Як передається лістеріоз і чому він настільки небезпечний?

Серед безлічі інфекційних захворювань є такі, про які ми чуємо рідко, але зустріч з ними може мати серйозні наслідки. Одне з таких захворювань – лістеріоз. Що таке лістеріоз і чому медики приділяють йому таку увагу, особливо коли мова йде про вагітних жінок, немовлят та людей зі зниженим імунітетом?

Лістеріоз – це інфекційне захворювання, викликане бактерією Listeria monocytogenes, яка може потрапити в організм через заражену їжу. На перший погляд, це може здатися звичайним харчовим отруєнням, але насправді лістеріоз набагато підступніший і небезпечніший. Ця бактерія має унікальну здатність виживати і розмножуватися навіть при низьких температурах у холодильнику, де більшість інших патогенів припиняють свою активність. Саме це робить лістеріоз особливо непередбачуваним.

У цій статті ми детально розберемо, як передається лістеріоз, які продукти становлять найбільшу загрозу, хто перебуває в групі ризику, як розпізнати симптоми та, найголовніше, як захистити себе та своїх близьких від цієї небезпечної інфекції. Адже знання – це найкращий спосіб профілактики.

Причини та шляхи зараження

Щоб ефективно запобігати лістеріозу, важливо розуміти, як саме відбувається зараження. Збудник лістеріозу – бактерія Listeria monocytogenes – це надзвичайно живучий мікроорганізм, який широко поширений у навколишньому середовищі. Її можна знайти в ґрунті, воді, на рослинах, у кормах для тварин, і саме це значно ускладнює боротьбу з інфекцією.

На відміну від багатьох інших харчових патогенів, лістерії мають унікальну здатність виживати і навіть розмножуватися при температурі від +2°C до +8°C – тобто в умовах звичайного холодильника. Вони також стійкі до заморожування, високих концентрацій солі та можуть існувати у продуктах з низькою кислотністю. Ця виняткова живучість робить лістеріоз особливо небезпечним харчовим захворюванням.

Основні причини та шляхи зараження лістеріозом:

1. Заражені м'ясні продукти. Найчастіше джерелом інфекції стають готові до вживання м'ясні вироби, які не потребують додаткової термічної обробки: ковбаси, сосиски, паштети, делікатеси, м'ясні нарізки. Бактерії можуть потрапити в продукт як від зараженої тварини, так і під час виробництва на підприємстві, де порушуються санітарні норми.
2. М'які та напівм'які сири. Особливу небезпеку становлять сири з непастеризованого молока: брі, камамбер, фета, рокфор, блакитні сири. Навіть якщо молоко було пастеризоване, зараження може статися на етапі виробництва або дозрівання сиру. Тверді сири менш ризиковані завдяки нижчому вмісту вологи.
3. Копчена риба та морепродукти. Холоднокопчена, солона або маринована риба, особливо та, що продається в вакуумній упаковці та зберігається в холодильнику тривалий час, може стати середовищем для розмноження лістерій. Сирі молюски, устриці та інші морепродукти також входять до групи ризику.
4. Немиті овочі та фрукти. Свіжі овочі та фрукти можуть бути забруднені лістеріями через контакт із зараженим ґрунтом, водою або добривами. Особливу небезпеку становлять готові салати в упаковках, зелень, проростки (паростки злаків і бобових) та інші продукти, які зазвичай споживаються без термічної обробки.
5. Непастеризоване молоко та молочні продукти. Сире молоко від інфікованих тварин – це пряме джерело лістерій. Усі продукти, виготовлені з непастеризованого молока, несуть високий ризик зараження.
6. Контамінація на виробництві. Навіть якщо початкова сировина була безпечною, зараження може статися на харчовому підприємстві через забруднене обладнання, інвентар, робочі поверхні або порушення санітарних норм працівниками. Лістерії здатні формувати біоплівки на поверхнях, що робить їх важкими для знищення.
7. Перехресне забруднення в побуті. Навіть вдома можна заразитися, якщо використовувати одну дошку або ніж для нарізання сирого м'яса і готових продуктів, не мити руки після роботи з потенційно небезпечними продуктами або зберігати сирі та готові продукти поруч у холодильнику без належного упакування.
8. Зараження від тварин. Хоча це менш поширений шлях, люди, які працюють з худобою, можуть заразитися безпосередньо від інфікованих тварин під час пологів, обробки туш або догляду за хворими тваринами.
9. Тривале зберігання готових продуктів. Чим довше готові до вживання продукти зберігаються в холодильнику, навіть при правильній температурі, тим вище ризик розмноження лістерій до небезпечної концентрації.

Важливо розуміти, що зовні заражені продукти виглядають, пахнуть і на смак нічим не відрізняються від безпечних. Лістерії не змінюють органолептичних властивостей їжі, тому неможливо визначити на око чи на смак, чи безпечний продукт. Саме тому профілактичні заходи та правильна обробка продуктів мають критичне значення для запобігання зараженню.

Симптоми та форми лістеріозу

Одна з найбільших складнощів у діагностиці цього захворювання полягає в тому, що лістеріоз, симптоми якого можуть бути дуже різноманітними і неспецифічними, часто маскується під інші захворювання. У здорових людей зараження може взагалі пройти безсимптомно або проявитися легким нездужанням, яке швидко минає. Але у вразливих груп населення клінічна картина може бути драматично іншою.

Інкубаційний період лістеріозу – це час від моменту потрапляння бактерії в організм до появи перших симптомів – може становити від кількох днів до двох місяців, хоча найчастіше симптоми з'являються протягом одного-чотирьох тижнів. Ця тривала інкубація ускладнює встановлення зв'язку між захворюванням і конкретним продуктом, який став джерелом зараження.

Симптоми лістеріозу залежать від форми захворювання та стану імунної системи людини:

1. Неінвазивна гастроінтестинальна форма. Це найлегша форма, яка найчастіше розвивається у здорових людей з нормальною імунною системою. Проявляється як звичайне харчове отруєння: нудота, блювання, діарея, спазми в животі, підвищення температури до 38-38,5°C. Симптоми зазвичай з'являються протягом 24 годин після вживання зараженого продукту і зникають самостійно за кілька днів. Багато людей навіть не звертаються до лікаря, приймаючи це за звичайний розлад шлунка.
2. Грипоподібні симптоми. У багатьох випадках лістеріоз починається з неспецифічних ознак, схожих на грип: підвищення температури, озноб, головний біль, біль у м'язах та суглобах, загальна слабкість і втома. Ці симптоми можуть тривати кілька днів і часто не викликають підозри на серйозне захворювання, особливо в сезон застуд.
3. Септична форма. Коли бактерії потрапляють у кров і поширюються по всьому організму, розвивається сепсис. Це супроводжується високою температурою (39-40°C), сильним ознобом, прискореним серцебиттям, зниженням артеріального тиску, різким погіршенням загального стану та загрозою розвитку інфекційно-токсичного шоку. Септична форма найчастіше виникає у людей зі зниженим імунітетом і потребує невідкладної госпіталізації та інтенсивного лікування.
4. Неврологічна форма. Це найнебезпечніша форма лістеріозу. При ураженні центральної нервової системи можуть розвиватися менінгіт або енцефаліт. При менінгіті з'являються інтенсивний головний біль, ригідність потиличних м'язів (неможливість нахилити голову вперед), світлобоязнь, нудота та блювання, порушення свідомості. При енцефаліті додаються судоми, параліч окремих груп м'язів, порушення координації, зміни поведінки та свідомості. Ці форми мають високу летальність навіть при своєчасному лікуванні.
5. Лістеріоз у вагітних. Особливість цього захворювання в тому, що у вагітних жінок воно часто протікає в легкій формі або майже безсимптомно – як легка застуда з невисокою температурою, втомою та болями в м'язах. Однак навіть при мінімальних симптомах у матері бактерії через плаценту потрапляють до плода, що може призвести до викидня, передчасних пологів, мертвонародження або тяжкої інфекції новонародженого.
6. Неонатальний лістеріоз. Новонароджені можуть заразитися внутрішньоутробно або під час проходження через родові шляхи. Рання форма проявляється протягом перших днів життя: дихальна недостатність, лихоманка або навпаки гіпотермія, відмова від їжі, блювання, пліснявий висип на шкірі. Пізня форма розвивається через один-два тижні після народження у вигляді менінгіту з високою температурою, судомами, порушенням свідомості.
7. Локалізовані форми. Рідше лістеріоз може проявлятися ураженням окремих органів: ендокардит (запалення внутрішньої оболонки серця), артрит (запалення суглобів), остеомієліт (запалення кістки), абсцеси в різних органах. Ці форми супроводжуються специфічними симптомами залежно від ураженого органу.
8. Шкірна форма. У людей, які контактують з інфікованими тваринами (ветеринари, фермери), може розвинутися локальне ураження шкіри у місці проникнення бактерії: почервоніння, набряк, гнійнички, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Критично важливо розуміти, що тяжкість перебігу лістеріозу не залежить від кількості з'їденого зараженого продукту. Навіть невелика порція може призвести до тяжкого захворювання у людини з ослабленим імунітетом або у вагітної жінки. Якщо ви належите до групи ризику і помічаєте у себе будь-які незвичні симптоми після вживання потенційно небезпечних продуктів, негайно зверніться до лікаря і повідомте про ймовірне інфікування. Чим раніше буде встановлено діагноз і розпочато лікування, тим кращий прогноз.

Діагностика: як виявити невидимого ворога

Лістеріоз, інфектологія якого вимагає високої настороженості від лікарів, є одним із найскладніших для діагностики харчових захворювань. Неспецифічність симптомів, тривалий інкубаційний період і здатність імітувати інші інфекції роблять своєчасне виявлення захворювання особливо важливим. Підозра на лістеріоз повинна виникати у пацієнтів із групи ризику за наявності неспецифічних інфекційних симптомів у поєднанні з обтяженим епідеміологічним анамнезом.

Основні методи діагностики лістеріозу:

1. Збір епідеміологічного анамнезу. Лікар детально розпитує пацієнта про харчування протягом останніх двох місяців, приділяючи особливу увагу продуктам із групи ризику: м'які сири, делікатесні м'ясні вироби, копчена риба, готові салати, непастеризоване молоко. 
2. Бактеріологічне дослідження крові. Це основний і найбільш надійний метод діагностики інвазивного лістеріозу. Посів крові проводять з метою виявлення збудника з подальшим виділенням культури Listeria monocytogenes та підтвердженням діагнозу. Метод має високу діагностичну цінність, особливо у випадках сепсису, менінгіту та інших тяжких форм захворювання. 
3. Дослідження спинномозкової рідини. При підозрі на менінгіт або менінгоенцефаліт обов'язково проводиться люмбальна пункція. Аналіз ліквору показує ознаки запального процесу: підвищення кількості лейкоцитів, білка, іноді зниження глюкози. 
4. Мікроскопічне дослідження. Бактеріоскопія мазків із біологічних матеріалів (кров, ліквор, виділення) під мікроскопом може виявити характерні грампозитивні паличкоподібні бактерії, але цей метод менш специфічний і використовується як додатковий.
5. Серологічні дослідження. Виявлення антитіл до Listeria monocytogenes в крові може допомогти в діагностиці, особливо ретроспективно. Проте цей метод має обмежену цінність, оскільки антитіла з'являються не відразу, і їх наявність не завжди свідчить про активну інфекцію.
6. ПЛР-діагностика. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) дозволяє виявити генетичний матеріал лістерій у біологічних зразках швидше, ніж культуральні методи. 
7. Дослідження біоматеріалів від новонароджених. У випадку неонатального лістеріозу проводиться посів меконію (перший кал новонародженого), крові пуповини, виділень із дихальних шляхів, ліквору. 
8. Обстеження вагітних. При підозрі на лістеріоз у вагітної жінки, окрім стандартних досліджень крові, може проводитися дослідження навколоплідних вод (амніоцентез), хоча це інвазивна процедура з власними ризиками. 
9. Загальноклінічні аналізи. Загальний аналіз крові може показати підвищення кількості лейкоцитів, зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ – неспецифічні ознаки бактеріальної інфекції. 
10. Інструментальні дослідження. При ураженні центральної нервової системи проводиться комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія головного мозку для виявлення абсцесів, вогнищ енцефаліту або інших структурних змін. 

Критично важливо, щоб лікарі мали високу настороженість щодо лістеріозу, особливо при обстеженні вагітних жінок, новонароджених, літніх людей та пацієнтів зі зниженим імунітетом. Навіть легкі грипоподібні симптоми у цих групах пацієнтів повинні бути приводом для поглибленого обстеження. Своєчасна діагностика та ранній початок відповідного лікування можуть врятувати життя і запобігти тяжким ускладненням.

Лікування: боротьба з інфекцією під контролем лікарів

Лістеріоз, лікування якого має розпочатися якомога швидше після встановлення діагнозу, вимагає серйозного медичного втручання, особливо у пацієнтів із груп ризику. На відміну від легких форм харчових отруєнь, які можуть пройти самостійно, інвазивний лістеріоз потребує обов'язкової госпіталізації та інтенсивної антибіотикотерапії. Жодних народних методів чи самолікування – тільки кваліфікована медична допомога може запобігти тяжким ускладненням та врятувати життя.

Основою лікування лістеріозу є антибактеріальна терапія. Препаратом вибору найчастіше є ампіцилін або амоксицилін, які показують високу ефективність проти Listeria monocytogenes. У тяжких випадках, особливо при менінгіті або сепсисі, антибіотик пеніцилінового ряду комбінують з гентаміцином для посилення бактерицідного ефекту. Тривалість лікування залежить від форми захворювання: при бактеріємії курс становить щонайменше два тижні, при менінгіті – три тижні і більше, при ендокардиті – до шести тижнів або довше, залежно від клінічного перебігу та відповіді на лікування.

Важливо розуміти, що деякі антибіотики, які зазвичай ефективні проти інших бактеріальних інфекцій, не працюють проти лістерій. Зокрема, цефалоспорини третього покоління, які часто використовуються для лікування менінгіту іншої етіології, неефективні проти лістеріозу. Це ще одна причина, чому точна діагностика так важлива – неправильно підібрана антибіотикотерапія може коштувати пацієнту життя.

Лікування вагітних жінок має свої особливості. Навіть при легких симптомах або підозрі на лістеріоз вагітну негайно госпіталізують і призначають антибіотики, безпечні для плода. Своєчасне лікування може запобігти внутрішньоутробному інфікуванню або значно зменшити його тяжкість. Якщо інфікування плода все ж відбулося, новонародженому показане негайне обстеження.

Окрім антибіотиків, лікування включає симптоматичну та підтримуючу терапію. При високій температурі призначаються жарознижувальні препарати, при зневодненні внаслідок блювання та діареї – внутрішньовенна інфузійна терапія для відновлення водно-електролітного балансу. При тяжкому перебігу захворювання може знадобитися киснева підтримка, корекція порушень гемодинаміки, контроль функції нирок і печінки.

Прогноз лікування залежить від кількох факторів: форми захворювання, своєчасності початку терапії, стану імунної системи пацієнта та наявності супутніх захворювань. У здорових людей з неінвазивною формою одужання настає швидко і без наслідків. При інвазивних формах, особливо з ураженням центральної нервової системи, навіть при правильному лікуванні летальність може сягати 20-30%. У новонароджених та людей похилого віку прогноз найменш сприятливий.

Ліки від інфекцій

Профілактика лістеріозу: як знизити ризик інфікування

Профілактика лістеріозу має особливе значення, оскільки інфекція може перебігати важко та становити підвищену небезпеку для вагітних, новонароджених, людей літнього віку й осіб зі зниженим імунітетом. Основним шляхом зараження є споживання контамінованих продуктів, тому щоденні харчові звички та дотримання гігієни відіграють ключову роль. Важливо розуміти, що хвороба лістеріоз не завжди пов’язана з очевидно зіпсованою їжею, адже збудник здатний зберігатися навіть у холодильнику. Саме тому профілактичні заходи мають бути системними й усвідомленими. Дотримання простих, але регулярних правил допомагає суттєво зменшити ризик інфікування в побутових умовах.

• ретельно мити руки з милом перед приготуванням їжі та після контакту з сирими продуктами тваринного походження;
• ретельно мити овочі, фрукти та зелень під проточною водою перед вживанням, особливо якщо вони споживаються без термічної обробки;
• уникати вживання непастеризованого молока, м’яких сирів і продуктів сумнівного походження;
• добре термічно обробляти м’ясо, рибу та напівфабрикати до повної готовності;
• зберігати сирі й готові продукти окремо, щоб запобігти перехресному забрудненню;
• регулярно очищати та дезінфікувати холодильник, кухонні поверхні й обробні дошки.

Зазначені заходи особливо важливі для груп підвищеного ризику, яким варто бути уважнішими до вибору продуктів і умов їх зберігання. Системне дотримання правил харчової безпеки не лише знижує ймовірність лістеріозу, а й сприяє загальному захисту від інших харчових інфекцій. Усвідомлений підхід до профілактики є ефективним способом збереження здоров’я в повсякденному житті.

Лістеріоз передається переважно через заражені продукти харчування та контакт зі збудником у побуті, що робить його особливо підступним у повсякденному житті. Небезпека цієї інфекції полягає в здатності викликати тяжкі ускладнення, особливо у вагітних, новонароджених, людей похилого віку та осіб з ослабленим імунітетом, а також у тому, що симптоми можуть бути неспецифічними або малопомітними. Саме тому своєчасна профілактика, уважне ставлення до якості продуктів і раннє звернення за медичною допомогою мають вирішальне значення, адже, як зазначає Центр громадського здоров'я України, уберегтися від лістеріозу можливо насамперед завдяки дотриманню правил харчової безпеки та гігієни. У разі підозри на інфекцію важливо не займатися самолікуванням, оскільки це може призвести до погіршення стану та втрати часу для ефективної терапії. Придбати призначені лікарем засоби можна в мережі аптек «Бажаємо здоров’я» у Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій). Кваліфіковані фармацевти завжди готові надати інформацію щодо правильного застосування препаратів, можливих побічних реакцій та, за потреби, підібрати аналоги.