Аменорея: причини припинення менструації та про що це може свідчити

Аменорея – це медичний стан, що характеризується відсутністю менструації протягом тривалого періоду, який виходить за межі нормального фізіологічного циклу. Цей термін походить від грецьких слів «a» – заперечення, «men» – місяць і «rheo» – текти, що буквально означає «відсутність місячних». Важливість розуміння цього явища полягає не лише у його впливі на репродуктивну систему, але й у можливості бути індикатором складніших системних або гормональних розладів. Аменорея може супроводжуватися відчуттям тривоги, емоційної нестабільності або невизначеності, оскільки вона часто викликає занепокоєння щодо стану здоров’я та потенційних наслідків для загального самопочуття жінки.

У цій статті ми розглянемо симптоми, можливі причини та сучасні методи лікування аменореї. Також, проаналізуємо профілактичні заходи, які допоможуть знизити ризик виникнення цього стану та зберегти репродуктивне здоров’я жінки.

Причини виникнення

Причини виникнення аменореї можуть бути різноманітними, охоплюючи як фізіологічні, так і патологічні фактори, що впливають на нормальне функціонування жіночої репродуктивної системи:

• гормональні порушення: включають дисбаланс у роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, що регулює менструальний цикл;
• порушення роботи щитоподібної залози: гіпотиреоз або гіпертиреоз можуть впливати на вироблення гормонів, необхідних для нормального циклу;
• стресові фактори: постійна психоемоційна напруга або значні психологічні травми здатні порушувати вироблення гонадотропін-рилізинг гормону;
• надмірна або недостатня маса тіла: швидке схуднення, анорексія чи ожиріння можуть змінювати рівень естрогенів у крові;
• полікістоз яєчників: характеризується підвищеним рівнем андрогенів і наявністю множинних кіст у яєчниках, що блокує овуляцію;
• інфекційні захворювання: хронічні інфекції органів малого таза або системні інфекції, наприклад, туберкульоз, можуть пошкоджувати репродуктивні органи або порушувати їхню функцію;
• аутоімунні порушення: захворювання, такі як системний червоний вовчак або аутоімунний тиреоїдит, можуть впливати на вироблення гормонів і функціонування репродуктивної системи;
• структурні аномалії: вроджені аномалії, наприклад, синдром Майєра-Рокітанського-Кустера-Гаузера, або набутий синдром Ашермана (утворення спайок у порожнині матки) можуть перешкоджати нормальному менструальному циклу;
• гіперпролактинемія: підвищення рівня пролактину через пролактиному гіпофіза або вживання певних медикаментів блокує овуляцію та порушує менструальний цикл;
• інтенсивні фізичні навантаження: професійні заняття спортом або надмірні фізичні тренування можуть призводити до аменореї через зниження рівня жирової тканини, яка є джерелом естрогенів;
• генетичні порушення: до них належать синдром Тернера чи синдром резистентності до андрогенів, які впливають на розвиток репродуктивної системи;
• вживання медикаментів: гормональні контрацептиви, антидепресанти або хіміотерапевтичні препарати можуть порушувати менструальний цикл.

Це далеко не повний список можливих причин аменореї. Кожен випадок є індивідуальним і може потребувати додаткового обстеження для виявлення інших факторів, які впливають на порушення менструального циклу. Тому, своєчасне звернення до лікаря є ключовим для визначення першопричини та попередження можливих наслідків.

Види та симптоми аменореї

Аменорея поділяється на кілька видів залежно від причин виникнення та часу появи. Симптоматика цього стану може варіюватися залежно від його форми, але вона завжди вказує на порушення у функціонуванні репродуктивної системи:

1. Первинна аменорея – відсутність менструації у дівчини після досягнення віку 16 років, незважаючи на наявність інших ознак статевого дозрівання.
2. Вторинна аменорея – відсутність менструації протягом шести місяців або більше у жінки, у якої раніше були регулярні цикли.
3. Фізіологічна аменорея – нормальна відсутність менструації під час вагітності, лактації або в період менопаузи.
4. Патологічна аменорея – результат серйозних порушень у роботі репродуктивної системи або інших органів.
5. Ятрогенна аменорея – спричинена медикаментозними або хірургічними втручаннями, такими як видалення матки або прийом певних лікарських засобів.

Відсутність менструації протягом понад шести місяців, якщо раніше цикл був регулярним, є основною ознакою аменореї. Супутні прояви цього стану можуть включати:

• гормональні зміни: можуть проявлятися сухістю слизових оболонок, погіршенням стану шкіри, припливами або іншими ознаками, характерними для гормонального дисбалансу;
• зміни ваги: раптове схуднення або значний набір ваги можуть супроводжувати цей стан;
• емоційні та психічні порушення: відчуття тривоги, депресії або дратівливість є поширеними супутниками аменореї;
• біль у нижній частині живота: може супроводжуватися відчуттям тяжкості або періодичними спазмами.

Ці симптоми вказують на порушення у функціонуванні організму та потребують уваги фахівця. Навіть якщо прояви здаються незначними, важливо звернутися за медичною консультацією для встановлення точного діагнозу.

Діагностика

Для точної діагностики аменореї лікарі використовують низку методів, що дозволяють виявити як гормональні, так і структурні порушення в організмі.

1. Збір анамнезу – лікар уточнює інформацію про початок менструацій, тривалість і регулярність циклу, наявність стресів, змін маси тіла або прийому медикаментів.
2. Фізичне обстеження – оцінюється розвиток вторинних статевих ознак, показники ваги, зросту, а також симптоми, що можуть свідчити про ендокринні порушення (акне, гірсутизм).
3. Гінекологічний огляд – перевіряється стан статевих органів на наявність відхилень, травм або ознак інфекцій.
4. Лабораторні дослідження – проводиться аналіз рівня гормонів (ФСГ, ЛГ, пролактину, естрогенів, тестостерону, гормонів щитоподібної залози) для оцінки гормонального балансу.
5. Інструментальні методи – використовуються ультразвукове дослідження органів малого таза для виявлення структурних змін, а також магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія при підозрі на пухлини гіпофіза.
6. Тести функціональної діагностики – включають методи оцінки стану репродуктивної системи, зокрема пробу з прогестероном для визначення стану ендометрія та рівня естрогенів, а також гонадотропінову пробу, що дозволяє оцінити реакцію яєчників на стимуляцію. Ці тести допомагають виявити можливі гормональні порушення та оцінити функціональну активність яєчників.
7. Генетичні дослідження – проводяться для виключення генетичних порушень, таких як синдром Тернера чи синдром резистентності до андрогенів.

Кожен етап діагностики допомагає звузити перелік можливих причин аменореї та скласти індивідуальний план лікування. Своєчасне проведення обстежень дозволяє запобігти ускладненням і зберегти здоров’я пацієнтки.

Лікування

Лікування аменореї залежить від її причини та загального стану здоров’я пацієнтки. Воно спрямоване на відновлення менструального циклу, усунення гормональних або структурних порушень, а також профілактику ускладнень.

• гормональна терапія: призначається у випадках гормонального дисбалансу для нормалізації рівнів естрогенів, прогестерону або інших гормонів, що регулюють менструальний цикл;
• медикаментозне лікування супутніх захворювань: використовується для корекції станів, таких як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) за допомогою антиандрогенів, або гіперпролактинемії за допомогою агоністів дофаміну;
• зміна способу життя: рекомендується для пацієнток із надмірною або недостатньою масою тіла, включає збалансовану дієту, помірні фізичні навантаження та боротьбу зі стресом;
• хірургічне лікування: застосовується для усунення структурних змін, таких як синехії в порожнині матки або пухлини гіпофіза, які перешкоджають нормальній менструації;
• відновлення регулярного сну: важливо для нормалізації роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи, адже недосипання або порушення ритму сну можуть впливати на вироблення гонадотропін-рилізинг гормону;
• лікування психоемоційних розладів: включає психотерапію та прийом антидепресантів або транквілізаторів у випадках, коли аменорея пов’язана зі стресом або тривожними розладами.

Лікування аменореї потребує індивідуального підходу та ретельного моніторингу ефективності терапії. Самолікування може призвести до ускладнень, таких як гормональний дисбаланс, погіршення стану здоров’я або порушення функцій інших органів.

Профілактика

Профілактика аменореї передбачає дотримання принципів здорового способу життя, запобігання факторів ризику та своєчасне звернення за медичною допомогою. Профілактичні методи включають:

1. Підтримка здорової маси тіла – дотримання збалансованої дієти, уникання жорстких дієт або переїдання для збереження нормального рівня жирової тканини, яка впливає на гормональний баланс.
2. Регулярна фізична активність – помірні фізичні навантаження допомагають підтримувати метаболізм, але надмірні тренування можуть викликати гормональні порушення.
3. Стрес-менеджмент – використання методів релаксації, медитації або психологічної підтримки для зменшення негативного впливу стресу на організм.
4. Своєчасне лікування хронічних захворювань – контроль стану щитовидної залози, ендокринних розладів або інших патологій, які можуть спричинити аменорею.
5. Уникання самолікування – використання будь-яких медикаментів лише за призначенням лікаря, зокрема гормональних препаратів, які можуть вплинути на роботу репродуктивної системи.
6. Регулярні гінекологічні огляди – проходження планових консультацій у гінеколога для виявлення та лікування порушень на ранніх стадіях.
7. Забезпечення повноцінного сну – дотримання режиму дня для підтримання стабільної роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Дотримання цих заходів дозволяє знизити ризик виникнення аменореї та забезпечити гармонійне функціонування організму. Ігнорування профілактичних рекомендацій, наприклад, відмова від звернення до лікаря за наявності порушень, може призвести до серйозних наслідків, таких як хронічні розлади репродуктивної системи або розвиток ускладнень.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування аменореї за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.