Стадії, причини, симптоми, лікування та профілактика атеросклерозу

Атеросклероз – це системне прогресуюче ураження артеріальних судин, що виникає внаслідок накопичення ліпідів, сполучнотканинних елементів та клітин запалення у внутрішній оболонці артерій. Термін «атеросклероз» походить від грецьких слів athḗra – «каша» і sklērós – «твердий», що точно передає суть патологічного процесу: утворення щільних бляшок, які звужують просвіт судини та ускладнюють кровотік. Коли пацієнт вперше чує діагноз «атеросклероз», природно виникає питання: атеросклероз – що це? Це хронічний процес, який роками може залишатися безсимптомним, доки не призведе до тяжких судинних катастроф – інфаркту, інсульту або ішемії кінцівок. Люди, які стикаються з проявами клінічно вираженого атеросклерозу, часто скаржаться на біль, оніміння або холод у кінцівках, запаморочення, погіршення пам’яті, задишку чи біль у грудях під час фізичного навантаження – залежно від локалізації уражених судин. Саме тому варто чітко усвідомлювати, що таке атеросклероз судин головного мозку, серця та нижніх кінцівок, як він розвивається та до яких наслідків може призвести.

У цьому матеріалі ми детально розглянемо, що таке церебральний атеросклероз, його причини, типові клінічні прояви та ефективні методи лікування. Також зосередимо увагу на профілактичних заходах, які допомагають сповільнити розвиток патології та зменшити ризик ускладнень.

Причини

Патогенез атеросклерозу включає не лише механічне ушкодження судинної стінки, а й системні порушення на клітинному та молекулярному рівні. Пусковим механізмом цього процесу зазвичай стає дисбаланс між синтезом та утилізацією ліпідів, особливо ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і високої щільності (ЛПВЩ). Ситуацію ускладнює хронічне запалення, порушення функції ендотелію, накопичення окисненого холестерину й імунні реакції, які провокують розростання фіброзної тканини й формування атеросклеротичних бляшок. Сукупність факторів ризику може запустити ці зміни ще в молодому віці, хоча клінічні ускладнення атеросклерозу проявляються значно пізніше.

Основні причини розвитку атеросклерозу:

• підвищений рівень холестерину (гіперхолестеринемія);
• артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет та інсулінорезистентність;
• куріння;
• малорухливий спосіб життя;
• надмірна маса тіла;
• хронічний стрес;
• спадковість;
• вік і стать.

Знаючи ключові чинники, що провокують патологічні зміни в судинах, можна точніше зрозуміти, скільки живуть з атеросклерозом і чому тривалість життя залежить не лише від віку, а й від ефективності корекції цих причин.

Симптоми атеросклерозу

Клінічна картина атеросклерозу є надзвичайно варіативною, адже прояви хвороби залежать від локалізації уражених судин. На ранніх етапах патологічний процес часто протікає безсимптомно, що ускладнює своєчасну діагностику. Проте зі звуженням просвіту артерій та порушенням кровопостачання життєво важливих органів з’являються характерні ознаки ішемії.

Для атеросклерозу коронарних артерій типовими є відчуття стискання або печіння за грудиною, що виникає під час фізичного навантаження чи стресу та зникає у спокої – це прояв стенокардії. У разі ураження судин головного мозку спостерігаються епізоди запаморочення, шуму у вухах, порушення концентрації уваги, зниження пам’яті, а також емоційна нестабільність. Саме атеросклероз судин, симптоми якого включають поступове погіршення когнітивних функцій, є однією з найчастіших причин хронічної ішемії мозку та судинної деменції.

Ураження артерій нижніх кінцівок супроводжується болем у ногах при ходьбі, відомим як переміжна кульгавість, холодом у стопах, втратою пульсу на периферичних артеріях. Атеросклероз черевної аорти чи вісцеральних гілок може проявлятися болем у животі після їди, втратою маси тіла, розладами травлення.

У разі прогресування захворювання можливі тяжкі ускладнення – інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, тромбоз судин кінцівок або ішемія органів черевної порожнини. Саме тому своєчасне виявлення симптомів і звернення до лікаря відіграють ключову роль у запобіганні незворотним наслідкам.

Стадії атеросклерозу

Атеросклероз розвивається поступово, проходячи кілька чітко визначених морфологічних і клінічних етапів. Ураження артеріальної стінки починається задовго до появи симптомів і в більшості випадків залишається непоміченим на ранніх стадіях. Оцінка ступеня ураження дозволяє спрогнозувати ймовірність ускладнень і визначити оптимальну стратегію терапії. Нижче наведено основні стадії атеросклерозу відповідно до сучасної медичної класифікації:

1. Доліпідна (початкова) стадія. Відбувається мікропошкодження ендотелію судин з утворенням вогнищ проникнення ліпідів. В цій фазі в артеріальній стінці ще немає чітко сформованих бляшок, однак вже починаються запальні зміни та накопичення ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у субендотеліальному просторі. Це активує макрофаги, що захоплюють ліпіди, перетворюючись на пінисті клітини – основний компонент майбутньої бляшки.
2. Ліпідна інфільтрація. На цій стадії з’являються жирові смуги – ліпідні відкладення, що стають помітними під мікроскопом. Ураження ще зворотне, особливо за умови нормалізації ліпідного профілю та усунення факторів ризику.
3. Формування фіброзної бляшки. Утворюється сформована атеросклеротична бляшка – центральне ліпідне ядро, вкрите фіброзним покривом. Судинна стінка втрачає еластичність, просвіт артерії звужується. Розвивається хронічна ішемія тканин. У цій фазі вже з’являються клінічні прояви залежно від локалізації ураження (стенокардія, переміжна кульгавість тощо).
4. Ускладнена бляшка. Відбувається кальцифікація, тріщини або розрив фіброзної оболонки, що може призвести до тромбозу. Саме на цій стадії найбільш часто виникають гострі ускладнення – інфаркти, інсульти, гостра ішемія кінцівки.
5. Ішемічна стадія (клінічно виражена). Характеризується стабільною або прогресуючою недостатністю кровопостачання органа. Симптоми залежать від локалізації процесу – наприклад, стенокардія при ураженні коронарних артерій або переміжна кульгавість при ураженні судин ніг.

Своєчасне виявлення стадії атеросклерозу дозволяє запобігти переходу до критичної фази, де ризик тромботичних подій є найвищим. Саме тому регулярна діагностика та контроль стану судин є ключовими в профілактиці тяжких наслідків хвороби.

Види

Ураження судин при атеросклерозі може мати вкрай різну локалізацію, що безпосередньо впливає на симптоматику, ускладнення та прогноз. Залежно від того, які артерії уражено – центральні чи периферичні – формується той чи інший клінічний варіант. Сучасна класифікація базується на анатомічному принципі, що дозволяє точно встановити діагноз і підібрати ефективне лікування.

Основні види атеросклерозу:

1. Атеросклероз вінцевих артерій (коронарних). Це форма, яка уражає коронарні артерії серця. Найчастіше проявляється стенокардією, ішемічною хворобою серця, ризиком інфаркту. Хронічна ішемія міокарда викликає зниження толерантності до навантажень і формує серцеву недостатність.
2. Атеросклероз судин шиї. Ураження артерій, що постачають кров до головного мозку, переважно сонних. Може довгий час протікати безсимптомно, але в певний момент призводити до транзиторних ішемічних атак або інсульту.
3. Атеросклероз брахіоцефальних артерій. Це комплексне ураження артерій, що постачають кров до головного мозку, шиї та верхніх кінцівок. Призводить до порушення мозкового кровообігу, загальної слабкості, епізодів втрати свідомості.
4. Атеросклероз екстракраніальних артерій. Уражаються великі артерії, що розташовані поза межами черепної коробки. Часто він є причиною недостатнього мозкового кровообігу, головного болю, зниження пам’яті та хронічної втоми.
5. Атеросклероз черевного відділу аорти. Порушення кровотоку в цій ділянці може викликати абдомінальний дискомфорт після їди, втрату апетиту, порушення травлення та небезпеку формування аневризми або тромбозу мезентеріальних судин.
6. Атеросклероз судин ніг. Характеризується зменшенням кровопостачання до нижніх кінцівок. Пацієнти скаржаться на біль при ходьбі, відчуття холоду в стопах, зміну кольору шкіри. Важка стадія призводить до трофічних виразок або навіть гангрени.
7. Облітеруючий атеросклероз. Це форма, при якій просвіт артерії поступово закривається (облітерується), що різко обмежує або повністю припиняє кровотік. Найчастіше стосується периферичних артерій, особливо ніг.
8. Генералізований атеросклероз. Комплексне ураження артерій у кількох зонах одночасно (наприклад, серце, мозок і нижні кінцівки). Це найнебезпечніший варіант, що потребує постійного контролю та комплексної терапії.

Кожен з цих видів має свої особливості перебігу, темпи прогресування та ризики для життя. Лише точна діагностика дозволяє своєчасно попередити важкі наслідки, адже атеросклероз судин ніг, шиї, серця чи брахіоцефальних артерій – це не лише локальна проблема, а й системний прояв судинної патології.

Діагностика

Об’єктивна діагностика атеросклерозу базується на поєднанні клінічного обстеження, лабораторних аналізів та інструментальних методів візуалізації судин. На ранніх стадіях хвороба може не мати виражених симптомів, тому важливу роль відіграє активний скринінг пацієнтів із факторами ризику: гіперхолестеринемією, гіпертензією, цукровим діабетом, ожирінням або спадковим анамнезом серцево-судинних захворювань.

Первинна оцінка включає фізикальне обстеження з визначенням периферичного пульсу, аускультацію судин (особливо сонних) на наявність шумів та вимірювання артеріального тиску. У лабораторній діагностиці особливу увагу приділяють визначенню рівня загального холестерину, ліпопротеїнів низької та високої щільності, тригліцеридів, глюкози крові та маркерів запалення (наприклад, С-реактивного білка високочутливого типу).

Інструментальні методи дозволяють візуалізувати зміни в судинах. Найбільш доступним є ультразвукове дуплексне сканування (УЗД із доплерографією), яке дозволяє оцінити стан судинної стінки, наявність бляшок та ступінь стенозу. Для діагностики ураження коронарних артерій застосовується коронарографія або мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ). Для оцінки стану церебрального кровотоку призначають МР-ангіографію або доплерографію судин шиї та головного мозку. При підозрі на ураження аорти чи мезентеріальних артерій інформативними є КТ-ангіографія або МР-ангіографія з внутрішньовенним контрастом.

Лікування

Терапія при атеросклерозі не обмежується лише медикаментами – вона охоплює зміну способу життя, корекцію факторів ризику та за потреби – хірургічне втручання. Підхід завжди індивідуалізований і залежить від локалізації уражених судин, стадії захворювання та супутньої патології.

Важливо розуміти, як лікувати атеросклероз – це не лише питання підбору препарату, а вибір довготривалої стратегії, яка впливає на прогноз, якість життя і ризик ускладнень. Нижче наведено основні методи, які застосовуються в сучасній клінічній практиці для контролю перебігу хвороби.

Основні методи лікування атеросклерозу:

1. Зміна способу життя та модифікація факторів ризику. Відмова від куріння, зменшення маси тіла, контроль тиску та рівня глюкози – це критичні елементи у сповільненні прогресування судинних змін.
2. Дієтотерапія. Корекція раціону включає обмеження насичених жирів, трансжирів, надмірного вживання солі та цукру. Рекомендовано вживати більше овочів, фруктів, риби, цільнозернових та рослинних олій. Такий підхід дозволяє зменшити рівень холестерину та стабілізувати атероматозні бляшки.
3. Фармакотерапія. Основу медикаментозного лікування складають ліки від атеросклерозу, зокрема статини, фібрати, інгібітори всмоктування холестерину (езетиміб).
4. Контроль артеріального тиску та глікемії. Пацієнтам із супутньою гіпертензією чи діабетом обов’язково призначають препарати для нормалізації тиску (ІАПФ, блокатори рецепторів ангіотензину, бета-блокатори) та цукрознижувальні препарати або інсулінотерапію (залежно від типу та тривалості діабету).
5. Антитромботична терапія. Для запобігання утворенню тромбів у звужених судинах застосовують антиагреганти (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель) та антикоагулянти – у разі фібриляції передсердь або інших показань (наприклад, варфарин, апіксабан).
6. Ендоваскулярні методи та хірургічне лікування. У разі критичних стенозів або при високому ризику тромбозу проводять стентування, ангіопластику чи шунтування. 

Комплексне лікування значно знижує ризик серйозних ускладнень, але лише за умови дотримання лікарських рекомендацій, регулярного контролю показників здоров’я та системного підходу до профілактики. 

Лікування захворювань судин (капіляростабілізуючі)

Профілактика

Запобігання розвитку атеросклерозу ґрунтується не лише на усуненні вже наявних факторів ризику, а й на формуванні здорових звичок ще до появи перших ознак ішемії. Щоби профілактика атеросклерозу була ефективною, вона має бути постійною, науково обґрунтованою та відповідати індивідуальним особливостям організму. Нижче наведено методи, які можна реалізувати навіть у побутових умовах.

Ефективні методи профілактики атеросклерозу:

1. Періодичний контроль ліпідного профілю. Щорічне визначення рівнів холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ і тригліцеридів дозволяє виявити зміни ще до появи симптомів.
2. Використання поліфенолів та омега-3 у раціоні. Натуральні антиоксиданти з оливкової олії, ягід, зеленого чаю, морської риби зменшують запалення в судинах, стабілізують ендотеліальну функцію та знижують ризик оксидативного ушкодження. Це ключова частина відповіді на запитання, якою має бути дієта при атеросклерозі.
3. Обмеження тваринних жирів і трансжирів. Попри популярні харчові стереотипи, регулярне вживання сала або смаженої картоплі несе ризики. Відповідаючи на часті питання, чи можна їсти сало при атеросклерозі – у більшості випадків ні, а якщо й можна, то лише в дуже обмеженій кількості й за відсутності інших факторів ризику. Аналогічно, чи можна їсти картоплю при атеросклерозі – у вареному або запеченому вигляді це допустимо, але не у вигляді фрі або чипсів.
4. Повноцінний сон і гігієна відпочинку. Доведено, що хронічне порушення сну сприяє активації симпатичної нервової системи, інсулінорезистентності та підвищенню артеріального тиску, що опосередковано сприяє прогресуванню судинних змін.
5. Дієта. Харчування при атеросклерозі має бути не лише гіполіпідемічним, а й таким, що підтримує антиоксидантний статус організму та забезпечує стабільний глікемічний профіль. У пріоритеті – овочі, фрукти, риба, бобові, зелень, нежирне м’ясо та спеції з протизапальною дією (куркума, імбир, часник).

Атеросклероз – це хронічне прогресуюче ураження артерій, яке потребує системного підходу як у лікуванні, так і в профілактиці. Раннє виявлення симптомів, контроль факторів ризику, зміна способу життя та раціональне харчування суттєво знижують ризик ускладнень. Медикаментозна терапія має ключове значення, особливо коли призначені таблетки від атеросклерозу підібрані індивідуально лікарем і приймаються регулярно. Однак самолікування у цьому випадку є вкрай небезпечним: безконтрольне вживання препаратів або БАДів може викликати ускладнення з боку серцево-судинної системи, печінки або згортання крові. 

Придбати необхідні засоби для підтримки судинного здоров’я, зокрема препарати, рекомендовані лікарем, можна в мережі аптек «Бажаємо здоров’я» в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій). За потреби кваліфіковані фармацевти проінформують про особливості застосування кожного препарату та допоможуть підібрати оптимальний засіб серед аналогів.