Аритмія: причини порушення серцевого ритму та як це лікувати

Аритмія – це медичний термін, який означає будь-яке порушення нормального серцевого ритму, що може включати як прискорення, так і уповільнення биття серця або його нерегулярні удари. Серцевий ритм є основою для нормального функціонування всіх органів і систем, і порушення його частоти або регулярності можуть серйозно вплинути на стан здоров’я людини. Термін «аритмія» походить від грецького слова «ἄρρυθμος», що означає «без ритму», відображаючи основну суть цієї патології – втрату синхронного та регулярного скорочення серцевого м'яза. Відчуття аритмії часто викликає значний фізичний дискомфорт, а також може супроводжуватися почуттям тривоги і страху, оскільки серце є ключовим органом життєзабезпечення.

У цій статті ми розглянемо симптоми, причини виникнення та сучасні підходи до лікування аритмії. Також, проаналізуємо профілактичні заходи, які сприяють стабілізації серцевого ритму. Особливу увагу приділимо впливу генетичних факторів, стресу та інших зовнішніх чинників на порушення ритму серця, а також важливості своєчасного звернення до лікаря для правильної діагностики та призначення ефективного лікування.

Причини виникнення

Аритмія виникає через різноманітні фактори, що впливають на нормальну роботу серцевого м’яза. Зазвичай, причини виникнення цієї патології пов'язані зі збоєм у роботі нервової та ендокринної систем, зовнішніми шкідливими впливами чи спадковими факторами, а саме:

1. Серцево-судинні захворювання. Хронічні хвороби, такі як ішемічна хвороба серця, серцева недостатність або перенесений інфаркт, можуть порушити нормальний ритм серцевих скорочень.
2. Стрес і емоційне напруження. Постійний вплив стресових ситуацій та високий рівень тривоги можуть негативно позначитися на роботі серця.
3. Гормональні порушення. Захворювання щитоподібної залози або зміни в гормональному балансі, такі як менопауза, можуть викликати збої у серцевому ритмі.
4. Вживання деяких медикаментів. Антидепресанти, сечогінні засоби або препарати для лікування астми можуть мати побічні ефекти, які провокують аритмію.

До додаткових причин, що можуть викликати аритмію, належать:

1. Електролітний дисбаланс. Порушення рівня електролітів, таких як калій, магній, кальцій або натрій, може впливати на електричні імпульси серця, спричиняючи аритмію.
2. Інфекції та запальні процеси. Інфекційні захворювання або запалення, такі як міокардит (запалення серцевого м’яза), можуть негативно позначатися на ритмі серця.
3. Генетична схильність. Деякі люди мають спадкову схильність до розвитку аритмії, особливо якщо в сімейному анамнезі були випадки серцевих захворювань.
4. Вплив токсичних речовин. Токсини або отруйні речовини, наприклад важкі метали, наркотики або забруднювачі навколишнього середовища, також можуть викликати порушення серцевого ритму.
5. Вік. З віком ризик розвитку аритмії зростає через природне зношування серцевого м’яза та зміни в провідній системі серця.

Сукупність цих факторів може серйозно вплинути на нормальну роботу серця, тому важливо своєчасно виявляти та контролювати їх. Аритмія серця часто виникає під впливом не одного, а кількох причин одночасно, що ускладнює її діагностику та лікування.

Симптоми

Аритмія проявляється через низку симптомів, що відображають порушення нормальної роботи серця. Основні ознаки можуть бути помітними навіть у стані спокою, тоді як додаткові симптоми часто виникають під час фізичних навантажень або стресових ситуацій.

Основні симптоми аритмії передбачають:

• Перебої в серцебитті. Людина може відчувати, що серце працює нерівномірно, з паузами або сильними поштовхами.
• Прискорене серцебиття. Часті епізоди тахікардії можуть бути явним симптомом аритмії, коли серце б'ється занадто швидко.
• Відчуття завмирання серця. Інколи може виникати відчуття, що серце на короткий час припиняє битися або робить паузу.
• Запаморочення. Періодичні відчуття слабкості та втрати рівноваги часто є супутниками аритмії.
• Непритомність. Важкі випадки аритмії можуть призводити до непритомності через тимчасове порушення кровообігу.

До супутніх симптомів цього стану відносять:

• Біль у грудях. Це може бути як легке відчуття дискомфорту, так і сильний біль, що нагадує серцевий напад.
• Порушення дихання. Людині стає важко дихати, особливо при фізичній активності або стресі.
• Втома. Постійне відчуття втоми без очевидної причини може бути пов'язане з порушеннями у роботі серцевого ритму.
• Нічні епізоди задишки. Люди з аритмією часто прокидаються вночі через брак повітря або відчуття задушливості.
• Холодний піт. Неочікувані напади потовиділення можуть супроводжувати порушення серцевого ритму, особливо при стресі або підвищеній фізичній активності.

Ці симптоми можуть варіювати за інтенсивністю і частотою, але навіть незначні прояви варто вважати підставою для звернення до лікаря.

Види

Аритмія може проявлятися у різних формах, кожна з яких має свої особливості та механізми розвитку. Види аритмії відрізняються як за характером порушень серцевого ритму, так і за їхньою локалізацією в провідній системі серця:

1. Тахікардія. Це прискорене серцебиття, при якому частота серцевих скорочень перевищує 100 ударів на хвилину в стані спокою. Вона може бути фізіологічною (після фізичних навантажень) або патологічною (при захворюваннях серця).
2. Брадикардія. Уповільнене серцебиття, коли частота серцевих скорочень знижується до менше ніж 60 ударів на хвилину, часто спостерігається при порушеннях у провідній системі серця. Такий стан може супроводжуватися втомою, запамороченням або навіть непритомністю.
3. Фібриляція передсердь. Характеризується нерегулярними та часто хаотичними скороченнями передсердь, що призводить до зниження ефективності кровообігу. Це один із найпоширеніших видів аритмії, що значно підвищує ризик тромбоутворення.
4. Екстрасистолія. Це передчасне скорочення серцевого м'яза, яке викликає перебої в нормальному ритмі серця та відчуття «поштовхів» у грудях. Екстрасистолії можуть бути як нормальним явищем, так і симптомом серйозних серцевих захворювань.
5. Тріпотіння передсердь. Це аритмія, що характеризується швидкими, але ритмічними скороченнями передсердь із частотою від 240 до 400 ударів на хвилину. Тріпотіння передсердь може бути постійним або епізодичним і часто потребує медичного втручання для контролю ритму та запобігання ускладненням
6. Шлуночкова тахікардія. Це прискорене скорочення шлуночків із частотою понад 100 ударів на хвилину, яке часто розвивається на тлі серйозних серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або міокардит. Шлуночкова тахікардія знижує ефективність серцевих скорочень, що може призвести до серцевої недостатності або навіть зупинки серця.
7. Шлуночкова фібриляція. Характеризується хаотичними, некоординованими скороченнями шлуночків, що повністю порушують серцевий ритм і зупиняють ефективне перекачування крові. Шлуночкова фібриляція є критичним станом, що потребує негайного реанімаційного втручання, так як може швидко призвести до зупинки серця.

Це лише основні види аритмії, оскільки їх існує набагато більше, і кожна з них може мати свої унікальні прояви та різний вплив на здоров'я пацієнта. Деякі форми можуть бути тимчасовими або майже непомітними, тоді як інші потребують негайного лікування через ризик серйозних ускладнень, таких як серцева недостатність або інсульт. Кожен вид аритмії потребує індивідуального підходу до діагностики та лікування, адже має різні механізми розвитку та потенційні ризики.

Діагностика

Діагностика аритмії є важливим етапом для виявлення порушень серцевого ритму та визначення подальшого лікування. Для точної оцінки роботи серця використовують кілька сучасних методів дослідження, які допомагають лікарю отримати повну картину стану пацієнта.

• Електрокардіограма (ЕКГ). Це основний метод діагностики аритмії, який дозволяє записати електричну активність серця та виявити порушення ритму. ЕКГ допомагає визначити тип аритмії та оцінити її тяжкість.
• Холтерівське моніторування. Цей метод передбачає тривале записування електрокардіограми протягом 24-48 годин, що дає можливість виявити епізодичні порушення ритму. Холтерівське моніторування особливо корисне при підозрі на нестабільну аритмію, яка не виявляється на стандартному ЕКГ.
• Ехокардіографія. За допомогою ультразвуку досліджують структуру серця, роботу клапанів і загальний стан серцевого м’яза. Ехокардіографія дозволяє оцінити можливі причини аритмії, пов'язані з патологією серця.
• Тести навантаження. Під час фізичного навантаження (наприклад, бігова доріжка або велоергометрія) проводиться запис ЕКГ для виявлення порушень ритму, які з'являються лише під час активності. Такий тест допомагає виявити аритмії, що викликаються фізичними навантаженнями.
• Електрофізіологічне дослідження (ЕФД). Це метод діагностики, який дозволяє детально оцінити електричну активність серця та виявити порушення в його провідній системі. Під час ЕФД лікар за допомогою спеціальних катетерів вводить електроди в серце через кровоносні судини. Ці електроди записують електричні сигнали, що проходять через серцевий м’яз, і допомагають визначити місце виникнення аритмії, її тип і механізм. ЕФД часто використовується для підтвердження діагнозу перед процедурою абляції (видалення або руйнування тканини, яка спричиняє аритмію) або для підбору відповідного лікування.

При підозрі на аритмію, або якщо ви відчуваєте симптоми, пов'язані з порушенням серцевого ритму, необхідно звертатися до кардіолога. У деяких випадках, коли аритмія вимагає більш спеціалізованого втручання, кардіолог може направити вас до аритмолога – лікаря, який спеціалізується на лікуванні саме порушень серцевого ритму. Якщо є потреба в інвазивних процедурах або катетерних маніпуляціях, може бути залучений кардіохірург або спеціаліст з інтервенційної кардіології.

Для початкового обстеження та направлення до цих спеціалістів можна звернутися також до терапевта, який проведе базові обстеження і направить до кардіолога при необхідності.

Лікування

Лікування аритмії спрямоване на відновлення нормального серцевого ритму, контроль частоти скорочень і запобігання ускладненням. Залежно від виду аритмії та її причини, використовують різні методи, починаючи з медикаментозної терапії та закінчуючи інвазивними процедурами:

1. Медикаментозна терапія. Призначаються антиаритмічні препарати, які допомагають нормалізувати ритм серця або контролювати частоту серцевих скорочень. До таких препаратів належать засоби, що впливають на електричну активність серцевого м’яза, запобігаючи порушенням ритму. Бета-блокатори часто застосовуються для зниження частоти серцевих скорочень і навантаження на серце, що особливо ефективно при тахікардії. Кальцієві блокатори також допомагають регулювати частоту скорочень та зменшують ризик виникнення аритмій. При фібриляції передсердь і високому ризику тромбоутворення додатково призначають антикоагулянти для профілактики утворення тромбів та інсульту.
2. Кардіоверсія. Це процедура, що виконується за допомогою електричних імпульсів, які допомагають відновити нормальний серцевий ритм. Кардіоверсія може бути ефективною для пацієнтів із фібриляцією або тріпотінням передсердь.
3. Катетерна абляція. Інвазивний метод, під час якого лікар за допомогою спеціальних катетерів видаляє або блокує ділянки серця, що генерують ненормальні електричні сигнали. Це дає можливість усунути джерело аритмії і попередити її повторну появу.
4. Вживлення кардіостимулятора. Кардіостимулятор є пристроєм, що регулює серцевий ритм за допомогою електричних імпульсів. Цей метод підходить для пацієнтів з брадикардією або іншими типами порушень ритму, які не піддаються медикаментозному лікуванню.
5. Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД). Пристрій, схожий на кардіостимулятор, але здатний генерувати сильніший електричний імпульс для припинення небезпечної аритмії, зокрема фібриляції шлуночків, яка може бути небезпечною для життя
6. Хірургічне лікування. У випадках, коли інші методи лікування неефективні, може бути рекомендована хірургічна операція, наприклад, операція типу «Лабіринт» (Maze). Під час цієї процедури на серцевому м’язі створюються спеціальні шляхи для електричних імпульсів, що допомагає зменшити ризик виникнення фібриляції передсердь. Також може проводитися переривання блоків у провідній системі серця для усунення причин аритмії.

Кожен із цих методів лікування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта, типу та тяжкості аритмії, а також наявності супутніх захворювань. Комплексний підхід і регулярний моніторинг забезпечують оптимальні результати, дозволяючи контролювати симптоми, знижувати ризик ускладнень та покращувати якість життя пацієнта.

Профілактика

Профілактика аритмії націлена на підтримання здоров'я серцево-судинної системи та уникнення факторів, які можуть спричинити порушення ритму.

• Регулярна фізична активність. Помірні фізичні навантаження, такі як ходьба, плавання або йога, допомагають зміцнити серце та знизити ризик аритмії. Варто уникати надмірних фізичних навантажень, які можуть навпаки спровокувати проблеми з ритмом.
• Контроль артеріального тиску. Високий тиск може сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, тому регулярний моніторинг і корекція тиску є важливою частиною профілактики аритмії. Призначені лікарем препарати та дієта допоможуть підтримувати тиск у межах норми.
• Відмова від шкідливих звичок. Алкоголь і куріння є відомими факторами, які можуть спричинити аритмію. Відмова від цих звичок значно знижує навантаження на серце та стабілізує його роботу.
• Здорове харчування. Дієта, багата на овочі, фрукти, цільнозернові продукти та продукти, що містять омега-3 жирні кислоти, позитивно впливає на серцевий ритм. Особливо важливо обмежити споживання солі та трансжирів.
• Контроль стресу. Хронічний стрес може викликати порушення серцевого ритму, тому важливо практикувати техніки релаксації, такі як медитація, дихальні вправи або прогулянки на свіжому повітрі. Зниження рівня стресу сприяє загальному зміцненню серцево-судинної системи.

Дотримання цих профілактичних заходів дозволяє зменшити ризик розвитку аритмії і підтримувати серце в здоровій формі.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та профілактики аритмії за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.