Піодермія: що варто про неї знати та як позбутися

Піодермія – це група гнійно-запальних захворювань шкіри, які виникають внаслідок бактеріального ураження. Сам термін походить від грецьких слів «pyon» – гній і «derma» – шкіра, що вказує на характерну особливість патології. Піодермія може вражати різні шари шкірних покривів, від поверхневого епідермісу до глибоких тканин, що визначає ступінь її клінічного прояву. Це не лише косметичний дефект, а серйозна дерматологічна проблема, що здатна викликати хронічне запалення, рубцювання та системні ускладнення. 

У цій статті ми розглянемо, що таке піодермія, як лікувати це захворювання, причини та клінічні прояви. Також проаналізуємо ефективність різних терапевтичних підходів, спрямованих на усунення запального процесу, зменшення ризику рецидивів і попередження ускладнень.

Причини виникнення

Розвиток піодермії насамперед зумовлений бактеріальним інфікуванням, переважно стафілококами та стрептококами. Ці мікроорганізми можуть бути частиною нормальної мікрофлори шкіри, але за певних умов набувають патогенних властивостей. Водночас сам контакт із бактеріями не завжди призводить до захворювання – вирішальну роль відіграють сприятливі чинники, що створюють умови для їх розмноження та знижують місцевий імунітет. Їх поділяють на зовнішні та внутрішні:

1. Мікротравми шкіри – порізи, садна, укуси комах або потертості є вхідними воротами для бактерій, дозволяючи їм проникати у глибші шари епідермісу.
2. Зниження імунітету – ослаблений імунний захист організму, спричинений частими застудами, хронічними захворюваннями або імунодефіцитними станами, знижує здатність шкіри протидіяти бактеріальному зараженню.
3. Підвищене потовиділення та висока вологість шкіри – створюють сприятливе середовище для росту бактерій, особливо у складках шкіри, що підвищує ризик розвитку піодермії.
4. Гормональні порушення та хронічні захворювання – цукровий діабет, дисбаланс гормонів або метаболічні розлади змінюють стан шкіри, послаблюючи її бар'єрні функції та роблячи більш сприйнятливою до інфекцій.
5. Недотримання гігієни – недостатнє очищення шкірних покривів або, навпаки, надмірне використання агресивних антисептиків, що руйнують природний захисний шар, можуть сприяти розвитку бактеріальної флори.

Комбінація декількох із цих факторів значно підвищує ризик розвитку піодермії, оскільки бактерії швидше розмножуються у сприятливих умовах. Саме тому важливо контролювати стан шкіри, підтримувати імунітет і вчасно усувати можливі провокувальні фактори.

Ознаки

Піодермія, симптоми якої можуть варіюватися залежно від глибини ураження та форми хвороби, зазвичай починається з локалізованого почервоніння та набряку шкіри. В подальшому відбувається утворення гнійних елементів, що можуть поширюватися на сусідні ділянки. Ураження часто супроводжуються дискомфортом, свербежем або навіть болем, що посилюється при механічному подразненні. Інтенсивність проявів залежить від стану імунної системи, віку пацієнта та загального стану організму.

1. Запальне почервоніння та набряк – уражена зона шкіри набуває вираженого червоного кольору, що свідчить про активний запальний процес.
2. Утворення гнійних елементів – для піодермії шкіри характерна поява гнійників, пустул або пухирців, заповнених каламутним ексудатом.
3. Больові відчуття та свербіж – запальна реакція провокує подразнення нервових закінчень, що викликає дискомфорт, печіння або свербіж, особливо на початковій стадії процесу.
4. Формування кірочок та виразок – після розтину гнійників або їхнього мимовільного прориву на шкірі залишаються ерозивні поверхні, які поступово вкриваються жовтуватими або коричневими кірками.
5. Підвищення температури тіла – у разі важких або поширених форм захворювання можлива системна реакція організму у вигляді лихоманки та загального нездужання.

Чим раніше буде розпізнана піодермія шкіри, тим ефективніше можна попередити її ускладнення. Особливості клінічних проявів можуть відрізнятися залежно від віку пацієнта. Піодермія у дітей зазвичай розвивається стрімко, з яскраво вираженою запальною реакцією та формуванням великої кількості гнійних елементів. Дитяча шкіра тонша та більш вразлива до бактеріального ураження, що підвищує ризик глибоких ускладнень. Часто висипання локалізуються у складках шкіри, на обличчі та кінцівках, викликаючи сильний дискомфорт.

Натомість піодермія у дорослих може мати як гострий, так і хронічний перебіг, особливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет або імунодефіцитні стани. Ураження можуть бути глибшими, довше загоюватися та супроводжуватися утворенням рубців. У дорослих інфекція нерідко поширюється на ділянки з підвищеним тертям або підвищеним потовиділенням, що ускладнює лікування та подовжує процес відновлення шкірного покриву.

Важливо не лише підтвердити наявність бактеріального ураження, а й визначити його тип, оскільки від цього залежить подальша тактика лікування. Оскільки піодермія може мати різні клінічні прояви, її діагностика базується на комплексному підході, що включає:

• клінічний огляд дерматолога – лікар оцінює характер висипань, їхню локалізацію, поширеність та особливості розвитку, що допомагає диференціювати піодермію від інших дерматологічних патологій;
• бактеріологічний посів – проводиться для виявлення збудника інфекції та визначення його чутливості до антибактеріальних препаратів, що дозволяє призначити ефективне лікування;
• дерматоскопія – метод неінвазивного дослідження, який дає змогу детально розглянути зміни в структурі шкіри, оцінити глибину уражень та диференціювати піодермію від неінфекційних дерматозів;
• загальний аналіз крові – допомагає оцінити ступінь запального процесу в організмі, виявити можливі ознаки бактеріальної інфекції або супутніх патологій;
• аналіз на рівень глюкози – оскільки піодермія нерідко розвивається на фоні цукрового діабету, контроль глікемії є важливим етапом у встановленні причини хронічних або рецидивуючих уражень.

Комплексний підхід до діагностики дозволяє визначити не лише причину інфекції, а й можливі фактори, що сприяють її розвитку. Особливо ретельного обстеження потребує піодермія обличчя, оскільки вона може призвести до залишкових слідів на шкірі, тривалого запального процесу та вторинних ускладнень, що вимагають індивідуального підходу до терапії.

Лікування піодермії

Лікування піодермії спрямоване на знищення інфекції, зменшення запалення та загоєння ураженої шкіри. Оскільки різні форми хвороби мають свої особливості, важливо індивідуально підбирати терапію залежно від ступеня ураження, локалізації та загального стану організму пацієнта. Лікування піодермії потребує комплексного підходу, що включає такі етапи:

1. Обробка антисептичними засобами – місцеве застосування антисептиків допомагає знизити бактеріальне навантаження та запобігти поширенню інфекції.
2. Антибактеріальна терапія – залежно від тяжкості процесу призначаються місцеві або системні антибактеріальні препарати, які впливають на основні збудники – стафілококи та стрептококи.
3. Протизапальні засоби – мазі та креми з кортикостероїдами можуть бути використані при вираженому запальному процесі.
4. Фізіотерапевтичні процедури – УФО-терапія та лазерне лікування сприяють швидшій регенерації шкіри, зменшенню запалення та пригніченню бактеріальної активності.
5. Зміцнення імунітету та корекція харчування – оскільки піодермія може виникати на тлі ослабленого імунітету, додаткове призначення вітамінних комплексів та збалансованої дієти сприяє швидшому одужанню.

Неправильний підхід до лікування може призвести до ускладнень, таких як хронічний перебіг інфекції, поширення уражень на нові ділянки або навіть утворення глибоких рубців. Самолікування особливо небезпечне у випадках, коли пацієнти самостійно застосовують антибіотики без чутливості до збудника або використовують агресивні засоби, що пошкоджують шкірні покриви. Тому лікарі наголошують на важливості професійного підходу та своєчасного звернення до дерматолога.

Профілактика

Запобігання розвитку піодермії базується на дотриманні гігієнічних норм, зміцненні імунітету та мінімізації факторів, що сприяють бактеріальному ураженню шкіри. Регулярне очищення шкірних покривів допомагає підтримувати природний бар'єр, запобігаючи проникненню патогенних мікроорганізмів. Особливо важливо контролювати стан шкіри в місцях підвищеного тертя, зонах підвищеної пітливості та ділянках, схильних до подразнення.

Оскільки мікротравми є основним шляхом проникнення інфекції, необхідно своєчасно обробляти навіть незначні ушкодження антисептичними засобами. Належний догляд за шкірою передбачає використання зволожувальних кремів та відмову від агресивних косметичних засобів, що можуть порушити її захисний баланс. Крім того, одяг із натуральних тканин, що добре пропускає повітря, допомагає уникнути надмірного потовиділення, яке створює сприятливе середовище для розмноження бактерій.

Зміцнення імунітету відіграє ключову роль у профілактиці піодермії, оскільки ослаблений організм менш здатний боротися з інфекціями. Повноцінне харчування, багате на вітаміни та мікроелементи, регулярна фізична активність та дотримання режиму сну сприяють покращенню загального стану здоров’я. 

Піодермія – це серйозне інфекційне захворювання шкіри, яке потребує своєчасної діагностики та правильного лікування. Важливим фактором є зміцнення імунітету та усунення супутніх патологій, що можуть провокувати повторні рецидиви. Однак самолікування не тільки не приносить бажаного ефекту, а й може погіршити стан шкіри, призвести до хронічного перебігу захворювання та ускладнень, таких як глибокі рубці, сепсис або поширення інфекції на інші ділянки тіла.

Щоб уникнути піодермії, необхідно дотримуватись профілактичних заходів. Якщо ж інфекція вже проявилася, важливо негайно звернутися до лікаря й отримати кваліфіковану допомогу. В мережі аптек «Бажаємо здоров’я» можна купити всі необхідні антисептичні, антибактеріальні та доглядові засоби в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій) за прийнятними цінами. Фахівці аптек допоможуть обрати якісні препарати, проте варто пам’ятати, що лише лікар може призначити ефективне лікування, а самостійний підбір антибіотиків чи гормональних засобів може спричинити серйозні ускладнення.