Що таке кіфоз, про що він свідчить та як його лікувати

Кіфоз – це медичний термін, що використовується для опису стану, при якому частина хребта має незвичайний вигин з опуклою дугоподібною формою. Цей вигин відбувається у напрямку, коли верхня частина спини (торакальна ділянка) або інші ділянки хребта згинаються назад, що призводить до видимого виступу або опуклості в цій області. Цей стан може мати як вроджений, так і набутий характер, впливаючи на поставу та можливість виконувати повсякденні дії. Назва захворювання походить від грецького слова «kyphos», що означає «вигнутий» або «горбатий», відображаючи зовнішні прояви стану. Кіфоз може свідчити про різноманітні порушення в структурі хребта, включаючи дегенеративні зміни, ушкодження від травм, а також аномалії розвитку. Лікування кіфозу зосереджене на поліпшенні постави, зменшенні болю та запобіганні подальшій деформації хребта, включаючи використання фізичних вправ, носіння корсетів або, в деяких випадках, хірургічне втручання.

У цій статті ми розглянемо етіологію кіфозу, включаючи його види, потенційні причини виникнення та сучасні методи лікування. Також, проаналізуємо стратегії профілактики, спрямовані на мінімізацію ризику розвитку кіфозу та зменшення його впливу на функціональний стан хребта та якість життя пацієнтів.

Причини виникнення

Кіфоз – це патологічне вигинання хребта, що призводить до утворення «горба». Різні фактори можуть сприяти розвитку цього стану, включаючи:

1. Вроджені вади. Деякі люди народжуються зі структурними аномаліями хребта, які можуть призводити до кіфозу. Це може включати неправильне зрощення хребців під час внутрішньоутробного розвитку.
2. Дегенеративні захворювання хребта. Знос хребців і міжхребцевих дисків, особливо у літніх людей, може призвести до розвитку кіфозу. Це часто пов'язано з остеопорозом, який призводить до ослаблення кісток і може спричинити компресійні переломи.
3. Пошкодження хребта. Травми, такі як переломи хребців, можуть призвести до деформацій хребта і розвитку кіфозу.
4. Хірургічні втручання на хребті. Іноді післяопераційні ускладнення або неправильне загоєння після хірургічних втручань на хребті можуть призвести до кіфозу.
5. Хвороба Шейермана-Мау. Це юнацький кіфоз, який зазвичай розвивається під час стрибка росту в підлітковому віці та характеризується порушенням росту передньої частини хребців, що призводить до їхнього вигинання.
6. Слабкість м'язів і зв'язок. М'язово-скелетні розлади, що впливають на міцність м'язів і зв'язок, підтримуючих хребет, можуть сприяти розвитку кіфозу.

Розуміння цих причин є важливим для правильної діагностики та розробки ефективного плану лікування кіфозу. Важливо своєчасно звернутися до фахівця для оцінки стану хребта та визначення найкращого курсу лікування.

Супутні симптоми

Супутні симптоми кіфозу можуть значно варіюватись залежно від ступеня вираженості деформації, її причини та локалізації на хребті. Ці симптоми не лише вказують на саму проблему з хребтом, але й можуть впливати на загальний стан здоров'я, обмежуючи фізичну активність та якість життя людини.

• Біль у спині. Біль, що виникає в результаті кіфозу, може бути постійним або періодичним, збільшуючись при стоянні, сидінні або виконанні певних рухів. Це один з найчастіших симптомів, який може значно обмежувати щоденну активність та знижувати якість життя.
• Стиснення нервів. Стиснення нервових корінців в області деформації може спричиняти радикулітні болі, що іррадіюють у кінцівки, а також оніміння, поколювання чи слабкість м'язів. Ці симптоми можуть ускладнювати виконання звичайних завдань та зменшувати фізичну активність.
• Зниження гнучкості спини. Обмежена рухливість хребта ускладнює виконання звичних рухів, таких як нахили або повороти. Це може впливати на здатність пацієнта до самообслуговування та виконання повсякденних завдань.
• Дихальні розлади. В особливо виражених випадках кіфоз може стискати дихальні шляхи або обмежувати розширення легень, спричиняючи задишку, особливо при фізичних навантаженнях. Це може призводити до зниження витривалості щодо виконання вправ та загальної фізичної активності.
• Зміни в поставі. Компенсаторні зміни в поставі, такі як нахил голови вперед і випинання живота, не лише погіршують зовнішній вигляд, але й можуть викликати додаткові болі та дискомфорт у спині, плечах та шиї, а також збільшувати ризик падінь.

Розуміння та визначення цих супутніх симптомів є важливим кроком у діагностиці кіфозу та розробці ефективного плану лікування. Це допомагає медичним фахівцям оцінити вплив стану на загальне фізичне самопочуття пацієнта та визначити необхідність у втручанні для поліпшення якості життя.

Види

Кіфоз може проявлятися в різних формах та має кілька класифікацій залежно від його причин, локалізації та інших факторів. Ось деякі з основних видів кіфозу:

1. Постуральний кіфоз. Найчастіше зустрічається у підлітків і молодих людей, цей тип кіфозу зазвичай є результатом поганої постави або слабкості м'язів. Хребет у цьому випадку може мати злегка вигнуту форму, але структура хребта залишається без порушень.
2. Конгенітальний кіфоз. Цей тип кіфозу виникає через вроджені аномалії у розвитку хребта ще в період внутрішньоутробного розвитку. Він може бути помітним при народженні або розвиватися протягом перших років життя.
3. Дегенеративний кіфоз. Розвивається внаслідок зносу хребта з віком, зазвичай у старших людей. Дегенерація міжхребцевих дисків та хребців призводить до вигину хребта назад.
4. Паралітичний кіфоз. Може виникати через параліч м'язів спини в результаті таких станів, як поліомієліт або дитячий церебральний параліч. Втрата м'язової підтримки веде до вигину хребта.
5. Ятрогенний кіфоз. Виникає як ускладнення після медичних процедур або хірургічних втручань на хребті, які можуть порушити стабільність або структуру хребта.
6. Остеопоротичний кіфоз. Цей тип кіфозу спричинений остеопорозом, коли кістки стають менш щільними та більш вразливими до вигину.
7. Інфекційний кіфоз. Він розвивається внаслідок інфекційних захворювань, таких як туберкульоз хребта або інші інфекції, що можуть впливати на структуру хребта.

Це лише декілька основних видів кіфозу, кожен з яких може мати свої унікальні причини, симптоми та методи лікування. Важливо звернутися до фахівця для отримання належної оцінки та рекомендацій щодо лікування.

Ступені кіфозу

Ступені кіфозу визначаються за кутом вигину хребта, який може бути виміряний за допомогою рентгенівського обстеження. Кутова міра кіфозу, відома як кут Кобба, дозволяє медичним фахівцям оцінити тяжкість деформації та розробити відповідний план лікування. Ось загальний опис ступенів кіфозу:

• Легкий ступінь. Кут кіфозу становить 20-40 градусів. У цьому випадку симптоми можуть бути мінімальними або відсутніми, і стан часто лікується за допомогою консервативних методів, таких як фізіотерапія, фізичні вправи та моніторинг.
• Помірний ступінь. Кут кіфозу становить 40-60 градусів. Помірний кіфоз може супроводжуватися болем у спині, змінами постави та деяким обмеженням фізичної активності. Лікування може включати вищезазначені методи, а також носіння корсету в деяких випадках.
• Виражений ступінь. Кут кіфозу становить 60-80 градусів. Виражений кіфоз характеризується значними болями, серйозними змінами в поставі та може впливати на функцію легень та інші органи. У цьому випадку може бути розглянута можливість хірургічного втручання для корекції деформації.
• Тяжкий ступінь. Кут кіфозу перевищує 80 градусів. Тяжкий кіфоз може призводити до серйозних фізичних обмежень, хронічного болю, а також до проблем з диханням і серцево-судинною системою. Хірургічне лікування часто є необхідним для поліпшення якості життя пацієнта.

Кожен ступінь кіфозу вимагає індивідуального підходу до лікування, залежно від симптомів, загального стану здоров'я пацієнта та впливу деформації на щоденні активності.

Діагностика

Діагностика кіфозу включає оцінку медичної історії пацієнта, фізичний огляд, а також використання засобів візуалізації для оцінки ступеня та причин вигину хребта.

1. Фізичний огляд. Лікар оцінює поставу пацієнта, ступінь вигину хребта та можливу наявність деформацій. Також перевіряється гнучкість хребта та можливі обмеження рухливості.
2. Анамнез. Збір детальної медичної історії допомагає з'ясувати можливі причини кіфозу, включаючи травми, раніше проведені операції, вроджені вади або сімейну історію скелетних розладів.
3. Рентгенографія хребта. Рентгенівські знімки дозволяють оцінити структуру хребців, виявити аномалії, ступінь кіфозу та наявність інших ускладнень, таких як компресійні переломи.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ може бути рекомендовано для більш детального вивчення м'яких тканин, включаючи міжхребцеві диски та зв'язки, а також для виявлення уражень спинного мозку або нервів.
5. Комп'ютерна томографія (КТ). КТ забезпечує детальні зображення хребта і може бути особливо корисною при оцінці складних деформацій та вад хребта.
6. Додаткові дослідження. У разі потреби лікар може рекомендувати проведення додаткових тестів або консультацію з іншими спеціалістами для визначення причини кіфозу або оцінки ступеня його впливу на здоров'я пацієнта.

Після проведення діагностики лікар може визначити найбільш ефективний план лікування відповідно до виявлених причин та ступеня кіфозу. Важливо звернутися до фахівця при перших ознаках кіфозу для своєчасного виявлення та лікування стану, щоб запобігти його прогресуванню та розвитку ускладнень.

Лікування

Лікування кіфозу вимагає комплексного підходу, який базується на ступені вираженості деформації, супутніх симптомах та загальному стані здоров'я пацієнта. Мета лікування полягає в поліпшенні постави, зменшенні болю та запобіганні подальшому прогресуванню деформації.

• Фізичні вправи. Ретельно підібрані вправи, спрямовані на зміцнення м'язів спини, живота та кора, можуть допомогти поліпшити поставу та зменшити біль. Важливо, щоб програма вправ розроблялася фахівцем, таким як лікар з фізичної реабілітації або фізіотерапевт, для забезпечення безпеки та ефективності.
• Фізіотерапія. Фізіотерапевтичні процедури, такі як масаж, теплолікування та електростимуляція, можуть бути застосовані для зменшення м'язового спазму, підвищення гнучкості та покращення кровообігу в ураженій ділянці. Фізіотерапія також може включати навчання правильних рухових технік для зниження навантаження на хребет.
• Носіння корсетів. Використання ортопедичних корсетів може бути рекомендовано для підтримки хребта та корекції деформації у деяких випадках, особливо у дітей та підлітків з активним ростом. Корсет необхідно носити відповідно до інструкцій лікаря, оскільки неправильне використання може призвести до додаткових проблем.
• Медикаментозне лікування. Препарати для зменшення болю та запалення, такі як нестероїдні протизапальні засоби, можуть бути призначені для усунення гострих симптомів. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування та тривалості прийому медикаментів.
• Хірургічне втручання. У випадках серйозного кіфозу, який не піддається консервативному лікуванню та супроводжується вираженим болем, неврологічними порушеннями або серйозними дихальними розладами, може бути показана хірургічна корекція. Хірургічне лікування спрямоване на виправлення деформації та стабілізацію хребта.

Самолікування кіфозу, особливо використання медикаментів без консультації з лікарем, може призвести до погіршення стану, збільшення болю та прогресування деформації. Неправильне використання ортопедичних пристосувань або надмірні фізичні навантаження без належного нагляду також можуть збільшити ризик ускладнень та затримати процес одужання.

Профілактика

Профілактика кіфозу включає в себе ряд заходів, спрямованих на підтримку здоров'я хребта та правильної постави. Ось деякі рекомендації з профілактики цього стану:

1. Підтримання правильної постави. Свідоме дотримання правильної постави під час сидіння, стояння та ходьби може допомогти запобігти виникненню кіфозу, особливо у дітей та підлітків у період їхнього зростання.
2. Фізичні вправи. Регулярні вправи на розтяжку та зміцнення м'язів спини та кора можуть сприяти підтримці правильної постави та зменшенню ризику розвитку кіфозу.
3. Оптимальне навантаження. Уникайте перенавантаження хребта та м'язів спини. Розподіляйте навантаження рівномірно та виконуйте важкі фізичні роботи з урахуванням правильної техніки піднімання.
4. Ергономічне робоче місце. Налаштування робочого місця, включаючи висоту столу, крісло та положення комп'ютера, може допомогти запобігти кіфозу, особливо при тривалій роботі за столом.
5. Здорове харчування. Дієта, багата кальцієм і вітаміном D, сприяє міцності кісток і може допомогти запобігти таким станам, як остеопороз, які можуть призвести до кіфозу.
6. Моніторинг здоров'я кісток. Регулярні медичні огляди, включаючи оцінку щільності кісток, особливо у людей похилого віку та жінок після менопаузи, можуть допомогти виявити остеопороз на ранній стадії та запобігти розвитку кіфозу.

Запобігання кіфозу також включає в себе вчасне лікування захворювань, які можуть призвести до його розвитку, таких як юнацький кіфоз або вроджені аномалії хребта. Увага до власного здоров'я та регулярні консультації з лікарем можуть допомогти знизити ризик виникнення та прогресування цього стану.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування кіфозу за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.