Що таке лейкоцитоз та чим він загрожує

Лейкоцитоз – це стан, при якому кількість лейкоцитів (білих кров'яних клітин) у крові перевищує нормальний діапазон, що вказує на наявність запального процесу, інфекції або інших патологічних станів в організмі. Термін «лейкоцитоз» походить від грецьких слів «leukos», що означає «білий», та «cytos», що означає «клітина», відповідно вказуючи на збільшення «білих клітин». Лейкоцитоз може виникати як тимчасова відповідь на певний зовнішній фактор, або слугувати індикатором більш серйозного та тривалого стану здоров'я.

У цій статті ми детально розглянемо, що таке лейкоцитоз, як він може впливати на організм та які методи лікування та профілактики вважаються ефективними у подоланні та попередженні цього стану.

Причини виникнення

Лейкоцитоз може вказувати на ряд фізіологічних та патологічних станів, до яких належать:

• Інфекції. Бактеріальні, вірусні, грибкові або паразитарні інфекції можуть викликати збільшення кількості лейкоцитів в організмі, оскільки це є реакцією на боротьбу з інфекційними агентами.
• Запалення. Неінфекційні запальні процеси, такі як ревматоїдний артрит або запалення кишечника, також можуть спричинити лейкоцитоз.
• Фізичний або емоційний стрес. Стресові ситуації, такі як фізична травма, хірургічні втручання або інтенсивне фізичне навантаження, можуть тимчасово збільшувати кількість лейкоцитів у крові.
• Онкологічні захворювання. Деякі типи раку, особливо рак крові, такий як лейкемія, можуть викликати значне підвищення рівня лейкоцитів.
• Захворювання кісткового мозку. Патології, які впливають на кістковий мозок та його здатність виробляти кров'яні клітини, включаючи мієлопроліферативні захворювання, можуть призводити до лейкоцитозу.

Розуміння цих причин є ключовим для діагностики та вибору належного лікування. У деяких випадках лейкоцитоз може бути тимчасовим і вирішуватися самостійно після усунення провокуючого фактора, тоді як у інших ситуаціях може знадобитися спеціалізоване лікування основного захворювання.

Симптоми

Лейкоцитоз зазвичай не супроводжується специфічними симптомами, але він може бути індикатором супутніх станів або захворювань, які проявляються власним набором клінічних ознак:

1. Підвищена температура тіла. Лейкоцитоз, спричинений інфекційними процесами, часто супроводжується лихоманкою або періодичними підвищеннями температури.
2. Загальна слабкість та втома. Ураження організму інфекцією або запальним процесом може викликати загальну слабкість та втомленість.
3. Біль у м'язах та суглобах. Може виникати як частина запальної відповіді організму, особливо при аутоімунних захворюваннях.
4. Набряки та неприємні відчуття в області лімфовузлів. При інфекційних процесах або лейкемії лімфовузли можуть стати болючими та збільшитися в розмірах.
5. Необґрунтоване схуднення. Стан може бути пов'язаний з онкологічними захворюваннями або хронічними запальними процесами, що спричиняють лейкоцитоз.

Важливо зазначити, що багато з цих симптомів не є унікальними для лейкоцитозу і можуть вказувати на різноманітні медичні стани. Тому, при появі одного або декількох із зазначених симптомів важливо звернутися за медичною допомогою для детальної діагностики та визначення подальшої стратегії лікування.

Види

Лейкоцитоз може бути класифікований за декількома видами в залежності від типу білих кров'яних клітин, які переважають в крові. Різні типи лейкоцитів відіграють унікальні ролі в імунній відповіді, тому зміни в їх кількості можуть вказувати на конкретні стани або захворювання.

• Нейтрофільний лейкоцитоз. Це збільшення кількості нейтрофілів, яке зазвичай відбувається при бактеріальних інфекціях або в станах гострого запалення.
• Лімфоцитарний лейкоцитоз. Збільшення кількості лімфоцитів є типовим для вірусних інфекцій, деяких хронічних запальних станів та хвороб крові.
• Моноцитарний лейкоцитоз. Цей вид вказує на збільшення моноцитів, що може свідчити про хронічні інфекційні процеси, аутоімунні розлади або відновлення після гострої інфекції.
• Еозинофільний лейкоцитоз. Збільшення еозинофілів часто асоціюється з алергічними реакціями, паразитарними інфекціями та деякими формами раку.
• Базофільний лейкоцитоз. Хоча цей тип є менш поширеним, збільшення базофілів може відбуватися при хронічних запальних процесах і певних гематологічних розладах.

Розуміння конкретного виду лейкоцитозу дозволяє медичним фахівцям точніше діагностувати причину зміни кількості лейкоцитів та розробити оптимальний план лікування.

Діагностика

Діагностика лейкоцитозу вимагає комплексного підходу, який включає лабораторні та, за необхідності, інструментальні методи обстеження:

1. Повний аналіз крові (ПАК). Цей тест є першою лінією діагностики лейкоцитозу, оскільки він дозволяє виміряти загальну кількість лейкоцитів та отримати лейкоцитарну формулу, яка показує відсоткове співвідношення різних типів білих кров'яних клітин.
2. Периферійний мазок крові. Цей тест дає можливість оцінити морфологію лейкоцитів під мікроскопом, виявляючи будь-які відхилення у їх формі, розмірі або структурі, що може бути важливим для діагностики конкретних видів лейкемії або інших гематологічних розладів.
3. Біохімічний аналіз крові. Хоча цей аналіз сам по собі не діагностує лейкоцитоз, він може виявити інші зміни, пов'язані з основною причиною збільшення лейкоцитів, такі як запалення або інфекція, через підвищення показників С-реактивного білка або швидкості осідання еритроцитів.
4. Кістковомозкова біопсія. Виконується для вивчення клітин кісткового мозку, якщо існує підозра на гематологічний розлад, такий як лейкемія. Ця процедура дозволяє визначити наявність аномалій у виробництві лейкоцитів безпосередньо в кістковому мозку.
5. Спеціалізовані імунологічні тести. Ці тести дозволяють ідентифікувати специфічні імунні клітини або маркери, пов'язані з певними аутоімунними захворюваннями або хронічними інфекціями. Вони можуть допомогти визначити наявність антитіл, що вказують на аутоімунні стани, які можуть спричинити лейкоцитоз.

Належна діагностика є критично важливою для визначення ефективної стратегії лікування, з урахуванням унікальних особливостей кожного конкретного випадку.

Лікування

Лікування лейкоцитозу зосереджується, насамперед, на усуненні його основної причини та включає:

• Антибіотикотерапію. Якщо лейкоцитоз спричинений бактеріальною інфекцією, цільове лікування антибіотиками є критично важливим. Вибір конкретного антибіотика базується на типі збудника, його чутливості до антибіотиків та загальному стані пацієнта. Лікування спрямоване на знищення інфекції та відновлення нормального рівня лейкоцитів.
• Протизапальні препарати. При запальних захворюваннях, що викликають лейкоцитоз, можуть застосовуватися НПЗЗ або кортикостероїди для зменшення запалення та нормалізації рівня лейкоцитів. НПЗЗ діють шляхом блокування вироблення речовин, що спричиняють запалення, тоді як кортикостероїди зменшують імунну відповідь організму на запальний процес.
• Лікування основного захворювання. У випадках, коли лейкоцитоз є симптомом іншого захворювання, фокус лікування спрямовується на контроль цього захворювання. Це може включати специфічну імуносупресивну терапію, хіміотерапію або інші види лікування залежно від діагнозу.
• Гідратацію та підтримуючу терапію. Забезпечення належного рівня гідратації та підтримка загального стану здоров'я можуть допомогти організму впоратися з основними причинами лейкоцитозу. Підтримуюча терапія може включати також корекцію харчування та вітамінно-мінеральні добавки за необхідності.
• Корекцію способу життя. Рекомендації щодо здорового способу життя, зокрема збалансоване харчування, регулярні фізичні вправи та управління стресом, можуть підтримати імунну систему та загальне здоров'я, допомагаючи тим самим контролювати лейкоцитоз.

Важливо уникати самолікування лейкоцитозу, оскільки це може призвести до серйозних наслідків. Рекомендується звертатися за медичною консультацією та дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування, щоб уникнути можливих ускладнень та забезпечити належне вирішення проблеми зі здоров'ям.

Профілактика

Хоча повністю запобігти лейкоцитозу може бути неможливо, оскільки він часто є відповіддю на патологічні процеси в організмі, існують загальні заходи, спрямовані на підтримку імунної системи та здоров'я в цілому.

1. Уникання інфекцій. Дотримання гігієни рук, вакцинація проти інфекційних захворювань і уникнення контакту з хворими людьми можуть допомогти знизити ризик інфекцій, які можуть спричинити лейкоцитоз.
2. Контроль за станом здоров'я. Регулярне медичне обстеження та контроль за хронічними захворюваннями, такими як діабет або аутоімунні розлади, допомагають виявляти та лікувати стани, які можуть викликати лейкоцитоз.
3. Обмеження споживання алкоголю та відмова від куріння. Алкоголь та тютюн можуть послабити імунну систему та сприяти розвитку запальних процесів, підвищуючи ризик лейкоцитозу.
4. Управління стресом. Стрес може мати негативний вплив на імунну систему, тому важливо застосовувати методи управління стресом, такі як медитація, йога або глибоке дихання, для підтримки загального здоров'я.

Заходи профілактики лейкоцитозу мають на меті зменшити ймовірність розвитку станів, які можуть викликати підвищення кількості лейкоцитів, тим самим підтримуючи оптимальне функціонування імунної системи.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати для лікування та профілактики лейкоцитозу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.