Скарлатина: як виглядає висип, симптоми, причини, лікування та профілактика

Скарлатина, знана також як скарлатинова лихоманка, є інфекційним захворюванням, яке зазвичай вражає дітей та характеризується інтенсивним червоним висипом на шкірі, болем у горлі та високою лихоманкою. Це захворювання спричиняється бактерією Streptococcus pyogenes і, хоча сьогодні воно є менш поширеним, ніж у минулому, важливо знати його симптоми та методи лікування. Скарлатина може бути легко сплутана з іншими шкірними захворюваннями, тому розуміння її характерних ознак є важливим для своєчасної діагностики та ефективного лікування. У цій статті ми детально розглянемо, як виглядає висип при скарлатині, основні симптоми, причини захворювання, сучасні підходи до лікування та стратегії профілактики. Знання цієї інформації допоможе швидко відреагувати на перші ознаки захворювання, що сприяє запобіганню його ускладнень та поширенню інфекції.

Причини, шляхи передачі захворювання та групи й фактори ризику

Скарлатину викликає Streptococcus pyogenes, також відомий як бета-гемолітичний стрептокок групи А. Ось ключові моменти, які важливо знати про дане захворювання:

• Інфікування стрептококами. Бактерії Streptococcus pyogenes викликають не тільки скарлатину, але й інші захворювання, як-от стрептококовий тонзиліт. Скарлатина розвивається, коли бактерії виробляють певний тип токсину.
• Поширення інфекції. Скарлатина передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом через кашель, чхання інфікованої особи. Також можливе зараження через контакт із предметами, на яких залишилися бактерії.
• Групи ризику. Скарлатина найчастіше вражає дітей віком від 5 до 15 років, хоча заразитися можуть люди будь-якого віку.
• Сезонність захворювання. Найчастіше скарлатина зустрічається в холодні пори року, особливо взимку та на початку весни.
• Фактори ризику. Тісний контакт із зараженою особою, такий як у школах або дитячих установах, збільшує ризик зараження. Також, низький рівень гігієни, недбалість до особистої безпеки та слабкий імунітет можуть підвищити ризик зараження скарлатиною, особливо в умовах збільшеної епідемічної активності.

Розуміння цих аспектів є ключовим для профілактики та своєчасного виявлення скарлатини, що дозволяє запобігти її поширенню та ускладненням.

Симптоми

Скарлатина має декілька характерних симптомів, які зазвичай розвиваються в період від одного до семи днів після зараження стрептококами. Ось основні симптоми скарлатини:

• Одні з перших ознак скарлатини – різке підвищення температури та сильний біль у горлі.
• Через 12-48 годин після початку лихоманки з'являється висип, яка спочатку зазвичай з'являється на шиї, під пахвами та в паховій області, а потім розповсюджується на інші частини тіла. Висип може виглядати як невелика червона пляма, яка надає шкірі шорсткості, схожої на наждачний папір.
• На щоках з'являється яскраве почервоніння, але навколо рота зберігається бліда зона.
• У перші дні захворювання язик зазвичай покритий білим нальотом з червоними цятками («малиновий язик»), але потім стає яскраво-червоним.
• Пацієнти можуть відчувати загальну слабкість, втому та головні болі.
• Часто зустрічається збільшення лімфатичних вузлів.
• На стадії одужання, зазвичай через кілька тижнів після висипу, може відбуватися лущення шкіри, особливо на пальцях рук та ніг.

Якщо ви або ваша дитина маєте симптоми, схожі на скарлатину, важливо негайно звернутися до лікаря. Раннє лікування може запобігти ускладненням та зменшити ризик поширення інфекції.

Діагностика

Діагностика скарлатини, як правило, здійснюється на основі клінічних симптомів і лабораторних тестів. Ось ключові кроки у діагностиці скарлатини:

• Медичний анамнез та фізичний огляд. Лікар розпитує про симптоми та проводить фізичний огляд, особливо звертаючи увагу на характерні ознаки, такі як біль у горлі, лихоманка, характерний висип і «малиновий язик».
• Тест на стрептококи групи A. Цей тест виконується шляхом забору зразка з задньої частини горла за допомогою ватного тампона. Тест може швидко показати наявність бактерій Streptococcus pyogenes, які викликають скарлатину.
• Бактеріальний посів із зіву. Якщо швидкий тест на стрептококи групи A негативний, але лікар все ще підозрює скарлатину, може бути проведений бакпосів з горла (зіву). Це більш точний, але повільніший метод виявлення бактерій.
• Додаткові лабораторні тести. У випадку ускладнень або атипових проявів захворювання можуть бути проведені додаткові аналізи крові.
• Диференціальна діагностика. Лікар може виключити інші умови зі схожими симптомами, такі як кір, алергічні реакції або інші інфекційні захворювання.

Вчасна ідентифікація та лікування скарлатини відіграють ключову роль у запобіганні ускладнень та розповсюдженню інфекції. Якщо у вас або вашої дитини є підозра на скарлатину, негайно зверніться до лікаря.

Лікування

Лікування скарлатини зазвичай включає в себе антибіотикотерапію та підтримуючі заходи для полегшення симптомів. Ось основні аспекти лікування:

• Антибіотики. Першочерговою терапією для лікування скарлатини є антибіотики, найчастіше пеніцилінового ряду. Для людей з алергією на пеніцилін можуть бути призначені альтернативні антибіотики, такі як макроліди, лінкозаміди, трициклічні глікопептиди. Важливо вживати антибіотики згідно з рекомендаціями лікаря та завершити повний курс лікування, навіть якщо симптоми зникають. Це допоможе запобігти повторному виникненню інфекції або розвитку антибіотикорезистентних штамів бактерій.
• Знеболювальні та жарознижувальні засоби. Препарати, такі як парацетамол (ацетамінофен) або ібупрофен, можуть бути використані для зниження лихоманки та полегшення болю у горлі.
• Достатній відпочинок. Важливо дати організму достатньо часу для відновлення, тому рекомендується забезпечити спокійний відпочинок вдома.
• Гідратація. Підтримка гідратації є важливою, оскільки лихоманка може призвести до втрати рідини. Пацієнти повинні пити достатньо води, фруктових соків або теплого чаю.
• Дієта. Легка дієта, з урахуванням втрати апетиту, може допомогти у відновленні. Уникайте гострої або кислої їжі, яка може подразнювати горло.
• Уникання контакту з іншими: Під час періоду інфекції важливо обмежити контакт з іншими людьми, особливо з дітьми, до того, як пройде мінімум 24 години від початку антибіотикотерапії.
• Моніторинг стану. Важливо спостерігати за можливими ускладненнями і звертатися до лікаря, якщо стан погіршується.

Лікування скарлатини зазвичай призводить до швидкого одужання без ускладнень у більшості пацієнтів, якщо лікування розпочато вчасно і людина дотримується рекомендацій лікаря. Самолікування або переривання курсу антибіотиків без консультації з лікарем може призвести до рецидиву хвороби або розвитку стійкості до антибіотиків.

Профілактика

Профілактика скарлатини важлива для запобігання поширення інфекції та охоплює кілька ключових заходів:

• Регулярне миття рук з милом протягом щонайменше 20 секунд є одним з найефективніших способів запобігання поширенню бактерій, що викликають скарлатину.
• Уникайте тісного контакту з людьми, які мають симптоми скарлатини або стрептококової інфекції.
• Не використовуйте спільних предметів, таких як посуд, склянки, рушники, з людьми, які мають ознаки інфекції.
• Регулярне чищення та дезінфекція поверхонь, яких часто торкаються (наприклад, дверні ручки, перила, іграшки), може сприяти видаленню бактерій.
• Люди з скарлатиною мають залишатися вдома і уникати школи або роботи принаймні до 24 годин після початку антибіотикотерапії або поки симптоми повністю не зникнуть.
• Важливо інформувати батьків, шкільний персонал та вихователів дітей про симптоми скарлатини та важливість раннього лікування.
• Якщо ви або ваша дитина мали контакт з людиною, яка має скарлатину, слід уважно стежити за появою симптомів.

Хоча вакцини проти скарлатини не існує, дотримання цих заходів може значно знизити ризик зараження та поширення інфекції. У разі підозри на скарлатину необхідно звернутися за медичною допомогою для своєчасного лікування та запобігання ускладненням.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати для лікування скарлатини за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я».