Меланома: як виглядає злоякісне новоутворення?

Меланома – одне з найбільш агресивних злоякісних новоутворень, яке розвивається з пігментних клітин – меланоцитів. Вона здатна з’являтися як на попередньо незміненій шкірі, так і в зоні існуючих родимок (невусів), відзначаючись стрімким вертикальним ростом і схильністю до раннього метастазування. Меланома шкіри – це не лише онкологічне захворювання, а й серйозний виклик для діагностики, оскільки її перші ознаки часто залишаються непоміченими або плутаються з доброякісними утвореннями. У перекладі з грецької «melas» означає «чорний», що відображає пігментований характер більшості таких пухлин. Злоякісна трансформація меланоцитів пов’язана з порушенням регуляції їхнього росту, змінами генетичної стабільності та імунної відповіді.

У цій статті ми розглянемо, що таке меланома, як виглядає злоякісне новоутворення шкіри, а також якими є клінічні особливості, діагностичні критерії та сучасні підходи до лікування. Також проаналізуємо ключові відмінності між доброякісними утвореннями та агресивними формами раку шкіри.

Причини виникнення

Причини виникнення меланоми є багатофакторними й поєднують у собі як зовнішні тригери, так і генетичну схильність. Найважливішим етіологічним чинником вважається вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання, особливо при тривалому перебуванні на сонці без належного захисту або при частих сонячних опіках, зокрема в дитячому та підлітковому віці. Світлошкірі люди мають знижений рівень природного захисту від УФ-променів, що сприяє пошкодженню ДНК у меланоцитах і підвищує ризик злоякісної трансформації клітин.

Окрім ультрафіолету, значення мають спадкові фактори – мутації в генах CDKN2A, BRAF або MC1R, що зустрічаються в осіб з сімейною формою меланоми. Певну роль відіграє і наявність великої кількості диспластичних невусів, а також раніше діагностовані шкірні новоутворення, що можуть вказувати на загальну онкологічну схильність. Імуносупресія, зокрема після трансплантацій або при ВІЛ-інфекції, також асоціюється з вищим ризиком розвитку меланоми.

Ознаки

Своєчасне розпізнавання клінічних проявів є ключем до ранньої діагностики меланоми, оскільки це новоутворення може довго залишатися безболісним і непомітним. Оцінюючи підозрілі утворення на шкірі, лікарі орієнтуються на характерні візуальні та динамічні зміни, які вказують на потенційну малігнізацію меланоцитів.

Найбільш показові ознаки меланоми включають:

• асиметрію утворення – одну половину новоутворення неможливо відобразити дзеркально відносно іншої;
• нерівні або нечіткі краї – меланома часто має хаотичний, зазубрений або нечіткий контур, на відміну від рівних меж доброякісного невуса;
• нерівномірне забарвлення – у межах одного утворення можуть зустрічатися ділянки різного кольору – чорного, коричневого, сірого, іноді червоного або блакитного;
• діаметр понад 6 мм;
• динаміку змін – швидке зростання, зміна форми, кольору або текстури родимки, поява свербежу, кровоточивості чи болю вказують на високу ймовірність малігнізації;
• виразкування або лущення поверхні – ознака глибокого інвазивного росту, коли пухлина проростає вглиб шкіри та втрачає цілісність поверхні;
• поява супутніх утворень поблизу – вторинні пігментні плями або вузлики поруч із первинним ураженням можуть свідчити про місцеве поширення або метастазування.

Усі ці ознаки меланоми не є обов’язковими в комплексі – достатньо появи однієї чи двох змін, щоб звернутися до лікаря-дерматолога або онколога. Саме рання настороженість і аналіз зовнішнього вигляду шкірних утворень дозволяють виявити пухлину на стадії, коли прогноз є максимально сприятливим.

Види

Меланома, класифікація якої базується на морфологічних, клінічних та гістологічних особливостях, поділяється на кілька основних форм, кожна з яких має свої патогенетичні механізми та відмінні візуальні риси. Такий поділ важливий для клініциста, адже дає змогу прогнозувати біологічну поведінку пухлини, вибрати відповідну тактику лікування та попередити метастазування. 

Основні види меланоми включають:

1. Поверхнево-розповсюджена меланома. Найпоширеніший тип, який становить близько 70% випадків. Розвивається повільно, переважно на тулубі, кінцівках або обличчі, має асиметричні контури та різнокольорову пігментацію.
2. Вузлова меланома. Має агресивніший характер, характеризується швидким вертикальним ростом із самого початку. Зовні виглядає як темний, іноді куполоподібний вузол, який часто кровоточить або виразкується.
3. Лентиго-меланома. Часто виникає у людей старшого віку на відкритих ділянках шкіри (обличчя, шия), особливо після тривалої інсоляції. Має повільний ріст та нерівну пігментацію.
4. Акрально-лентигінозна меланома. Розвивається на долонях, підошвах або під нігтями, що робить її складнішою для діагностики. Піднігтьова меланома часто маскується під гематому або грибкову інфекцію й має високу здатність до метастазування через пізнє виявлення.
5. Меланома слизових оболонок. Локалізується в ротовій порожнині, носовій порожнині, шлунково-кишковому або сечостатевому тракті. Має високу агресивність і частіше виявляється на пізніх стадіях через складну доступність для візуального огляду.

Кожен із цих типів може становити потенційну загрозу, але саме злоякісна меланома шкіри, незалежно від форми, потребує негайної уваги через здатність до раннього метастазування. Ретельне спостереження за пігментними утвореннями, виявлення нових плям або змін існуючих – головний інструмент ранньої діагностики, особливо в контексті запитання: як відрізнити родимку від меланоми.

Діагностика

Діагностика меланоми потребує ретельного клінічного огляду, застосування дерматоскопічних критеріїв і лабораторно-інструментальних методів для оцінки ступеня інвазії та метастазування. У центрі уваги перебуває візуальна характеристика утворення, адже саме вона дозволяє визначити, як виглядає меланома шкіри в ранніх і пізніх стадіях. Чим раніше запідозрити атипову родимку, тим вищі шанси на повне вилікування.

Основні методи діагностики меланоми включають:

1. Клінічний огляд з використанням ABCDE-критеріїв: це базовий метод, який дозволяє оцінити асиметрію, межі, колір, діаметр і еволюцію утворення. Він є першим кроком у відповідь на запитання, як розпізнати меланому на поверхні шкіри.
2. Дерматоскопія: неінвазивний метод візуалізації мікроструктур шкіри, які не видно неозброєним оком. Дерматоскоп дозволяє виявити характерні ознаки атипії: судинний малюнок, нерівномірність пігментації, білу вуаль тощо.
3. Фотодокументація і цифрова дерматоскопія: дає змогу зберігати зображення підозрілих утворень для динамічного спостереження. Особливо корисна в пацієнтів із численними невусами або в разі сімейного анамнезу меланоми.
4. Біопсія шкіри (екцизійна або інцизійна): є «золотим стандартом» підтвердження діагнозу. Після видалення ураженої ділянки проводиться гістологічне дослідження, яке визначає тип меланоми, глибину інвазії (за Бреслоу), наявність мітозів тощо.
5. Імуногістохімічне дослідження: застосовується для підтвердження меланоцитарної природи пухлини та диференціації з іншими шкірними новоутвореннями. Маркери як-от S100, HMB-45, Melan-A мають ключове значення.
6. УЗД регіонарних лімфатичних вузлів: проводиться для виявлення метастазів при первинному діагнозі або під час спостереження. При збільшенні лімфовузлів може бути рекомендована пункційна біопсія.
7. ПЕТ-КТ або КТ всього тіла: застосовується у пацієнтів із високим ризиком метастазування або при підозрі на поширений процес. Дає змогу оцінити стан внутрішніх органів та поширення пухлини за межі шкіри.

Комплексна діагностика дозволяє визначити стадію процесу, що критично важливо для прогнозу та плану лікування. Важливо, щоб пацієнт при перших змінах звичної родимки або появі нової пігментної плями негайно звернувся до фахівця для виключення онкопатології.

Лікування

Лікування меланоми шкіри потребує індивідуального підходу, що враховує ступінь розповсюдження пухлини, її гістологічну будову та супутні захворювання пацієнта. На ранніх стадіях основним і найефективнішим методом лікування є хірургічне видалення меланоми з дотриманням безпечних країв резекції, що в більшості випадків забезпечує повне одужання без потреби в подальшій терапії. У разі підтвердження мікрометастазів у регіонарні лімфатичні вузли виконується біопсія сигнального вузла, після чого може проводитися розширене хірургічне втручання або променева терапія.

Як лікувати меланому при поширеному або метастатичному процесі – питання, що вирішується мультидисциплінарно. Тут на перший план виходять сучасні методи лікування меланоми, які включають імунотерапію та таргетну терапію. Імунотерапія при меланомі – це прорив у онкології останніх років: застосування інгібіторів контрольних точок імунної відповіді (наприклад, анти-PD-1 або анти-CTLA-4 препаратів) дозволяє активувати власну імунну систему пацієнта для боротьби з пухлиною. У пацієнтів із мутацією в гені BRAF додатково призначаються таргетні препарати, які блокують сигнальні шляхи росту меланоцитів.

У випадках з високим ризиком рецидиву може застосовуватись ад’ювантне лікування, спрямоване на профілактику повторного росту пухлини після хірургічного видалення. Також проводиться регулярне спостереження із використанням візуалізаційних методів і дерматоскопії для раннього виявлення нових вогнищ.

Профілактика

Профілактика меланоми ґрунтується на запобіганні основним чинникам, що сприяють злоякісній трансформації меланоцитів, а також на систематичному моніторингу змін шкірних утворень. Оскільки ранні стадії новоутворення добре піддаються лікуванню, а запущені – часто метастазують, пріоритетним завданням є саме попередження та раннє виявлення. Профілактика меланоми є комплексом простих, але надзвичайно важливих заходів, які довели свою ефективність в клінічній практиці.

До основних методів профілактики меланоми належать:

• обмеження впливу ультрафіолетового випромінювання;
• використання сонцезахисних засобів;
• відмова від соляріїв;
• самоогляд шкіри та контроль родимок;
• планові огляди у дерматолога.

Таким чином, профілактика не вимагає складних чи дорогих процедур – вона базується на щоденній уважності до шкіри, розумному ставленні до ультрафіолету та регулярних медичних оглядах. Ці дії дозволяють не лише знизити ризик виникнення пухлини, а й виявити її на тій стадії, коли лікування є максимально ефективним.

Меланома є однією з найнебезпечніших форм раку шкіри, яка здатна швидко метастазувати та вражати життєво важливі органи. Захворювання може розвинутись у будь-якому віці, і хоча частіше реєструється в дорослих, меланома у дітей також становить реальну загрозу, особливо при вроджених або атипових невусах. Рання діагностика, уважне ставлення до змін на шкірі та своєчасне звернення до фахівця значно підвищують шанси на успішне лікування. Імунотерапія, таргетні препарати та хірургічне втручання відкривають широкі можливості, проте без професійної медичної оцінки ці методи можуть бути небезпечними.

Категорично не рекомендується займатись самолікуванням або відкладати візит до дерматолога при виявленні підозрілої родимки чи новоутворення. Якщо лікар призначає профілактичну терапію або спеціальні засоби для догляду за шкірою після видалення новоутворень, їх можна купити в мережі аптек «Бажаємо здоров’я», яка працює в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій). Тут ви отримаєте якісні препарати, професійну консультацію та підтримку, необхідну для збереження здоров’я вашої шкіри.