Що таке ревматизм та чим він небезпечний

Ревматизм – це системне запальне захворювання інфекційно-алергічної природи з ураженням сполучної тканини. Синонім – хвороба Сокольського-Буйо, найчастіше хворіють на ревматизм діти від 8 до 13 років і молодь від 17 до 24 років. Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки. При ревматизмі страждає серцево-судинна система, суглоби, а також шкірні покриви і ЦНС, тому патологія досить серйозна та небезпечна.

Що спричиняє ревматизм

Головний чинник, без якого не обходиться жоден випадок захворювання – бета-гемолітичний стрептокок. Цей збудник дуже поширений серед людей, спричиняє ангіну в дорослих, скарлатину в дітей. Та старт розвитку хвороби дає не стільки сам факт інфекції, скільки аномальна реакція організму людини на стрептокок.

Імунна система перестає розрізняти антигени бактерій та сполучної тканини серця, суглобів і атакує власний організм. Як наслідок, розвивається ревматичне, уже асептичне запалення.

Що болить при ревматизмі?

Загалом ревматичні хвороби налічують близько десяти різних варіантів. Усі вони мають загальний аутоімунний механізм розвитку і здатні призвести до неприємних наслідків – вад серця, втрати функції суглобів. До відома: ревматизм та пов’язані з ним стани є однією з поширених причин інвалідизації.

Що стосується, власне, ревматизму, то він може мати шість варіантів перебігу:

• кардіоваскулярна форма – пошкоджуються сполучнотканинні структури серця;
• поліартрична – запалення вражає суглоби;
• вузлова форма – біля суглобів виникають вузлики, після яких лишаються рубці;
• церебральна – з ураженням судин мозку;
• вісцеральна – із залученням внутрішніх органів (частіше – нирок);
• еритематозна – проявляється червоними плямами на шкірі.

З усього перерахованого, болі характерні лише для поліартричної форми ревматизму при ураженні суглобів. Ревматичне запалення ендокарда, клапанів серця, судин та нирок часто має безбольовий перебіг. Це призводить до пізньої діагностики хвороби, пацієнти виявляються із вираженими та стійкими змінами в пошкоджених органах.

Про що говорять ревмопроби?

Через в’ялість, але невпинність процесу, гостро постає проблема ранньої діагностики та моніторингу хвороби. Бо коли виникає ревматизм, симптоми спочатку бувають або малопомітні, або неспецифічні. Тому для виявлення захворювання проводяться аналізи крові на маркери запалення, тобто – ревмопроби.

До діагностичних показників належать:

• C-реактивний білок, підвищується в разі гострого запального процесу в організмі;
• ревматоїдний фактор – антитіла, котрими організм атакує власні тканини, їх підвищення свідчить за наявність одного з ревматичних захворювань;
• антистрептолізин-O, є маркером стрептококової інфекції, у здорової людини в крові його не має бути;
• сіалові кислоти, котрі свідчать про ураження саме суглобів.

Для правильної інтерпретації аналізів їх результат треба обов’язково зіставляти зі станом пацієнта, даними лікарського огляду, аускультації та іншими показниками крові. Тому лише консультація ревматолога дасть змогу діагностувати хворобу та вжити адекватних лікувальних заходів.

Що робити при ревматизмі?

Основна мета – спинити запальний процес та вжити заходів для профілактики незворотних структурних змін в органах-мішенях (серце, суглоби, судини, нирки тощо).

Тому обов’язково застосовуються:

• протизапальні засоби, нестероїдні та гормональні;
• імуномодулятори, імуносупресори, цитостатики;
• антибіотики;
• метаболіки;
• хондропротектори;
• препарати золота.

Нажаль, наслідки ревматизму, особливо набуті вади серця та руйнація суглобів, терапевтичному лікуванню майже не піддаються. Тому правильним буде звернутися до лікаря з появою підозри на ревматизм.

Ревматолог проводить діагностику, призначає лікування. А аптека «Бажаємо здоров’я» надає можливість придбати призначені ліки, засоби для опорно-рухового апарату по майже всій території України.

Як можна вилікувати ревматизм

Перемога над хворобою потребує багато тривалої та кропіткої праці. Лікування проводиться системно, поетапно. Обов’язково проводиться санація вогнищ стрептококової інфекції.

Одночасно треба лікувати запальний процес у суглобах, захищати нирки, серце. Через те, що доводиться застосовувати протизапальні засоби, ревматолог вживає заходи щодо профілактики гастриту, виразкової хвороби.

Під час лікування ревматизму потрібні регулярні обстеження, аналізи крові на ревмопроби. Це дає змогу відстежити динаміку хвороби, своєчасно внести зміни до терапевтичного курсу.

Мета – повністю зупинити аутоімунне запалення. І вона цілком досяжна.

Профілактика захворювання

Найкраще – профілактувати хворобу, ніж її лікувати. Для цього треба повністю та правильно лікувати запалення горла, своєчасно й адекватно проводити лікування ангіни, скарлатини та тонзиліту, підвищувати імунітет, загартовувати організм. Ранкова гімнастика, прогулянки, заняття спортом зміцнюють організм і підвищують його опірність численним інфекцій, в тому числі і ревматизму.

Якщо ж ревматична атака вже відбулася, тоді єдиний шлях запобігти загостренню після зупинки запалення – регулярні курси спеціальних медикаментозних засобів, підібраних лікарем-ревматологом. Тривалість встановлюється індивідуально та залежить від багатьох чинників: віку, наявності хронічної ревматичної хвороби, часу першої атаки й кількості попередніх атак, соціально-економічного статусу тощо.

Обов’язково треба уникати чинників ризику: не переохолоджуватися, не перегріватися. Й у разі появи будь-якого неспокою чи болю в суглобах – звертатися до ревматолога.