливо розуміти, що своєчасне звернення до спеціаліста та адекватна оцінка стану можуть значно покращити прогноз та якість життя пацієнтів.

Діагностика

Діагностика гідронефрозу є ключовим етапом у визначенні ступеня ураження нирок та розробці плану лікування. Ефективна діагностика дозволяє виявити причини затримки сечі та визначити найбільш адекватні методи корекції стану:

• Ультразвукове дослідження (УЗД). Неінвазивний метод, що дозволяє візуалізувати розширення ниркової миски та мисково-лоханочної системи, а також виявити можливі перешкоди на шляху відтоку сечі.
• Видільна урографія. Рентгенологічне дослідження з використанням контрастної речовини, що вводиться венозно, для оцінки функції нирок та стану сечовивідних шляхів.
• Комп'ютерна томографія (КТ). Дозволяє отримати детальні знімки нирок та сечовивідних шляхів, виявити камені, пухлини або інші аномалії, що можуть спричиняти гідронефроз.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Використовується для детального вивчення структур нирок і сечовивідних шляхів, особливо у складних або неясних випадках.
• Нефросцинтиграфія. Радіоізотопне дослідження, що дозволяє оцінити функціональний стан нирок та наявність обструкції сечовивідних шляхів.

Після проведення діагностики та встановлення діагнозу гідронефрозу, лікар може розробити індивідуальний план лікування, який враховує ступінь захворювання, загальний стан здоров'я пацієнта та причини, що спричинили розвиток патології.

Лікування

Лікування гідронефрозу залежить від його причини, стадії захворювання та загального стану пацієнта. Ефективний підхід може включати як консервативне лікування, так і хірургічні втручання. Основними методами лікування гідронефрозу є:

1. Консервативне лікування – включає прийом антибіотиків для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, а також призначення протизапальних та болезаспокійливих засобів для полегшення симптомів.
2. Стентування сечовода – встановлення тонкого трубчастого пристрою (стента) в просвіт сечоводу для відновлення нормального відтоку сечі від нирок до сечового міхура.
3. Нефростомія – хірургічне введення зовнішнього дренажу для відводу сечі безпосередньо з нирки, обминаючи природні сечовивідні шляхи. Це може бути тимчасовим рішенням при гострому обструктивному гідронефрозі.
4. Пієлопластика – хірургічна операція, що виконується для виправлення анатомічних вад пієлоуретерального сегмента, що є однією з найчастіших причин гідронефрозу.
5. Літотрипсія – безболісний спосіб лікування, який використовує ударно-хвильову терапію для руйнування каменів у нирках або сечоводах, які можуть спричиняти обструкцію.
6. Ендоскопічне втручання – використання тонких інструментів через уретру для видалення каменів або інших перешкод, що блокують відтік сечі.

Самолікування або ігнорування симптомів гідронефрозу може призвести до серйозних наслідків, включаючи стійке ураження нирок, інфекцію, ниркову недостатність та інші ускладнення. Важливо звертатися до лікаря при перших ознаках захворювання для своєчасної діагностики та вибору оптимального методу лікування.

Профілактика

Профілактика гідронефрозу заснована на заходах, що спрямовані на мінімізацію ризикових факторів та своєчасне виявлення та лікування станів, які можуть призвести до гідронефрозу. Наступні методи допоможуть зменшити ризик розвитку цього захворювання:

• Своєчасне лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Інфекції можуть призвести до запалення та звуження уретри, що ускладнює відтік сечі.
• Регулярний медичний огляд. Допомагає виявити та лікувати стани, які можуть спричинити гідронефроз, включаючи камені в нирках та аномалії сечовивідних шляхів.
• Питний режим. Правильне вживання рідини допомагає уникнути утворення каменів у нирках та зменшує ризик розвитку гідронефрозу. Рекомендується пити достатню кількість води кожного дня.
• Уникання довгих періодів затримки сечі. Регулярне спорожнення сечового міхура допомагає зменшити тиск у сечовивідних шляхах.
• Відмова від шкідливих звичок. Уникання паління та зловживання алкоголем сприяє збереженню здоров'я нирок та загального благополуччя.
• Контроль за станом здоров'я при вагітності. Вагітність може збільшувати ризик розвитку гідронефрозу, тому важливо регулярно консультуватися з лікарем.

Заходи профілактики гідронефрозу мають важливе значення для здоров'я нирок. Регулярний медичний контроль та відповідальне ставлення до власного здоров'я допоможуть запобігти розвитку гідронефрозу та зберегти нирки здоровими.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби проти гідронефрозу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.