Іпохондрія: чому виникає страх хвороб та як з ним боротися

02 липень 2024
Іпохондрія: чому виникає страх хвороб та як з ним боротися

Іпохондрія – це розлад, при якому людина надмірно переймається станом свого здоров'я, часто без об'єктивних на те медичних підстав. Іпохондрики зазвичай переконані, що мають серйозне, часто невиліковне захворювання, навіть якщо лікарські обстеження не підтверджують ці занепокоєння. Цей стан може сильно впливати на повсякденне життя людини, обмежувати її соціальну активність і взаємодію з іншими людьми.

Термін «іпохондрія» має давньогрецьке коріння. Він походить від слів «ὑπό» (hypo), що означає «під», і «χονδρος» (chondros), що означає «хрящ». Спочатку цей термін використовували для опису розладу або дискомфорту в області «під хрящами» ребер, тобто в області живота. Вважалося, що багато внутрішніх захворювань беруть свій початок саме з цієї ділянки. З часом медичне розуміння іпохондрії еволюціонувало, але назва залишилась, перетворившись на узагальнену назву для станів, пов'язаних із надмірною тривогою через здоров'я.

У цій статті ми розглянемо причини, клінічні прояви та сучасні методи лікування іпохондрії. Також, розберемо ефективність різних терапевтичних методів, спрямованих на контроль тривоги пов'язаної зі здоров'ям та зниження впливу цього розладу на якість життя пацієнта.

Причини виникнення

Іпохондрія є складним психічним розладом, причини виникнення якого можуть бути різноманітними і зазвичай включають взаємодію генетичних, психологічних та навколишніх факторів, а саме:

  • Генетична схильність. Дослідження показують, що родинна історія психічних розладів може збільшувати ризик розвитку іпохондрії. Якщо батьки або близькі родичі мали схожі симптоми, це може бути вказівкою на спадковий характер захворювання.
  • Особистісні риси. Люди з високим рівнем тривожності, невротизмом або песимістичними настроями більш схильні до розвитку іпохондрії. Такі особистісні риси можуть змусити людину надмірно фокусуватися на своєму фізичному стані, інтерпретуючи незначні симптоми як ознаки серйозних захворювань.
  • Попередній досвід захворювань. Люди, які пережили серйозні медичні стани або мали досвід тривалих захворювань у сім'ї, можуть стати більш уважними до симптомів хвороб. Цей досвід може створити внутрішній страх, який підживлює іпохондричні думки.
  • Психологічні травми. Пережиті психологічні травми або стресові події, особливо пов'язані зі здоров'ям або втратою близьких, можуть сприяти розвитку іпохондрії. Такі травми часто ведуть до постійного відчуття вразливості та невпевненості у стані свого здоров'я.
  • Засоби масової інформації та інформація про здоров'я. Масові медіа та інформація про здоров'я можуть сприяти виникненню іпохондрії. Часті новини про рідкісні та страшні захворювання можуть змушувати людей шукати у собі симптоми, які вони чули в новинах, що підсилює їх тривогу.

Ці чинники, як правило, взаємопов'язані і можуть спільно впливати на розвиток стану, створюючи складну мережу причинно-наслідкових зв'язків, що підтримують іпохондричні переконання. Важливо враховувати ці аспекти при плануванні лікування іпохондрії.

Супутні симптоми

Іпохондрія часто супроводжується різноманітними симптомами, які можуть значно впливати на якість життя людини. Ці симптоми виникають як результат надмірної уваги до власного здоров'я та можливих захворювань.

  1. Загальна тривожність. Часто супроводжується нервозністю, відчуттям напруженості або страхом. Це стан постійної психологічної напруги, який може впливати на здатність людини справлятися з повсякденними завданнями.
  2. Нав'язливі думки про здоров'я. Людина може постійно думати про можливі захворювання, перевіряти свої симптоми або шукати інформацію про медичні стани, що вимагає значних зусиль та уваги.
  3. Часте відвідування лікарів. Іпохондрія може призводити до постійних відвідувань лікарів та проходження медичних обстежень навіть за відсутності серйозних симптомів, що може стати джерелом стресу та затрати часу та енергії.
  4. Чутливість до фізичних відчуттів. Іпохондричні думки можуть посилювати чутливість до навіть незначних фізичних відчуттів, що може сприяти перебільшенню та переживанням навіть малозначущих змін у самопочутті.
  5. Соціальна ізоляція. Занепокоєння здоров'ям може змусити людину уникати соціальних взаємодій або активностей, які вони вважають небезпечними або потенційно шкідливими для їхнього здоров'я.

Ці симптоми можуть посилювати один одного, створюючи виразний замкнений цикл, що утруднює вихід з під впливу іпохондричних переконань. Дослідження цих проявів є важливим для глибшого розуміння стану пацієнта.

Види

Іпохондрія може приймати різні форми та проявлятися в різних контекстах. Основними видами іпохондрії є:

  • Соматоформна іпохондрія. Людина страждає від нав'язливих думок про наявність серйозних захворювань на основі нормальних фізичних відчуттів. Це може включати хибні інтерпретації незначних фізичних симптомів як ознак важкої хвороби.
  • Гіперхондрія. Цей тип відрізняється постійним перевірянням та моніторингом власного здоров'я, частими візитами до лікарів та вимогою проведення медичних обстежень. Часто супроводжується невдоволенням медичними висновками.
  • Фобічна іпохондрія. Супроводжується сильними фобіями або панічними атаками, пов'язаними з переконанням у власному захворюванні та його наслідках.
  • Нав'язлива іпохондрія. Характеризується нав'язливими, непропорційними переконаннями в захворюванні та нав'язливими діями або ритуалами щодо здоров'я, які особа виконує для зменшення тривоги.

Знання про різні види дозволяє лікарям підходити до кожного випадку індивідуально, виходячи з конкретних потреб та симптомів пацієнта.

Діагностика

Діагностика іпохондрії включає ретельний огляд психічного стану пацієнта, його медичної історії та взаємодії з лікарями. Процес виявлення цього розладу вимагає комплексного підходу, що дозволяє відрізнити іпохондрію від інших медичних та психічних станів.

  1. Психіатричний огляд. Спеціаліст проводить детальний аналіз психічного стану пацієнта, включаючи його емоційний стан, думки, переконання та поведінку, щоб виявити ознаки іпохондрії та виключити інші психічні стани.
  2. Перевірка медичної історії. Лікар аналізує медичну історію пацієнта, включаючи інформацію про попередні медичні діагнози, лікування та реакції на нього, що допомагає встановити зв'язок між симптомами іпохондрії та попередніми медичними подіями.
  3. Використання діагностичних критеріїв. Для встановлення діагнозу іпохондрії застосовуються певні стандарти, такі як DSM-5 або ICD-10. Ці стандарти враховують наявність стійкої переконаності у можливості серйозного захворювання та його вплив на здатність людини виконувати щоденні функції. Тобто, важливо, щоб наявні страхи були настільки сильними, що це призводило б до порушень звичайної поведінки та функціонування.
  4. Психологічні тести. Ці тести допомагають виявити рівень тривожності, ставлення до власного здоров'я, а також наявність інших психічних розладів.
  5. Спостереження за поведінкою. Оцінка поведінкових реакцій пацієнта на здоров'я, включаючи частоту звернень за медичною допомогою та реакцію на медичні поради, може дати важливу інформацію для діагностики.

Ці методи діагностики взаємопов'язані та вимагають від фахівців уважності та кваліфікації для точного розуміння та лікування іпохондрії. Вони дозволяють визначити, чи є тривога пацієнта надмірною та чи впливає вона негативно на його повсякденне життя.

Лікування

Лікування іпохондрії має на меті зменшення тривожності, пов'язаної зі станом здоровʼя. Підходи до терапії варіюють і включають психотерапію, медикаментозне лікування та освітні програми, що допомагають пацієнтам краще розуміти та контролювати свої симптоми.

  • Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Вважається золотим стандартом у лікуванні іпохондрії. КПТ допомагає пацієнтам ідентифікувати та змінити негативні думки та поведінку, які виникають внаслідок переживання страху перед хворобами.
  • Фармакотерапія. Антидепресанти, зокрема інгібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС), часто використовуються для лікування симптомів іпохондрії, зокрема для зниження тривожності та депресії.
  • Групова терапія. Участь у групах підтримки може бути корисною, оскільки дозволяє пацієнтам ділитися своїм досвідом та навчитися стратегіям управління станом від інших, хто переживає схожі проблеми.
  • Освітні програми. Програми, що надають пацієнтам інформацію про механізми виникнення тривожності та методи самодопомоги, можуть допомогти знизити надмірні звернення до медичних установ.
  • Релаксаційні техніки. Медитація, глибоке дихання та йога – це методи, які можуть сприяти зменшенню загального рівня тривожності, що має позитивний вплив на симптоми іпохондрії.

Самолікування може нести серйозні ризики для здоров'я, особливо якщо пацієнти обирають ліки без медичних консультацій або спираються на неперевірену інформацію з інтернету. Такий підхід може призвести до неправильного вживання медикаментів, зниження ефективності лікування, а також до затягування часу отримання належної медичної допомоги.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо попередження іпохондрії зосереджуються на зміцненні психічного здоров'я та зниженні факторів ризику, які можуть сприяти розвитку цього розладу:

  1. Зміцнення психічного здоров'я. Регулярне ведення здорового способу життя, включаючи достатній сон, збалансоване харчування та фізичні вправи, може зменшити рівень тривожності та підвищити стійкість до стресу.
  2. Розвиток стресостійкості. Застосування технік управління стресом, таких як майндфулнес або аутогенні тренування, може допомогти особам краще справлятися з емоційними викликами та знижувати тривожність.
  3. Підтримка соціальних зв'язків. Взаємодія у соціальному середовищі, участь у заходах та спілкування з близькими сприяють створенню позитивного настрою та зміцнюють взаємопідтримку в колективі.
  4. Освіта щодо здорового способу життя. Включає навчання правильному харчуванню, фізичній активності та відмову від шкідливих звичок, що сприяє загальному покращенню фізичного та психічного здоров'я.
  5. Моніторинг впливу медіа ресурсів. Важливо вести контроль за тим, яку інформацію ми споживаємо через медіа, оскільки деякі матеріали можуть негативно впливати на наш емоційний стан та сприяти зростанню тривоги та стресу. Моніторинг впливу медійних ресурсів сприяє збереженню психічного здоров'я та підтримує позитивний емоційний стан.
  6. Використання нетрадиційної медицини. Інтеграція методів альтернативної медицини, таких як акупунктура або гомеопатія, може допомогти деяким пацієнтам краще справлятися з тривожністю та знижувати фокус на здоров'ї. Однак, важливо підходити до таких методів з обережністю та після консультації з кваліфікованим медичним працівником, щоб уникнути неправильного застосування та можливих ускладнень.

Важливо пам'ятати, що вчасне звернення за професійною допомогою та впровадження здорових звичок можуть значно знизити ризик розвитку іпохондрії та покращити самопочуття людей, що стикаються з цієї проблемою.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та полегшення проявів іпохондрії за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.

Редакторська група
Оновлено: 02.07.2024
Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Поділитися:
Коментувати допис
Коментар опублікується на сайті після перевірки модератором
Ще не додано жодного відгуку. Будьте першим хто це зробить.