Перикардит: симптоми, причини, види та як лікувати

06 червень 2024
Перикардит: симптоми, причини, види та як лікувати

Перикардит є запальним захворюванням перикарда – подвійної оболонки, яка оточує серце, забезпечуючи його захист та підтримку в грудній порожнині. Назва «перикардит» походить від грецьких слів «peri», що означає «навколо», та «kardia», що означає «серце», відображаючи локалізацію запалення. Захворювання може проявлятися від легких та короткочасних проявів до серйозних патологічних станів, що загрожують життю. Це залежить від форми захворювання, його причин та того, наскільки своєчасно розпочато лікування. Ця хвороба може впливати на функціонування серця, викликаючи ряд відчуттів, які можуть суттєво вплинути на загальний стан здоров’я людини.

У цій статті ми детально розглянемо симптоми, можливі причини та сучасні підходи до лікування перикардиту. Також, проаналізуємо профілактичні заходи, які можуть допомогти знизити ризик розвитку цього захворювання та мінімізувати його потенційний вплив на здоров'я серця.

Причини виникнення

Перикардит є запаленням двошарової оболонки, яка оточує серце. Розуміння причин перикардиту допоможе визначити адекватне лікування та запобігти можливим ускладненням.

  1. Вірусні інфекції. Це найчастіша причина перикардиту. Віруси, такі як вірус Коксакі, грип або вірус Епштейна-Барра, можуть викликати пряме запалення перикарда або непряму реакцію імунної системи, що призводить до перикардиту.
  2. Аутоімунні захворювання. Умови, при яких імунна система атакує власні тканини тіла, включаючи перикард, можуть спричинити перикардит. Системний червоний вовчак і ревматоїдний артрит є типовими прикладами таких станів, які можуть впливати на перикард.
  3. Міокардний інфаркт. Постінфарктний перикардит або синдром Дресслера виникає як запальна відповідь на пошкодження серцевого м'яза. Цей стан зазвичай розвивається через кілька тижнів після інфаркту та може супроводжуватися болем у грудях, лихоманкою та накопиченням рідини в перикарді.
  4. Травма грудної клітки. Прямі травми грудної клітки, наприклад, внаслідок автомобільних аварій, падінь або хірургічних втручань, можуть пошкодити перикард і призвести до перикардиту через механічне подразнення або запалення.
  5. Інші медичні стани. Хронічні захворювання, такі як ниркова недостатність, можуть викликати уремічний перикардит, тоді як деякі інфекційні захворювання, такі як туберкульоз або ВІЛ, можуть призвести до специфічного запалення перикарда. Онкологічні захворювання також можуть вплинути на перикард, особливо у випадку поширення клітин раку в перикард.

Важливо зазначити, що у деяких випадках конкретна причина перикардиту може залишатися невідомою, що класифікується як ідіопатичний перикардит.

Симптоми

Симптоми перикардиту можуть варіювати від легких до виражених і можуть суттєво впливати на якість життя пацієнта, а саме:

  • Біль у грудях. Найчастіший симптом, який часто збільшується при лежанні на спині та зменшується, коли людина сідає або нахиляється вперед.
  • Лихоманка. Підвищення температури тіла може супроводжувати запальний процес у перикарді.
  • Посилене серцебиття або відчуття стукоту серця. Пацієнти можуть відчувати незвично сильне або швидке серцебиття.
  • Втома. Загальне відчуття слабкості та швидка стомлюваність можуть бути ознаками перикардиту.
  • Кашель. Сухий кашель може виникати внаслідок подразнення перикарда.
  • Утруднення дихання, особливо при лежанні. Деякі пацієнти можуть відчувати задишку, особливо в положенні лежачи, що може вимагати прийняття напівсидячого або сидячого положення для полегшення дихання.

Симптоми перикардиту можуть імітувати інші серцеві захворювання, тому важливо провести детальну діагностику для визначення точної причини симптомів та вибору відповідного лікування. Раннє виявлення та лікування можуть запобігти розвитку серйозних ускладнень, таких як тампонада серця або хронічний перикардит.

Види

Види перикардиту розрізняються за етіологією, клінічним перебігом та особливостями запалення. Розуміння цих видів дозволяє лікарям точніше діагностувати стан та вибирати оптимальні методи лікування.

  1. Гострий перикардит. Цей тип характеризується раптовим початком симптомів та триває зазвичай кілька тижнів. Гострий перикардит може бути спричинений вірусною інфекцією, травмою або аутоімунним захворюванням.
  2. Хронічний перикардит. Запалення, що триває довше шести місяців, вважається хронічним. Цей тип може проявлятися повільно та мати менш виражені симптоми порівняно з гострим перикардитом.
  3. Ексудативний перикардит. Характеризується накопиченням рідини між листками перикарда, що може призвести до утруднення роботи серця. Ексудативний перикардит вимагає негайного медичного втручання.
  4. Констриктивний перикардит. Цей тип виникає, коли запалений перикард стає щільним або зростається, обмежуючи здатність серця нормально розширюватися під час діастоли. Констриктивний перикардит може вимагати хірургічного втручання.
  5. Кальцифікований перикардит. Характеризується відкладенням кальцію в перикарді, що може призвести до жорсткості тканини та обмеження руху серця. Кальцифікація часто є наслідком хронічного запалення.

Різні види перикардиту вимагають відповідного підходу до лікування, залежно від основної причини, стадії захворювання та загального стану пацієнта.

Діагностика

Діагностика перикардиту вимагає дослідження клінічних даних, лабораторних тестів та інструментальних методів обстеження, щоб точно визначити наявність та тип запалення перикарда:

  • Електрокардіографія (ЕКГ). На ЕКГ можуть бути виявлені зміни, характерні для перикардиту, такі як підйом ST сегменту в декількох відведеннях, що свідчить про запальний процес у перикарді.
  • Ехокардіографія. Використовується для візуалізації структури серця та перикарда, дозволяючи виявити накопичення рідини в перикардіальному мішку, що є важливим діагностичним критерієм ексудативного перикардиту.
  • Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) серця. Ці методи дають детальне зображення серця та перикарда, дозволяючи виявити затовщення перикарда, кальцифікації та інші структурні зміни.
  • Аналіз крові. Загальний аналіз крові може виявити збільшення кількості лейкоцитів, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) або підвищення рівня С-реактивного білка (СРБ), що вказує на запальний процес.
  • Перикардіоцентез. Виконується для отримання зразка перикардіальної рідини для подальшого аналізу. Це дозволяє визначити причину запалення, наприклад, інфекційну, і виявити наявність патогенів.

Виявлення перикардиту вимагає ретельного аналізу отриманих даних, оскільки симптоми та діагностичні ознаки можуть перетинатися з іншими патологічними станами серцево-судинної системи.

Лікування

Лікування перикардиту залежить від його причини, тяжкості симптомів та наявності будь-яких ускладнень. Головна мета лікування полягає у зменшенні запалення та уникненні ускладнень.

  1. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Препарати, такі як ібупрофен або кетопрофен, мелоксикам часто застосовуються для зменшення запалення та контролю болю. Вони є першою лінією лікування при більшості формах перикардиту.
  2. Колхіцин. Колхіцин може бути призначений разом із НПЗЗ для покращення результатів лікування та запобігання повторним проявам перикардиту, особливо при ідіопатичному або рецидивуючому перикардиті.
  3. Кортикостероїди. У випадках, коли лікування НПЗЗ та колхіцином є неефективним або існують протипоказання до їх використання, можуть бути застосовані кортикостероїди, такі як преднізолон, для зниження запалення.
  4. Лікування супутніх станів. Якщо перикардит спричинений іншим захворюванням, таким як інфекція, аутоімунне захворювання або рак, лікування фокусується на подоланні основної причини.
  5. Перикардіоцентез. У випадках великого накопичення рідини в перикарді, яке стискає серце та порушує його функціонування (тампонада серця), може знадобитися проведення перикардіоцентезу – відкачування рідини з перикардіального мішка.

Лікування повинен проводити кваліфікований лікар після детального обстеження та діагностики. Не ігноруйте першу симптоматику та не займайтесь самолікуванням, це може призвести до виникнення серйозних ускладнень та загострення хвороби.

Профілактика

Профілактика перикардиту полягає в уникненні факторів, що можуть спричинити запалення перикарда, та в ранньому виявленні та лікуванні станів, які можуть призвести до перикардиту. Хоча повністю запобігти перикардиту може бути складно, деякі заходи можуть допомогти знизити ризик його виникнення.

  • Контроль інфекційних захворювань. Адекватне лікування вірусних, бактеріальних та інших інфекцій може сприяти попередженню виникнення інфекційного перикардиту.
  • Вакцинація. Вакцинація проти інфекцій, які можуть спричинити перикардит, наприклад, грипу, може зменшити ризик виникнення запалення перикарда.
  • Управління аутоімунними захворюваннями. Ефективне лікування аутоімунних станів, таких як системний червоний вовчак або ревматоїдний артрит, може допомогти запобігти розвитку аутоімунного перикардиту.
  • Уникнення травм грудної клітки. Захист грудної клітки від травм, особливо під час занять спортом, які можуть включати важкі або ризиковані рухи, такі як удари, падіння, може запобігти пошкодженню перикарда.
  • Регулярний медичний нагляд. Регулярні медичні огляди та обстеження можуть допомогти своєчасно виявити та лікувати стани, які потенційно можуть призвести до перикардиту, особливо у людей із високим ризиком його розвитку.

Попри те, що повна профілактика перикардиту може бути недосяжною, дотримання зазначених рекомендацій може суттєво знизити його ризик, забезпечуючи здоров'я серцево-судинної системи. Також, важливо регулярно звертатися за медичною консультацією та лікуванням до кваліфікованих медичних фахівців.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби проти перикардиту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.

Редакторська група
Оновлено: 07.06.2024
Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та «Аптека твоєї родини» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я» та «Аптека твоєї родини»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Поділитися:
Коментувати допис
Коментар опублікується на сайті після перевірки модератором
Ще не додано жодного відгуку. Будьте першим хто це зробить.