Гайморит: чому виникає та як лікувати

Гайморит – запалення порожнин, що розташовані по обидва боки від носа у верхній щелепі. Ці анатомічні утворення називаються гайморовими пазухами або синусами. Всередині вони вистелені епітелієм і сполучаються з носовим ходом через невеличкий отвір. Запалення гайморових пазух призводить до набряку слизової та порушення відтоку секрету із цих порожнин. Через це гайморит, лікування якого не проводилося або було не ефективним, часто набуває гнійного характеру, хронізується і створює небезпеку для здоров’я людини.

Як болить гайморит?

Захворювання поширене: у США щороку на гайморит хворіють близько 10% населення. Хвороба вражає як чоловіків, так і жінок. Часто страждають діти. Тому радимо звертати увагу на прояви хвороби, котрі мають спонукати до лікування гаймориту.

Типові симптоми захворювання:

• закладає носа з однієї або з обох сторін;
• відмічається виділення шмарклів або гною із закладених ніздрів;
• порушується відчуття та розпізнавання запахів;
• болить обличчя правіше або лівіше носа;
• турбує втомлюваність, діти починають гірше вчитися;
• біль посилюється під час нахилу вперед або коли натиснути пальцем на ділянку верхньощелепних пазух;
• змінюється тембр голосу;
• підвищується температура тіла.

У дітей треба звертати увагу на виділення з носа жовтого або зеленого кольору, втрату активності. Також одним із симптомів гаймориту в дитини є те, що вона спить із відкритим ротом.

Будь-яка з вказаних ознак є приводом звернутися до ЛОР-лікаря для обстеження та призначення терапії. Також полегшити стан можна, вибравши відповідні краплі від гаймориту: аптека «Бажаємо здоров’я» пропонує широкий вибір доступних та ефективних засобів.

Як довго триває гайморит

Це питання досить складне, бо часто перші ознаки гаймориту лишаються нерозпізнаними, адже гайморит супроводжує більшість епізодів ГРВІ та ГРЗ. Симптоми гострого етапу хвороби часто маскуються інфекційним процесом, а люди відчувають щось не те вже на хронічній стадії захворювання.

За статистикою тривалість гострого запалення верхньощелепних порожнин триває від 5–7 днів до кількох тижнів. Якщо за цей час не було вжито заходів для лікування, процес може набути хронічного характеру. У такому випадку тривалість хвороби здатна сягати місяців та навіть років.

Що може бути, якщо не лікувати гайморит?

Більшість епізодів починається із серозного запалення. Слизова оболонка набрякає та перекриває отвір, котрий є єдиним шляхом для відтоку рідини та слизу з пазухи. Продукти запалення накопичуються в порожнині, що створює умови для розмноження патогенної бактеріальної флори.

Ймовірні ускладнення, до яких може призвести гострий або хронічний гайморит:

• гнійне запалення пазух;
• створення вогнища інфекції в організмі;
• утворення кіст та абсцесів у верхньощелепних порожнинах;
• рецидивні інфекції ЛОР-органів (насамперед – вуха, отити);
• запалення мозкових оболонок (менінгіт);
• поширення інфекційного процесу на інші пазухи черепа (пансинусит) та м’які тканини обличчя.

Стани досить небезпечні, тому лікувати хворобу потрібно. І треба робити це у взаємодії з лікарем.

Через варіативність збудників та анатомічні особливості ліки мають добре проникати в пазухи та ефективно діяти на інфекцію. Краще звернутися до лікаря, котрий допоможе вибрати антибіотики при гаймориті, найбільш актуальні для конкретного випадку.

Чи можна лікувати гайморит у домашніх умовах

Наразі запалення гайморових пазух частіше лікують амбулаторно. Госпіталізація буває потрібна, якщо процес має складний перебіг і виникає потреба в лікувальних процедурах. Часто хворим призначається пункція ураженої верхньощелепної порожнини для відтоку гною та промивання, дренування. Ці процедури проводяться в стаціонарі, але після них можна розраховувати на переведення на амбулаторний режим.

Без огляду лікаря та обстеження лікування гаймориту в домашніх умовах здатне призвести до неефективності заходів, до прогресування хвороби та розвитку тяжких ускладнень.

Що пити від гаймориту

Насамперед треба створити умови для вільного відходження продуктів запалення з пазухи. Потім – знищити патогенну мікрофлору, що спричинила хворобу, і відновити нормальний стан слизової оболонки.

Для цього застосовуються засоби місцевої та системної дії:

• краплі та спреї, котрі знімають запалення та набряк, відновлюють сполучення пазухи з носовим ходом;
• інтраназальні креми, гелі;
• промивання ніздрів (хоан) антисептиком;
• антибіотики або противірусні препарати;
• фітотерапевтичні засоби (на кшталт похідних цикламену);
• знеболювальні.

Подеколи застосовуються і гормональні засоби. Але вони мають ряд побічних ефектів, тому кортикостероїди, у будь-якому вигляді, самостійно застосовувати не рекомендується.

Очікувати ефект від лікування варто вже через кілька днів від початку терапії. Якщо впродовж 5–7 діб позитивної динаміки немає, тоді треба звернутися по допомогу до лікаря. Фахівець порадить, як лікувати гайморит та складе індивідуальну схему терапії для максимально ефекту.

Як вилікувати гайморит назавжди?

Єдиний надійний варіант – допомога спеціаліста. Адже перед початком терапії треба визначити обсяг ураження, встановити, чи є ускладнення. І головне: знайти причину хвороби. Дуже часто це віруси, на які антибіотики просто не діють.

Існує також неочевидний чинник: стоматологічна патологія. Корені зубів верхньої щелепи розташовуються близько до нижньої стінки гайморової пазухи. Тому, якщо в людини виникає карієс, інфекційний періодонтит, періостит, на цьому тлі здатен розвинутися і стійкий до лікування гайморит із хронічним рецидивним перебігом.

Отже, залежно від стану хворої людини та всіх вагомих чинників, для успішного виліковування гаймориту може виникати потреба в специфічних заходах:

• консультація фахівця з ЛОР-патології;
• рентгенологічне обстеження голови, включно з КТ;
• визначення спектра збудників та підбирання ліків;
• усунення провокативних чинників (наприклад, поліпів верхніх дихальних шляхів);
• стоматологічна допомога;
• консультація щелепного хірурга у випадку анатомічних аномалій носових ходів.

За результатами діагностики вибирають, чим лікувати гайморит та які заходи потрібні для запобігання рецидивам хвороби.

Вдома профілактику захворювання можна проводити з першого дня ГРЗ або ГРВІ. Для цього рекомендується підтримувати прохідність носових ходів за допомогою крапель чи спреїв.

Корисно застосовувати зволожувач повітря в приміщенні, де доводиться жити та працювати. Багато пити свіжі соки та чисту негазовану воду для розрідження слизу та покращення його відходження. І запобігати вірусним інфекціям: вакцинуватися від грипу, дотримуватися здорового та активного способу життя. У їжі надавати перевагу рослинним продуктам, свіжим овочам та фруктам. У періоди ризику гіповітамінозу, взимку та навесні, може бути корисним приймати полівітамінні препарати та добавки.