Епіглотит: причини та діагностика набряку надгортанника

Епіглотит – це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується запаленням та набряком надгортанника, невеликого клапана, який закриває вхід до дихальних шляхів під час ковтання. Основними збудниками епіглотиту є бактерії, зокрема Haemophilus influenzae типу B (Hib), хоча можуть бути причиною й інші бактерії або віруси.

Термін «епіглотит» походить від латинського слова epiglottis, яке, в свою чергу, походить від грецького слова «ἐπίγλωττίς» (epiglottis). Грецьке «ἐπί» (epi) означає «над» або «на», а «γλωττίς» (glottis) відноситься до «язика» або «голосових зв'язок». Отже, «епіглотит» буквально означає «надгортанник».

У цій статті ми розглянемо причини, клінічні прояви та сучасні методи лікування епіглотиту. Також, проаналізуємо ефективність різних терапевтичних підходів, спрямованих на контроль основних симптомів та запобігання ускладненням цього небезпечного запального захворювання.

Причини виникнення

Причини виникнення епіглотиту можуть бути різноманітними, і розуміння їх є важливим для правильного діагнозу та лікування. Вони включають як інфекційні, так і неінфекційні фактори, які можуть сприяти розвитку цього захворювання.

1. Бактеріальні інфекції. Однією з головних причин епіглотиту є бактеріальна інфекція, зокрема викликана бактерією Haemophilus influenzae типу B (HiB). Цей збудник часто є основним фактором ризику, особливо у дітей, які не отримали відповідну вакцинацію.
2. Інші бактеріальні патогени. Крім Haemophilus influenzae, до епіглотиту можуть призводити й інші бактерії, такі як Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes. Вони можуть викликати запалення надгортанника, особливо у осіб з ослабленим імунітетом.
3. Вірусні інфекції. Хоча вірусні збудники рідше стають причиною епіглотиту, віруси, такі як грип, вірус парагрипу та вірус простого герпесу, також можуть призвести до запалення надгортанника.
4. Травматичні пошкодження. Механічні травми, такі як удари в ділянку горла або пошкодження слизової оболонки через ендоскопічні процедури, можуть спричинити набряк і запалення надгортанника, що в свою чергу може викликати епіглотит.
5. Хімічні подразники. Вдихання токсичних або подразливих речовин, таких як дим, хімічні пари або гарячий пар, може викликати запалення і набряк надгортанника.

Знання цих причин дозволяє лікарям швидше діагностувати епіглотит і обрати відповідне лікування, що може включати антибіотики, противірусні препарати або інші терапевтичні заходи залежно від етіології захворювання.

Симптоми

Симптоми епіглотиту можуть розвиватися швидко і мають серйозний характер, що вимагає негайної медичної уваги:

• Гострий біль у горлі. Пацієнти часто відчувають сильний біль у горлі, який посилюється при ковтанні. Це один із найбільш ранніх симптомів епіглотиту, який може супроводжуватися почуттям дискомфорту в області горла.
• Дисфагія. Здатність ковтати їжу і рідини значно погіршується, що призводить до дисфагії (утрудненого ковтання). Пацієнти можуть відчувати біль або спазми під час ковтання.
• Дихальні проблеми. На тлі запалення і набряку надгортанника виникає утруднення дихання. Це може проявлятися у вигляді задишки, хрипів або стридорозного дихання (гучний свистячий звук при вдиханні).
• Гарячка. Підвищена температура тіла є поширеним симптомом, що вказує на інфекційний процес в організмі. Гарячка може супроводжуватися загальним погіршенням самопочуття і слабкістю.
• Дисфонія. Зміни в голосі, такі як охриплість або ослаблення голосу, можуть виникати внаслідок запалення і набряку надгортанника, які впливають на голосові зв'язки.

Раннє розпізнавання цих симптомів може допомогти вчасно вжити необхідних заходів для запобігання ускладненням, таким як повна обструкція дихальних шляхів. Своєчасне звернення до лікаря є критичним для забезпечення належного лікування та збереження життя пацієнта.

Можливі наслідки

Епіглотит є серйозним захворюванням, яке може призвести до ряду небезпечних для життя ускладнень. Можливі наслідки епіглотиту включають:

1. Обструкція дихальних шляхів. Набряк надгортанника може швидко викликати часткову або повну закупорку дихальних шляхів, що значно ускладнює дихання. Це є найсерйознішим ускладненням епіглотиту і може вимагати негайного медичного втручання, такого як інтубація або трахеостомія, щоб забезпечити прохідність дихальних шляхів і уникнути асфіксії.
2. Гіпоксемія. Через обструкцію дихальних шляхів у пацієнтів може розвинутися гіпоксемія, тобто знижений рівень кисню в крові. Це може призвести до пошкодження життєво важливих органів, таких як мозок і серце, якщо не вжити своєчасних заходів.
3. Сепсис. Інфекція, що викликає епіглотит, може поширитися на інші частини тіла, що призводить до розвитку сепсису. Сепсис — це системна запальна відповідь організму на інфекцію, яка може бути смертельно небезпечною, якщо не надати відповідне лікування.
4. Пневмонія. Епіглотит може ускладнюватися розвитком пневмонії, особливо якщо інфекція поширюється на нижні дихальні шляхи. Це ускладнення потребує додаткового лікування антибіотиками та підтримуючої терапії.
5. Дихальна недостатність. Важкий перебіг епіглотиту може призвести до дихальної недостатності, коли легені не можуть забезпечити достатній газообмін. Це критичний стан, який може вимагати механічної вентиляції та інтенсивної терапії.

Ці наслідки підкреслюють важливість своєчасної діагностики та лікування епіглотиту. Затримка в наданні медичної допомоги може значно підвищити ризик серйозних ускладнень та навіть смерті.

Діагностика

Діагностика епіглотиту є критично важливою для швидкого визначення цього потенційно небезпечного стану. Вона включає різні клінічні і лабораторні методи, які допомагають встановити точний діагноз і забезпечити своєчасне лікування, а саме:

• Клінічне обстеження. Лікар проводить огляд пацієнта, звертаючи увагу на характерні симптоми, такі як гострий біль у горлі, дисфагія та утруднене дихання. Обережний огляд ротоглотки може виявити набряк і почервоніння надгортанника, однак слід бути обережним, щоб не спричинити обструкцію дихальних шляхів.
• Рентгенографія шиї. Рентгенографія бічної проекції шиї може бути корисною для виявлення набряку надгортанника, відомого як «ознака пальця». Це допомагає підтвердити діагноз і оцінити ступінь набряку.
• Фіброоптична ларингоскопія. Ця процедура дозволяє візуально оглянути гортань і надгортанник за допомогою гнучкого ендоскопа. Ларингоскопія дає можливість точно оцінити стан надгортанника і дихальних шляхів, але повинна виконуватися обережно, щоб уникнути провокації спазму.
• Оцінка насиченості киснем (SpO2). Моніторинг рівня насиченості киснем у крові пацієнта є важливим для оцінки дихальної функції. Знижений рівень SpO2 може свідчити про гіпоксемію і потребу в негайному медичному втручанні.
• Лабораторні дослідження. Аналізи крові можуть включати повний аналіз крові (CBC) для виявлення ознак інфекції, таких як підвищений рівень лейкоцитів. Також можуть бути проведені посіви для виявлення збудника інфекції.

Раннє виявлення епіглотиту за допомогою цих діагностичних методів є ключовим для швидкого початку лікування і запобігання серйозним ускладненням, таким як обструкція дихальних шляхів. Правильна діагностика також допомагає визначити найефективніший підхід до лікування пацієнта.

Лікування

Лікування епіглотиту вимагає негайного медичного втручання для запобігання обструкції дихальних шляхів та інших серйозних ускладнень. Терапія включає різні методи, спрямовані на зняття запалення, боротьбу з інфекцією і підтримку життєво важливих функцій організму.

1. Госпіталізація. Пацієнти з епіглотитом зазвичай потребують негайної госпіталізації, щоб забезпечити постійний моніторинг і швидке втручання у випадку погіршення стану. В умовах стаціонару медичний персонал може швидко реагувати на будь-які зміни в стані пацієнта.
2. Інтубація або трахеостомія. У випадках серйозної обструкції дихальних шляхів може знадобитися інтубація або трахеостомія для забезпечення адекватної вентиляції. Це особливо важливо, якщо набряк надгортанника призводить до критичного зниження прохідності дихальних шляхів.
3. Антибіотикотерапія. Введення антибіотиків широкого спектра дії є необхідним для боротьби з бактеріальною інфекцією, яка зазвичай є основною причиною епіглотиту. Антибіотики допомагають зменшити інфекційний процес і запобігти подальшому розвитку захворювання.
4. Кортикостероїди. Використання кортикостероїдів може допомогти зменшити запалення і набряк надгортанника, полегшуючи симптоми і знижуючи ризик обструкції дихальних шляхів. Це особливо важливо в гострій фазі захворювання.
5. Підтримка киснем. У випадку гіпоксемії пацієнтам може бути необхідне додаткове введення кисню для забезпечення адекватної оксигенації крові. Це допомагає підтримувати життєво важливі функції організму під час гострої фази захворювання.

Самолікування епіглотиту є вкрай небезпечним і може призвести до серйозних ускладнень, таких як повна обструкція дихальних шляхів. Наприклад, спроби самостійного введення ліків або відмови від госпіталізації можуть призвести до фатальних наслідків. Тому, завжди звертайтесь до лікаря для отримання професійної медичної допомоги.

Профілактика

Профілактика епіглотиту відіграє ключову роль у запобіганні розвитку цього небезпечного захворювання. Вона включає різні заходи, спрямовані на зниження ризику інфекції та захисту від відомих збудників, які можуть викликати запалення надгортанника.

• Вакцинація. Одним із найефективніших способів запобігання епіглотиту є вакцинація проти Haemophilus influenzae типу B (HiB). Ця вакцинація є частиною стандартного календаря щеплень для дітей і значно знижує ризик захворювання.
• Гігієнічні заходи. Регулярне миття рук, використання антисептичних засобів та уникнення контакту з інфікованими людьми допомагає знизити ризик зараження бактеріями, які можуть викликати епіглотит. Це особливо важливо в періоди епідемій.
• Підтримка імунітету. Здоровий спосіб життя, включаючи правильне харчування, регулярні фізичні вправи та достатній сон, сприяє зміцненню імунної системи. Сильний імунітет допомагає організму ефективніше боротися з інфекціями.
• Контроль хронічних захворювань. Люди з хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет або хронічні обструктивні захворювання легень, повинні ретельно контролювати свій стан і уникати ситуацій, що можуть погіршити їхній стан або підвищити ризик інфекцій.
• Уникання подразників. Вдихання диму, токсичних парів або інших хімічних речовин може пошкодити слизові оболонки дихальних шляхів і підвищити ризик розвитку епіглотиту. Уникання таких подразників є важливим профілактичним заходом.

Важливо зазначити, що ігнорування профілактики, наприклад, відмова від вакцинації або нехтування гігієнічними нормами, може призвести до підвищення ризику інфекції та розвитку серйозних ускладнень.

Ви можете придбати онлайн препарати для лікування та профілактики епіглотиту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.