Гіпотиреоз: симптоми та лікування

Гіпотиреоз – ендокринне захворювання, коли щитовидна залоза виробляє недостатню кількість гормонів порівняно з потребами організму, що призводить до зниження метаболізму і може вплинути на функціонування майже всіх систем організму.

У цій статті ми детально розглянемо гіпотиреоз, включаючи його причини, симптоми, методи діагностики та лікування. Також ми дізнаємось, як цей стан впливає на здоров'я пацієнтів, і надамо корисні поради щодо того, як управляти гіпотиреозом та зберегти своє здоров'я.

Причини та фактори ризику

До причин та найбільш поширених факторів ризику гіпотиреозу належать:

1. Хвороба Хашимото або хронічне лімфоцитарне запалення щитоподібної залози – аутоімунне захворювання, при якому імунна система організму атакує щитовидну залозу. Це призводить до її запалення та поступової втрати функції.
2. Людям, яким видалили щитовидну залозу (наприклад, через рак щитовидки, вузловий зоб, хворобу Грейвса або інші захворювання), може знадобитися замісна гормональна терапія, оскільки їхній організм більше не може виробляти власні гормони.
3. Гіпотиреоз може розвиватися як післяопераційний стан після часткової або повної резекції щитовидної залози.
4. Вкрай рідко, гіпотиреоз може бути вродженим, що свідчить про порушення розвитку щитовидної залози.
5. Тривалий і безконтрольний прийом препаратів, що порушують синтез тиреоїдних гормонів (аміодарон, літію карбонат, пропілтіоурацил);
6. Підвищене навантаження на щитовидну залозу під час вагітності може призвести до розвитку гіпотиреозу у деяких жінок.
7. Дефіцит йоду в питній воді та продуктах.

Фактори ризику гіпотиреозу можуть включати спадкову схильність до аутоімунних захворювань, стать (жінки мають більший ризик), вік (гіпотиреоз частіше діагностується у людей після 60 років), інші захворювання щитовидної залози та зовнішні фактори, тривала радіаційна терапія людини, ураження головного мозку (в тому числі геморагічний інсульт).

Симптоми гіпотиреозу

Симптоми гіпотиреозу можуть бути різноманітними і поступово зростати з часом. Ось деякі з найбільш типових симптомів:

• Втома і слабкість. Постійне відчуття втоми, навіть при вдосконаленому сні, може бути одним з найпоширеніших симптомів гіпотиреозу.
• Збільшення ваги. Гіпотиреоз може призвести до надмірного набору ваги, навіть при низькокалорійній дієті.
• Зменшення апетиту. Люди з гіпотиреозом часто помічають зменшення апетиту.
• Сповільнення обміну речовин. Це може призводити до почуття холоду, особливо в руках і ногах.
• Зміни в шкірі та волоссі. Суха шкіра, ламкість і втрата волосся, а також ламкість нігтів можуть бути симптомами гіпотиреозу.
• Проблеми зі зором. Гіпотиреоз може спричинити проблеми із зором, включаючи подразнення та чутливість очей до світла.
• Порушення менструального циклу. У жінок гіпотиреоз може впливати на менструальний цикл, призводячи до неправильних або надмірних менструацій.
• Зміни настрою. Гіпотиреоз може впливати на емоційний стан, призводячи до депресії і роздратування.
• Зниження пам'яті та концентрації. Люди з гіпотиреозом можуть помічати проблеми з концентрацією та втратою пам'яті.
• Збільшення щитовидної залози. У деяких випадках щитовидна залоза може збільшитися в розмірі, що може бути помічено при пальпації шиї.

Симптоми гіпотиреозу можуть бути схожі на багато інших захворювань, тому важливо звернутися до лікаря для діагностики і лікування. Гіпотиреоз може бути легким, помірним або важким, і лікування зазвичай включає прийом синтетичних гормонів щитовидної залози.

Діагностика гіпотиреозу

Діагностика гіпотиреозу включає в себе ряд клінічних, лабораторних та інструментальних методів, які допомагають встановити наявність цього стану і визначити його важкість. Ось основні методи діагностики гіпотиреозу:

• Медичний огляд та анамнез. Лікар проводить спеціальний огляд пацієнта, під час якого може виявити класичні симптоми гіпотиреозу, такі як ламкість нігтів, втрата волосся, збільшення ваги та збільшення щитовидної залози (зоб). Важливо докладно розпитати пацієнта про його симптоми та сімейну історію.
• Вимірювання рівня гормонів щитовидної залози. Основним способом діагностики гіпотиреозу є визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові. Зазвичай перевіряють рівень тиреоїдних гормонів, таких як тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), а також гормону, який стимулює щитовидну залозу (ТSH). Знижені рівні T4 та підвищений TSH вказують на гіпотиреоз.
• Ультразвукове дослідження щитовидної залози. Ультразвукове дослідження може бути використано для визначення розмірів та структури щитовидної залози, а також для виявлення будь-яких вузлів чи інших патологічних змін.
• Сцинтиграфія щитовидної залози. Ця процедура використовується для визначення функціональної активності щитовидної залози. Це допомагає розрізнити різні типи гіпотиреозу.
• Біопсія щитовидної залози. У деяких випадках, коли виявлено вузли або інші патологічні зміни, може бути проведена біопсія щитовидної залози, щоб виключити рак щитовидки.

Важливо пам'ятати, що гіпотиреоз може бути легким, помірним або важким, тому результати лабораторних досліджень повинні інтерпретуватися лікарем-ендокринологом, який обережно оцінить всі клінічні та лабораторні дані для правильної діагностики і призначення лікування.

Типи гіпотиреозу

Існують різні типи гіпотиреозу, які можуть мати різні причини та клінічні особливості. Ось деякі з них:

• Аутоімунний гіпотиреоз (Хашимото). Найпоширеніший тип гіпотиреозу, при якому імунна система організму атакує щитовидну залозу, викликаючи запалення та її поступову дегенерацію. Хашимото – це аутоімунне захворювання, і воно частіше виникає у жінок.
• Субклінічний гіпотиреоз. У цьому випадку рівень щитовидних гормонів (зазвичай T4) знижений, але симптоми гіпотиреозу не виявляються чітко. Субклінічний гіпотиреоз може бути помічений лише під час лабораторних тестів.
• Спадковий гіпотиреоз. Іноді гіпотиреоз може бути спадковим і передаватися від батьків до дітей через генетичні фактори.
• Загальний гіпотиреоз. Загальний гіпотиреоз є наслідком дефіциту щитовидних гормонів внаслідок будь-якої причини, включаючи усі вищезазначені. Це загальний термін для всіх форм гіпотиреозу.
• Післяопераційний гіпотиреоз. Після видалення частини або всієї щитовидної залози через операцію може розвинутися гіпотиреоз.
• Ідіопатичний гіпотиреоз. Іноді причина гіпотиреозу залишається невідомою, і це називають ідіопатичним гіпотиреозом.

Лікування гіпотиреозу

Лікування гіпотиреозу включає в себе призначення синтетичних гормонів для заміщення втрачених гормонів щитовидної залози. Основною метою лікування є підтримка нормального рівня гормонів щитовидної залози в організмі та зменшення симптомів гіпотиреозу. Ось детальніше про лікування гіпотиреозу:

1. Левотироксин (синтетичний T4). Лікар призначає синтетичний гормон тироксину (T4), який зазвичай називається левотироксином . Цей препарат випускається у вигляді таблеток і приймається щодня натщесерце, за 30-60 хвилин до їжі, оскільки їжа може вплинути на його поглинання. Доза левотироксину індивідуально підбирається лікарем і зазвичай потребує регулярного контролю та коригування.
2. Регулярні перевірки і тестування. Під час лікування важливо регулярно перевіряти рівень гормонів щитовидної залози у крові. Це допомагає лікарю підібрати дозу левотироксину для досягнення оптимальних рівнів гормонів в організмі.
3. Спостереження за симптомами. Лікар також враховує клінічні симптоми та самопочуття пацієнта під час визначення ефективності лікування.
4. Прийом ліків безпосередньо до вагітності (у вагітних жінок). У вагітних жінок гіпотиреоз може бути особливо небезпечним для нормального розвитку плода. Тому у разі вагітності або планування вагітності важливо звернутися до лікаря для коригування дози левотироксину та контролю за рівнем гормонів щитовидної залози.
5. Уникнення взаємодії з іншими препаратами і їжею. Левотироксин може взаємодіяти з іншими ліками і харчовими продуктами, що може впливати на його ефективність. Тому важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо прийому лікування.

Лікування гіпотиреозу зазвичай є пожиттєвим і вимагає систематичного вживання ліків. При правильному веденні та лікуванні гіпотиреоз можна належним чином контролювати, і пацієнти можуть вести активне та здорове життя. У важких випадках, коли гіпотиреоз не лікується або лікування неефективне, він може призвести до серйозних ускладнень, тому важливо вчасно звертатися до лікаря та дотримуватися рекомендацій. Важливо пам’ятати що самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я і тільки погіршити перебіг хвороби.

Профілактика гіпотиреозу

Профілактика гіпотиреозу включає в себе:

• Регулярні медичні обстеження. Проведення регулярних медичних обстежень допомагає виявити гіпотиреоз на ранніх стадіях, навіть при відсутності симптомів.
• Здоровий спосіб життя. Правильне харчування, фізична активність та уникнення стресів сприяють загальному здоров'ю і можуть позитивно впливати на функцію щитовидної залози.
• Своєчасне лікування. Якщо у вас вже діагностовано гіпотиреоз, важливо приймати ліки відповідно до призначення лікаря та регулярно перевіряти рівень гормонів щитовидної залози.
• Контроль за станом щитовидної залози під час вагітності. У вагітних жінок важливо вчасно виявити і лікувати гіпотиреоз, оскільки цей стан може впливати на розвиток плода.

Якщо у вас є ризик розвитку гіпотиреозу через сімейну історію або інші фактори, важливо звернутися до лікаря для обговорення профілактичних заходів і регулярного моніторингу вашого стану щитовидної залози.

У разі потреби купити ліки для щитовидної залози онлайн за приємними цінами можна на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». У жодному разі не займайтеся самолікуванням, оскільки це може бути небезпечно для вашого здоров’я. Приймати будь-які медичні препарати та харчові додатки варто лише під наглядом лікаря.