Аденоїдит: чому виникає запалення мигдалини у дітей та дорослих

Аденоїдит – це запальне захворювання аденоїдів, які відіграють ключову роль в імунній відповіді організму на патогени, особливо в дитячому віці. Здебільшого він зустрічається у дітей, хоча дорослі також можуть стикатися з цією патологією, особливо якщо мигдалина не зменшилася з віком. Аденоїди, розташовані у носоглотці, є природним фільтром для інфекцій, однак їх запалення призводить до порушення нормальної функції дихання, викликаючи неприємні відчуття та дискомфорт. Хронічний аденоїдит може суттєво впливати на якість життя пацієнта. Сам термін походить від грецьких слів «ἀδήν» (aden) – залоза та «εἶδος» (eidos) – вид, що вказує на залозоподібну структуру цього органа.

У цій статті ми розглянемо симптоми, причини виникнення та сучасні методи лікування аденоїдиту. Також, проаналізуємо профілактичні заходи, які можуть допомогти запобігти розвитку та прогресуванню цього захворювання. Особливу увагу приділимо ролі імунної системи, гігієни носоглотки та умов середовища в управлінні цим станом, а також важливості своєчасного діагностування та медичного втручання.

Причини виникнення

Причини виникнення аденоїдиту мають складний та багатофакторний характер, що охоплює як зовнішні впливи, так і індивідуальні особливості організму. Важливо розуміти, що запалення глоткової мигдалини зазвичай розвивається на фоні певних сприятливих умов, які впливають на імунну систему та стан дихальних шляхів:

1. Інфекції. Часті вірусні або бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів можуть стати тригером запалення аденоїдів, оскільки організм намагається боротися з інфекціями, що призводить до гіпертрофії тканин.
2. Алергічні реакції. Підвищена чутливість до алергенів може викликати хронічне подразнення та набряк слизової оболонки, що сприяє розвитку аденоїдиту.
3. Спадкова схильність. Генетичні фактори можуть відігравати важливу роль у схильності до розвитку аденоїдиту, зокрема через підвищену схильність до гіпертрофії лімфоїдної тканини.
4. Екологічні умови. Постійний вплив забрудненого повітря, пилу та хімічних речовин може призвести до подразнення дихальних шляхів, що підвищує ризик запалення аденоїдів.
5. Відхилення у будові носоглотки. Вроджені або набуті анатомічні зміни носоглотки, такі як вузькі носові ходи або викривлення носової перегородки, можуть перешкоджати нормальному диханню, що створює сприятливі умови для розвитку аденоїдиту.

Усі ці фактори взаємопов'язані та можуть поєднуватися, значно збільшуючи ризик розвитку запалення глоткової мигдалини.

Cимптоми

Симптоми аденоїдиту зазвичай пов'язані зі змінами у функціонуванні дихальної системи та загальним станом організму. Це захворювання може проявляти себе через низку ознак, які поступово погіршують якість життя пацієнта, особливо якщо запалення стає хронічним.

• Утруднене носове дихання. Пацієнти часто скаржаться на постійно забитий ніс, що змушує їх дихати через рот, навіть коли немає явних ознак нежитю.
• Хропіння під час сну. Запалені аденоїди можуть частково перекривати носові ходи, що призводить до хропіння, яке може супроводжуватися короткочасними зупинками дихання.
• Хронічна втома. Через постійне порушення дихання під час сну, організм недоотримує необхідну кількість кисню, що призводить до швидкої втомлюваності та слабкості.
• Зміни голосу. Закладений ніс і запалені аденоїди впливають на резонансні властивості носоглотки, що може викликати гугнявість та зміни в тембрі голосу.
• Часті інфекції вух. Відтік слизу з носоглотки може бути утрудненим, що сприяє розвитку інфекцій середнього вуха, таких як отит.

Ці симптоми можуть з'являтися поступово або різко, але їх вчасне розпізнавання є важливим для своєчасного діагностування та лікування.

Ступені аденоїдиту

Аденоїдит може мати різні стадії, які визначають ступінь збільшення глоткової мигдалини та її вплив на дихальну функцію. Виділяють три основні ступені (або форми) аденоїдиту, які враховуються при діагностиці та виборі лікування.

1. Аденоїдит 1 ступеня. При цьому ступені збільшені аденоїди перекривають приблизно 1/3 носоглотки. Пацієнт може мати незначні труднощі з носовим диханням, особливо вночі, але в більшості випадків дихання вдень залишається нормальним.
2. Аденоїдит 2 ступеня. У цій стадії глоткова мигдалина збільшується до 2/3 об'єму носоглотки. Це вже значно порушує носове дихання як вдень, так і вночі, і може викликати часті хропіння, хронічну втому та інші симптоми, пов'язані з кисневим голодуванням.
3. Аденоїдит 3 ступеня. Це найважча форма, при якій аденоїди повністю або майже повністю перекривають носоглотку. Носове дихання практично неможливе, що змушує пацієнта постійно дихати через рот. Такий стан може призводити до серйозних ускладнень, включаючи хронічні інфекції та порушення в розвитку обличчя.

Ці ступені визначають серйозність стану пацієнта та потребу в лікуванні, яке може включати як консервативні методи, так і хірургічне втручання.

Діагностика

Діагностика аденоїдиту вимагає комплексного підходу, оскільки симптоми можуть бути схожими на інші захворювання верхніх дихальних шляхів. Лікарі використовують різні методи для оцінки стану глоткової мигдалини, а також для визначення ступеня її збільшення.

• Риноскопія. Цей метод передбачає огляд носоглотки за допомогою спеціального дзеркала або ендоскопа, що дозволяє лікарю візуально оцінити стан аденоїдів і ступінь їх збільшення.
• Ендоскопія носоглотки. За допомогою гнучкого ендоскопа лікар може отримати точне зображення внутрішніх структур носоглотки, що дозволяє детально розглянути аденоїди і виявити ознаки запалення або гіпертрофії.
• Рентгенографія. Рентген носоглотки дає змогу оцінити ступінь збільшення аденоїдів та їх вплив на дихальні шляхи. Це швидкий і доступний метод, хоча не завжди достатньо інформативний для ранньої стадії захворювання.
• Комп'ютерна томографія (КТ). КТ надає більш детальне зображення носоглотки та може бути корисною у випадках, коли необхідно точно визначити ступінь ураження або диференціювати від інших патологій.
• Аудіометрія і тимпанометрія. Ці тести використовуються для оцінки стану слуху та функції середнього вуха, оскільки аденоїдит може викликати порушення вентиляції слухової труби, що призводить до отитів і втрати слуху.

Діагностика аденоїдиту потребує ретельного аналізу результатів усіх обстежень для точного встановлення діагнозу та призначення ефективного лікування.

Лікування

Лікування аденоїдиту залежить від ступеня захворювання, віку пацієнта та супутніх симптомів. Метою терапії є зменшення запалення, покращення носового дихання та запобігання розвитку ускладнень. Основні методи лікування передбачають:

1. Медикаментозна терапія. Призначають антибіотики, якщо причиною аденоїдиту є бактеріальна інфекція, а також протизапальні та антигістамінні препарати для зменшення набряку та запалення.
2. Промивання носа. Застосування сольових розчинів для промивання носоглотки допомагає зменшити кількість слизу та покращити носове дихання, зменшуючи ризик ускладнень.
3. Фізіотерапія. Ультрафіолетова терапія, лазеротерапія та інші методи фізіотерапії можуть допомогти зменшити запалення та прискорити відновлення тканин.
4. Корекція імунної системи. Призначення імуностимулюючих препаратів допомагає підвищити стійкість організму до інфекцій, що є особливо важливим при хронічному аденоїдиті.
5. Хірургічне видалення аденоїдів (аденотомія). Якщо медикаментозне лікування не дає результатів, а стан пацієнта погіршується, може бути рекомендована операція з видалення аденоїдів, щоб усунути проблему.

Лікування аденоїдиту повинно проводитися під контролем лікаря, оскільки самолікування, наприклад, використання безконтрольних антибіотиків або занадто часті промивання носа, може призвести до розвитку резистентності бактерій або пошкодження слизової оболонки. Тому, завжди звертайтесь до лікаря для отримання професійної медичної допомоги.

Профілактика

Профілактика аденоїдиту є важливою складовою збереження здоров'я верхніх дихальних шляхів та попередження розвитку цього захворювання. Основні заходи профілактики спрямовані на зміцнення імунної системи, зменшення ризику інфекцій та забезпечення належного догляду за носоглоткою.

• Підтримка імунної системи. Регулярне вживання вітамінів, збалансоване харчування та достатня фізична активність сприяють зміцненню імунітету і підвищують стійкість організму до інфекцій.
• Правильна гігієна носоглотки. Регулярне промивання носа сольовими розчинами, особливо в сезон застуд, допомагає уникнути накопичення патогенів та подразників у носових ходах.
• Уникання контакту з алергенами. Якщо пацієнт схильний до алергій, важливо зменшити контакт із можливими тригерами (пил, шерсть тварин, пилок) та регулярно провітрювати приміщення.
• Своєчасне лікування інфекцій. Важливо не ігнорувати перші ознаки респіраторних інфекцій та вчасно звертатися до лікаря для лікування застуд, грипу або синуситів, щоб уникнути ускладнень.
• Загартування організму. Регулярні прогулянки та помірні фізичні навантаження на свіжому повітрі за будь-якої погоди, з дотриманням відповідного одягу, а також постійне загартовування через контрастний душ знижують ризик розвитку хронічних захворювань носоглотки.

Дотримання цих профілактичних заходів дозволяє значно знизити ймовірність розвитку аденоїдиту, а також зберегти загальний стан здоров’я дихальної системи.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та попередження аденоїдиту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.