Ешерихіоз (колі-інфекція): що це за інфекція і чому вона небезпечна

Ешерихіоз – це гостра інфекційна патологія, що виникає внаслідок дії ентеропатогенних або ентеротоксигенних штамів Escherichia coli – бактерії, яка в нормі входить до складу кишкової мікрофлори. Однак за певних умов деякі серотипи набувають патогенних властивостей і здатні викликати виражене ураження шлунково-кишкового тракту з порушенням електролітного балансу та водного обміну. Інфекція має особливе значення у педіатрії, гастроентерології та інфекційній медицині, оскільки вразливі категорії пацієнтів можуть зазнати важких наслідків навіть при короткочасному перебігу хвороби. Стан, який викликає колі-інфекція, супроводжується різким відчуттям дискомфорту, слабкістю, швидким виснаженням та загрозою зневоднення. Назва захворювання походить від імені німецького бактеріолога Теодора Ешеріха, який у 1885 році вперше описав кишкову паличку, що пізніше стала об’єктом всесвітнього мікробіологічного вивчення.

У цьому матеріалі ми детально розглянемо, що таке кишкова паличка, як вона може викликати ешерихіоз, а також які клінічні форми має колі-інфекція. Особливу увагу буде приділено механізмам розвитку захворювання, його типовим проявам і сучасним підходам до лікування та профілактики ускладнень.

Причини

Основною причиною розвитку ешерихіозу є потрапляння в організм патогенних штамів Escherichia coli – умовно-патогенної бактерії, що зазвичай входить до складу нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини. Кишкова паличка – це грамнегативна паличкоподібна бактерія з родини Enterobacteriaceae, яка у фізіологічних умовах бере участь у синтезі вітамінів, пригніченні росту інших мікроорганізмів та підтриманні мікробного балансу в кишечнику. Проте деякі серотипи (EPEC, ETEC, EHEC, EIEC) набувають здатності виробляти токсини, прикріплюватися до кишкових клітин, руйнувати слизову оболонку та викликати виражену запальну реакцію. Саме ці патогенні механізми – адгезія, інвазія та токсикогенність – визначають тяжкість перебігу інфекції.

Найчастіше зараження відбувається через фекально-оральний механізм – при вживанні забруднених продуктів (особливо м’яса, молока, овочів), води або через контакт із забрудненими поверхнями чи руками. Особливо високий ризик інфікування в дитячих колективах, медичних установах, закладах громадського харчування. Варто зазначити, як виглядає кишкова паличка під мікроскопом – це пряма паличка з закругленими кінцями, розміром приблизно 2 мкм, часто з джгутиками, які забезпечують рухливість і сприяють прикріпленню до слизової.

Симптоми

Після інфікування перші ознаки розвиваються досить швидко – вже протягом 2–5 діб. Симптоматика залежить від конкретного типу збудника, але у більшості випадків на перший план виходить ураження шлунково-кишкового тракту. Саме тому оцінка характеру скарг пацієнта дозволяє лікарю запідозрити ешерихіоз та призначити відповідне обстеження.

Найбільш типові симптоми кишкової палички включають:

• рідкі випорожнення;
• біль у животі;
• нудота та блювання;
• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість та млявість;
• зневоднення;
• відсутність апетиту.

Так виглядає типовий перебіг ешерихіозу, коли патоген активується в травному тракті. Знання того, як проявляється кишкова паличка, дозволяє швидко зорієнтуватися в клінічній ситуації, своєчасно провести лабораторне обстеження й почати відповідну терапію, перш ніж виникнуть серйозні ускладнення.

Клінічні форми ешерихіозу

Варіанти перебігу захворювання залежать від типу штаму E. coli, що потрапив в організм. Кожен з них має власний механізм патогенності – від продукції токсинів до інвазії слизової оболонки кишечника або системного ураження. Особливо важливим є своєчасне розмежування форм інфекції, коли йдеться про ешерихіоз у дітей, адже малюки більш схильні до ускладнень, зневоднення та швидкого прогресування симптомів.

Найбільш поширені типи ешерихіозу включають:

1. Ентеропатогенний ешерихіоз. Характерний для немовлят і дітей раннього віку. Збудник прикріплюється до епітелію тонкої кишки, викликаючи затяжну діарею з помірним зневодненням.
2. Ентеротоксигенний ешерихіоз. Основна причина так званої «діареї мандрівників». Виникає після вживання забрудненої їжі або води. Протікає як «водяний» пронос без домішок, викликаний продукцією токсинів, що порушують іонний обмін у кишківнику.
3. Ентероінвазивний ешерихіоз. Уражає товсту кишку, спричиняє запальні процеси, подібні до дизентерії – зі слизом, кров’ю, температурою та загальною інтоксикацією.
4. Ентерогеморагічний ешерихіоз. Найнебезпечніша форма, викликається штамами, що продукують шига-подібний токсин (зокрема O157:H7). Може призвести до геморагічного коліту та розвитку гемолітико-уремічного синдрому). Особливо небезпечний для дітей віком до 5 років.
5. Ентероагрегативний ешерихіоз (EAEC). Характеризується тривалим перебігом з помірною лихоманкою та персистуючою діареєю, що погано піддається звичайному лікуванню. Частіше ускладнює перебіг у пацієнтів з ослабленим імунітетом.
6. Уросептичний або системний ешерихіоз. Рідкісний, проте можливий варіант інфекції, при якому патоген проникає до сечовидільної системи, крові або ЦНС. Частіше виникає у новонароджених або при важкому імунодефіциті.

Розуміння форми перебігу має особливе значення, коли діагностується кишкова колі-інфекція у дітей, адже лікувальна тактика значно відрізняється: від звичайної регідратації до госпіталізації та інтенсивної антибактеріальної терапії. Кожен тип ешерихіозу потребує індивідуального підходу до діагностики та терапії з урахуванням віку, імунного статусу та тяжкості перебігу.

Діагностика

Оскільки клінічні прояви ешерихіозу можуть бути схожими на інші кишкові інфекції, точна діагностика базується на поєднанні клінічних даних із лабораторним підтвердженням. Найбільш інформативним методом є бактеріологічне дослідження випорожнень, яке дозволяє виділити збудника Escherichia coli й визначити його патогенний тип. 

Допоміжними методами виступають серологічні реакції (РПГА, ІФА), які виявляють специфічні антитіла до антигенів патогенних еротипів Escherichia coli, а також ПЛР-діагностика, що дозволяє швидко підтвердити наявність ДНК збудника. У складних випадках або при атиповому перебігу додатково досліджують загальні аналізи крові, біохімічні показники, електролітний баланс та рівень зневоднення.

Окремо варто зазначити ситуації, коли кишкова паличка в сечі виявляється при загальному аналізі або бактеріологічному посіві. Це не завжди свідчить про ешерихіоз, але може вказувати на уросептичну форму інфекції або супутнє ураження сечовивідної системи – особливо в дітей, новонароджених або осіб зі зниженим імунітетом. У таких випадках потрібна диференційна діагностика з інфекціями сечової системи та визначення чутливості виявленої флори до антибіотиків.

Лікування

Підбір лікувальної тактики базується на формі перебігу інфекції, віці пацієнта, ступені зневоднення та наявності супутніх станів. Найголовніше завдання – відновлення водно-сольового балансу, зменшення проявів інтоксикації та, за потреби, ерадикація збудника. Тому питання, як лікувати кишкову паличку, завжди має вирішуватись індивідуально з урахуванням типу збудника та клінічної ситуації.

Основні підходи до лікування ешерихіозу включають:

1. Регідратаційна терапія. Основа лікування у дітей та дорослих із діареєю. Застосовуються сольові розчини для перорального або внутрішньовенного введення.
2. Дієтотерапія. На час гострої фази виключаються продукти, що подразнюють шлунково-кишковий тракт. Рекомендуються легкозасвоювані страви, рясне пиття та дробове харчування.
3. Симптоматичні засоби. За показаннями застосовують жарознижувальні (парацетамол), ентеросорбенти, а також ферментні препарати при вираженій диспепсії.
4. Антибіотикотерапія. Призначається лише при тяжкому або ускладненому перебігу, переважно при ентероінвазивних або ентерогеморагічних формах. Зазвичай використовуються фторхінолони або цефалоспорини III покоління.
5. Пробіотики та пребіотики. Вони допомагають відновити нормальну мікрофлору кишечника після діареї або антибактеріальної терапії. Часто використовуються препарати на основі Lactobacillus, Bifidobacterium або Saccharomyces boulardii.
6. Лікування ускладнень. При загрозі розвитку гемолітико-уремічного синдрому (ГУС), особливо у дітей, показане стаціонарне спостереження, інфузійна терапія, контроль за функцією нирок та гематологічними показниками.

Комплексний підхід до лікування дозволяє уникнути тяжких наслідків, але лише за умови правильно встановленого діагнозу. Важливо враховувати клінічну картину, результати обстежень і загальний стан пацієнта.

Ігнорування симптомів дегідратації особливо небезпечне: у дітей це може спричинити судоми, шок або навіть летальний наслідок, у дорослих – загострення хронічних хвороб. 

Антибіотики та антибактеріальні препарати

Профілактика

Ефективне попередження ешерихіозу базується на дотриманні санітарно-гігієнічних норм і контролі якості продуктів харчування. Оскільки передача інфекції відбувається фекально-оральним шляхом, основним бар’єром проти зараження є регулярне миття рук після туалету, перед їдою, після контакту з тваринами або перебування у громадських місцях. Особливої уваги потребують діти дошкільного віку, у яких механізми гігієнічної поведінки ще не сформовані, а імунна система більш вразлива до кишкових інфекцій.

Найважливішим профілактичним заходом є термічна обробка продуктів – м’яса, яєць, молока, води, особливо в районах з нестабільним санітарним контролем. Овочі та фрукти слід ретельно мити, а при можливості – ошпарювати окропом. Забороняється споживання сирого молока або домашніх молочних виробів без термообробки. Водопровідна вода в регіонах із ризиком спалахів повинна кип’ятитися або замінюватися бутильованою.

Не менш важливо забезпечити належний санітарний стан харчоблоків, кухонь, дитячих закладів та медичних установ. Уникаючи антисанітарії під час зберігання та приготування їжі, можна суттєво знизити ризик потрапляння патогенних штамів Escherichia coli в організм. Також контроль переносників інфекції – мух, гризунів – є необхідною умовою для переривання ланцюга зараження. У масштабах охорони здоров’я важливим лишається епідеміологічний нагляд, своєчасна ідентифікація випадків та обмеження поширення в колективах.

Ешерихіоз – це багатофакторна інфекція, що викликається патогенними штамами E. coli, здатна призводити до гострих або навіть системних уражень організму, особливо в дітей. Його діагностика потребує лабораторної верифікації збудника та оцінки тяжкості стану, а лікування ґрунтується на збалансованій регідратації, раціональній антибактеріальній терапії, пробіотиках і симптоматичній підтримці. 

Широкий асортимент препаратів при кишкових інфекціях представлений у мережі аптек «Бажаємо здоров’я», що працює в Києві та інших містах України, за винятком тимчасово окупованих територій. При необхідності придбати препарати звертайтеся до найближчої аптеки мережі або замовляйте онлайн.

Самолікування, особливо в разі виражених симптомів, може призвести до затяжного перебігу, розвитку ускладнень або погіршення загального стану. Здоров’я вимагає відповідального підходу й медичного контролю.