Гідраденіт: чому виникає запалення потових залоз та що з ним робити

06 червень 2024
Гідраденіт: чому виникає запалення потових залоз та що з ним робити

Гідраденіт – це запальне захворювання шкіри, що вражає потові залози в пахвовій та паховій області, подеколи, також в області навколо геніталій та сідниць. Термін «гідраденіт» походить від грецького слова «hidros», що означає «піт», та «aden», що означає «залоза», відображаючи залученість потових залоз до патологічного процесу. Цей стан може викликати значний дискомфорт та біль, обмежуючи повну активність та якість життя. Ця проблема, також, може серйозно впливати на емоційний стан людини, спричиняючи відчуття незручності та ізоляції.

У цій статті ми детально розглянемо, що таке гідраденіт, включаючи медичні аспекти цього стану, його вплив на життя людини та ефективні варіанти лікування захворювання.

Причини виникнення

Гідраденіт виникає в результаті закупорки та запалення потових залоз, проте, конкретні механізми, що сприяють цьому процесу, можуть бути різними та включати як внутрішні, так і зовнішні фактори, а саме:

  1. Гормональні зміни. Зміни на рівні андрогенів можуть спричинити посилення виділення себума потовими залозами, що призводить до їх блокування та подальшого запалення. Це особливо помітно в періоди підвищеної гормональної активності, наприклад, під час пубертату, менструації або вагітності.
  2. Генетична схильність. Наявність генетичної схильності до гідраденіта підкреслює важливість сімейної історії в діагностиці та лікуванні. Пацієнти, чиї близькі родичі страждали від гідраденіта, мають більший ризик розвитку захворювання.
  3. Блокування потових залоз. Акумуляція мертвих шкірних клітин на поверхні шкіри та всередині потових залоз може блокувати нормальний відтік поту, що спричиняє запалення та утворення вузлів. Надмірне потовиділення та фрагментація бактеріальної флори також можуть сприяти цьому процесу.
  4. Запальні реакції. Імунна система організму реагує на блокування потових залоз шляхом ініціювання запальної відповіді, що може призвести до формування гною та болісних абсцесів. Запалення може також сприяти розриву залоз та подальшому утворенню фістул.
  5. Шкідливі звички та зовнішні фактори. Куріння може посилити запальні процеси в шкірі, а надмірна вага збільшує тертя та тиск на потові залози, особливо в складках шкіри, що також сприяє закупорці залоз. Носіння тісного одягу та використання агресивних засобів гігієни можуть додатково подразнювати шкіру та сприяти розвитку гідраденіта.

Розуміння цих причин вимагає комплексного підходу до лікування гідраденіту, спрямованого на зменшення симптомів та підвищення якості життя кожного пацієнта.

Симптоми

Гідраденіт (гідраденіт супуратива) є хронічним запальним захворюванням шкіри. Основні прояви цього стану передбачають:

  • Болючі вузли. Найпершими проявами гідраденіту зазвичай є невеликі, болючі, запалені вузли під шкірою, які можуть почервоніти.
  • Абсцеси. З часом вузли можуть перетворюватися на більші, наповнені гноєм абсцеси, що можуть лопнути, вивільняючи гній.
  • Фістули. Постійні запальні процеси можуть призвести до утворення фістул – аномальних проходів між шкірою та глибшими тканинами, через які може витікати гній.
  • Рубці та шкірні струпи. Після загоєння абсцесів часто залишаються рубці. Можуть також утворюватися шкірні струпи та області твердої, стягнутої шкіри.
  • Біль та неприємні відчуття. Уражені області можуть бути дуже болючими, особливо при русі, що може обмежити повсякденні дії.

До супутніх симптомів гідраденіту належать:

  • Втома. Хронічне запалення може призводити до загальної втоми та зниження енергії.
  • Лихоманка. Висока температура тіла може спостерігатися, особливо при гострому запаленні та інфекції абсцесів.
  • Загальне нездужання. Можливе відчуття слабкості і нездужання, особливо в періоди загострень.

Важливо вчасно звертатися за медичною допомогою при перших ознаках гідраденіту для діагностики та вибору відповідних методів лікування, оскільки відсутність лікування може призвести до прогресування захворювання та серйозних ускладнень.

Діагностика

Діагностика гідраденіту супуратива (HS) здебільшого базується на клінічній картині та анамнезі пацієнта, оскільки характерні симптоми та локалізація уражень зазвичай є достатніми для постановки діагнозу. Однак, іноді можуть знадобитися додаткові обстеження для підтвердження діагнозу та виключення інших умов.

  1. Медичний анамнез та фізичний огляд. Лікар збирає інформацію про симптоми, тривалість та історію хвороби, а також проводить детальний огляд уражених ділянок шкіри.
  2. Клінічні критерії. Для діагностики гідраденіту супуратива (HS) часто використовуються специфічні клінічні критерії, такі як рецидивуючі абсцеси в типових локалізаціях із утворенням фістул та рубців.
  3. Біопсія шкіри. У деяких випадках може знадобитися біопсія для мікроскопічного дослідження тканини для підтвердження діагнозу та виключення інших захворювань, таких як рак шкіри або інфекції.
  4. Ультразвукове дослідження (УЗД). УЗД може виявити глибину та розміри абсцесів, фістул та інших уражень під шкірою, що не видно при зовнішньому огляді.
  5. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ може бути використана для більш детальної візуалізації уражень при важких формах гідраденіту, особливо при підозрі на глибокі фістули та ураження тканин.

Раннє виявлення та належне лікування можуть допомогти зменшити симптоми та запобігти прогресуванню захворювання.

Лікування

Лікування гідраденіту вимагає комплексного підходу, що включає як консервативні, так і хірургічні методи. Мета лікування полягає не тільки в усуненні симптомів, але й у зменшенні частоти та інтенсивності рецидивів захворювання, поліпшенні якості життя пацієнта та мінімізації ризику ускладнень.

  • Антибіотикотерапія. Використовується для лікування інфекцій та запалень, асоційованих з гідраденітом. Антибіотики можуть призначатися у формі таблеток для перорального застосування або мазей для місцевого застосування.
  • Протизапальні препарати. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть використовуватися для зменшення болю та запалення. Вони допомагають полегшити симптоми та покращити якість життя пацієнтів.
  • Гормональна терапія. У деяких випадках можуть застосовуватися гормональні препарати, для корекції рівня гормонів та відновлення балансу в організмі, особливо якщо вважається, що захворювання пов'язане з гормональними змінами.
  • Хірургічне лікування. В тяжких випадках або при неефективності консервативної терапії може знадобитися хірургічне втручання. Це може включати видалення уражених ділянок шкіри або дренаж абсцесів.
  • Лазерна терапія та фототерапія. Ці методи можуть використовуватися для лікування гідраденіта шляхом знищення уражених тканин або зменшення запалення та болю.

Самолікування гідраденіта може призвести до ризику погіршення стану та розвитку ускладнень, таких як глибокі шкірні інфекції або неконтрольоване розповсюдження запалення. Важливо звертатися за медичною допомогою та слідувати рекомендаціям лікаря для ефективного лікування та уникнення негативних наслідків.

Профілактика

Профілактика гідраденіта спрямована на зменшення факторів ризику та уповільнення прогресування захворювання. Хоча повністю запобігти цьому захворюванню може бути складно, особливо при наявності генетичної схильності, певні заходи можуть допомогти зменшити ймовірність виникнення нових вогнищ захворювання та полегшити перебіг існуючого запалення.

  1. Підтримання оптимальної ваги. Зайва вага збільшує ризик розвитку та ускладнення гідраденіта, тому підтримка здорової ваги через збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи є важливою.
  2. Уникання тісного одягу. Тісний одяг може терти та подразнювати шкіру, сприяючи розвитку захворювання. Рекомендується носити просторий, дихаючий одяг, особливо в зонах потенційного виникнення запалення.
  3. Обмеження або припинення куріння. Тютюнопаління асоційоване з більш тяжким перебігом гідраденіту. Відмова від куріння або зниження кількості викурених цигарок може сприяти зменшенню частоти та тяжкості спалахів захворювання.
  4. Гігієна шкіри. Регулярне дбайливе очищення шкіри з використанням м'яких очищувальних засобів може допомогти запобігти закупорці потових залоз і уникнути інфекцій.
  5. Контроль цукру в крові. Для людей з діабетом або порушенням обміну речовин важливо контролювати рівень глюкози в крові, оскільки це також може сприяти зменшенню ризику розвитку гідраденіту.

Враховуючи складність і багатофакторний характер гідраденіту, комплексний підхід до профілактики, що включає здоровий спосіб життя, належну гігієну та своєчасне втручання, може значно полегшити перебіг цього захворювання та покращити якість життя пацієнтів.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби проти гідраденіту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.

Редакторська група
Оновлено: 07.06.2024
Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Поділитися:
Коментувати допис
Коментар опублікується на сайті після перевірки модератором
Ще не додано жодного відгуку. Будьте першим хто це зробить.