Пневмоторакс: чому виникає та як його усунути

Пневмоторакс – це стан, при якому в плевральній порожнині накопичується повітря, що призводить до часткового або повного колапсу легені. Пневмоторакс може виникнути як спонтанно, так і поступово, наприклад внаслідок травми, медичних процедур чи захворювання легень. Це призводить до різких болів в грудях, задишки, кашлю та інших порушень дихання. Термін «пневмоторакс» походить від грецьких слів «pneuma», що означає «повітря» або «дух», і «thorax», що означає «грудна клітка». Це поняття використовується для опису ситуації, коли повітря проникає в плевральну порожнину, яка зазвичай не містить повітря, що призводить до компресії легені і порушення нормальної дихальної функції.

У цій статті ми розглянемо симптоми, можливі причини виникнення та сучасні методи лікування пневмотораксу. Також, проаналізуємо профілактичні заходи, які можуть допомогти знизити ризик виникнення цього стану, такі як уникнення травматичних ситуацій, своєчасне лікування легеневих захворювань та дотримання медичних рекомендацій, що сприятиме мінімізації впливу цього стану на якість життя пацієнтів.

Причини виникнення

Залежно від причини виникнення, пневмоторакс має декілька різних форм, а саме:

1. Первинний спонтанний пневмоторакс. Виникає без попередніх захворювань легень, зазвичай у здорових молодих людей, особливо у високих і худорлявих чоловіків. Причиною цього виду пневмотораксу можуть бути невеликі підплевральні були (бульбашки), які розриваються.
2. Вторинний спонтанний пневмоторакс. Розвивається на фоні існуючих захворювань легень, таких як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), астма, туберкульоз, саркоїдоз та кістозний фіброз. У такому стані уражені легені стають більш схильними до розриву.
3. Проникаючі травми грудної клітки. Ножові, вогнепальні поранення або інші травми, що порушують цілісність грудної клітки, можуть призвести до потрапляння повітря в плевральну порожнину та розвитку пневмотораксу.
4. Непроникаючі травми грудної клітки. Сильні удари або стиснення грудної клітки, як, наприклад, при автомобільних аваріях, можуть викликати розрив легеневої тканини та накопичення повітря в плевральній порожнині.
5. Медичні процедури. Деякі медичні втручання, такі як торакоцентез (пункція плевральної порожнини), центральна венозна катетеризація, біопсія легень або механічна вентиляція легень, можуть випадково пошкодити легені або плевру і спричинити пневмоторакс.
6. Раптові зміни тиску. Дайвери, пілоти або альпіністи можуть відчувати баротравматичний пневмоторакс через різкі зміни атмосферного тиску, що призводить до розриву легеневих бульбашок і проникнення повітря в плевральну порожнину.
7. Генетичні фактори. У деяких людей може бути спадкова схильність до розвитку пневмотораксу, особливо у випадках наявності в родині подібних захворювань або генетичних синдромів.
8. Напружений пневмоторакс. Це критичний стан, при якому повітря постійно надходить у плевральну порожнину і не має можливості вийти назад. Це призводить до підвищення тиску в плевральній порожнині, зміщення середостіння і компресії серця та інших життєво важливих структур. Напружений пневмоторакс вимагає негайного медичного втручання.
9. Катаменіальний пневмоторакс. Рідкісний вид пневмотораксу, що виникає у жінок у зв'язку з менструальним циклом. Причина цього виду пневмотораксу часто пов'язана з ендометріозом, коли тканини ендометрію потрапляють у плевральну порожнину.

Розуміння цих причин допомагає своєчасно виявити фактори ризику пневмотораксу та вжити необхідних заходів для його профілактики і лікування. Важливо звертатися за медичною допомогою при перших симптомах, таких як раптовий біль у грудях та задишка, щоб запобігти серйозним ускладненням.

Симптоми

Симптоми пневмотораксу можуть виникати раптово і варіювати залежно від обсягу повітря в плевральній порожнині та швидкості його накопичення. Основні прояви цієї патології включають:

• Раптовий біль у грудях. Біль зазвичай виникає раптово і локалізується на одній стороні грудної клітки. Він може бути колючим або пекучим і посилюватися при вдиху або кашлі.
• Задишка. Відчуття утрудненого дихання або задишка може варіюватися від легкої до важкої. Це пов'язано зі зменшенням обʼєму функціонуючої легені та порушенням газообміну.
• Ціаноз. Синюшність шкіри та слизових оболонок може бути ознакою гіпоксії (нестачі кисню), викликаної компресією легені та порушенням дихання.
• Тахікардія. Прискорене серцебиття виникає як реакція організму на зниження рівня кисню в крові та стрес від пневмотораксу.
• Субкутанна емфізема. Відчуття пухирців повітря під шкірою в області грудей, шиї або плечей, що може виникнути через проникнення повітря з плевральної порожнини в підшкірну тканину.
• Гіпотензія. Зниження артеріального тиску може спостерігатися при значному пневмотораксі, який порушує повернення крові до серця і може викликати серцево-судинний колапс.
• Асиметрія грудної клітки. Може бути помітна при диханні, коли уражена сторона грудної клітки відстає у русі або має зменшений об'єм.
• Зниження або відсутність дихальних шумів. При аускультації (вислуховуванні) лікар може виявити зниження або відсутність дихальних шумів на стороні ураження, що вказує на зменшення або відсутність вентиляції в цій легені.

Ці симптоми можуть швидко прогресувати, і пневмоторакс може стати невідкладним станом, що потребує негайного медичного втручання. Якщо ви або хтось із ваших рідних має ці симптоми, негайно зверніться за медичною допомогою.

Діагностика

Діагностика пневмотораксу включає кілька ключових етапів, які допомагають визначити наявність і ступінь ураження, а також обрати відповідний метод лікування:

1. Клінічне обстеження. Лікар проводить фізичний огляд пацієнта, звертаючи увагу на такі симптоми, як раптовий біль у грудях, задишка, тахікардія та асиметрія грудної клітки при диханні. Аускультація (вислуховування) легенів може виявити зниження або відсутність дихальних шумів на ураженій стороні.
2. Рентгенографія грудної клітки. Основний метод візуалізації, який дозволяє підтвердити діагноз пневмотораксу. На рентгенівському знімку можна побачити лінію колапсу легені і вільний газ у плевральній порожнині.
3. Комп'ютерна томографія (КТ). Використовується для детального оцінювання обсягу пневмотораксу і виявлення дрібних бул або інших структурних змін у легенях, яких може бути не видно на стандартному рентгенівському знімку. Метод діагностики за допомогою КТ особливо корисний у складних або неоднозначних випадках.
4. Ультразвукове дослідження (УЗД). Метод УЗД може бути корисним коли діагноз необхідно підтвердити негайно, особливо у критичних ситуаціях. Цей метод дозволяє швидко виявити наявність повітря в плевральній порожнині.
5. Артеріальний газовий аналіз (АБГ). Цей тест вимірює рівень кисню і вуглекислого газу в крові. При пневмотораксі може бути виявлено зниження рівня кисню (гіпоксемія) та можливе збільшення рівня вуглекислого газу (гіперкапнія).
6. Пульсоксиметрія. Метод непрямого вимірювання рівня кисню в крові за допомогою спеціального датчика, який кріпиться на палець. Знижений рівень кисневого насичення крові може вказувати на порушення дихальної функції, що може бути спричинено пневмотораксом.

Ці методи діагностики дозволяють лікарям точно визначити наявність пневмотораксу, оцінити його обсяг і прийняти рішення щодо найкращого підходу до лікування.

Лікування

Лікування пневмотораксу спрямоване на видалення повітря з плевральної порожнини, розширення легені та профілактику повторного виникнення цього стану. Комплексний підхід до лікування включає різні методи, залежно від типу та ступеня пневмотораксу:

• Спостереження. У випадку невеликого первинного спонтанного пневмотораксу без значних симптомів може бути рекомендовано спостереження. Легеня може самостійно розширитися протягом кількох днів або тижнів. Пацієнт перебуває під постійним медичним наглядом з регулярними рентгенографічними обстеженнями.
• Киснева терапія. Вдихання додаткового кисню може допомогти швидше видалити повітря з плевральної порожнини і прискорити розширення легені. Цей метод зазвичай використовується у поєднанні з іншими методами лікування.
• Плевральна пункція (аспірація). За допомогою тонкої голки або катетера лікар видаляє повітря з плевральної порожнини. Цей метод часто використовується для лікування невеликих і середніх пневмотораксів.
• Торакостомія (встановлення плеврального дренажу). Для лікування великих або рецидивуючих пневмотораксів може знадобитися встановлення плеврального дренажу. Трубка вводиться через грудну стінку в плевральну порожнину для постійного відведення повітря і допомагає легені розширитися.
• Хірургічне втручання. У випадках, коли інші методи неефективні або при рецидивуючому пневмотораксі, може бути необхідне хірургічне втручання.
• Плевродез. Цей метод включає введення хімічних речовин у плевральну порожнину для викликання запалення і злипання плевральних листків. Це допомагає запобігти рецидивам пневмотораксу і використовується при частих рецидивах або після хірургічних втручань.
• Належне споживання вітамінів. Вітаміни, особливо вітаміни A, C та D, грають важливу роль у підтримці здоров'я легень і імунної системи. Достатнє споживання цих вітамінів з їжею або добавками може зміцнити тканини легенів і зменшити ризик розвитку їх захворювань, які можуть призводити до пневмотораксу.

Самолікування пневмотораксу може призвести до серйозних ускладнень, таких як напружений пневмоторакс або рецидиви. Наприклад, спроби самостійно зменшити біль або задишку без медичної допомоги можуть призвести до погіршення стану і навіть до серцево-судинного колапсу. Тому, необхідно завжди звертатися до лікаря для отримання професійної медичної допомоги та дотримуватися його рекомендацій щодо лікування.

Профілактика

Профілактика пневмотораксу спрямована на запобігання його виникненню та зниження ризику рецидивів. Основні профілактичні заходи передбачають:

1. Уникання куріння. Куріння є значним фактором ризику для розвитку як первинного, так і вторинного спонтанного пневмотораксу. Відмова від куріння зменшує ризик утворення бул в легенях і підвищує загальний стан здоров'я легень.
2. Лікування основних захворювань легень. Вчасне та ефективне лікування хронічних захворювань легень, таких як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), астма, кістозний фіброз та інші, допомагає знизити ризик розвитку пневмотораксу.
3. Уникнення травм грудної клітки. Важливо захищати грудну клітку від можливих травм, використовуючи засоби захисту під час спортивних занять та інших видів активності, що можуть призвести до їх виникнення.
4. Профілактичні медичні обстеження. Регулярні обстеження у лікаря, особливо для людей з високим ризиком розвитку пневмотораксу (наприклад, у людей з генетичною схильністю або хронічними захворюваннями легень), допомагають своєчасно виявити і лікувати проблеми з легенями.
5. Уникнення різких змін тиску. Людям, які займаються дайвінгом, альпінізмом або авіацією, слід дотримуватися правил безпеки для запобігання баротравмі. Це включає виконання повільних підйомів і спусків, уникання різких змін висоти та використання спеціалізованого обладнання.
6. Реабілітація після перенесеного пневмотораксу. Після лікування пневмотораксу важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо реабілітації, включаючи поступове повернення до фізичної активності, дихальні вправи та моніторинг стану легень.
7. Правильне використання медичного обладнання. При використанні дихальних апаратів, таких як апарати для вентиляції легенів або кисневих концентраторів, слід суворо дотримуватися інструкцій і рекомендацій медичного персоналу, щоб уникнути ятрогенних причин пневмотораксу.

Дотримання цих рекомендацій допомагає знизити ризик розвитку пневмотораксу та забезпечити здоров'я легень. Однак, якщо ви маєте підвищений ризик розвитку цього стану або вже перенесли пневмоторакс, важливо консультуватися з лікарем для отримання індивідуальних рекомендацій щодо профілактики.

Ви можете придбати онлайн препарати для лікування та профілактики пневмотораксу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.