Ознаки дефіциту й надлишку калію в організмі

Калій – це один із ключових внутрішньоклітинних електролітів, що відіграє критичну роль у підтриманні збудливості м’язових волокон, стабільності серцевого ритму та водно-сольового балансу. З хімічного погляду калій – це лужний метал, який в організмі функціонує переважно у формі катіону K⁺, забезпечуючи електричну рівновагу клітинної мембрани. Нормальний рівень калію – умовна стабільність, яку організм підтримує завдяки складній взаємодії ниркової екскреції, секреції альдостерону та кислотно-лужного стану. Порушення цього балансу як у бік гіпокаліємії (дефіцит), так і гіперкаліємії (надлишок) може впливати на нервову, серцево-судинну й м’язову системи. Це проявляється у вигляді м’язової слабкості, фантомних скорочень, порушень серцевого ритму або змін у сприйнятті тілесних відчуттів.

У цьому матеріалі ми розглянемо, що таке калій, які клінічні прояви виникають при його нестачі або надлишку, а також проаналізуємо біофізіологічні механізми, що лежать в основі цих станів. Особливу увагу приділимо функціональним змінам, які можуть викликати відчуття внутрішньої нестабільності, порушення ритму чи фантомну м’язову активність.

Причини нестачі й надлишку калію

Регуляція рівня калію в крові контролюється тонким балансом між його надходженням, розподілом у тканинах та виведенням, переважно через нирки. Порушення будь-якого з цих механізмів може призвести до відхилень – як у бік гіпокаліємії, так і гіперкаліємії. Саме ці зрушення є ключовою передумовою того, чому з’являються симптоми нестачі калію в організмі або, навпаки, ознаки токсичного перевантаження калієм (K⁺), що порушують роботу серця та м’язів.

1. Порушення роботи нирок. Знижена швидкість клубочкової фільтрації або недостатній механізм секреції калію у дистальних канальцях можуть спричинити його накопичення – надлишок калію в організмі, симптоми якого включають м’язову слабкість, порушення серцевого ритму, відчуття оніміння або поколювання, а в тяжких випадках – ризик зупинки серця.
2. Інтенсивна втрата рідини. Тривала діарея, блювання, надмірне потовиділення або прийом діуретиків ведуть до істотної втрати електролітів, у тому числі калію, що провокує дефіцит калію, симптоми якого нерідко залишаються непоміченими на початковому етапі, але з часом можуть посилюватися.
3. Надмірне споживання калію з харчовими добавками або ліками. Прийом калійзберігаючих діуретиків, надлишок харчових добавок або неправильна корекція гіпокаліємії можуть спричинити гіперкаліємію.
4. Зсув калію з клітин у позаклітинний простір. При травмах, опіках, метаболічному ацидозі чи масивному розпаді тканин (наприклад, при рабдоміолізі) клітинний калій масово виходить у кров, підвищуючи його рівень.
5. Недостатнє надходження з їжею. У людей із суворими дієтами, анорексією або синдромом мальабсорбції спостерігається системний електролітний дефіцит, що зумовлює симптоми нестачі калію – від втоми до аритмій.
6. Гормональні порушення. Підвищений рівень альдостерону або інших мінералокортикоїдів активує виведення калію нирками, що є типовим для деяких ендокринних розладів (наприклад, гіперальдостеронізму), і може викликати хронічну гіпокаліємію з відповідною симптоматикою.

Таким чином, зміна рівня калію – це не окреме порушення, а наслідок складних зрушень у системі водно-електролітного балансу та клітинного гомеостазу. Щоби попередити розвиток патологічних станів, важливо контролювати фактори ризику та розуміти, як змінюються механізми регуляції і розподілу цього мікроелемента при супутніх порушеннях.

Користь та шкода калію

Іон калію бере участь у ключових електрофізіологічних та ферментативних процесах, однак надлишок або нестача цього мікроелемента може мати протилежні наслідки. Біологічна дія калію зумовлена його здатністю змінювати мембранний потенціал, впливати на секрецію гормонів і підтримувати клітинний гомеостаз. Тому відповідь на запитання про калій, для чого потрібен, не є універсальною – все залежить від контексту: чи йдеться про нормальну фізіологію, чи про компенсаторну реакцію при патологічному стані.

Корисні властивості калію:

• регуляція серцевого ритму: саме калій відповідає за фазу реполяризації кардіоміоцитів – тому для чого потрібен калій в організмі з боку кардіології цілком зрозуміло: він підтримує стабільність серцевого ритму та знижує ризик аритмій;
• передача нервових імпульсів: калій забезпечує провідність у нейронах, впливаючи на синаптичну активність, збудливість і нейром’язову координацію;
• регуляція м’язового скорочення: від його рівня залежать м’язовий тонус, здатність до навантаження та відсутність судом при фізичній активності;
• осмотичний та кислотно-лужний баланс: калій діє як антагоніст натрію в системі водно-сольового обміну, що дозволяє запобігати затримці рідини та гіпертензії;
• активація ферментів і синтез білка: іон калію бере участь у метаболічних реакціях, у тому числі гліколізі, і впливає на внутрішньоклітинний обмін амінокислот.

Водночас надлишок калію у крові може викликати патологічні зміни:

• порушення серцевої провідності: гіперкаліємія здатна спричиняти брадіаритмії, AV-блокаду та зупинку серця;
• м’язова слабкість і парези: при гіперкаліємії надлишковий позаклітинний калій знижує градієнт мембранного потенціалу, що блокує скорочення;
• порушення з боку нервової системи: надмірна концентрація калію може впливати на збудливість нейронів, викликаючи парестезії, зниження чутливості або загальмованість нервової провідності;
• погіршення функції нирок: високий рівень калію може бути як наслідком, так і причиною подальшого зниження ниркової функції, особливо при вже наявній нирковій недостатності; це створює замкнене коло прогресування гіперкаліємії;
• метаболічні зрушення: гіперкаліємія асоціюється з ацидозом, особливо у разі супутньої ниркової недостатності або масивного розпаду тканин;
• небезпека при використанні певних препаратів: калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ або НПЗЗ можуть посилювати ризик гіперкаліємії при неконтрольованому вживанні калію.

Питання, для чого потрібен калій, має дві площини: профілактичну та клінічну. Його дія корисна лише в рамках фізіологічної норми. Як дефіцит, так і надлишок калію можуть мати серйозні системні наслідки, що підтверджує необхідність лабораторного моніторингу при порушеннях водно-сольового балансу або лікуванні препаратами, які впливають на електролітний статус.

Ознаки дефіциту та надлишку калію

Зміни рівня калію в крові швидко проявляються через порушення роботи нервової, м’язової та серцево-судинної систем. Іон калію безпосередньо впливає на електрофізіологічну стабільність клітин, тому будь-яке відхилення – у бік дефіциту або надлишку – дає специфічні клінічні сигнали. При цьому вираженість симптомів залежить не лише від концентрації, а й від швидкості зміни рівня – саме тому важливо вчасно розпізнати ознаки дефіциту та надлишку калію, щоб скоригувати стан до появи тяжчих порушень. Серед характерних симптомів:

• м’язова слабкість або судоми;
• порушення серцевого ритму;
• парестезії та поколювання;
• психоемоційна нестабільність;
• зниження м’язового тонусу;
• шлунково-кишкові симптоми.

Рання діагностика таких проявів дозволяє обрати правильну тактику корекції. Якщо цікавить, як поповнити калій в організмі, доцільно використовувати препарати калію, продукти з високим його вмістом або інфузійну терапію під наглядом лікаря. У разі гіперкаліємії постає інше завдання – як вивести калій з організму без шкоди для загального електролітного балансу: застосовуються петльові діуретики, сорбенти або гемодіаліз, якщо рівень становить критичну загрозу. У будь-якому випадку самолікування небезпечне, оскільки навіть незначне коливання калію може мати серйозні клінічні наслідки.

Звідки взяти калій?

Для підтримання стабільного рівня калію в організмі найкращим джерелом є щоденне харчування, що містить достатню кількість цього електроліту в біодоступній формі. Основним способом поповнення є продукти, що містять калій у природному вигляді – це овочі, фрукти, бобові, злаки та деякі молочні продукти. Серед них особливу цінність мають печена картопля, шпинат, курага, авокадо, банани, сочевиця, буряк та гарбуз. Ці джерела не лише містять калій у високій концентрації, а й забезпечують супутні нутрієнти, які покращують його засвоєння – наприклад, вітамін B6, магній і клітковину.

Важливо розуміти, в яких продуктах є калій і як змінюється його вміст під впливом термічної обробки. Наприклад, варіння овочів може зменшити концентрацію калію, оскільки частина його переходить у воду, тоді як запікання чи приготування на пару дозволяє зберегти більшу частину цього елементу. 

У разі підтвердженого лабораторно дефіциту або при хронічних втратах електролітів можуть призначатися фармакологічні засоби. У таких випадках важливо знати, як приймати калій правильно: зазвичай це під час або після їди, щоб зменшити ризик подразнення слизової шлунка, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість і дозування визначає лікар, оскільки надлишок може призвести до гіперкаліємії – стану, що впливає на серцеву провідність і загрожує життю.

Джерело калію

Як знизити рівень калію в організмі при його надлишку?

Зниження рівня калію в організмі при його надлишку (гіперкаліємії) є важливим завданням у клінічній практиці, оскільки навіть незначне перевищення норми може впливати на електричну активність серця та провокувати потенційно небезпечні аритмії. Тактика залежить від ступеня підвищення, швидкості розвитку симптомів та загального стану пацієнта. У легких випадках, коли гіперкаліємія підтверджена лабораторно, але ще не супроводжується вираженими змінами на ЕКГ, першим етапом є обмеження зовнішнього надходження калію з їжею та лікарськими засобами.

Корекція дієти включає тимчасове виключення продуктів із високим вмістом калію – зокрема бананів, сухофруктів, томатного соку, картоплі, бобових та горіхів. Додатково розглядається коригування фармакотерапії: скасування калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або препаратів, що можуть затримувати калій. У випадках середнього ступеня гіперкаліємії ефективними є петльові діуретики (фуросемід), які стимулюють ниркове виведення калію через нирки. Паралельно призначається контроль за гідратацією та електролітним балансом, аби уникнути вторинних зрушень натрію чи кальцію.

Калій – це життєво важливий мікроелемент, від якого залежать електрофізіологічна стабільність серця, м’язова активність, функції нирок і нейротрансмісія. Порушення його балансу – як у бік дефіциту, так і надлишку – може мати серйозні наслідки для організму, включно з аритміями, м’язовою слабкістю та загрозливими змінами в обміні речовин. Для підтримання нормального рівня важливо правильно формувати джерела калію в раціоні – через харчування або лікарські засоби, за потреби під контролем лікаря. Якщо виникає потреба купити калій у формі добавок чи препаратів, варто попередньо консультуватися з фахівцем, щоб уникнути надлишкового надходження. Самолікування або безконтрольне коригування електролітного балансу можуть спричинити серцево-судинні ускладнення або ниркову декомпенсацію. У мережі аптек «Бажаємо здоров’я» в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій) доступні якісні препарати калію, засоби для корекції електролітного балансу та професійна порада щодо безпечного вживання.