Гіперпролактинемія: що таке підвищений пролактин?

Гіперпролактинемія – це ендокринне порушення, що характеризується підвищеним рівнем гормону пролактину в крові, який синтезується передньою часткою гіпофіза. У нормі пролактин регулює репродуктивну функцію, стимулює лактацію, впливає на статеву поведінку та імунну відповідь. Коли його концентрація перевищує фізіологічні межі, це може порушити тонкий нейроендокринний баланс і викликати системні зміни в організмі – від змін у статевій сфері до емоційних і когнітивних розладів. З грецької мови назва гормону походить від слів «pro» – «для» і «laktos» – «молоко», що відображає основну фізіологічну функцію цієї речовини. На практиці підвищений пролактин часто стає індикатором глибших гормональних збоїв або захворювань центральної нервової системи, впливаючи не лише на репродуктивну сферу, а й на психоемоційний стан та якість життя. 

У цій статті ми розглянемо, що таке гіперпролактинемія. Також проаналізуємо причини підвищення пролактину, характерні клінічні прояви та сучасні підходи до лікування цього ендокринного стану.

Причини

Підвищення рівня пролактину в крові може бути як реакцією на фізіологічні стани, так і наслідком патологічних процесів у гіпоталамо-гіпофізарній системі або в інших органах. Гіперпролактинемія, причини якої варіюються від медикаментозних до органічних, завжди потребує уважної оцінки, оскільки від цього залежить подальша тактика лікування. Важливо враховувати не лише лабораторні показники, а й клінічний контекст, в якому відбувається гормональний дисбаланс.

Найпоширеніші причини розвитку гіперпролактинемії включають:

1. Фізіологічні стани – у нормі рівень пролактину підвищується під час вагітності, лактації, сну, після фізичного навантаження або статевого акту. У таких випадках зміни є тимчасовими й не потребують медичного втручання.
2. Пухлини гіпофіза (пролактиноми) – найчастіша патологічна причина гіперпролактинемії. Доброякісні новоутворення передньої долі гіпофіза, які самостійно продукують надлишкову кількість пролактину незалежно від потреб організму.
3. Гіпотиреоз – при зниженій функції щитоподібної залози посилюється секреція тиреотропін-рилізинг гормону (ТРГ), який стимулює вироблення не лише тиреотропного гормону (ТТГ), а й пролактину, що призводить до його підвищення в крові. Корекція тиреоїдної недостатності часто нормалізує рівень пролактину.
4. Медикаментозні впливи – деякі лікарські засоби можуть стимулювати секрецію пролактину або пригнічувати дію дофаміну, який регулює його рівень. До таких препаратів належать антипсихотики, антидепресанти, протиблювотні, естрогени, а також ліки від артеріального тиску. У більшості випадків нормалізація рівня пролактину настає після відміни або заміни препарату.
5. Порушення функції нирок або печінки – при нирковій чи печінковій недостатності знижується кліренс пролактину, що сприяє його накопиченню в крові.
6. Синдром порожнього турецького сідла або інші ураження гіпофіза – анатомічні зміни в зоні гіпофіза, зокрема після хірургічного втручання чи черепно-мозкової травми, можуть порушити регуляцію гормонів, зокрема пролактину.

Аналізуючи гіперпролактинемію, причини якої охоплюють як функціональні, так і органічні порушення, клініцист має враховувати взаємозв’язки між нейроендокринною та системною патологією. Правильне виявлення етіологічного чинника є основою для ефективного лікування та попередження ускладнень.

Симптоми

Гіперпролактинемія, симптоми якої можуть бути різноманітними й залежати від статі, віку та тривалості гормонального порушення, часто виявляється як системне порушення, що виходить за межі репродуктивної сфери. У жінок одними з перших проявів стають зміни менструального циклу – від олігоменореї до повної аменореї, а також галакторея, тобто спонтанне виділення молока поза періодом лактації. У чоловіків можуть спостерігатися зниження лібідо, еректильна дисфункція, зменшення м’язової маси та навіть гінекомастія. Обидві статі можуть відчувати емоційну нестабільність, дратівливість, схильність до депресивних реакцій, зниження когнітивної продуктивності та порушення сну. При тривалому перебігу гіперпролактинемія впливає на щільність кісткової тканини, збільшуючи ризик остеопенії або остеопорозу. Якщо підвищення рівня пролактину обумовлене макроаденомою гіпофіза, можуть додаватися симптоми компресії – головний біль, порушення зору, зниження поля зору. Усі ці прояви потребують комплексної оцінки та диференціації з іншими гормональними чи неврологічними станами.

Види

Класифікація гіперпролактинемії ґрунтується на її походженні, механізмах розвитку та клінічних особливостях. Це важливо для правильної діагностики й вибору ефективної терапевтичної тактики. У практиці ендокринології виділяють кілька форм підвищеного рівня пролактину, які мають різну етіологію, тривалість перебігу та ризики ускладнень.

Основні види гіперпролактинемії включають:

• фізіологічна гіперпролактинемія: тимчасове підвищення рівня пролактину, що виникає як нормальна реакція організму на певні умови – лактацію, сон, статевий акт, фізичне навантаження або вагітність. У таких випадках лікування не потрібне;
• патологічна гіперпролактинемія: розвивається внаслідок органічних або функціональних порушень – пухлин гіпофіза (пролактинома), гіпотиреозу, ниркової недостатності, цирозу печінки чи захворювань гіпоталамуса. У таких випадках необхідне лікування причини розладу;
• медикаментозна гіперпролактинемія: зумовлена впливом лікарських засобів, що пригнічують дофамінову активність або взаємодіють із рецепторами пролактину – антипсихотиків, антидепресантів, антигіпертензивних препаратів. Рівень гормону зазвичай нормалізується після відміни або корекції дози;
• стресова гіперпролактинемія: є реакцією організму на психоемоційне або фізичне перевантаження. Хоча її тривалість обмежена, хронічний стрес може підтримувати підвищення рівня гормону, особливо у поєднанні з іншими факторами ризику;
• ідіопатична гіперпролактинемія: діагностується тоді, коли всі можливі причини виключені, а пролактин стабільно залишається підвищеним. Такий варіант часто спостерігається у молодих жінок і потребує динамічного спостереження.

Гіперпролактинемія у жінок часто проявляється розладами менструального циклу, ановуляцією, галактореєю та безпліддям. Вона може бути викликана як функціональними, так і органічними порушеннями, тому потребує ретельної диференціації. Гіперпролактинемія у чоловіків зазвичай діагностується пізніше, оскільки симптоми менш очевидні – зниження лібідо, еректильна дисфункція, гінекомастія, остеопенія. Часто супроводжується розвитком пролактином більших розмірів.

Діагностика

Гіперпролактинемія, діагностика якої потребує багаторівневого підходу, починається з ретельного збору анамнезу та клінічної оцінки пацієнта. Визначення рівня пролактину в сироватці крові є базовим методом, однак для достовірності результатів важливо здавати аналіз натще, вранці, в спокійному стані, не менше ніж через годину після пробудження. Одноразово виявлений підвищений пролактин не є підставою для діагнозу – необхідне повторне тестування, щоб виключити фізіологічне або стресове коливання. Якщо гіперпролактинемія підтверджується, проводять оцінку функції щитоподібної залози, оскільки гіпотиреоз є частою причиною вторинного гормонального зсуву.

Також виконується дослідження макропролактину – біологічно неактивної фракції, при якій високий рівень пролактину може не супроводжуватися клінічними симптомами. Для виявлення органічної причини застосовується МРТ гіпофіза з контрастуванням – це дозволяє діагностувати пролактиному чи інші структурні утворення. Обов’язково оцінюється функціональний стан нирок і печінки, які відповідають за виведення гормону. У жінок та чоловіків додатково проводиться гінекологічне або урологічне обстеження відповідно до скарг. Врахування всіх цих аспектів дозволяє точно диференціювати тип гіперпролактинемії та обрати коректну терапевтичну тактику.

Лікування

Гіперпролактинемія, протокол лікування якої включає застосування препаратів (зокрема тих, що пригнічують лактацію), хірургічне втручання або корекцію супутніх порушень, потребує індивідуального підходу залежно від причини, рівня гормону та клінічної картини. У терапії використовують як медикаментозні, так і хірургічні методи, а також динамічне спостереження в окремих випадках. Завдання лікаря – не лише нормалізувати рівень гормону, а й усунути першопричину дисбалансу без шкоди для загального гормонального фону.

До основних методів лікування гіперпролактинемії належать:

• медикаментозна терапія (допаміноміметики – каберголін, бромокриптин);
• хірургічне видалення пухлини гіпофіза;
• замісна терапія при вторинному гіпогонадизмі;
• корекція супутніх ендокринних порушень;
• відміна або заміна медикаментів, що підвищують пролактин;
• спостереження при ідіопатичній формі або макропролактинемії.

Вибір стратегії залежить від форми, тяжкості та динаміки гормонального фону, а також репродуктивних планів пацієнта. Самолікування при гіперпролактинемії є категорично неприпустимим. Будь-яке лікування має здійснюватися під контролем лікаря-ендокринолога.

Профілактика

Профілактика гіперпролактинемії спрямована на попередження як функціональних, так і органічних причин підвищення рівня пролактину. Особливу увагу слід приділяти контролю стресу, нормалізації режиму сну, уникненню надмірних фізичних навантажень і тривалого нервового перенапруження – усіх факторів, які здатні активувати секрецію пролактину навіть у відсутність патології. Регулярний моніторинг гормонального фону важливий для жінок із нестабільним менструальним циклом, а також для чоловіків із порушенням лібідо або зниженням тестостерону. Особливо це стосується випадків, коли фіксується гіперпролактинемія за рахунок фракції мономерного пролактину – біологічно активної форми, що впливає на репродуктивну систему, настрій, щільність кісткової тканини.

Гіперпролактинемія – складне ендокринне порушення, яке може мати як транзиторний, так і хронічний перебіг. Підвищення рівня пролактину часто є маркером глибших системних змін і потребує не лише лабораторного контролю, а й інструментального обстеження для виявлення причин. Своєчасна діагностика, визначення типу гіперпролактинемії та грамотна терапія дозволяють нормалізувати гормональний фон, відновити репродуктивну функцію та покращити якість життя. Не слід займатися самолікуванням, адже неправильне застосування гормональних препаратів або спроби знизити рівень пролактину без призначення лікаря можуть погіршити стан і спричинити серйозні наслідки.

Якщо лікар призначив відповідну терапію, необхідні засоби можна купити в мережі аптек «Бажаємо здоров’я», яка працює в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій). Тут ви отримаєте якісні медикаменти за прийнятними цінами, а також фахову консультацію щодо безпечного застосування препаратів, рекомендованих при ендокринних розладах.