Анкілозивний спондиліт: ознаки, причини та методи лікування

Анкілозивний спондиліт, або хвороба Бехтерева, є хронічним запальним захворюванням, яке в основному вражає хребет та суглоби. Це захворювання викликає біль та скутість, особливо в поперековій і крижовій областях. З часом запалення може призвести до зрощення хребців, що значно обмежує рухливість хребта і призводить до втрати гнучкості та рухомості. Такий стан може суттєво знижувати якість життя пацієнта, впливаючи на його щоденну активність та загальний комфорт. Походження анкілозивного спондиліту ще не повністю зрозуміле, але відомо, що генетичні фактори відіграють ключову роль, особливо наявність HLA-B27 гена, що значно підвищує ризик розвитку цього патологічного стану.

У цій статті ми розглянемо причини виникнення анкілозивного спондиліту, його основні симптоми, а також сучасні підходи до лікування та профілактики цього захворювання, які допомагають зменшити біль та покращити функціональність хребта, надаючи пацієнтам можливість підтримувати активне життя.

Причини виникнення

Хоча точна причина виникнення анкілозивного спондиліту досі не відома, дослідження вказують на комбінацію генетичних, імунологічних та навколишніх факторів, які сприяють його розвитку, а саме:

1. Генетична схильність. Близько 90% осіб з анкілозивним спондилітом мають HLA-B27 ген. Цей ген не є безпосереднім причинним фактором, але значно збільшує ризик розвитку захворювання.
2. Імунна реакція. Аутоімунні реакції, де імунна система атакує власні тканини, можуть сприяти виникненню запалення у суглобах та хребті.
3. Інфекції. Деякі дослідники вважають, що певні бактеріальні інфекції, особливо кишкові, можуть сприяти розвитку анкілозивного спондиліту за рахунок тригерної активації імунної системи.
4. Запалення кишечника. Кишкові захворювання, такі як виразковий коліт і хвороба Крона, можуть бути пов'язані з анкілозивним спондилітом, що підкреслює взаємозв'язок між запаленням кишечника і суглобів.
5. Вікові фактори. Хоча анкілозивний спондиліт може розвинутися у будь-якому віці, найчастіше він діагностується у молодих людей, зокрема чоловіків, віком від 20 до 30 років.

Ці фактори спільно впливають на ризик розвитку захворювання, але точне визначення їхнього внеску та взаємодії досі є предметом наукових досліджень. Розуміння причин може допомогти у виявленні ранніх симптомів та запобіганні прогресування захворювання.

Симптоми

Симптоматика анкілозивного спондиліту, зазвичай, розвивається поступово, що може ускладнити ранню діагностику. Це захворювання здебільшого впливає на хребет, але може також вражати інші суглоби та навіть деякі органи і проявляється такими ознаками:

1. Біль та скутість у нижній частині спини. Ці симптоми часто посилюються під час спокою, особливо вночі та рано вранці, і зменшуються після фізичних вправ.
2. Запалення сакроіліаційних суглобів. Пацієнти відчувають біль в області крижів, що може віддавати в ноги.
3. Зменшення гнучкості хребта. Це може призвести до втрати здатності згинатися, обертатися або нахилятися, роблячи повсякденні дії складнішими.
4. Біль у грудному відділі хребта. Пацієнти можуть мати труднощі з диханням через ригідність грудної клітки.
5. Периферичне запалення суглобів. У деяких випадках анкілозивний спондиліт впливає на периферичні суглоби, особливо на кульшові та плечові суглоби, що призводить до болю та обмеження рухливості.
6. Генералізована втома. Цей симптом є поширеним і може значно впливати на якість життя пацієнта.

У деяких пацієнтів з анкілозивним спондилітом можуть виникати також супутні симптоми, які впливають на інші системи організму, підкреслюючи системний характер цього захворювання:

• Запалення очей (ірит або увеїт). Цей стан може проявлятися через почервоніння очей, біль та розмитість зору, часто вимагає негайного лікування для запобігання ускладнень.
• Проблеми з серцем. У рідкісних випадках можуть розвинутися такі ускладнення, як аортит (запалення аорти) та порушення роботи серцевих клапанів, що може призвести до серцевої недостатності.
• Остеопороз. Зниження щільності кісток може виникнути внаслідок тривалого запалення та довготривалого вживання кортикостероїдів, що збільшує ймовірність переломів.
• Псоріаз. Деякі пацієнти можуть мати псоріаз, шкірне захворювання, яке також має запальний характер.
• Запальні захворювання кишківника. Хвороба Крона та виразковий коліт також можуть бути асоційовані з анкілозивним спондилітом, демонструючи зв'язок між запаленнями в кишківнику та хребті.

Важливо зауважити, що ці симптоми можуть варіюватися по інтенсивності та поширеності, і часто сприймаються як прояви інших менш серйозних захворювань. Виявлення цих симптомів повинно стати причиною для звернення до лікаря для подальшого обстеження та встановлення діагнозу.

Діагностика

Діагностика анкілозивного спондиліту може бути складною через його поступовий розвиток та різноманітність симптомів, тому вона вимагає комплексного підходу, щоб правильно відрізнити його від інших запальних захворювань суглобів. Наступні методи діагностики застосовуються для виявлення та підтвердження анкілозивного спондиліту:

1. Анамнез. Лікар збирає детальну медичну історію, включаючи симптоми, тривалість болю та ранкову скутість. Важливим є також збір інформації про сімейну історію запальних захворювань суглобів.
2. Фізичний огляд. Оцінюється ступінь обмеження рухливості хребта та суглобів, звертаючи увагу на гнучкість та біль, що виникає при пальпації. Лікар також може провести тести на гнучкість та біль при різних рухах.
3. Рентгенографія хребта та сакроіліаційних суглобів. Це важливий інструмент для виявлення структурних змін, таких як зрощення хребців, зміни в кістковій структурі суглобів або зрощення суглобових країв, що є характерними ознаками анкілозивного спондиліту. Рентгенівські знімки можуть показати ступінь ураження суглобів, що є важливим для класифікації стадій хвороби.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ здатний виявити ранні зміни у суглобах та хребті, які ще не видимі на рентгенівських знімках. Цей метод особливо корисний для виявлення ранніх запальних змін у м'яких тканинах.
5. Аналіз крові. Вимірювання показників запалення (наприклад, С-реактивний білок та швидкість осідання еритроцитів) та визначення наявності HLA-B27 гена. Наявність цього гена може підтвердити схильність до розвитку анкілозивного спондиліту, особливо в поєднанні з клінічними симптомами.

Ці діагностичні методи допомагають лікарям не тільки точно діагностувати анкілозивний спондиліт, але й розробити стратегію лікування, що враховує стадію і тяжкість хвороби. Своєчасне діагностування є важливим для запобігання прогресування захворювання та покращення прогнозу для пацієнта.

Лікування

Лікування анкілозивного спондиліту спрямоване на зменшення симптомів, підтримання рухливості та профілактику хронічних ускладнень. Тут важливо враховувати індивідуальні особливості хворого, стадію захворювання та наявність супутніх захворювань. Методи лікування включають прийом лікарських засобів, фізіотерапію, регулярні вправи для збереження гнучкості та рухомості, а також у важких випадках можуть застосовуватися ін'єкції стероїдів чи хірургічні втручання.

• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Ці ліки допомагають контролювати біль та зменшують запалення, що є ключовими факторами у лікуванні анкілозивного спондиліту.
• Біологічні агенти. Ці препарати націлені на специфічні частини імунної системи, що відповідають за запалення, і можуть бути ефективними для пацієнтів, які не реагують на традиційну терапію.
• Фізіотерапія. Комплекс фізичних вправ для збереження гнучкості та мобільності суглобів і хребта. Масаж та розтяжка – для полегшення напруги м'язів та зменшення болю.
• Кортикостероїди. Ін'єкції стероїдів можуть використовуватися для зменшення запалення у ситуаціях, коли інші препарати не дають бажаного ефекту.
• Хірургічні втручання, такі як артропластика суглобів або корекція викривлень хребта, в разі значних уражень та порушень рухливості.

Лікування анкілозивного спондиліту повинно бути під ретельним наглядом лікаря, а самолікування може призвести до серйозних наслідків, таких як погіршення симптомів та розвиток ускладнень, що може негативно вплинути на здоров'я. Неконтрольоване використання медикаментів, особливо НПЗП та стероїдів, може спричинити проблеми зі шлунком, серцево-судинною системою та іншими органами.

Профілактика

Профілактика анкілозивного спондиліту може допомогти уповільнити прогресування захворювання та зменшити його вплив на якість життя пацієнтів. Хоча повністю уникнути захворювання може бути складно, особливо якщо існує генетична схильність, дотримання певних заходів може знизити його симптоми та підтримувати загальне здоров'я.

1. Регулярні фізичні вправи. Регулярна фізична активність для зміцнення м'язів та підтримки гнучкості суглобів може включати різноманітні види вправ, такі як розтяжки, аеробні вправи, йогу або пілатес.
2. Збалансоване харчування. Споживання достатньої кількості омега-3 жирних кислот та зелених листових овочів, а також зниження кількості цукру та перероблених продуктів в раціоні може зменшити запалення в організмі. Правильний прийом кальцію та вітаміну D також важливий для здоров'я кісток.
3. Підтримання здорової ваги. Надмірна вага ставить додатковий тиск на суглоби, особливо на коліна, стегна та хребет. Зниження ваги або утримання її на нормальному рівні допомагає уникнути перевантаження суглобів і зменшує ризик їхнього ушкодження.
4. Відмова від куріння. Куріння погіршує кровообіг та може сприяти запаленню, що негативно впливає на перебіг анкілозивного спондиліту. Відмова від куріння також сприяє кращому загальному здоров'ю.
5. Регулярні медичні огляди. Важливо регулярно відвідувати лікаря для моніторингу стану здоров'я, особливо якщо в родині були випадки анкілозивного спондиліту. Це може допомогти вчасно виявити перші ознаки захворювання та почати лікування.

Дотримання цих профілактичних заходів може допомогти знизити ризик розвитку захворювання та забезпечити краще управління симптомами анкілозивного спондиліту.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби проти анкілозивного спондиліту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.