Нефротичний синдром: що це, види, як себе проявляє та як лікується

Нефротичний синдром або нефроз – це медичний синдром, який виникає внаслідок ураження нирок і проявляється у набряках та зміні лабораторних показників. Включає зниження рівня білка, особливо альбумінів, у сироватці крові, збільшення рівня холестерину в крові, та наявність білка у сечі, зазвичай у значних кількостях. Цей стан виникає через пошкодження маленьких судин у нирках (клубочків), які відповідають за фільтрацію відходів та регулювання рівня рідини у крові. Нефротичний синдром може призводити до набряків, збільшення ризику інфекцій та тромбозу, тому вимагає спеціалізованої діагностики та лікування.

У цій статті ми розглянемо причини, клінічні прояви та сучасні методи лікування нефротичного синдрому. Також, розберемо ефективність різних терапевтичних методів, спрямованих на контроль основних симптомів та уповільнення прогресування захворювання.

Причини виникнення

Нефротичний синдром може бути спричинений різноманітними факторами, що варіюють від аутоімунних станів до інфекцій та генетичних захворювань:

1. Первинні захворювання нирок. До цієї категорії належать такі стани, як хвороба мінімальних змін, при якій уражаються подові ниркові клітини без помітних змін під мікроскопом, та фокальний сегментарний гломерулосклероз, що характеризується склерозуванням частини клубочків, що призводить до більш серйозного ураження.
2. Потовщення мембран ниркових клубочків, що спричиняє порушення їх функцій та призводить до мембранозної нефропатії.
3. Аутоімунні захворювання, які спричиняють атаку організму на власні тканини, включаючи нирки.
4. Новоутворення, які можуть стискати нирки або спричиняти порушення їхньої функції.
5. Системні захворювання. Системний червоний вовчак може викликати не тільки ураження шкіри та суглобів, але й серйозне ураження нирок, відоме як лупусний нефрит. Діабетична нефропатія, спричинена тривалим неконтрольованим рівнем цукру в крові, також може призвести до розвитку нефротичного синдрому.
6. Інфекції. Вірусні інфекції, особливо ВІЛ та гепатит B і C, можуть призводити до прямого пошкодження клітин нирок з різними механізмами та ступенем впливу на функцію нирок.
7. Лікарські препарати. Деякі лікарські засоби можуть мати нефротоксичний ефект, що призводить до пошкодження нирок та виникнення синдрому.
8. Генетичні фактори. В деяких випадках, особливо у дітей, нефротичний синдром може бути зумовлений спадковими захворюваннями, як-от синдром Альпорта або спадковий фокальний сегментарний гломерулосклероз, що впливає на структуру та функцію ниркових клітин.

Розуміння цих факторів є ключовим етапом у визначенні стратегії лікування та може допомогти в ідентифікації осіб з підвищеним ризиком виникнення цього захворювання.

Симптоми

Нефротичний синдром характеризується комплексом симптомів, які відображають серйозні порушення в роботі нирок та впливають на загальний стан здоров'я. Симптоми цього захворювання можуть варіювати від легких до важких, і їх інтенсивність може змінюватися з часом.

• Протеїнурія. Високий рівень білка в сечі є одним з ключових діагностичних ознак нефротичного синдрому.
• Гіпоальбумінемія. Зниження рівня альбуміну в крові через його втрату з сечею призводить до зниження загального білкового вмісту.
• Набряки. Загальні або локалізовані набряки, особливо на обличчі, ногах і в області навколо очей, часто спостерігаються у пацієнтів.
• Гіперліпідемія. Підвищений рівень холестерину та інших жирів у крові є реакцією на втрату білка.
• Втомлюваність. Загальне відчуття слабкості та втоми може бути результатом недостатньої кількості білка в організмі та інших змін.

Розуміння цих симптомів є важливим для своєчасної діагностики та вибору ефективних методів лікування нефротичного синдрому.

Діагностика

Для точної діагностики нефротичного синдрому важливо провести комплексне медичне обстеження. Ключові етапи діагностики передбачають:

1. Аналіз сечі. Цей вид дослідження дозволяє виявити надмірне виведення білка з сечею (протеїнурію), що є характерним для нефротичного синдрому. Окрім кількості білка, оцінюються й інші параметри, такі як наявність крові, лейкоцитів, та специфічних осадів, що можуть вказувати на запальні процеси в нирках.
2. Біохімічний аналіз крові. В цьому аналізі особлива увага приділяється визначенню рівня загального білка та альбуміну в крові, які зазвичай знижені при нефротичному синдромі. Також вимірюється рівень холестерину та інших ліпідів, що часто бувають підвищеними в цьому стані. Ці показники допомагають оцінити ступінь порушення обміну речовин.
3. Ультразвукове дослідження нирок. УЗД нирок надає візуальну інформацію про розмір, структуру та кровопостачання нирок. Даний метод дозволяє виявити наявність патологічних утворень (кіст, пухлин), зміни в тканинах нирок, які можуть бути пов'язані з нефротичним синдромом, а також допомагає виключити інші можливі причини симптомів.
4. Біопсія нирки. Ця процедура вважається «золотим стандартом» для діагностики багатьох захворювань нирок, що викликають нефротичний синдром. Під час біопсії під контролем УЗД або КТ за допомогою спеціальної голки береться біологічний матеріал для аналізу. Мікроскопічне дослідження зразка тканини дозволяє визначити тип ураження ниркових клітин і на основі цього встановити діагноз.
5. Імунологічні тести. Ці тести дозволяють виявити в крові антитіла або інші маркери, які можуть вказувати на аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак), що можуть спричинити нефротичний синдром. Визначення рівня комплементу, антинуклеарних антитіл, антитіл до подвійної спіралі ДНК та інших специфічних маркерів допомагає встановити точний діагноз і вибрати відповідне лікування.

Ці методи діагностики не лише допомагають визначити ступінь ураження нирок, але й встановити основну причину нефротичного синдрому, що є ключовим для розробки індивідуального плану лікування та попередження подальшого прогресування захворювання.

Лікування

Необхідно зрозуміти, що підбір методів лікування даного захворювання ґрунтується на унікальних клінічних особливостях пацієнта та може варіювати від консервативних підходів до необхідності проведення хірургічних процедур. Вибір конкретного методу лікування базується на комплексному аналізі медичних показників, зокрема стану нирок, патологічних процесів та інших факторів, що впливають на стан пацієнта.

• Кортикостероїди. Ці препарати використовуються для зменшення запалення ниркових клубочків та зниження протеїнурії.
• Імунодепресанти. Застосовуються для зниження активності імунної системи в випадках, коли нефротичний синдром викликаний аутоімунними захворюваннями.
• Антикоагулянти. Використовуються для профілактики тромбозів, ризик яких підвищений в станах гіперкоагуляції, характерних для нефротичного синдрому.
• Антигіпертензивні препарати. Контроль артеріального тиску є важливим для зниження навантаження на нирки та запобігання прогресування ниркової недостатності.
• Діуретики. Використовуються для зменшення набряків шляхом виведення зайвої рідини з організму.
• Статини. Застосовуються для корекції гіперліпідемії, що часто супроводжує нефротичний синдром.
• Корекція раціону. Обмеження споживання солі та контроль водного балансу допомагають зменшити набряки та знижують тиск на нирки.

Після вибору відповідного лікування, важливо регулярно моніторити стан пацієнта, оцінювати ефективність терапії та коригувати лікувальний план залежно від клінічної відповіді та наявності побічних ефектів. Самолікування та використання неперевірених методів можуть не тільки не принести бажаного ефекту, але й значно підвищити ризики для здоров'я, ускладнюючи перебіг захворювання та знижуючи ефективність майбутнього лікування.

Профілактика

Профілактика нефротичного синдрому полягає у зменшенні факторів ризику та підтримці здорового способу життя, щоб знизити ймовірність розвитку або рецидиву цього стану.

1. Контроль артеріального тиску. Регулярний моніторинг та контроль артеріального тиску може зменшити навантаження на нирки і запобігти розвитку нефротичного синдрому.
2. Збалансоване харчування. Дієта, багата фруктами, овочами та низьким вмістом насичених жирів, допомагає знижувати рівень холестерину та підтримувати здоров'я нирок.
3. Регулярні фізичні вправи. Підтримання активного способу життя сприяє загальному здоров'ю та допомагає контролювати вагу, що є важливим для здоров'я нирок.
4. Обмеження вживання алкоголю та відмова від куріння. Алкоголь та тютюн можуть негативно впливати на нирки та підвищити ризик розвитку нефротичного синдрому.
5. Уникання довготривалого застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Ці препарати можуть завдати шкоди ниркам при тривалому застосуванні без відповідного медичного нагляду.

Регулярне медичне обстеження та своєчасна консультація з лікарем при виявленні симптомів, що можуть вказувати на проблеми з нирками, також є важливими компонентами успішної профілактики.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування нефротичного синдрому за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.