Нетримання сечі: причини, лікування і профілактика

Внаслідок певних розладів у людей починається мимовільне сечовипускання — патологічний стан, за якого виділення сечі не можна контролювати. Синдром дуже неприємний і докучливий, спричиняє суттєвий фізичний та психологічний дискомфорт. Частіше від цього страждають жінки, але не оминає проблема й чоловіків, дітей. Медики називають такий стан інконтиненцією.

Що таке інконтиненція (мимовільне сечовипускання)?

У нормі ми здатні контролювати свій сечовий міхур, спорожнюємо його лише тоді, коли це можна робити, у туалеті. Але кожен може стикнутися з ситуацією, коли втримати сечу в міхурі не вдається, і вона виділяється сама собою. Або краплями, в міру надходження від нирок, або одразу спорожнюється весь вміст сечового. Без можливості спинити волею цей процес.

Насправді нетримання сечі — досить поширена патологія, зокрема в жіночій урології. За статистикою, у віці 50 років подібні проблеми виникають у кожної третьої жінки. А з досягненням 70 років з ними зустрічаються 50% жінок. Багато хто, на жаль, по допомогу не звертається через хибну сором’язливість. Тому справжню поширеність інконтиненції уявити важко.

Яка причина нетримання сечі?

Контроль за спорожненням сечового міхура забезпечують м’язи тазового дна, сфінктери. Завдяки цьому ми своєю волею можемо утримуватися від сечовипускання, коли це не на часі. Та можуть виникати проблеми, коли контроль над м’язами втрачається, тоді й виникає нетримання сечі.

Найпоширеніші причини для розвитку інконтиненції:

• травми хребта з пошкодженням центрів спинного мозку;
• регулярні фізичні перевантаження;
• психоемоційні розлади;
• хронічні закрепи;
• запальні захворювання нижнього ярусу сечовивідних шляхів (уретрит, цистит), що здатні спричинити синдром надмірно активного сечового міхура;
• пухлини органів малого таза;
• травми та оперативні втручання із залученням м’язів тазового дна;
• сидячий та малорухливий спосіб життя;
• вроджені аномалії будови тазового дна та сечовивідної системи.

Як видно, головний чинник для розвитку нетримання сечі — порушення м’язового тонусу таза. На жаль, у жінок є ще додаткові причини, здатні призвести до інконтиненції:

• стан вагітності, особливо ризикують ті жінки, хто народжував кілька разів;
• патологічні пологи, стрімкі або занадто тривалі;
• вікові зміни, що призводять до опущення (пролапсу) матки, спланхноптозу.

Також існує і так зване вікове нетримання сечі, теж більше властиве саме жінкам. З часом у жіночому організмі слабшає синтез естрогенів, через що втрачається еластичність зв’язок таза. Вікову інконтиненцію навіть вважають одним із проявів клімактеричного синдрому.

Симптоми нетримання сечі у жінок

Головний прояв цілком зрозумілий: мокра спідня білизна, неприємний запах. Але все ж таки нетримання сечі в жінок або чоловіків може не мати постійного характеру.

Симптоми інконтиненції часто мають періодичний характер і зумовлені зовнішніми або внутрішніми чинниками.

За цим параметром розрізняють кілька типів інконтиненції:

1. Стресове нетримання. Підтікання стаються, коли підвищується тиск у черевній порожнині (підіймається велика вага, людина кашляє, чхає або сміється).
2. Ургентне — виникають настільки сильні позиви до сечовипускання, що їх просто неможливо втримати. Таке може відмічатися при циститі, неврологічних розладах, діабеті.
3. Переповнення міхура. Більш властиве чоловікам, коли вони не можуть спорожнити сечовий унаслідок простатиту, аденоми простати.
4. Функціональний тип. Симптоми інконтиненції виникають через розумові або фізичні відхилення. Наприклад, похила людина просто не встигає дістатися туалету та мочиться на ходу.
5. Змішане нетримання сечі. Розвивається, коли в людини виникає одразу кілька різних патологічних станів, що супроводжуються інконтиненцією.

До речі, нічний енурез — теж один із проявів нетримання сечі. Часто виникає в дітей через незрілість контрольних центрів у мозку.

Що робити при нетриманні сечі?

Найперше — не терпіти цей неприємний та дошкульний стан. Треба звернутися до лікаря для отримання кваліфікованої консультації та визначення причини хворобливого стану.

За результатами обстеження можуть проводитися або терапевтичні, або хірургічні заходи лікування. Так, більшість випадків інконтиненції можна лікувати консервативно. Лікар підбирає потрібні препарати, а людина може обрати запропоновані спеціалістом ліки від нетримання сечі в аптеці «Бажаємо здоров’я».

До складу терапевтичного курсу можуть включатися різноманітні лікарські засоби. Зокрема:

• заспокійливі;
• спазмолітики;
• проносні в разі закрепів;
• індуктори нервово-м’язової передачі;
• сечогінні вдень у разі енурезу;
• жінкам бувають корисні препарати естрогенів;
• антагоністи мускаринових рецепторів (ефективні за синдрому гіперактивного сечового міхура);
• ліки, спрямовані на усунення причини нетримання сечі — наприклад, антибіотики в разі циститу.

Дуже часто медикаментозне лікування доповнюють спеціальні фізичні вправи, спрямовані на відновлення тонусу тазових м’язів. Також у пригоді стають фізіотерапевтичні процедури: міостимуляція, сенси зворотного біологічного зв’язку тощо.

Потреба в хірургічному втручанні виникає далеко не завжди, але інколи без неї не обійтися. Наприклад, якщо нетримання сечі в чоловіків спричинене великою аденомою простати. Або в жінки відбулися виражені анатомічні зміни в органах таза та їх треба коригувати.

Як лікувати нетримання сечі в домашніх умовах?

Насправді у цьому нічого складного немає. Переважна більшість пацієнтів з інконтиненцією лікується саме вдома, в амбулаторному режимі. Лікар дає рекомендації щодо способу життя, які вправи робити, які ліки приймати. В аптеці «Бажаємо здоров’я» можна придбати необхідні медикаменти та засоби догляду за тілом: пелюшки, підгузки для дорослих тощо.

Допомогою в лікуванні буде корекція способу життя: фізична активність, відмова від шкідливих звичок, нормалізація меню для регулярного випорожнення. Лікаря треба буде відвідати лише для фіксації досягнутих успіхів або для внесення змін до лікувального процесу.