Бронхіальна астма: що це, причини, симптоми, лікування і профілактика

Бронхіальна астма – це хронічне неінфекційне захворювання дихальних шляхів запального характеру. Бронхіальна астма проявляється у вигляді нападів задухи, хрипів та кашлю, відчуття стиснення у грудях. Патофізіологія цього захворювання така:

• хронічне запалення дихальних шляхів спричиняє підвищене скорочення навколишніх м’язів;
• від такого скорочення виникає різке звуження шляхів дихальної системи, що провокує характерні хрипи;
• набрякають слизові оболонки, це заважає прохідності повітря;
• підвищується виділення слизу.

На бронхіальну астму страждають мільйони дітей та дорослих по всьому світу. У дітей найчастіше діагностують захворювання в віці від 1 до 5 років, у дорослих — у 25-30 років. Усі наявні на теперішній час ліки від астми можуть стабілізувати стан пацієнта, покращити якість його життя. Такі медичні препарати можна замовити та забронювати на сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я». Загалом лікування бронхіальної астми спрямовується на забезпечення нормальної життєдіяльності, адже недуга не є повністю виліковною.

Приступ бронхіальної астми можуть спровокувати різні чинники:

• пил;
• цвіль;
• шерсть тварин;
• парфуми;
• пилок цвіту рослин.

У деяких хворих періоди стабілізації стану можуть тривати довго, а потім стається напад, спричинений будь-якими алергенами. Часто напади провокує стрес або сильне фізичне навантаження.

Чому виникає бронхіальна астма?

Виникнення хвороби у конкретної людини стається через фактор спадковості та негативний вплив довкілля. Також ці причини бронхіальної астми впливають на перебіг самої хвороби. Якщо людина весь час проживає в екологічно несприятливій місцевості, тоді напади будуть частими та гострими. Які чинники середовища провокують виникнення та загострення хвороби:

• алергени;
• хімікати;
• викиди, що забруднюють повітря;
• високий рівень озону;
• неякісні матеріали виготовлення предметів побуту, наприклад, формальдегід або ефір талієвої кислоти в полімерах.

Алергію та напади астми спричиняють пилові кліщі, продукти життєдіяльності побутових тарганів, шерсть домашніх тварин, пилок рослин. Паління та вплив тютюнового диму також провокують напади астматичної задухи.

Як можна визначити бронхіальну астму?

Хоча бронхіальна астма симптоми має дуже явні: хрипи, задишка, кашель, проте точного аналізу, що визначає хворобу, немає. Діагностика базується на визначеній симптоматиці та реакції на лікування у довгостроковому періоді. Діагноз встановлюють, якщо в анамнезі пацієнта присутні такі симптоми:

• рецидивуючі хрипи;
• важкість дихання та кашель;
• загострення симптомів через фізичні навантаження;
• напади з’являються в результаті вірусних інфекцій;
• проблеми з диханням спричиняють алергени та екологічні забруднення.

Основним інструментальним методом визначення хвороби та способом її контролю є спірометрія. Вимірюється об’єм форсованого видиху за секунду. Якщо цей показник покращується мінімум на 12% після вживання бронхорозширювальних препаратів, тоді діагноз вважається підтвердженим. Також спірометрія дає змогу відрізнити астму від хронічного обструктивного бронхіту.

Класифікація хвороби

Бронхіальну астму класифікують за частотою виникнення симптомів, за факторами провокування нападів, за ступенем важкості їх протікання та за реакцією на лікування. Розрізняють такі класи захворювання:

• атопічне зовнішнє, що спровоковано алергенами;
• не атопічне внутрішнє, викликане іншими збудниками;
• неалергічне;
• змішане.

Для хворого небезпечними є тригери, що також можуть спровокувати астматичний напад. Це вірусні та інфекційні захворювання дихальних шляхів, активне чи пасивне паління, високі фізичні навантаження, деякі ліки, вдихання холодного або забрудненого повітря.

Хвороби зі схожими симптомами

Деякі інші хвороби мають симптоми, що подібні до астматичних. Перш ніж діагностувати астму, потрібно виключити інші можливі порушення дихальних шляхів:

• алергічні риніти та синусити;
• чужорідне тіло у дихальних шляхах;
• пухлини;
• хронічний обструктивний бронхіт;
• серцеву недостатність;
• дисфункцію голосових зв’язок.

Хронічні хвороби легенів можуть супроводжувати бронхіальну астму. Це часто зустрічається у людей похилого віку. Лікуються ці хвороби паралельно та за однаковими принципами.

Лікування бронхіальної астми

За наявності симптомів варто звернутися до лікаря-пульмонолога. Лікування бронхіальної астми — це цілий комплекс мір, що передбачає медичні препарати, ізолювання від алергенів та провокаторів нападів. Передусім хворий має знати, як зняти бронхоспазм за допомогою інгалятора, та як самостійно контролювати перебіг захворювання. Ці знання пацієнт отримує після консультації пульмонолога. Лікар визначає характер хвороби та класифікує астму за допомогою таких діагностичних засобів:

• спірометрія;
• пікфлоуметрія;
• алергопроби;
• рентгенографія;
• бронхоскопія;
• загальний та біохімічний аналізи крові;
• дослідження мокротиння легенів.

За результатами призначаються ліки, дієта, контроль контактів із провокуючими чинниками. У разі тяжкого перебігу бронхіальної астми пацієнту не допомагають звичайні дозування бронходилататорів. Такий астматичний статус означає дуже небезпечний напад задухи. Допомогу надають у стаціонарі, щоб запобігти виникненню гіпоксії.

Під час лікування призначають такі фармакологічні препарати:

• інгаляції β2-адреноміметиками короткої та тривалої дії;
• М-холіноблокатори та комбіновані препарати;
• ксантини.

Ці ліки потрібні на етапі усунення нападів задухи. Базова терапія націлена на лікування запальних процесів дихальних шляхів. Тут призначають глюкокортикоїди. Потрібні стабілізатори мембран огрядних клітин та антагоністи лейкотрієнових рецепторів. Для відходження слизу призначають муколітики, а також масаж та ЛФК.

Профілактика астми

Профілактика астми — важливий момент, що здатний попередити важкі напади. Обмеження контактування з алергенами, уникнення паління та вдихання тютюнового диму, мінімум побутової хімії та зволожене чисте повітря дозволять якісно жити та дихати на повні груди.