Дереалізація: чому виникає порушення сприйняття та що з ним робити

05 липень 2024
Дереалізація: чому виникає порушення сприйняття та що з ним робити

Дереалізація – це психопатологічний симптом, який характеризується відчуттям відчуження від реальності, коли навколишній світ сприймається як неправдоподібний, відокремлений або нереальний. Термін «дереалізація» походить від французького слова «déréalisation», що утворилося шляхом додавання префікса «dé-» (означає «без» або «відсутність») до слова «réalisation» (що означає «реалізація» або «усвідомлення»). У свою чергу, «réalisation» походить від латинського «realis», що означає «реальний» або «справжній.». Люди, які переживають дереалізацію, описують її як відчуження або розрив зі світом, ніби вони спостерігають за навколишньою реальністю через скло або з іншого виміру.

У цій статті ми розглянемо причини виникнення дереалізації та її потенційне значення як симптому певних психічних розладів. Також, проаналізуємо сучасні методи лікування цього стану, спрямовані на відновлення зв'язку пацієнтів із реальністю та покращення їхнього психічного здоров'я, що допоможе знизити вплив дереалізації на життя.

Причини виникнення

Причини виникнення дереалізації пов'язані з різними психопатологічними та фізіологічними факторами, що можуть впливати на сприйняття реальності. Вони включають стрес, психічні розлади та інші порушення, а саме:

  1. Тривожні розлади. Панічний розлад, генералізований тривожний розлад та соціофобія часто супроводжуються дереалізацією. Високий рівень тривоги спричиняє зміну функціонування мозку, що впливає на сприйняття реальності.
  2. Депресія. У пацієнтів із клінічною депресією часто спостерігається відчуття нереальності навколишнього світу. Емоційне виснаження та порушення вироблення нейромедіаторів призводять до спотвореного сприйняття реальності.
  3. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Травматичні події можуть викликати симптоми дереалізації як захисний механізм. Пацієнти можуть відчувати відчуження від навколишнього світу та повторне переживання травми.
  4. Стрес та перевтома. Хронічний стрес і перевтома можуть спричинити функціональні зміни в мозку, які проявляються дереалізацією. Організм реагує на надмірне навантаження, знижуючи чутливість до навколишнього світу.
  5. Зловживання психоактивними речовинами. Вживання алкоголю, наркотиків та деяких медикаментів може призвести до спотворення сприйняття реальності. Симптоми дереалізації можуть виникати під час вживання або внаслідок абстинентного синдрому.
  6. Неврологічні захворювання. Дереалізація може виникати при деяких неврологічних розладах, таких як епілепсія, мігрень або розсіяний склероз, через порушення роботи центральної нервової системи.
  7. Порушення сну. Хронічне недосипання або розлади сну, як-от безсоння, сприяють появі симптомів дереалізації через виснаження організму та порушення когнітивних функцій.

Ці фактори впливають на сприйняття реальності, призводячи до відчуження та неправильного сприйняття навколишнього світу. Розуміння причин виникнення дереалізації дозволяє ефективніше виявляти та лікувати цей стан.

Супутні симптоми

Супутні симптоми дереалізації тісно пов'язані з порушенням сприйняття реальності та можуть вказувати на основний розлад, що спричинив цей стан. До супутніх проявів цього стану належать:

  • Деперсоналізація. Часто виникає разом із дереалізацією. Людина відчуває відчуження від власного тіла та думок, ніби спостерігає за собою з боку.
  • Тривога та паніка. Симптоми тривожного розладу, такі як прискорене серцебиття, тремтіння, надмірна пітливість та почуття страху, супроводжують дереалізацію, посилюючи відчуття нереальності.
  • Порушення концентрації уваги. Людина відчуває труднощі з фокусуванням на завданнях та втрачає здатність ефективно концентруватися на повсякденних справах.
  • Спотворення сприйняття часу. Відчуття часу може бути зміненим, що проявляється або його прискореним плином, або навпаки – надзвичайною затримкою.
  • Емоційне притуплення. Втрата здатності відчувати емоції, апатія щодо подій та ситуацій, які раніше викликали значний емоційний відгук.
  • Порушення пам'яті. У деяких випадках дереалізація супроводжується проблемами із запам'ятовуванням поточних подій, особливо коли симптоми пов'язані зі стресовими ситуаціями.
  • Головний біль та запаморочення. Може бути присутнім як наслідок порушення когнітивних функцій або супутнього тривожного розладу.
  • Сенсорні спотворення. Об'єкти можуть виглядати зміненими за розміром, кольором або формою, звуки можуть бути приглушеними або спотвореними.

Ці симптоми разом із дереалізацією вказують на наявність психопатологічного або фізіологічного розладу, який потребує комплексного лікування та підтримки з боку фахівців.

Діагностика

Діагностика дереалізації спрямована на визначення основного розладу, що викликає симптоми, та виключення інших можливих причин. Це включає ретельний аналіз анамнезу, психологічні та фізіологічні дослідження:

  1. Збір анамнезу та фізичний огляд. Лікар збирає інформацію про симптоми, їхню тривалість, інтенсивність та можливі тригери. Оцінюється загальний стан здоров'я, проводиться фізикальний огляд для виявлення ознак супутніх захворювань.
  2. Психологічне тестування. Використовуються стандартизовані опитувальники, такі як Шкала деперсоналізації/дереалізації (Cambridge Depersonalization Scale, CDS) та Шкала тривоги і депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), для оцінки ступеня відчуження від реальності та інших симптомів.
  3. Неврологічне обстеження. Проводиться для виключення неврологічних розладів, таких як епілепсія або розсіяний склероз. Включає оцінку когнітивних функцій, рефлексів та координації.
  4. Лабораторні дослідження. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз та гормональні тести допомагають виключити соматичні причини дереалізації, наприклад, гіпотиреоз або цукровий діабет.
  5. Інструментальні дослідження. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп'ютерна томографія (КТ) головного мозку допомагають виявити можливі структурні порушення або патології центральної нервової системи.
  6. Електроенцефалографія (ЕЕГ). Використовується для виявлення електричної активності мозку та виключення епілептичної активності, що може бути причиною симптомів дереалізації.
  7. Консультація психіатра або невролога. Фахівці проводять додаткові обстеження та тестування для визначення основного діагнозу та розробки індивідуального плану лікування.

Ці методи діагностики допомагають точно визначити природу та причини дереалізації, що дозволяє обрати оптимальний підхід до лікування та попередження симптомів.

Лікування

Лікування дереалізації спрямоване на усунення основного розладу та полегшення симптомів, пов'язаних із порушенням сприйняття реальності. Воно включає медикаментозну терапію, психотерапію та зміни способу життя.

  • Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка є основним методом лікування дереалізації, спрямована на те, щоб допомогти пацієнтам розпізнати та змінити негативні патерни мислення. Діалектична поведінкова терапія (ДПТ) та терапія за методом усвідомленості сприяють стабілізації емоцій та зниженню тривожності.
  • Антидепресанти. Інгібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС), такі як сертралін або есциталопрам, можуть зменшити симптоми тривоги та депресії, які часто супроводжують дереалізацію.
  • Анксіолітики. Бензодіазепіни або не-бензодіазепінові препарати використовуються для короткострокового полегшення тривоги та панічних атак, пов'язаних із дереалізацією.
  • Нейролептики. Атипові нейролептики можуть бути ефективними в низьких дозах для зменшення симптомів тривожності та стабілізації настрою.
  • Розвиток навичок усвідомленості. Медитація, йога та дихальні техніки допомагають пацієнтам зосереджуватися на теперішньому моменті та знижують інтенсивність симптомів дереалізації.
  • Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, здоровий сон та раціональне харчування сприяють зміцненню нервової системи та покращують загальне самопочуття.
  • Фізіотерапія. Різні методи фізіотерапії, такі як масаж та гідротерапія, можуть допомогти знизити рівень стресу та покращити емоційний стан пацієнта.
  • Групова терапія та підтримка. Групові заняття та спілкування з іншими пацієнтами, які переживають подібні симптоми, сприяють нормалізації емоційного стану та допомагають у подоланні відчуття ізоляції.

Самолікування дереалізації може бути небезпечним через ризик неправильної інтерпретації симптомів та вибору невідповідних медикаментів. Це може призвести до погіршення симптомів, залежності від препаратів або розвитку ускладнень основного захворювання. Тому, важливо звертатися за кваліфікованою допомогою до фахівців для отримання відповідного лікування.

Профілактика

Профілактика дереалізації зосереджена на зменшенні ризику розвитку основних психічних розладів та зміцненні нервової системи. Основні заходи включають психоемоційне здоров'я, уникання стресу та підтримку збалансованого способу життя:

  1. Стрес-менеджмент. Включає практики релаксації, такі як медитація, йога та дихальні техніки. Вони допомагають знизити рівень стресу та зберегти емоційну стабільність.
  2. Фізична активність. Регулярні фізичні вправи сприяють виробленню ендорфінів, покращують настрій та зменшують тривожність. Рекомендуються щоденні прогулянки, біг, плавання або фітнес.
  3. Здоровий сон. Дотримання режиму сну допомагає організму відновлюватися та знижує ризик виникнення психоемоційних розладів. Оптимальна тривалість сну — 7-8 годин на добу.
  4. Збалансоване харчування. Вживання продуктів, багатих на вітаміни групи B, омега-3 жирні кислоти та антиоксиданти, підтримує роботу нервової системи. Рекомендується уникати надмірного споживання кофеїну та алкоголю.
  5. Саморегуляція емоцій. Розвиток навичок розпізнавання та регулювання власних емоцій може допомогти уникати тривожних або депресивних станів, що можуть призвести до дереалізації.
  6. Підтримання хобі та інтересів. Участь у захоплюючих заняттях та хобі допомагає розслабитися, відволіктися від стресових ситуацій та підвищити настрій.
  7. Уникання психоактивних речовин. Алкоголь, наркотики та надмірне вживання деяких медикаментів можуть викликати або погіршити симптоми дереалізації.
  8. Своєчасне лікування психічних розладів. Вчасне звернення за допомогою при перших ознаках тривоги або депресії дозволяє уникнути розвитку більш серйозних симптомів, включаючи дереалізацію.

Дотримання цих профілактичних заходів сприяє зміцненню психоемоційного здоров'я та знижує ризик виникнення дереалізації. Важливо усвідомлювати значення турботи про свій психологічний стан та своєчасно звертатися за допомогою до фахівців при перших ознаках порушень сприйняття реальності.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та полегшення проявів дереалізації за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.

Редакторська група
Оновлено: 05.07.2024
Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Поділитися:
Коментувати допис
Коментар опублікується на сайті після перевірки модератором
Ще не додано жодного відгуку. Будьте першим хто це зробить.