Анафілактичний шок: як він проявляється та дії з невідкладної допомоги

Анафілактичний шок – це гостра, важка алергічна реакція негайного типу, яка становить загрозу для життя. Вона виникає у відповідь на контакт з алергеном (харчові продукти, ліки, укуси комах тощо) і характеризується системним вивільненням медіаторів алергії, що призводить до різкого падіння артеріального тиску, порушення роботи органів і систем, а також можливості розвитку асфіксії. Термін «анафілаксія» походить від грецьких слів «ἀνά» (ana) – «проти» і «φύλαξις» (phylaxis) – «захист», що було вперше запропоновано на початку ХХ століття Шарлем Ріше для позначення парадоксальної реакції організму на речовини, які мали захисний вплив у малих дозах, але викликали небезпечну реакцію у великих.

Люди, які пережили анафілактичний шок, часто відчувають сильний страх за своє життя, емоційний стрес та тривогу перед повторним контактом з алергеном, що може суттєво вплинути на якість їхнього життя та соціальну активність.

У цій статті ми розглянемо, як проявляється анафілактичний шок, основні принципи надання невідкладної допомоги та важливі кроки для мінімізації ризику тяжких ускладнень. Також, розглянемо сучасні методи лікування анафілактичного шоку, спрямовані на усунення критичних симптомів і відновлення функцій організму. 

Причини виникнення

Причини виникнення анафілактичного шоку мають різноманітну природу та можуть бути пов’язані з впливом зовнішніх чи внутрішніх факторів, що запускають надмірну імунну реакцію організму. 

• лікарські препарати: антибіотики, анестетики, протизапальні засоби та вакцини іноді викликають надмірну алергічну реакцію через індивідуальну непереносимість певних компонентів;
• харчові алергени: продукти, такі як горіхи, молоко, морепродукти, соя або яйця, можуть стати тригером для імунної системи у чутливих людей;
• укуси комах: отрута бджіл, ос або мурах часто є причиною гострих алергічних реакцій, що призводять до анафілаксії;
• контакт з латексом: медичні рукавички, катетери та інші вироби з латексу можуть викликати сильну алергічну реакцію у схильних пацієнтів;
• фізичні фактори: рідше анафілактичний шок виникає через фізичне навантаження, сильний стрес або перепади температури, які активують патологічну відповідь організму;
• контрастні речовини: введення контрастних агентів під час медичних обстежень іноді провокує небезпечну алергічну реакцію у чутливих осіб.

Знання ключових причин виникнення анафілактичного шоку дозволяє вчасно уникнути небезпечних факторів та мінімізувати ризик для пацієнтів. Виявлення індивідуальних тригерів допомагає ефективно контролювати ситуацію та попереджати тяжкі ускладнення.

Стадії та симптоми

Шок анафілактичний розвивається у кілька стадій, кожна з яких характеризується своїми клінічними проявами та ступенем тяжкості: 

1. Початкова стадія – триває від кількох секунд до 20 хвилин після контакту з алергеном. Характеризується свербежем, почервонінням шкіри, відчуттям жару, раптовою слабкістю, запамороченням та набряком обличчя (губи, повіки). Також може з'явитися страх або тривога.
2. Стадія прогресуючого шоку – триває від 10 до 30 хвилин залежно від тяжкості реакції. Симптоми включають задишку, утруднене дихання через набряк гортані та бронхоспазм, зниження артеріального тиску, прискорене серцебиття, холодний піт, блідість шкіри, затьмарення свідомості або її втрату.
3. Стадія термінального шоку – триває кілька хвилин і є критичною. Відзначається втратою свідомості, відсутністю реакцій на подразники, критичним падінням тиску, зупинкою дихання та рефлекторними судомами.

Наслідки анафілактичного шоку можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта, навіть після надання невідкладної допомоги. До найбільш поширених ускладнень належать порушення роботи серцево-судинної системи, такі як аритмії, гостра серцева недостатність або інфаркт міокарда через критичне зниження кровопостачання. Набряк головного мозку та дихальних шляхів може призвести до гіпоксії, що викликає пошкодження нервової системи та когнітивні розлади. У важких випадках можливі поліорганна недостатність, набряк легенів або тривалі алергічні реакції, які потребують інтенсивного лікування. Важливо пам’ятати, що навіть після стабілізації стану пацієнта існує ризик рецидиву, тому необхідне ретельне спостереження та подальша терапія.

Перша допомога

При анафілактичному шоку надання невідкладної допомоги є критично важливим для порятунку життя пацієнта. Дії мають бути швидкими та чіткими, оскільки рахунок йде на хвилини:

1. Викликати швидку допомогу – негайно зателефонувати за номером екстреної допомоги та повідомити про підозру на анафілактичний шок.
2. Припинити контакт з алергеном – якщо відомо, що стало причиною (укус комахи, ліки, продукт), слід зупинити подальший вплив: вийняти жало, відключити інфузію тощо.
3. Покласти пацієнта у правильне положення – пацієнта слід покласти на спину, ноги підняти догори для покращення кровообігу. Якщо є блювання або проблеми з диханням, повернути голову набік.
4. Забезпечити доступ свіжого повітря – розстебнути одяг, відкрити вікно або двері, щоб пацієнту було легше дихати.
5. Використання адреналіну – за наявності адреналіну (епінефрину) в автоін'єкторі (наприклад, EpiPen) ввести препарат внутрішньом’язово в стегно. Доза для дорослих зазвичай становить 0,3–0,5 мг, для дітей – 0,01 мг/кг маси тіла. Повторити ін'єкцію можна через 5–15 хвилин, якщо стан не покращується.
6. Контроль дихання та тиску – слідкувати за прохідністю дихальних шляхів, контролювати пульс і артеріальний тиск. При необхідності розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
7. Застосування антигістамінних засобів – при можливості дати пацієнту антигістамінні препарати у формі ін'єкцій або таблеток для зменшення алергічної реакції.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку повинна надаватися миттєво та комплексно. Адреналін є головним засобом стабілізації стану пацієнта, але подальше спостереження медичних фахівців обов’язкове для запобігання рецидивам та ускладненням.

Діагностика

Діагностика анафілактичного шоку базується на швидкій оцінці клінічної картини, анамнезу пацієнта та лабораторних показниках для підтвердження діагнозу. Основні діагностичні методи передбачають:

• клінічний огляд: виявлення характерних ознак шоку: різке зниження артеріального тиску, утруднене дихання, набряк обличчя, висипання та втрата свідомості;
• збір анамнезу: з’ясування обставин розвитку реакції, включаючи контакт з можливими алергенами (ліки, їжа, укуси комах);
• вимірювання артеріального тиску: показники тиску значно знижуються нижче критичних значень;
• пульсоксиметрія: визначення рівня кисню в крові для оцінки дихальної недостатності;
• лабораторні аналізи: визначення рівня триптази у крові та специфічних IgE-антитіл для підтвердження алергічної реакції;
• електрокардіографія (ЕКГ): дослідження серцевої діяльності для виявлення порушень, спричинених шоком.

Швидке проведення діагностики дозволяє точно встановити наявність анафілактичного шоку та негайно розпочати лікування для стабілізації стану пацієнта.

Лікування

Лікування анафілактичного шоку спрямоване на якнайшвидше усунення критичних симптомів, стабілізацію життєво важливих функцій організму та запобігання рецидивам.

1. Введення адреналіну – адреналін є основним препаратом для зняття анафілаксії. Вводиться внутрішньом'язово в передньобокову поверхню стегна (0,3-0,5 мг для дорослих) з можливістю повторного введення через 5-15 хвилин.
2. Киснева терапія – забезпечення додаткового кисню для пацієнта з метою усунення гіпоксії та покращення дихання.
3. Інфузійна терапія – введення внутрішньовенно фізіологічного розчину для відновлення об'єму циркулюючої крові та стабілізації артеріального тиску.
4. Антигістамінні препарати – введення H1-блокаторів (наприклад, димедролу) для зменшення шкірних проявів, свербежу та набряків.
5. Глюкокортикостероїди – препарати, такі як преднізолон або дексаметазон, вводяться для пригнічення запальної реакції та запобігання набряку дихальних шляхів.
6. Бронхолітики – використання препаратів для інгаляцій (сальбутамол) при бронхоспазмі для полегшення дихання.
7. Моніторинг стану пацієнта – проводиться постійний контроль за артеріальним тиском, пульсом, диханням та рівнем кисню в крові.

Лікування анафілактичного шоку потребує негайного використання адреналіну як основного засобу стабілізації стану пацієнта. Подальша терапія включає підтримку функцій життєво важливих органів та ретельне спостереження для запобігання повторних реакцій.

Профілактика

Профілактика анафілактичного шоку ґрунтується на запобіганні контакту з алергенами та контролі можливих тригерів алергічної реакції. Важливо вчасно виявити індивідуальну чутливість до ліків, харчових продуктів чи інших подразників за допомогою алергологічного тестування. Людям із відомими алергічними реакціями слід завжди мати при собі автоінʼєктор з адреналіном та інструкцію з його використання. Необхідно, також, уникати продуктів чи медикаментів, які вже викликали алергію, та попереджати медичних працівників про наявність алергії перед проведенням лікування чи обстежень. Крім того, важливо навчати пацієнтів і їх близьких правил надання першої допомоги у разі анафілаксії, що допоможе мінімізувати ризик тяжких ускладнень і врятувати життя.

Ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування проявів анафілактичного шоку за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.