Увеїт: що це, причини та лікування

Увеїт представляє собою запалення увеального тракту ока (середньої оболонки ока), який складається з трьох основних структур: райдужної оболонки, циліарного тіла і хоріоїдеї. Це серйозне офтальмологічне захворювання, яке може призвести до значного зниження зору або його повної втрати без своєчасного та належного медичного втручання. Етимологічно, слово «увеїт» має корінь від латинського «uva», що вказує на візуальну схожість між структурою райдужки та виноградиною. Спектр клінічних проявів увеїту може бути широким: від незначного роздратування ока до глибокого запалення, що загрожує зоровій функції та вимагає негайного лікування. Помилкове сприйняття увеїту як простого роздратування може призвести до затримки у діагностиці та лікуванні, що збільшує ризик розвитку незворотних змін у структурі ока та постійної втрати зору.

У даній статті ми розглянемо причини виникнення увеїту та його потенційне значення як індикатора різних захворювань. Також, проаналізуємо сучасні методи лікування цього запалення, спрямовані на зменшення запалення та запобігання ускладнень, що допоможе покращити зір та якість життя пацієнтів.

Причини виникнення

Знання етіологічних факторів, що спричиняють увеїт, дозволяє лікарям обрати ефективні стратегії терапії та запобігти ускладненням, які можуть негативно вплинути на зір людини. Ось основні причини появи запалення ока:

1. Аутоімунні захворювання. Часто увеїт асоціюється з аутоімунними станами, такими як ревматоїдний артрит, саркоїдоз та анкілозивний спондиліт.
2. Інфекції. Бактеріальні, вірусні, грибкові або паразитарні інфекції можуть призводити до розвитку увеїту, особливо якщо вони поширюються всередині ока.
3. Травми ока. Механічні ушкодження або хірургічні втручання можуть спровокувати запалення в увеальному тракті, ведучи до увеїту.
4. Неопластичні процеси. Увеїт може бути паранеопластичним синдромом, пов'язаним із злоякісними новоутвореннями в організмі.
5. Генетична схильність. Деякі генетичні фактори можуть збільшувати ризик розвитку увеїту, особливо у осіб з певними генетичними маркерами, що асоціюються з аутоімунними реакціями.

Виявлення та усунення цих причин може допомогти зменшити ризик розвитку увеїту та його ускладнень, покращуючи прогноз та зберігаючи зорову функцію пацієнта. Підхід до лікування у кожному конкретному випадку вимагає індивідуального плану, заснованого на точній причині запалення.

Симптоми

Увеїт характеризується рядом симптомів, які можуть значно відрізнятися залежно від конкретного типу ураження та його тяжкості.

• Почервоніння ока. Цей симптом є результатом вазодилатації або розширення кровоносних судин в райдужці та судинній оболонці ока. Почервоніння може бути більш вираженим навколо райдужної оболонки та зазвичай є ознакою запалення в увеальному тракті.
• Біль в оці. Біль може мати різний характер – від гострого, колючого до тупого, ниючого. Вона часто загострюється при спробах зосередити зір на предметах або при експозиції ока на яскраве світло, що є результатом подразнення нервових закінчень у внутрішніх структурах ока.
• Зниження зору. Запалення, що супроводжує увеїт, може призводити до утворення помутнінь у склоподібному тілі ока або на райдужці, що перешкоджає проходженню світла і знижує гостроту зору. Такі зміни можуть бути тимчасовими або постійними в залежності від ступеня та тривалості запалення.
• Підвищена чутливість до світла (фотофобія). Запалення внутрішніх структур ока, зокрема райдужки, призводить до болісної реакції на світло. Цей симптом може суттєво впливати на здатність людини перебувати на яскравому світлі або працювати з екранами.
• Водянисті виділення з ока. У відповідь на запалення, збільшується секреція слізної рідини, що є спробою організму змити подразники та зменшити дискомфорт.
• Плаваючі «мушки» перед очима. Поява маленьких тіней або плям, що плавають у полі зору, може бути зв'язана із запаленням у склистому тілі ока. Ці плями виникають через утворення клітинного детриту або згустків білків всередині ока, що може стати результатом різних факторів, включаючи вік, травми або інші захворювання.

Кожен з цих симптомів вимагає уважної оцінки офтальмологом, оскільки увеїт може розвиватися швидко і вимагати термінового лікування для запобігання серйозним ускладненням, таким як загроза втрати зору.

Види

Увеїт класифікується залежно від області ока, яку він вражає, та його можна поділити на кілька основних типів:

1. Передній увеїт (ірит або іридоцикліт). Цей тип вражає передню частину увеального тракту, включаючи райдужку (ірид) і циліарне тіло. Передній увеїт може бути пов'язаний зі значним підвищенням внутрішньоочного тиску.
2. Середній увеїт (цикліт). Запалення зосереджене у васкулярній області ока, що може спричинити помутніння зору та плаваючі цятки. Лікування може включати стероїди для зменшення запалення.
3. Задній увеїт. Запалення сітківки і хоріоїдеї, що може призвести до серйозних зорових порушень. Часто вимагає системного лікування, включаючи оральні стероїди або імуносупресивні засоби.
4. Панувеїт. Захворювання, яке вражає всі структури увеального тракту, часто супроводжується сильним болем і втратою зору. Лікування цього типу увеїту є комплексним і тривалим.
5. Дифузний увеїт. Впливає на різні частини ока одночасно, що робить діагностику і лікування складними. Лікування може включати комбінацію місцевих та системних терапевтичних підходів.

Знання специфіки кожного типу увеїту є важливим для правильного діагностування та вибору методу лікування, а також для забезпечення належного моніторингу стану пацієнта.

Діагностика

Діагностика увеїту включає проведення ряду спеціалізованих офтальмологічних оцінок, спрямованих на визначення наявності та причин запалення увеального тракту.

• Біомікроскопія. Це огляд передньої частини ока під мікроскопом, який дозволяє оцінити наявність клітин та білка в передній камері ока, що є характерним для увеїту.
• Офтальмоскопія. Дозволяє оцінити задню частину ока, включаючи сітківку, хоріоїду і зоровий нерв, на предмет змін, спричинених увеїтом.
• Флюоресцентна ангіографія. Ця процедура включає введення флюоресцеїну в кровообіг та використання камери для відстеження його проходження через кровоносні судини сітківки та хоріоїди для виявлення будь-яких ознак запалення або пошкодження судин.
• УЗД (ультразвукове дослідження) ока. Використовується для оцінки задньої частини ока, особливо якщо офтальмоскопія неефективна через помутніння склоподібного тіла, що може відбуватися при увеїті.
• Лабораторні тести. Можуть включати аналіз крові, аналіз сечі та спеціалізовані імунологічні дослідження для виявлення системних захворювань, що можуть викликати увеїт, наприклад, ревматоїдний артрит чи саркоїдоз.

Діагностика увеїту вимагає комплексного підходу для точного виявлення причини та ступеню ураження, що дозволяє оптимізувати стратегію лікування та зменшити ризик довгострокових зорових ускладнень. Завдяки сучасним діагностичним методам можливе своєчасне та ефективне лікування, що значно покращує прогноз для пацієнтів з увеїтом.

Лікування

Лікування увеїту зосереджене на зменшенні запалення та запобіганні ускладнень, які можуть вплинути на зір. Це мультидисциплінарний підхід, який вимагає індивідуального вибору методів залежно від типу увеїту та загального стану пацієнта.

1. Місцеві кортикостероїди. Часто застосовуються у формі крапель або мазей для зменшення запалення в оці.
2. Системні кортикостероїди. Використовуються для лікування середнього та заднього увеїту, які не реагують на місцеве лікування.
3. Імуносупресивні засоби. Лікарі можуть призначати ці препарати для контролю запалення, особливо при важких формах увеїту.
4. Біологічні препарати. Включають медикаменти, такі як інгібітори туморнекрозного фактора (TNF) та інтерлейкінів. Ці препарати спрямовані на модуляцію імунної системи для зменшення запалення, що не реагує на стандартні методи лікування. Вони особливо ефективні в випадках, коли увеїт асоційований з аутоімунними розладами, такими як ревматоїдний артрит або саркоїдоз. Ці препарати здатні значно покращити стан пацієнтів з тяжкими формами увеїту.
5. Лазерна терапія або хірургічне втручання. Може проводитися у випадках, коли увеїт призводить до ускладнень, таких як катаракта або глаукома.

Ризики самолікування увеїту високі, оскільки неправильне лікування може призвести до зниження гостроти зору або навіть сліпоти. Тому, важливо пройти обстеження у кваліфікованого офтальмолога та дотирмуватися його рекомендацій.

Профілактика

Профілактика увеїту є важливою частиною здорового способу життя, особливо для людей з підвищеним ризиком аутоімунних захворювань. Впровадження наступних заходів може допомогти зменшити ймовірність розвитку цього запального захворювання очей:

• Регулярний огляд у офтальмолога. Важливість цього кроку полягає у здатності фахівців виявити найменші зміни в стані здоров'я очей, що може допомогти уникнути розвитку серйозних захворювань, таких як увеїт. Це особливо критично для осіб з високим ризиком захворювань очей.
• Захист очей від УФ-випромінювання. Доведено, що ультрафіолетове випромінювання може сприяти розвитку запальних процесів в очах. Використання якісних сонцезахисних окулярів може блокувати шкідливі промені та захистити очі.
• Уникання куріння. Куріння значно підвищує ризик розвитку не тільки увеїту, але й інших системних захворювань, які можуть негативно вплинути на здоров'я очей. Відмова від куріння покращує загальний стан здоров'я та знижує запальні процеси в організмі.
• Здоровий спосіб життя. Правильне харчування, багате на антиоксиданти та вітаміни, та регулярні фізичні вправи покращують кровообіг та зміцнюють імунну систему, що важливо для підтримки здоров'я очей.
• Контроль за супутніми хворобами. Ефективне управління хронічними захворюваннями, такими як діабет або аутоімунні розлади, може знизити ризик розвитку увеїту та інших запальних станів.

Профілактика увеїту вимагає комплексного підходу та уваги до здоров'я ваших очей. Виконання цих рекомендацій може допомогти зменшити ризик появи запалення ока та покращити загальний стан організму.

Купити препарати для полегшення проявів та лікування увеїту за приємними цінами можна на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.