Чому виникає та як проявляється фотодерматоз

Фотодерматоз – це патологічна реакція шкіри на вплив ультрафіолетового випромінювання, яка вказує на підвищену чутливість організму до сонячного світла. Термін походить від грецьких слів «фотос» – світло, «дерма» – шкіра, та «оз» – хвороба, що підкреслює зв'язок між основною причиною патології – світлом – та її проявами на шкірі. Це стан, який може викликати значний дискомфорт і впливати на якість життя пацієнтів, обмежуючи їхню активність на відкритому повітрі. Відчуття свербежу, печіння чи подразнення в зоні ураження часто супроводжуються емоційним напруженням, адже зовнішні прояви фотодерматозу можуть бути соціально незручними.

В цій статті ми розглянемо симптоми, причини виникнення та сучасні підходи до лікування фотодерматозу. Особливу увагу буде приділено ролі ультрафіолетового випромінювання, генетичних факторів та чутливості шкіри у розвитку цього захворювання, а також важливості ранньої діагностики та індивідуального підходу до лікування пацієнтів із фотодерматозом.

Причини виникнення

Виникнення фотодерматозу може бути обумовлене різними факторами, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання. Основні причини включають:

1. Спадковий фактор – генетична схильність до підвищеної фоточутливості може зумовлювати патологічну реакцію шкіри на сонячне світло. Наприклад, деякі спадкові дерматологічні захворювання сприяють фотодерматозу.
2. Хронічні захворювання – патології внутрішніх органів (печінки, нирок), аутоімунні порушення (системний червоний вовчак) та захворювання ендокринної системи можуть підвищувати сприйнятливість до ультрафіолету.
3. Гормональні зміни – порушення гормонального балансу в організмі (вагітність, підлітковий період, менопауза) також можуть бути тригером.
4. Вплив медикаментів – деякі лікарські препарати, такі як антибіотики (тетрацикліни, фторхінолони), діуретики або гормональні засоби, можуть підвищувати фотосенсибілізацію, викликаючи атипові реакції шкіри.
5. Контакт з фотосенсибілізаторами – косметичні засоби, парфуми, хімічні речовини чи рослини (наприклад, борщівник) можуть посилювати сприйнятливість шкіри до ультрафіолету.
6. Травматичний вплив на шкіру – пошкоджена або виснажена шкіра через дерматологічні захворювання чи агресивний догляд може бути більш чутливою до ультрафіолетового впливу.
7. Метаболічні порушення – дефіцит певних вітамінів, таких як ніацин або рибофлавін, може впливати на здоров’я шкіри та сприяти її реакції на сонячне випромінювання.

Кожен із цих чинників може окремо або у комбінації сприяти розвитку фотодерматозу. Визначення конкретної причини є важливим для вибору ефективного лікування.

Форми та симптоми фотодерматозу

Фотодерматоз поділяється на кілька форм залежно від характеру уражень шкіри, їхнього поширення, тривалості перебігу захворювання, а також за характером проявів і частотою рецидивів. Основні форми:

1. За тривалістю перебігу:
   • гостра форма: симптоми включають почервоніння, свербіж, печіння, набряклість шкіри та утворення пухирців з прозорою рідиною, які можуть лопатися, залишаючи ерозії. Ця форма, зазвичай, локалізується на відкритих ділянках тіла, таких як обличчя, шия, плечі та руки;
   • хронічна форма: для цієї форми характерні ущільнення шкіри, гіперкератоз, поява пігментних плям, гіпопігментація та постійний свербіж. Локалізація охоплює більш широкі ділянки тіла, включаючи спину, груди, ноги, особливо за тривалого впливу провокуючих факторів.
2. За характером проявів:
   • поліморфний фотодерматоз: виявляється у вигляді різних типів уражень – червоних плям, вузликів або пухирів, які супроводжуються сильним свербежем. Ураження, зазвичай, локалізуються на обличчі, шиї, плечах, передпліччях і верхній частині грудей, але можуть поширюватися на закриті ділянки, які частково піддавалися впливу сонця;
   • фотоалергічний дерматит: характеризується сильним запаленням, утворенням пухирів, ексудацією (виділенням рідини) та ерозіями після розриву пухирів. Ураження з’являються на ділянках контакту шкіри з фотосенсибілізаторами, найчастіше на обличчі, руках та передпліччях;
   • сонячний герпес: проявляється дрібними пухирцями, наповненими прозорою рідиною, які супроводжуються печінням або свербежем. Ураження локалізуються переважно на губах, обличчі та в зоні носо-губного трикутника;
   • актинична пурпура: виникає у вигляді червоних або фіолетових плям, які утворюються внаслідок пошкодження капілярів під дією ультрафіолету. Ураження зазвичай спостерігаються на відкритих ділянках шкіри, таких як руки та передпліччя.

Фотодерматоз, за відсутності своєчасного лікування, може призвести до хронічного ураження шкіри, розвитку стійких пігментних плям, рубців, атрофії та зниження її захисних функцій. У важких випадках можливі системні алергічні реакції, що впливають на загальний стан організму, а також емоційні розлади через косметичні дефекти та обмеження активності на відкритому повітрі.

Діагностика

Для точної діагностики фотодерматозу застосовують комплексний підхід, який включає наступні методи:

1. Збір анамнезу: лікар уточнює наявність фотосенсибілізуючих факторів, таких як медикаменти, косметика чи контакт із рослинами, а також зв’язок симптомів із впливом ультрафіолетового випромінювання.
2. Дерматоскопія: використовується для детального вивчення уражених ділянок шкіри, виявлення характерних змін поверхні шкіри та судинного малюнка.
3. Фототести: спеціальні тести з опроміненням шкіри різними типами ультрафіолету (UVA, UVB) для визначення реакції на сонячне світло.
4. Лабораторні дослідження: аналізи крові для оцінки загального стану організму, виявлення алергічних реакцій або аутоімунних порушень.
5. Біопсія шкіри: при необхідності проводиться гістологічне дослідження для виключення інших шкірних захворювань або підтвердження фотодерматозу.

Для точної діагностики фотодерматозу також використовуються такі методи, як алергологічні тести, які допомагають виявити чутливість до фотосенсибілізуючих речовин, та імунологічні дослідження для оцінки можливих аутоімунних порушень. У деяких випадках проводять ультразвукове дослідження шкіри для оцінки стану її глибоких шарів. Диференціальна діагностика дозволяє виключити інші дерматологічні захворювання зі схожими проявами, що підвищує точність встановлення діагнозу.

Лікування

Лікування фотодерматозу вимагає комплексного підходу, що включає як усунення симптомів, так і попередження подальших загострень. Основними методами є медикаментозна терапія, місцеве застосування засобів та зміна способу життя.

• усунення контакту з ультрафіолетовими променями – пацієнтам рекомендується уникати перебування на сонці, особливо в періоди його максимальної активності, використовувати захисний одяг та окуляри;
• використання фотозахисних кремів – призначаються засоби з високим рівнем захисту SPF (30 і більше), які необхідно наносити за 20-30 хвилин до виходу на вулицю і поновлювати кожні 2 години;
• антигістамінна терапія – лікар призначає препарати, які знижують алергічну реакцію організму, зменшують свербіж та почервоніння, наприклад, лоратадин, цетиризин або фексофенадин;
• протизапальні мазі – використовуються кортикостероїдні засоби для зменшення запалення та свербежу у важких випадках, наприклад, мазі з гідрокортизоном або бетаметазоном;
• вітамінотерапія – призначаються вітаміни групи В для поліпшення загального стану шкіри та її відновлення;
• імуносупресивна терапія – у важких випадках фотодерматозу можуть бути показані препарати, які регулюють роботу імунної системи.

Також, у комплексному лікуванні фотодерматозу можуть застосовуватися додаткові методи. Фототерапія (десенсибілізація) використовується для поступового підвищення толерантності шкіри до ультрафіолетового випромінювання шляхом контрольованого впливу UVA/UVB у медичних умовах. Для покращення стану шкіри важливу роль відіграє використання зволожуючих засобів, зокрема емолентів, які сприяють підтриманню гідратації, відновленню бар’єрної функції шкіри та зниженню відчуття дискомфорту. У випадках наявності хронічних чи аутоімунних захворювань проводиться їх терапія, щоб зменшити їхній вплив на підвищену чутливість до ультрафіолету.

Застосування перелічених методів підвищує ефективність лікування та запобігає рецидивам. Самолікування, наприклад, використання народних методів, наприклад, накладання компресів із травами чи оліями без консультації лікаря, може погіршити стан або викликати додаткові алергічні реакції.

Профілактика

Профілактика фотодерматозу спрямована на зменшення впливу провокуючих факторів та зміцнення захисних механізмів шкіри.

1. Обмеження перебування на відкритому сонці: уникнення впливу прямих ультрафіолетових променів у період їх максимальної активності (з 10:00 до 16:00) допомагає зменшити ризик ураження шкіри.
2. Використання одягу з високим рівнем захисту: рекомендується носити одяг із довгими рукавами, капелюхи з широкими полями та спеціальні сонцезахисні тканини.
3. Введення у раціон антиоксидантів: продукти, багаті на вітаміни С, Е та каротиноїди, допомагають знизити чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання.
4. Проведення профілактичних курсів лікування: за рекомендацією лікаря можна використовувати препарати для підвищення стійкості шкіри до ультрафіолету, наприклад, спеціальні фотопротектори.
5. Уникнення фотосенсибілізаторів: слід уникати косметичних засобів, парфумів або медикаментів, які можуть сприяти підвищеній чутливості шкіри до сонця.
6. Поступова адаптація до сонячного випромінювання: початок перебування на відкритому повітрі з коротких інтервалів, поступово збільшуючи їх тривалість, сприяє підвищенню стійкості шкіри.

Дотримання цих заходів допомагає запобігти розвитку фотодерматозу та зберегти здоров’я шкіри.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та попередження фотодерматозу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.