Дисфорія: чому погіршується настрій та що з цим робити

Дисфорія – це психічний стан, що проявляється глибоким відчуттям незадоволеності, пригніченості, дратівливості та емоційного дискомфорту, який суттєво впливає на загальний емоційний фон людини. На відміну від інших розладів настрою, дисфорія може супроводжуватись інтенсивними негативними емоціями, такими як фрустрація або агресія, які не завжди мають очевидну причину. Хоча вона може бути тимчасовою, цей стан може значно ускладнювати повсякденне життя і взаємодію з іншими людьми, що робить важливим його розпізнавання і розуміння.

Термін «дисфорія» походить від грецького «δυσ-» («dys-»), що означає «важкий» або «поганий», і «φορά» («phora»), що перекладається як «переносити» або «зносити», тобто, поняття буквально означає «важко переносити».

У цій статті ми розглянемо причини, клінічні прояви та сучасні методи лікування дисфорії. Також, проаналізуємо ефективність різних терапевтичних підходів, спрямованих на поліпшення настрою, стабілізацію емоційного стану та підвищення якості життя пацієнтів.

Причини виникнення

Часто, дисфорія розвивається через комбінацію біологічних, психологічних та соціальних факторів, що викликають порушення емоційного балансу, а саме:

1. Гормональний дисбаланс. Порушення в роботі ендокринної системи, такі як зниження рівня естрогенів або тестостерону, часто викликають емоційні коливання, включаючи дисфорію. Це характерно для періодів гормональних змін, наприклад, у підлітковому віці або під час менопаузи.
2. Хронічний стрес. Постійна напруга та тривалі стресові ситуації можуть значно впливати на психоемоційний стан, підвищуючи ризик виникнення дисфорії. Стрес активує механізми, що пригнічують нервову систему, спричиняючи відчуття безвиході та емоційного виснаження.
3. Психічні розлади. Дисфорія може виступати симптомом різних психічних розладів, зокрема депресії, тривожного або біполярного розладу. У таких випадках вона є складовою частиною більш широкого клінічного профілю і вимагає комплексного підходу до лікування.
4. Соціальна ізоляція. Відчуття самотності або відчуженості від соціуму, особливо у тривалому періоді, може призвести до розвитку дисфорії. Люди, які відчувають відсутність підтримки або взаємодії з оточенням, більш схильні до емоційної нестабільності.
5. Травматичні події. Психологічна або фізична травма, пережита в минулому, часто стає основною причиною емоційного дисбалансу, включаючи прояви дисфорії. Зокрема, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може значно погіршити емоційний стан і призвести до тривалих епізодів дисфорії.

Існує також поняття «гендерна дисфорія» – специфічний стан, при якому особа відчуває значний дискомфорт через невідповідність між її гендерною ідентичністю та біологічною статтю, що була їй призначена при народженні. Вона є підвидом загальної дисфорії, зосередженим саме на питаннях гендеру.

Симптоми

Симптоми дисфорії є багатогранними та можуть включати як емоційні, так і фізичні прояви, які впливають на загальний стан людини. Часто ці симптоми можуть бути тісно пов'язані з хронічною тривожністю, що посилює дисфоричні відчуття та ускладнює діагностику.

• Постійне відчуття смутку. Людина переживає стійке відчуття пригнічення та емоційного спустошення, яке не зникає з часом і не полегшується відволіканням.
• Дратівливість. Спалахи роздратування виникають через незначні події, що зазвичай не викликають такої емоційної реакції.
• Відчуття безнадії. Часто люди з дисфорією мають стійке переконання, що майбутнє не принесе нічого позитивного, навіть якщо для цього немає об’єктивних підстав.
• Порушення сну. Безсоння або надмірна сонливість є частими супутниками дисфорії, ускладнюючи відновлення організму.
• Труднощі з концентрацією. Здатність фокусуватися на завданнях різко знижується, що впливає на продуктивність і когнітивні функції.

Супутні ознаки дисфорії можуть включати такі соматичні скарги, як головний біль, біль у м'язах, шлунково-кишкові розлади, а також зниження апетиту або переїдання, але своєчасне виявлення проявів цього стану може суттєво допомогти в лікуванні та підтримці загального психічного здоров'я.

Діагностика

Діагностика дисфорії вимагає детального обстеження, яке включає комплекс психіатричних, психологічних та фізичних оцінок для точного визначення стану. Основні діагностичні методи передбачають:

• Оцінка анамнезу. Лікар збирає детальну інформацію про історію захворювання, зокрема наявність подібних станів у минулому або схильність до психічних розладів. Особлива увага приділяється травмам або важким життєвим подіям, які могли вплинути на розвиток дисфорії.
• Психіатричне інтерв’ю. Під час бесіди оцінюються настрій, емоційний стан і наявність суїцидальних або деструктивних думок. Важливо встановити, чи є зміни настрою частиною циклічних розладів або реакцією на зовнішні фактори.
• Оцінка рівня тривожності та депресії. Використовуються спеціалізовані опитувальники, такі як шкала Бека чи шкала Гамільтона, для визначення глибини емоційних порушень. Це дозволяє встановити рівень вираженості симптомів та їхній вплив на повсякденне життя.
• Виключення інших психічних розладів. Лікар проводить диференційну діагностику для виключення біполярного розладу, депресії чи інших подібних станів. Це допомагає уникнути помилкових діагнозів та призначення неадекватного лікування.
• Фізичні та неврологічні обстеження. Додатково можуть бути призначені аналізи крові або МРТ для виключення органічних причин, що можуть спричиняти зміни в настрої. Такі дослідження допомагають виключити можливі ендокринні чи неврологічні порушення.

Комплексний підхід до діагностики дозволяє точно визначити наявність дисфорії та забезпечити своєчасне та ефективне лікування. Важливо враховувати індивідуальні особливості пацієнта та виключати інші психічні або фізичні розлади, що можуть мати подібні прояви.

Лікування

Лікування дисфорії вимагає комплексного підходу, що включає психотерапію, медикаментозну підтримку та зміни способу життя, спрямовані на поліпшення емоційного стану. Основні методи лікування включають:

1. Психотерапія. Основним методом є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає змінити негативні моделі мислення та поведінки, що супроводжують дисфорію.
2. Медикаментозна терапія. У ряді випадків застосовуються антидепресанти або інші психотропні препарати для корекції хімічного дисбалансу в мозку та покращення емоційного стану.
3. Гормональна терапія. Застосування гормональної терапії доцільне в таких випадках, як гендерна дисфорія або гормональні дисбаланси, що впливають на емоційний стан. Гормональна терапія проводиться під суворим контролем лікаря-ендокринолога або іншого фахівця, який враховує індивідуальні потреби пацієнта та можливі ризики.
4. Соціальна підтримка. Важливою складовою лікування є створення підтримуючого соціального середовища, яке допоможе пацієнту адаптуватися до змін та зменшити почуття ізоляції.
5. Зміни способу життя. Вони можуть значно покращити емоційний стан і знизити рівень дисфорії. Регулярна фізична активність, особливо аеробні вправи, сприяє покращенню настрою та зменшенню тривожних симптомів. Збалансоване харчування та дотримання режиму сну позитивно впливають на загальний психічний стан, тоді як техніки релаксації, такі як медитація та дихальні вправи, допомагають ефективно справлятися зі стресом.

Лікування дисфорії потребує часу і регулярності, тому важливо дотримуватися рекомендацій фахівця та стежити за своїм емоційним станом.

Профілактика

Профілактика дисфорії спрямована на зміцнення емоційної стабільності та покращення психічного здоров'я людини. Методи профілактики цього стану включають:

• Психологічна підтримка. Регулярні консультації з психологом або психотерапевтом можуть допомогти виявити й опрацювати проблемні ситуації, що можуть викликати дисфорію. Це також сприяє розвитку навичок емоційної регуляції.
• Підтримання здорового способу життя. Збалансоване харчування, фізична активність і достатній сон є важливими для підтримки емоційної стабільності. Фізичні вправи допомагають виробляти ендорфіни, що зменшують відчуття тривоги та покращують настрій.
• Управління стресом. Використання технік стрес-менеджменту, таких як медитація, глибоке дихання або йога, допомагає знижувати рівень стресу і запобігати розвитку дисфорії. Важливо навчитися уникати тривалого емоційного перевантаження.
• Розвиток соціальних зв’язків. Підтримка позитивних взаємовідносин з родиною та друзями сприяє емоційній підтримці та допомагає зменшити відчуття самотності. Соціальна активність також покращує загальний емоційний стан.
• Уникнення психоактивних речовин. Алкоголь і наркотики можуть сприяти розвитку або погіршенню дисфорії, тому важливо звести їх вживання до мінімуму або повністю відмовитися. Контроль над шкідливими звичками допомагає уникнути додаткових психологічних проблем.

Впровадження цих заходів у повсякденне життя дозволяє зменшити ризик виникнення дисфорії та підтримувати психічне здоров'я на високому рівні, забезпечуючи стійкість до емоційних викликів.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та полегшення проявів дисфорії за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.