Ознаки та лікування хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера — це комплекс когнітивних розладів і є первинною формою деменції у людей похилого віку. Хвороба розвивається поступово, починаючись з порушення пам’яті, зниження функцій інтелекту, труднощів у побуті та самообслуговуванні. Захворювання отримало назву за прізвищем лікаря, що першим описав такий стан.

Чи потребує хвороба Альцгеймера лікування? На жаль, цей розлад є невиліковним, але існують терапевтичні препарат и, що дозволяють значно загальмувати розвиток захворювання. Такі препарати при захворюванні Альцгеймера можна придбати через мережу аптек «Бажаємо здоров’я». Засоби призначає лікар після встановлення діагнозу. Лікування потрібно починати одразу, і тоді людина може повноцінно жити ще довгі роки.

Чи має хвороба Альцгеймера симптоми, які точно вкажуть на наявність захворювання? Потрібно пройти обстеження в наступних випадках:

• неможливість запам’ятати нову інформацію, є проблеми зі згадуванням минулого;
• розлади мовлення;
• порушення слухових, зорових і тактильних відчуттів;
• погіршення цілеспрямованої рухливості, втрата орієнтації в просторі;
• складності інтелектуальної діяльності.

При подібних проявах, які помітні у людей похилого віку, слід провести обстеження та почати приймати призначені препарати. Така терапія здатна уповільнити темп розвитку захворювання.

Характеристики хвороби Альцгеймера

Чи має хвороба Альцгеймера причини виникнення? Попри розвиток науки, точні причини цієї хвороби досі не з’ясовані. Науковці припускають, що цей розлад викликають наступні фактори:

• спадковість;
• атеросклероз;
• шкідливі нахили: паління, алкоголізм, наркоманія;
• низка хвороб: цукровий діабет, розлади ЦНС тощо;
• черепно-мозкові травми;
• інфекції, що вражають мозок;
• стрес та депресія.

Захворювання чи інші негативні впливи на головний мозок можуть призвести до порушень його діяльності. Розвиток хвороби Альцгеймера — це руйнація мозкових клітин та зв’язків між ними. В результаті виникають порушення пам’яті, руху, сприйняття, поведінки. Всі ці зміни відбуваються поступово, але близькі мають помічати негаразди. Зазвичай хвороба вважається старечою, вона вражає людей після 65 років.

Діагностика хвороби Альцгеймера

Діагностика хвороби Альцгеймера ґрунтується на зборі анамнезу життя пацієнта та виявлення спадковості. При зборі анамнезу оцінюють настрій пацієнта, рівень уваги, швидкість та адекватність відповідей на питання, його поведінку, манеру. Аналізуючи інтелектуальні функції, лікар паралельно виключає інші діагнози. Які методи використовують в діагностиці хвороби Альцгеймера:

• збір життєвого та спадкового анамнезу;
• врахування неврологічних і нейропсихологічних ознак;
• інструменти медичної візуалізації: комп’ютерну томографію, МРТ;
• набори нейропсихологічних тестів.

При старінні відбуваються зміни з усіма людьми. Їх реакції уповільнюються, дещо забувається, тіло стає скутим та негнучким. Але симптоми хвороби Альцгеймера відрізняються від звичайного старіння. Зазвичай сама людина не здатна помітити негативні зміни, та родичі, що її оточують, мають звернутися до лікаря в наступних випадках:

• забудькуватість стала частою та стабільною;
• людина погано орієнтується в просторі, натикається на предмети, не може оцінити відстань до будь-чого;
• проблеми з концентрацією, плануванням та організованістю;
• негативні зміни у сформованій мові;
• сплутаність у часі.

Настрій людини часто і стрімко змінюється. Порушується і соціальна поведінка: людина не хоче спілкуватися з друзями та рідними, покидає свої раніше улюблені хобі, стає роздратованою та тривожною.

Лікування та підтримка пацієнтів

Хвороба розвивається поступово та має кілька стадій:

1. Рання, з труднощами у сфері фінансової самостійності, поступовим зникненням абстрактного мислення та здібностей до узагальнення і порівнянь. Хворий погано орієнтується в хронології подій, а також губиться в знайомих маршрутах.
2. Середня, з повною часовою та просторовою дезорієнтацією. Пацієнт виявляє емоційну нестійкість, втрачає пам’ять про нагальні події, але може вигадувати спогади.
3. Пізня, коли вже втрачається самоідентифікація, пам’ять та уявлення про навколишній світ.

Це тяжке випробування для близьких людей, тому що хворий не може самостійно жити. Йому потрібен цілодобовий догляд, бо своїми діями він постійно наражає себе на смертельну небезпеку.

Перед призначенням лікування на доклінічній та ранній стадіях лікар призначить низку лабораторних досліджень:

• гемограму;
• електроліти;
• кров на рівень глюкози;
• печінкові проби;
• гормони щитоподібної залози.

Нейропсихологічні тести та обстеження по шкалі CERAD та MMSE допоможуть оцінити стан пацієнта. В ході діагностики потрібно виключити такі діагнози, як пухлини мозку, хворобу Паркінсона, судинну деменцію, синдром м’якого когнітивного зниження.

Основними препаратами при лікуванні хвороби Альцгеймера є ліки, що підвищують життєздатність нейронів. Якийсь час такі фармакологічні препарати дозволяють контролювати симптоми. Важливу роль грає психологічна підтримка та допомога близьких. На важких стадіях хвороби медикаментозна терапія проводиться в неврологічних стаціонарних закладах.

Підтримка та догляд за хворими: як побороти стрес

Зазвичай всі труднощі по догляду за хворим лягають на близьких. Вони, своєю чергою, піддаються стресу, бачачи, як деградує рідна людина. Тому їм теж потрібна допомога в організації життя, що безповоротно змінюватиметься. Доглядати за хворим дуже складно, тому часто родичі користуються послугами професійних опікунів чи поміщають їх у спеціалізовані заклади.

В домашніх умовах важливо дотримуватися наступних організаційних правил:

• постійний і стабільний розпорядок дня для створення відчуття впевненості;
• прогулянки по можливості або інша рухливість;
• визначений час на сон;
• забезпечити людину окулярами та слуховим апаратом при потребі;
• продовжувати спілкування;
• підтримувати добрі відносини, запобігати конфліктам;
• одяг має бути простим та легко одягатися;
• потрібно годувати хворого, готуючи перетерту та рідку їжу.

Простір життя хворого має бути безпечним: необхідно прибрати все гостре, гаряче з доступу. Постійний контроль та допомога, фізична та емоційна, ось чого потребуватиме хворий. Потрібно використовувати всі доступні засоби, щоби полегшити стан пацієнта та підтримувати якість життя всієї родини.