Кон'юнктивіт: як лікувати запалення слизової оболонки ока?

Кон’юнктивіт – це запалення кон’юнктиви – прозорої слизової оболонки, що вкриває внутрішню поверхню повік і частину очного яблука. Ураження цієї тонкої, але функціонально важливої оболонки може суттєво впливати на якість життя пацієнта – викликаючи відчуття подразнення, стороннього тіла, світлобоязнь та загальний дискомфорт. З медичного погляду, навіть незначне запалення ока потребує уваги, адже без належного підходу стан може ускладнитися або перейти в хронічну форму. 

У цьому матеріалі ми проаналізуємо ключові аспекти запалення ока, що робити при такому стані, а також розглянемо ефективність терапевтичних методів для зменшення симптомів і попередження ускладнень.

Причини

Ураження кон’юнктиви не є випадковим процесом – воно виникає під впливом конкретних ендогенних або екзогенних чинників. Коли порушується захисна функція слизової, а патогенні мікроорганізми або подразники потрапляють у контакт із її поверхнею, розвивається запалення. Саме механізм ушкодження та тип подразника визначають форму й перебіг патології.

До основних причин, що можуть викликати запалення слизової оболонки ока, належать:

1. Бактеріальна інфекція. Найпоширеніша причина, збудниками якої є стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка та інші патогени. Інфекція передається контактним шляхом – через брудні руки, забруднені предмети побуту (рушники, подушки), косметику або контактні лінзи при порушенні правил гігієни).
2. Вірусне ураження. Часто асоціюється з аденовірусами та герпесвірусами або вірусами грипу. Може виникати на тлі респіраторної вірусної інфекції, супроводжуючись сльозотечею, почервонінням, світлобоязню, а також загальними симптомами інтоксикації – підвищенням температури, слабкістю, болем у м’язах.
3. Алергічні реакції. Спостерігаються при підвищеній чутливості до пилку, пилу, шерсті тварин, косметики або контактних лінз. Розвивається неінфекційне запалення через гіперреактивність імунної системи.
4. Хімічні подразники. Потрапляння диму, парів, агресивних речовин або побутової хімії на слизову оболонку ока може викликати хімічний кон’юнктивіт – негайну запальну реакцію у відповідь на токсичний вплив.
5. УФ-випромінювання та інші фізичні фактори. Сонячне опромінення, зварювальні роботи або пересушене повітря спричиняють подразнення тканин ока, з подальшим розвитком запалення.
6. Паразитарні або грибкові інфекції. Рідше, але можуть викликати хронічне або з повільним перебігом запалення слизової оболонки ока, особливо при зниженому імунітеті.
7. Носіння контактних лінз без дотримання гігієни. Недостатня очистка або надто тривале використання лінз може сприяти накопиченню патогенів і порушенню захисного бар’єра кон’юнктиви.
8. Системні захворювання. Такі стани, як аутоімунні порушення або дефіцит вітамінів, іноді викликають вторинне запалення кон’юнктиви як прояв загального імунного дисбалансу.

Запалення слизової оболонки очей не є ізольованим процесом – воно часто стає відповіддю організму на інфекційний, алергічний, хімічний чи фізичний подразник. Окремі випадки мають чітке джерело, як-от контакт із бактеріями чи вірусами, тоді як інші потребують глибшого аналізу загального стану здоров’я, включно з імунним статусом і наявністю системних порушень. Важливо розуміти, що навіть мінімальні відхилення у гігієні очей або вплив несприятливих чинників навколишнього середовища можуть запустити патологічну реакцію. Тому для вибору ефективної терапевтичної тактики принципово важливо ідентифікувати конкретний тригер, що спричинив запалення.

Симптоми

Коли порушується фізіологічний стан ока, першими реагують його зовнішні тканини – насамперед кон’юнктива. Саме слизова оболонка ока демонструє найбільш типові клінічні ознаки, що свідчать про розвиток запального процесу. Їх характер, інтенсивність та тривалість залежать від причини захворювання, але низка проявів є спільною для більшості форм кон’юнктивіту.

Найпоширеніші симптоми, що сигналізують про патологічні зміни в слизовій оболонці, включають;

• відчуття стороннього тіла або піску в оці;
• сльозотеча;
• світлобоязнь (фотофобія);
• набряк повік;
• гнійні або слизові виділення;
• свербіж або печіння;
• злипання повік після сну;
• погіршення чіткості зору (у разі вираженого набряку чи рясних виділень).

Якщо запалення слизової оболонки не лікувати вчасно або терапія підібрана неправильно, кон’юнктивіт може призвести до низки ускладнень. Найпоширенішими є хронізація процесу, коли симптоми зберігаються протягом тижнів або місяців, погіршуючи якість зору та життя. У випадках бактеріального або вірусного ураження можливе поширення інфекції на рогівку, що загрожує розвитком кератиту або зниженням гостроти зору. При тривалому подразненні можуть формуватися рубцеві зміни на кон’юнктиві, а у дітей – порушення формування зорових функцій. Алергічний кон’юнктивіт без належного контролю здатен переходити у важчі офтальмологічні форми, включно з атопічним кератокон’юнктивітом. Саме тому рання діагностика та правильне лікування мають ключове значення для запобігання довгостроковим наслідкам.

Типи кон'юнктивіту

У практичній офтальмології тип кон’юнктивіту визначається за характером збудника або механізмом розвитку запалення. Кожна форма має свої патогенетичні особливості, що впливають на перебіг, інтенсивність симптомів та підхід до лікування. Розмежування видів дозволяє точніше встановити діагноз і запобігти можливим ускладненням.

Найчастіше в клініці зустрічаються такі види кон’юнктивіту:

1. Вірусний кон’юнктивіт ока. Зумовлений аденовірусами, герпесвірусами або іншими вірусними агентами. Часто поєднується з ГРВІ, супроводжується рясним сльозотечею, світлобоязню, швидким поширенням з одного ока на інше.
2. Бактеріальний кон’юнктивіт. Виникає внаслідок дії стафілококів, пневмококів, гонококів або інших бактерій. Характеризується наявністю гнійних виділень, відчуттям стороннього тіла та склеюванням повік.
3. Алергічний кон’юнктивіт. Розвивається при контакті з алергенами (пилок, шерсть, побутова хімія). У пацієнтів домінують свербіж, набряк, сльозотеча, характерна відсутність гнійних виділень та двобічне ураження очей. Часто поєднується з іншими ознаками алергії – нежитем або шкірними висипами.
4. Грибковий і паразитарний кон’юнктивіт. Рідкісний, але можливий при імунодефіциті або травмах ока. Зазвичай має затяжний, млявий перебіг і потребують специфічного лікування.
5. Токсичний (хімічний) кон’юнктивіт. Викликаний впливом агресивних речовин (пари, хлор, дим). Раптово виникає почервоніння, печіння, відчуття болю та сльозотеча без інфекційного компонента.
6. Аутоімунний кон’юнктивіт. Пов’язаний із системними захворюваннями (ревматоїдний артрит, синдром Шегрена). Може перебігати хронічно, з помірним почервонінням та відчуттям сухості.
7. Неонатальний кон’юнктивіт. Розвивається в новонароджених, зазвичай через інфікування під час пологів (гонокок, хламідії). Вимагає негайного втручання через високий ризик ускладнень.

Тип кон’юнктивіту визначається залежно від етіологічного чинника – інфекційного, алергічного, хімічного або системного походження. Від цього безпосередньо залежать клінічні прояви, динаміка процесу та необхідна терапевтична стратегія. Наприклад, вірусний кон’юнктивіт часто має агресивний початок із двостороннім ураженням, тоді як алергічний розвивається поступово та пов'язаний із сезонністю або постійним контактом з алергеном. Грибкові та аутоімунні форми зазвичай проявляються атипово, що ускладнює діагностику. Саме тому чітке розмежування видів є важливою умовою успішного лікування і профілактики ускладнень, особливо у клінічно неоднозначних випадках.

Діагностика кон’юнктивіту

Діагностика кон’юнктивіту базується на клінічному обстеженні та низці допоміжних методів, які дозволяють визначити природу запалення та виключити інші офтальмологічні патології. 

Якщо є підозра на бактеріальну або грибкову етіологію, виконується мікроскопія та бактеріологічний посів мазка з кон’юнктиви для визначення збудника і його чутливості до антибіотиків. У випадку вірусного кон’юнктивіту ока можливе ПЛР-дослідження на аденовіруси, герпесвіруси або ентеровіруси.

При алергічній формі в діагностиці ключову роль відіграє виявлення алергену – для цього можуть призначатися шкірні проби або визначення рівня імуноглобуліну E (IgE) у сироватці крові. За необхідності, особливо в разі рецидивуючого перебігу чи неефективності стандартної терапії, офтальмолог залучає до діагностики імунолога, інфекціоніста або ревматолога.

Лікування

Правильна терапія кон’юнктивіту залежить від його типу, ступеня вираженості запалення та загального стану пацієнта. Першочергове завдання лікаря – усунути етіологічний фактор, зняти запалення слизової оболонки та запобігти ускладненням.

Щоб відповісти на запитання, як зняти запалення ока та усунути інші прояви, лікарі застосовують такі підходи:

1. Місцеве застосування антибактеріальних крапель. Призначаються при бактеріальному кон’юнктивіті, наприклад, з діючими речовинами левофлоксацин, тобраміцин або офлоксацин. Вони знижують бактеріальне навантаження і зменшують гнійні виділення.
2. Противірусна терапія. У разі вірусного кон’юнктивіту ока застосовуються очні краплі або гелі з інтерфероном, ацикловіром або іншими противірусними компонентами, особливо при герпетичних формах.
3. Антигістамінні препарати. При алергічному типі ефективні стабілізатори мембран опасистих клітин (олопатадин, кромоглікат натрію) та пероральні антигістамінні засоби, які усувають свербіж і набряк.
4. Промивання відповідними антисептичними розчинами. Допомагає очистити слизову від виділень, зменшити мікробне навантаження та запобігти ускладненням. Застосовуються стерильні розчини, наприклад на основі мірамістину (у дозволеній концентрації), або 0,9% розчин натрію хлориду. Використання має бути погоджене з лікарем.
5. Глюкокортикостероїди (за показаннями). У тяжких клінічних ситуаціях (наприклад, при аутоімунному або затяжному алергічному кон’юнктивіті) лікар може призначити системні протизапальні препарати з кортикостероїдами, а також краплі на основі гормональних стероїдів – під обов’язковим контролем офтальмолога.
6. Зволожуючі краплі («штучна сльоза»). Вони полегшують дискомфорт, зменшують подразнення та сприяють відновленню слизової оболонки при легких або залишкових формах запалення.
7. Системне лікування. При ускладнених або системних формах може знадобитися призначення антибіотиків або противірусних засобів внутрішньо, особливо при супутньому кератиті чи генералізованому вірусному процесі.

Комплексна терапія дозволяє не лише усунути симптоми, а й мінімізувати ризик переходу процесу в хронічну форму. Важливо дотримуватись режиму лікування, не припиняти застосування препаратів раніше за призначений термін і регулярно контролювати стан очей. 

Антигістамінні засоби для очей

Профілактика

Профілактика кон’юнктивіту ґрунтується на дотриманні гігієнічних норм, зниженні контакту з потенційними збудниками та зміцненні місцевого імунного захисту ока. Найважливішим профілактичним заходом залишається регулярне миття рук з милом, особливо після перебування у громадських місцях або перед дотиком до обличчя. Також не рекомендується терти очі руками, навіть якщо є відчуття свербежу чи дискомфорту – це один із найпоширеніших шляхів перенесення інфекції на слизову оболонку ока.

Уникнення спільного використання рушників, косметики або засобів догляду за очима також значно знижує ризик передачі інфекції. Особам, що носять контактні лінзи, слід суворо дотримуватись інструкцій щодо догляду, не перевищувати час носіння та зберігати лінзи у стерильному середовищі.

У дитячих колективах важливо проводити санітарно-гігієнічні заходи, швидко ізолювати дітей із симптомами запалення та дезінфікувати предмети спільного користування. Також варто пам’ятати про роль загального імунітету – збалансоване харчування, повноцінний сон та уникнення стресу мають позитивний вплив на захисні властивості слизової. 

Кон’юнктивіт є поширеним офтальмологічним захворюванням, яке потребує своєчасної діагностики та правильно підібраного лікування залежно від його типу – бактеріального, вірусного, алергічного чи іншого. Важливо звертати увагу на характерні симптоми, адже запалення слизової оболонки ока може призводити до ускладнень, якщо залишити його без медичної допомоги. 

Щоб отримати якісні краплі при запаленні ока та інші симптоматичні чи етіотропні засоби, варто звернутися до мережі аптек «Бажаємо здоров’я» в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій), де доступний широкий асортимент офтальмологічних препаратів. Самолікування може призвести до хронічного перебігу, ускладнень або неправильного вибору терапії, що є особливо небезпечним для зору. Дбайливе ставлення до очей передбачає професійну діагностику та обґрунтоване лікування під контролем лікаря.