Алергія на сонце: що її спричиняє та як лікувати

Роль сонячного світла в житті людини дуже важлива. Сонячні промені дають енергію, покращують настрій і необхідні для нормального функціонування організму. Але не всі однаково добре переносять сонячне світло, і у деяких людей може розвинутися такий медичний стан, як «сонячна алергія». Захист від сонця, уникання засмаги – головна порада для таких пацієнтів.

Чому виникає алергія на сонце?

Визначення «сонячної алергії», алергія від сонця або підвищена фоточутливість не можна сприймати буквально, оскільки сонячне світло не містить алергенів, а шкірні реакції, у вигляді характерних висипів («кропив’янки»), зумовлені взаємодією сонця з речовинами, що містяться на шкірі або всередині неї.

Клінічна картина звичайна, як при будь-якій іншій формі кропив’янки: свербіж, локальний набряк, уртикарні папули, що червоніють та підвищуються над шкірою. Зазвичай такі прояви сходять за декілька годин, максимум 1 добу. Це відрізняє захворювання від інших, схожих за симптомами, але більш грізних, наприклад, уртикарний васкуліт.

Інколи алергію на сонце можна вилікувати (тобто вона з часом минає самостійно), а інколи стан переходить в хронічну форму. Причини виникнення її достеменно невідомі, цей стан розвивається у будь-якому віці, але найбільш сприйнятливі до захворювання люди, які весь день працюють на сонці. До групи ризику також входять такі групи людей:

• з дуже світлою та тонкою шкірою;
• вагітні;
• маленькі діти;
• люди, які зловживають засмагою та солярієм.

Також існують препарати, що підвищують чутливість шкіри до світла. До них належать:

• антибіотики (зокрема, доксициклін);
• протигрибкові та протимікробні засоби;
• місцеві та системні ретиноїди;
• протизаплідні пігулки, гормональні засоби;
• нестероїдні протизапальні засоби, до яких належать поширені ібупрофен та парацетамол.

У таких випадках під час скасування препарату специфічна реакція на сонце щезає.

Як виглядає алергія на сонце?

Симптоми алергії на сонце не відрізняються від будь-якої алергії, яку ми звикли називати кропив’янкою. Це червоні плями на тілі (звичайно, на відкритих сонцю ділянках), які нестерпно зудять, печуть, можуть підійматися над рівнем шкіри. В таких випадках ліки від свербежу шкіри (місцеві гелі або спреї) можуть несуттєво зменшити неприємні прояви, але повністю їх не позбавлять.

Але, як і при будь-якій алергії, захворювання не завжди обмежується одними місцевими проявами. При ураженні великої площі шкіри додаються слабкість, запаморочення, відчуття задухи. Може знижуватись артеріальний тиск, пацієнти скаржаться на головний біль, нудоту, утруднене дихання. Інколи напад переростає в анафілактичний шок, який вже загрожує життю.

Діагностика алергії на сонце інколи стає непростим завданням для клініциста, адже не всі пацієнти можуть пов’язати появу симптомів із впливом сонячних променів. Тому важливо згадати всі дрібні деталі та відповісти на питання лікаря.

Ваш лікар може діагностувати сонячну кропив’янку за допомогою фізичного огляду. Зазвичай прояви виникають протягом декількох хвилин після перебування на сонці, і зникають швидко, якщо ви виходите з сонця. Шкіра залишається неушкодженою, без почервоніння, пігментації чи рубців.

Інколи може знадобитися провести один або кілька тестів для підтвердження діагнозу:

1. Фототестування допоможе визначити, як шкіра реагує на УФ-проміння сонячної лампи з різними довжинами хвиль. Довжина хвилі, на яку реагує ваша шкіра, може допомогти визначити вашу конкретну алергію на сонце.
2. Патч-тестування передбачає нанесення на шкіру різних речовин, які, як відомо, можуть спричиняти алергію. У такому випадку чекають протягом доби, а потім піддають шкіру ультрафіолетовому випромінюванню сонячної лампи. Якщо шкіра реагує на певну речовину, це може бути причиною сонячної кропив’янки.

Аналізи крові або біопсія шкіри можуть бути використані, якщо лікар вважає, що кропив’янка може бути викликана іншим захворюванням, таким як вовчак або метаболічне захворювання.

Прогноз для людей з алергією на сонце дуже різний. Деякі люди переростають стан. Але багато хто може відчувати симптоми протягом 10-15 років або довше.

Що робити при алергії на сонце?

Лікування цього стану потребує деяких зусиль із боку самого пацієнта. Важливо дотримуватись протисонцевої поведінки:

• вибирати тіньову сторону вулиці;
• в сонячний день надавати перевагу закритому одягу з легких натуральних тканин;
• обмежити перебування на вулиці, особливо з 10 до 16 годин;
• у пригоді може стати капелюх з широкими полями або парасолька;
• не нехтувати сонцезахистом.

Протисонцеві засоби (креми, спреї, лосьйони, стіки) мають бути на фізичних фільтрах. Бо саме оксид цинку та діоксид титану працюють як дзеркало – відбивають сонячні промінчики з поверхні шкіри.

Але як лікувати алергію на сонце? У великій кількості випадків захворювання проходить самостійно, потрібна лише симптоматична терапія.

Таблетки від алергії на сонце (антигістамінні) – це препарати другого покоління, які не спричиняють сонливості та можуть призначатися на довгий термін. Пацієнт має пам’ятати, що рекомендоване дозування можна підвищувати в 4 рази для досягнення бажаного результату. Звичайно, після консультації з лікарем та після проведення необхідних обстежень. Самолікування може призвести до незворотніх наслідків.

Якщо протиалергічні не приносять бажаного ефекту, тоді в деяких випадках призначаються системні гормональні препарати. Але тривале їх використання має негативні побічні реакції, тож тільки лікар може правильно оцінити співвідношення користі та шкоди при такому лікуванні. Пацієнтам із важким перебігом доцільно призначати засоби імунобіологічної терапії.

Що робити саме під час загострення алергії на сонце?

По-перше, прибрати провокуючий чинник, тобто зайти до приміщення, вдягнутися тощо. Не забувайте про можливість зневоднення, тож пийте достатню кількість води.

По-друге, доречно прийняти ліки. Бажано носити прописаний препарат із собою на випадок гострої реакції. Він не подіє миттєво, тож треба трохи зачекати. При сильному свербежу можна використати місцеві засоби з каламіном у вигляді кремів, спрею чи лосьйону.

Якщо ці прості заходи неефективні, симптоми не проходять самостійно протягом 24 годин, тоді варто звернутися по медичну допомогу.