Чому виникає лордоз, його стадії, лікування та профілактика

Лордоз – це термін, який використовується для опису вигину хребта в сагітальній площині, зверненого опуклістю вперед, який природно зустрічається в шийному і поперековому відділах хребта. Цей фізіологічний вигин допомагає розподіляти навантаження під час руху та стояння, забезпечуючи підтримку та гнучкість тіла. Однак, коли лордоз стає надмірним або недостатнім, це може призвести до проблем з поставою, болю і інших ортопедичних ускладнень. Термін «лордоз» походить від грецького слова «lordos», що означає «зігнутий, сутулий». У патологічному стані, лордоз може впливати на поставу та спричиняти біль або дискомфорт, обмежуючи рухи і впливаючи на якість життя.

У цій статті ми розглянемо поняття лордозу, включаючи стадії його розвитку, методи лікування та основні види. Також, проаналізуємо зміни, які лордоз вносить у структуру хребта, потенційні причини його виникнення та профілактичні заходи, які можуть вживатися для попередження цієї патології.

Причини виникнення

Розвиток патологічного лордозу може бути обумовлений різними факторами, які впливають на структуру та функціонування хребта:

• М'язовий дисбаланс. Дисбаланс між м'язами передньої та задньої частини тулуба може призвести до зміни в природному вигині хребта. Наприклад, слабкість м'язів живота сполучена з перенапруженням м'язів нижньої частини спини може збільшити лордоз.
• Ожиріння. Зайва вага, особливо у області живота, створює додаткове навантаження на поперековий відділ хребта, сприяючи виштовхуванню живота вперед і підвищенню кривизни спини у відповідь.
• Травми та мікротравми. Пошкодження хребта, включаючи переломи, травми міжхребцевих дисків або зв'язок, можуть призвести до змін у структурі та вигину хребта. Це також може включати хронічні мікротравми від повторюваних рухів або підняття важких предметів.
• Сидячий спосіб життя. Тривале перебування в сидячому положенні, особливо з неправильною поставою, може сприяти ослабленню м'язів кора (торсу) і збільшенню лордозу. Відсутність регулярної фізичної активності підвищує ризик розвитку цього стану.
• Захворювання хребта. Деякі медичні стани, такі як остеопороз, спондилез, можуть впливати на структуру хребта та змінити природній вигин хребта.

Вжиття заходів, таких як регулярні фізичні вправи для зміцнення м'язів спини та живота, підтримання здорової ваги та уникнення тривалого сидіння без перерв, може допомогти запобігти розвитку або прогресуванню патологічного лордозу.

Супутні симптоми

При лордозі, особливо коли він стає патологічним, можуть виникати супутні симптоми, окрім вигину, які впливають на фізичне здоров'я та загальний комфорт пацієнтів, а саме:

1. Біль у спині. Часто виникає в області підвищеного вигину, особливо після тривалого сидіння або стояння, що може свідчити про зайвий тиск на міжхребцеві диски.
2. Зміни в поставі. Патологічний лордоз може призвести до надмірного випинання живота та відхилення тазу назад, впливаючи на загальну поставу тіла.
3. Обмежена рухливість хребта. Уражені ділянки хребта можуть демонструвати знижену гнучкість, ускладнюючи нахили та повороти тулуба.
4. М'язові спазми. Перенапруження м'язів навколо ураженого вигину може спричинити спазми або хронічний м'язовий біль.
5. Нервові порушення. У важких випадках патологічний лордоз може викликати здавлення нервів, що призводить до болю, поколювання або слабкості в ногах.

Ці супутні симптоми лордозу можуть істотно впливати на здатність людини виконувати повсякденні дії. Важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою для діагностики та розробки індивідуального плану лікування, що включатиме заходи для полегшення симптомів та корекції вигину хребта.

Види

Лордоз класифікується згідно з декількома основними критеріями, такими як причина виникнення (етіологія), місцезнаходження та ступінь важкості. Ось декілька основних його видів:

• Фізіологічний лордоз. Природний лордоз, який зустрічається в шийному та поперековому відділах хребта. Цей тип лордозу є нормальним і необхідним для правильної роботи хребта та розподілу навантаження.
• Патологічний лордоз. Надмірний вигин хребта вперед, який може виникати в будь-якій частині хребта та мати різні причини, такі як неправильна постава, травми, захворювання.
• Гіперлордоз. Значне посилення вигину в поперековому відділі хребта, що часто асоціюється з ослабленням м'язів живота та надмірною напругою в м'язах нижньої частини спини.
• Гіполордоз. Зменшення або втрата природного вигину, яка може бути спричинена захворюваннями, такими як анкілозуючий спондиліт, або травмами.
• Сегментарний лордоз. Надмірний вигин, обмежений однією або кількома суміжними областями хребта, зазвичай через травму або дегенеративні зміни в окремих хребцях або міжхребцевих дисках.
• Компенсаторний лордоз. Розвивається як відповідь на зміни в іншій частині хребта, наприклад, на кіфоз або сколіоз, коли хребет намагається компенсувати ці зміни, зберігаючи загальний баланс і вирівнюючи положення тіла.

Враховуючи різноманіття видів лордозу, важливо звернути увагу на ранню діагностику та індивідуальне лікування, щоб запобігти можливим ускладненням та підтримувати оптимальну функціональність хребта.

Стадії лордозу

Стадії розвитку лордозу допомагають лікарям оцінити тяжкість вигину хребта та вибрати відповідні методи лікування. Хоча конкретна класифікація може варіюватися, загалом вона включає наступні стадії:

1. Початкова стадія. На цій стадії вигин хребта ще не є вираженим, і симптоми зазвичай мінімальні або відсутні. Лордоз може бути виявлений випадково під час планового медичного обстеження.
2. Легка стадія. Вигин стає помітнішим, але загальна рухливість і функціональність залишаються збереженими. Можуть з'явитися перші скарги на дискомфорт або легкий біль у спині, особливо після тривалого сидіння або фізичного навантаження.
3. Середня стадія. Симптоми стають більш вираженими, включаючи стійкий біль у спині, м'язові спазми та зміни в поставі. Вигин хребта помітно збільшений, що може впливати на рухливість та здатність виконувати певні фізичні дії.
4. Важка стадія. Вигин хребта сильно виражений, супроводжуючись значними змінами в поставі, серйозним обмеженням рухливості та хронічним болем. На цій стадії можливе здавлення нервів і розвиток неврологічних симптомів.
5. Прогресуюча стадія. Лордоз продовжує прогресувати, ускладнюючи вже існуючі симптоми та викликаючи додаткові ускладнення, такі як деформація хребта та порушення функції внутрішніх органів.

Кожна стадія лордозу вимагає ретельного підходу до лікування, від консервативних методів, таких як фізіотерапія та вправи, до, у важких випадках, хірургічного втручання для корекції деформації. Раннє виявлення та лікування можуть значно поліпшити прогноз та запобігти подальшому прогресуванню лордозу.

Діагностика

Діагностика лордозу зосереджується на оцінці кривизни хребта та виявленні можливих причин змін. Основні діагностичні методи передбачають:

• Фізичний огляд. Лікар проведе оцінку постави, звертаючи увагу на вигини хребта, та перевірить наявність видимих деформацій або асиметрії. Важливим елементом огляду є визначення рухливості хребта та виявлення можливих областей болю чи дискомфорту.
• Анамнез. Детальний збір медичної історії допоможе виявити потенційні причини лордозу, включаючи травми, попередні захворювання та генетичну схильність до проблем з хребтом.
• Рентгенографія хребта. Рентгенівські знімки дають можливість оцінити структуру хребців, визначити ступінь кіфозу або лордозу та виявити будь-які аномалії, такі як артрит, переломи чи вроджені вади.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ надає детальні зображення м'яких тканин, включаючи міжхребцеві диски, зв'язки та спинний мозок, що дозволяє виявити ураження, які можуть не бути видимі на рентгенівських знімках.
• Комп'ютерна томографія (КТ). КТ може бути корисною для отримання перехресних зображень хребта, що допомагає у виявленні більш складних структурних змін або аномалій хребта.

Після отримання результатів діагностичних заходів лікар може розробити індивідуальний план лікування. Важливо звертатися до фахівців при перших симптомах або змінах у поставі, оскільки раннє виявлення та лікування може запобігти подальшому прогресуванню лордозу та пов'язаним з ним ускладненням.

Лікування

Лікування лордозу залежить від його причини, ступеня вираженості та наявності симптомів. Воно спрямоване на відновлення нормальної функції хребта та збільшення рухливості, дозволяючи пацієнтам повернутися до звичайних щоденних активностей без обмежень.

1. Фізіотерапія. Спрямована на зміцнення м'язів торса та спини, покращення гнучкості та виправлення постави. Фізіотерапевт може розробити індивідуальний комплекс вправ, який допоможе збалансувати м'язовий тонус та поліпшити рухливість хребта.
2. Мануальна терапія. Включає методики ручного впливу на хребет та м'язи, які можуть допомогти зняти напругу, поліпшити рухливість суглобів та зменшити біль.
3. Ортопедичні коригувальні пристосування. У деяких випадках може бути рекомендовано використання корсетів або інших ортопедичних пристосувань для підтримки правильної постави та зменшення навантаження на уражені ділянки хребта.
4. Лікарські засоби. Протизапальні препарати та міорелаксанти можуть бути призначені для зменшення болю та запалення. Важливо використовувати лікарські препарати тільки за призначенням лікаря.
5. Хірургічне втручання. У випадках вираженого патологічного лордозу, що супроводжується значним болем або неврологічними симптомами, може бути необхідно хірургічне втручання. Операція може включати корекцію деформації, стабілізацію хребта та відновлення його функції.

Самолікування лордозу без належного медичного нагляду може призвести до погіршення стану, розвитку ускладнень та пошкодження структур хребта. Неправильно підібрані вправи, надмірне навантаження або неконтрольоване вживання медикаментів можуть спричинити більше шкоди, ніж користі. Важливо звертатися до фахівця для оцінки стану та рекомендацій щодо найбільш ефективних методів лікування.

Профілактика

Ефективна профілактика лордозу вимагає комплексного підходу, спрямованого на зменшення ризику розвитку або прогресування надмірного вигину хребта. Ось перелік основних профілактичних заходів:

• Регулярні фізичні вправи. Заняття, які включають розтяжку, пілатес, йогу або водну аеробіку, сприяють зміцненню м'язів кора, включаючи м'язи спини, живота та тазового дна. Це допомагає підтримувати хребет у правильному положенні і знижує ймовірність розвитку патологічного лордозу. Важливо виконувати вправи під наглядом фахівця, щоб уникнути травм.
• Використання ергономічних меблів. Ергономічне робоче крісло та стіл, які правильно налаштовані на висоту та відстань до монітора, допомагають зберігати хребет у нейтральній позиції. Це зменшує ймовірність надмірного навантаження на нижню частину спини, що може сприяти розвитку лордозу.
• Підтримання оптимальної ваги. Зайва вага збільшує тиск на хребетний стовп, особливо в області нижнього відділу, що може призвести до появи або загострення лордозу.
• Збалансоване харчування та регулярна фізична активність допомагають контролювати вагу та знижують навантаження на хребет.
• Регулярні перерви під час тривалої роботи в сидячому положенні. Тривалий період сидячого положення може спричинити напруження в нижній частині спини. Регулярні короткі перерви для підйому, прогулянок або розтяжки допомагають зменшити це напруження та підтримують гнучкість хребта.
• Уникання тривалого носіння взуття на високих підборах. Високі підбори змінюють природний нахил тазу та розподіл ваги на хребет, що може сприяти розвитку лордозу. Вибір зручного взуття з низькими підборами допомагає зберегти правильну поставу та зменшити навантаження на хребет.

Впровадження цих профілактичних заходів може значно знизити ризик виникнення або прогресування патологічного лордозу, поліпшуючи стан хребта та сприяючи здоровому способу життя.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та профілактики лордозу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.